ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
У нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове -
Частини мови!
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав - іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло - визначати речі, -
Ім’я, найменування і наймення: Робота.
Біль. І радість. І натхнення.
Ну а візьмімо назву - дієслово,
Само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
А вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику - предмету
Якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
За кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при дієслові.
Сполучник каже: «Скромну роль я маю,
Але слова я в мові сполучаю».
Частини мови! Назви наче й звичні,
Полюбиш їх - красиві, поетичні!
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ!
(Д. Білоус)
ЧАСТИНИ МОВИ
Іменник
Іменник любить називати
Завжди на ймення кожну річ:
Земля, країна, сонце, мати,
Печаль і радість, день і ніч.
Прикметник
Ознаку чи прикмету в слові
Прикметник вказує тобі:
Весняні котики вербові,
Фіалки ніжні, голубі.
Числівник
Числівник вміє рахувати
(І, зауваж, не лиш ворон),
Щоб знав ти, мало чи багато,
Один, чи кілька, чи мільйон.
Займенник
Щоб не повторювать іменник,
Числівник чи прикметник - час
Уже згадати про займенник.
Він виручав мене не раз.
Дієслово
А дієслово ні хвилини,
Повір, без дії не живе:
Працює, вчить, співає, лине,
Читає, грається, пливе.
Прислівник
Завжди незмінний - взимку, влітку -
Він виража ознаки слів.
І зустрічається нерідко,
І не зника повік-віків.
Прийменник
Він поведе тебе до школи
І засміється під вікном.
Сипне зоринками довкола,
Розкаже казку перед сном.
Сполучник
Сполучник схожий на місточок,
Що члени речення єдна,
Щоб ти не впав у слів струмочок,
Тому що глибоко до дна.
(В. Верховень)