Додатковий полегшений матеріал до вивчення творчості Тараса Шевченка для молодших класів.

Біографія Тараса Григоровича Шевченка

9 березня 1814 року народився поет в селі Моринцях Звенигородського повіту в сім’ї селянина-кріпака.

Григорій Іванович Шевченко і Катерина Якимівна Бойко. Батьки були кріпаками у поміщика Енгельгардта. Григорій Іванович (батько) умів читати, стельмахував (робив із дерева вози, колеса). Мати, Катерина Якимівна – лагідної вдачі жінка, працьовита, дбайлива. Письменним був і дід по батькові Іван, розповіді якого дуже любив малий онук Тарас.

Через 1 рік родина переїхала в сусіднє село Кирилівку, де й пройшли дитячі роки Тараса.

У родині було 6 дітей (Катерина, Микита, Тарас, Ярина, Марія, Йосип). Тарас був третьою дитиною в сім’ї Шевченків. Радощів у Тараса було мало. Батько й мати з дня на день ходили на панщину, жили бідно, в нужді і злиднях.

Тарасик ріс, як билина в полі. Пешим його учителем і наставником було саме життя, сповнене плачу і зойків катованих на панському дворі і в полі. Няньчила Тараса старша сестра Катерина, сама ще тоді дитина. Малий Тарас зростав кмітливим і допитливим, цікавим до всього.

Коли йому виповнилося 8 років, батько віддає його в «науку» до кирилівського дяка-вчителя Павла Рубана. Дяк навчав по церковних книгах і за меншу провину карав учнів різками. Хлопець був охочий до навчання, швидко все запам’ятовував. Тарас мав феноменальну пам’ять.

Світлі дні дитинства були недовгими. У 9 років померла мати. Батько одружився на Оксані Терещенко, яка сиріт не злюбила. В 11 років Тараса спіткало нове горе, раптово, застудившись у дорозі, помер батько. І хлопчина залишився круглим сиротою, беззахисним і недоглянутим.

Дуже рано в Тараса виявилися здібності до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував все, що бачив. Прагнучи здобути освіту, стає наймитом дяка у школі. Пізніше шукає в сусідніх селах учителя малювання, 13-річним пасе ягнята. Коли ж, врешті, знайшов учителя,з’ясувалось, що він кріпацька душа і повинен служити панові. Тарас став козачком пана Енгельгардта.

Доля привела Тараса до Петербурга, де він прожив 17 років. Там він познайомився з відомими діячами живопису і літератури, які доклали багато зусиль, щоб викупити Шевченка з кріпацької неволі. Енгельгардт назвав ціну 2500 карбованців. К. Брюлов і В. Жуковський знайшли спосіб зібрати цю суму. І Тарас став учнем К. Брюлова – почав навчатися в Петербурзькій Академії Мистецтв.

За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали – 10 років в солдатах, де ослабло його здоров’я. Йому забороняли писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати – писав і малював, ховаючи у «захалявні книжечки».

У 1840 році виходить у світ збірка «Кобзар».

Через 10 років поета звільнили, хворим він повернувся у Петербург. Уже будучи тяжко хворим, видав український буквар, планував видати ряд підручників.

Помер Т. Г. Шевченко 10 березня 1861 р. у Петербурзі. Пізніше був перепохований, як і заповідав у місті Каневі на Чернечій горі над Дніпром, яка відтоді називається Тарасовою.