Додаток 1 (До плану на липень) - молодша група.

Додаток 1.

Безпека дорожнього руху. Поведінка на вулиці, знайомство з правилами дорожнього руху

Ми живемо в суспільстві людському.

Так багато є правил у ньому.

Знати правила ці треба дуже,

Тай виконувати добре їх дуже.

Правило – це вимога єдина,

Ну, а ти у суспільстві – людина!

А тепер тобі стало все ясно –

Усі вимоги виконувати вчасно!

Хай засвоїть твоя голова

В нашій мові чарівні слова.

І знання запасай на майбутнє –

Для людини - це сила могутня.

А здоровим щоб бути силі й духу,

Треба знати ще й правила руху.

Хоч питання це досі складне,

Але знай, що життя в нас одне,

Неповторне, як утратиш – не буде!

Будуть інші сміятися люди,

Будуть інші співати пісні,

Зорі будуть стрічать росяні.

А щоб цього не сталось ніколи,

Ми підемо до садочка рідного.

Набирайся і сили й духу –

Ідемо в гості до Правил Руху.

 

           Де б люди не жили, вони завжди будують дороги.

Як ви вважаєте, секунда – це багато чи мало? Для пішохода – це мало. За секунду він зробить заледве один крок. А для машини? Чи відомо вам, що машина, яка мчить із швидкістю 60 км на годину, за секунду проїжджає понад 16 метрів?

      І навіть якщо водій загальмував, машина не  зможе зупинитися одразу, вона проїде ще кілька метрів.

      Цю відстань називають гальмовим шляхом. Чим важча машина, тим довший її гальмовий шлях. Щоб зупинити поїзд, який мчить на повному ходу, потрібно майже кілометр гальмового шляху.

Тому ніколи не сподівайтесь на те, що водій устигне загальмувати, і не переходьте дорогу там, де водій не побачить вас здалеку.

     В дитячий  садок   маленьких дітей ведуть дорослі . Але  інколи  діти  й  самі  можуть  потрапити  на  проїжджу  частину  тому  їм  слід  знати   правила

А саме такі:

не рекомендується бігти по вулиці;

перед виходом на проїзну частину необхідно зменшити крок, зупинитися на краю тротуару, подивитися ліворуч і праворуч, переконатися у відсутності транспорту;

проїжджу частину треба переходити на зелене світло світлофора, тримаючись за руку дорослого

не дозволяється гратися на проїзній частині, кататися на велосипеді.

 

     Велосипедисти, особливо недосвідчені, можуть створювати небезпечні ситуації на дорогах. Дітям до 14 років заборонено їздити на велосипеді автомобільними трасами. Та зате усім велосипедистам дозволяється їздити спеціальними велосипедними доріжками.

      Але ця доріжка не призначена для катання на роликах чи роликових дошках. Для таких занять треба знайти спокійніше місце.

    З дому треба виходити завчасно, щоб не поспішати. Побачивши необхідний транспорт, який стоїть із протилежного боку, не біжи – це небезпечно. При виході з транспорту не треба обходити його ззаду чи спереду. Для переходу потрібно пройти по тротуару до найближчого пішохідного переходу.

      Пішоходам дозволяється ходити тільки по тротуару, дотримуючись правої сторони. У вузькому місці треба зупинитися й пропустити старшого. Коли проходите повз арку, виїзд із гаража, автостоянку, будьте обережними: звідти може виїхати автомобіль. Там, де немає тротуарів, ходити треба по краю проїзної частини, а на дорогах по лівій стороні.

      Переходити вулицю треба по пішохідному переходові, позначеному лініями або знаками «Пішохідний перехід», а на перехресті з непозначеним переходом – по лінії тротуарів.

    Знати сигнали світлофора, якщо світлофор не працює – йти по сигналу регулювальника.

 

                                             

         Такий світлофор, звичайно, встановлюють на перехресті. Якщо на дорозі намальовано «зебру», то на зелене світло спершу йдуть пішоходи, а відтак повертають машини.

    . Для транспорту він дублюється звичайним світлофором.

Якщо зелене світло миготить, починати вже переходити вулицю не можна, воно от-от перемкнеться на червоне.

     А є ще й такий світлофор, який перемикають пішоходи. Коли ти натискуєш кнопку, світлофор перемикає червоне світло на зелене. Але не одразу, тож не поспішай, дочекайся, поки на світлофорі спалахне зелене світло.

Не загадка, а морока.

Не дракончик він, не джин,

Має він три гарних ока,

Але дивиться одним.

Два завжди відпочивають,

А одне ж таки не спить

Кольори всі різні мають –                           

 Кожне полум’ям горить.

То червоне, то зелене,

Й жовте сонечком блищить.

Ви підходьте всі до мене,

Відгадаєте умить!

                          Транспортом я регулюю,

                            Як справжнісінький актор.

                        Усім свої права диктую,

                         Ну, а звуся – Світлофор

Правила руху в нашій країні

Для всіх пішоходів усюди єдині.

Тож світлофора накази

Чітко виконуй одразу.

       Вивчіть ви закон простий:

Горить червоний – значить «Стій!»

       Жовтий каже: «Поспішай звільнить дорогу!»

      Ось зелений уже горить. Каже він усім:

«Ідіть!».

          Автобуси,   – це громадський транспорт, без якого не можуть обходитися люди   . Якщо вам доводиться користуватися громадським транспортом, ви повинні засвоїти деякі правила.

* чекати треба транспорт тільки на спеціальних зупинках

* якщо автобус переповнений, чекайте наступного

* після того, як автобус зупинився, стати збоку від дверей і заходити в салон, коли з нього вийдуть пасажири

* треба сідати на вільне місце, або стати так, щоб зручно було триматися за поручень

* треба придбати квиток

* підготуватися заздалегідь до виходу

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ   Безпека дитини на дорозі та у транспорті

При виході з будинку:

       Якщо біля під'їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, мопед, велосипед;

     Якщо біля під'їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться: чи немає за перешкодою небезпеки.

Коли рухаєтесь тротуаром:

   Дотримуйтеся правого боку тротуару;

     Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини;

    Маленька дитина має йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку;

    Привчите дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства;

     Роз'ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку;

      Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми везіть тільки по тротуару.

      При пересуванні групи дітей навчайте їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують групу.

 

Готуючись перейти дорогу:

 - Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїзну частину;

- Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі;

- Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів;

- Навчайте дитину розрізняти транспортні засоби, що наближаються;

- Не стійте з дитиною на краю тротуару, так як при проїзді транспортний засіб може зачепити, збити, наїхати задніми колесами;

- Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту в автомобіля та в рухах мотоцикліста й велосипедиста;

- Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як воно рухається за інерцією.

 

При переході проїзної частини:

Переходіть дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях - по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити де доведеться;

Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту;

Виходячи на проїжджу частину, перестаньте говорити; дитина повинна засвоїти, що при переході дороги розмови зайві;

Не поспішайте і не біжіть; переходите дорогу завжди розміреним кроком;

Не переходіть дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами;

Не виходьте на проїжджу частину із-за транспортного засобу або з-за кущів, не оглянувши попередньо вулицю, і привчайте дитину робити так само;

Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншій стороні ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус або тролейбус. Не поспішайте і не біжіть до них, і донесіть до дитини, що це небезпечно;

Не починайте переходити вулицю, по якій рідко проїжджає транспорт, не подивившись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку;

При переході проїзної частини по нерегульованому переходу в групі людей Ваша дитина уважно стежити за початком руху транспорту, інакше дитина може звикнути при переході слідувати за супутниками, копіюючи їх поведінку, не спостерігаючи за рухом транспорту.

 

При посадці і висадці з громадського транспорту (автобуса, тролейбуса, трамвая і таксі):

Виходьте попереду дитини; маленька дитина може впасти, дитина постарше може вибігти з-за нерухомого транспорту на проїзну частину;

Підходьте для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і доросла людина, може оступитися і потрапити під колеса;

Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні - може притиснути дверима. Особливу небезпеку становлять передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу;

Навчіть дитину бути уважним у зоні зупинки - це небезпечне місце для дитини: автобус, що стоїть, скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.

 

При очікуванні громадського транспорту:

Стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності - на тротуарі або узбіччі.

 

Коли автомобіль рухається:

Привчайте дітей молодшого шкільного віку сидіти в автомобілі тільки на задньому сидінні, не дозволяйте сидіти поруч з водієм, якщо переднє сидіння не обладнане спеціальним дитячим сидінням. Дитяче автокрісло необхідно і на задньому сидінні, однак багато батьків зневажають ці рекомендації по безпеці. Поясніть дитині, що при різкій зупинці або зіткненні сила інерції кидає дитину вперед, і він ударяється об вітрове скло або переднью панель; цього досить, щоб дитина загинула або була сильно поранена;

Не дозволяйте малолітній дитині під час руху стояти на задньому сидінні: при зіткненні або раптовій зупинці вона може перелетіти через спинку сидіння і вдаритися об лобове скло або передню ппанель;

Дитина повинна бути привчена до того, що першим з автомобіля виходить батько (мати), щоб допомогти зійти дитині і довести її до переходу або перехрестя;

Не дозволяйте дітям перебувати в автомобілі без нагляду;

Дитина повинна знати, що на велосипеді дозволено перевозити тільки одну дитину до семи років і то за умови, що велосипед обладнаний додатковим сидінням і підніжками.

При поїздці в громадському транспорті:

Привчайте дітей міцно триматися за поручні, щоб при гальмуванні дитина не отримала травму від удару;

Поясніть дитині, що входити в будь-який вид транспорту і виходити з нього можна тільки тоді, коли він стоїть.

День Чомучок і Математики

Ой, скільки ще Чому?

Навіщо? І для Чого?

Багато запитань

У хлопчика малого.

Хто може малюку всі відповіді дати,

Аби дитя могло усе на світі знати?

 

       Я пропоную здійснити  незабутню подорож до світу Математики на нашому «Веселковому Експресі».

1 станція - Загадкова (Під час зупинки діти відповідають на цікаві математичні запитання, розгадують загадки)

1. Вона така тонка, як спиця, це є цифра …  (одиниця)

2. Ця цифра рівна і до стовпчика подібна

Всі рахунки всі таблички починають з …(одинички)

 

3. Олівець один у Мишка,

Олівець один у Гриші.

Скільки ж олівців

У обох малюків?

4.https://www.youtube.com/watch?v=EWwHSej7X3s&ab_channel=%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%9B%D0%B5%D1%83%D1%81

  2 станція - Фігурна (Під час зупинки діти створюють колаж з різних  геометричних фігур)

 3 станція -  Математична (діти розфарбовують незвичайний математичний кораблик)  

                                 

 

 

Тема заняття:  «Малюк та ліфт»

Мета: вчити дітей серйозно ставитись до заборонних правил; вчити сприймати їх як правила піклування про життя дітей, а не пусті застереження; дати знання про послідовність дій у випадку, якщо застряг у ліфті; розвивати обачність та вміння передбачати наслідки власної поведінки під час руху ліфта (не стрибати, не розгойдувати кабіну тощо); особливу увагу приділити співіснуванню дітей в соціальному просторі (закарбувати в пам'яті твердження, що ні в жодному разі дитина будь якого віку не повинна заходити до ліфта з незнайомими людьми); виховувати дисциплінованість, відповідальність.

Словничок: незнайомець, заборонні правила, застереження.

Хід заняття

Вихователь читає вірш.

Розумне мишеня

Мишенятко йшло у двір,

Бачить — в ліфті якийсь звір.

Каже звір цей мишеняті:

— Місця в ліфті ще багато,

То заходь вже, не барись —

Разом спустимося вниз!

— Ні, прошу Вас, без образи —

Не поїду разом з Вами!

Вихователь. Чому мишенятко відмовилося зайти до ліфта разом з незнайомим? Як вам здалося, мишеня було чемним з незнайомцем? (Відповіді дітей.) Так, воно відповідало не дуже чемно. Але його поведінка виправдана. Саме так у цьому випадку й потрібно вчиняти Слідкуйте, щоб відповідь була без грубощів, але в ній відчувалося тверде заперечення.

А що ви порадите мишеняті, якщо незнайомець намагатиметься його примусити зайти до ліфта разом з ним? (Треба обов'язково здійняти крик, не можна соромитись у такому випадку.)

А ось я вам розповім іще одну історію, яка трапилася з моїми знайомими вовченятами-розбишаками.

Вовченята

Повертались вовченята

Із гостей від зайченяти:

В ліфті бавились, стрибали,

Стіни геть розмалювали.

Мудрий ліфт розхвилювався,

Раптом став і розладнався!

Друзі, я надію маю —

Серед вас таких немає?

А тепер давайте спробуємо закінчити цю історію. Придумайте, що потім було з вовченятком. (Діти придумують різні закінчення історії.)

Вихователь. І я також придумала кінцівку. Ось послухайте.

Доки прийшли майстри та допомогли бешкетникам, бабуся-кішка не могла піднятися до себе в квартиру. Вона-бо вийшла купити собі та своєму онучку молока. Поки чекала дві години, зголодніла, і кошеня сумувало та нявчало удома саме. Бачите, скільки негараздів сталося через пустощі вовченят!

Підсумок заняття:

Сформулювати правила разом з дітьми:

1. Не можна заходити до ліфта з незнайомими людьми.

2. Малята не повинні самі користуватися ліфтом.

3. Небезпечно стрибати та розгойдувати ліфт.

4. Не смітити у ліфті, бо й самим неприємно буде ним користуватися.

5. Якщо ліфт став між поверхами, не треба намагатися відчинити двері самостійно. Необхідно погукати на допомогу або натиснути на кнопку і сповістити про своє становище в мікрофон.

 

Українські звичаї і традиції

 

    Сім’я для українців дуже важлива. І звичайно, що її народження та існування супроводжується багатьма українськими ритуалами та обрядами, українськими звичаями і традиціями.

    Традиції в Україні, безумовно, пов’язані із староукраїнською язичницькою атрибутикою. Наприклад, молодіжне і навіть бешкетне, поетичне й дуже старе свято Івана Купала (в ніч на 7 липня), як у багатьох слов’ян, колись було пов’язано із Днем сонцестояння. Ви на власні очі і зараз можете побачити, як дівчата водять таночки і пускають у воду віночки, а хлопці стрибають через вогнище та шукають квітучий папоротник. Ще одна давня українська традиція, пов’язана із поворотом сонця – 7 січня (зараз – Різдво Христове). Колись у ці зимові часи прийнято було ворожити на майбутнє, і тому зараз різдвяні українські звичаї – це гадання та заклик до природних сил. Напередодні Старого нового Року (13 січня) діти та підлітки і досі щедрують та «меланкують» (на честь преподобної Меланії). Отже якщо ви вмієте співати чи бажаєте щиро когось привітати, у вас є нагода заробити трішки українських гривень або солодощів.. Ще одна українська традиція – святити воду у Водохрещення і віра в її чудові цілющі властивості у ніч напередодні. З самісінького рання вбираємось удома в Чистий четвер (напередодні Пасхи). Обов’язково фарбуємо яйця і випікаємо пасхальні калачі до Великодню. Вшановуємо померлих у поминальний день. Проводжаємо зиму та зустрічаймо весну на Масляну. Освячуємо поля і прикрашаємо дім квітами та травицею на Трійцю.

 

 

Українська народна гра для дітей дошкільного віку "Латка-Битка"

"Латка-Битка" - один із варіантів української народної гри "Лови". Того, хто доганяє потрібно вирахувати лічилкою, яких в народі є чимало:

Зоре-зірнице, красна дівице,

По полю ходила, ключі загубила.

Місяць бачив не сказав,

Сонечко йшло, ключі знайшло.

Квач каже:

Латка-битка, шовкова нитка,

На мені не була, на тобі зігнила!

І доганяє всіх інших. Кого впіймав, той стає квачем далі.

 

 

Дидактична гра “Що таке добре , що таке погано ”

Мета гри:

Закріпити у дітей уявлення про небезпечні для життя ситуаціях (дотримання правил особистої гігієни, не йти з дому одного, не гратися із сірниками, не розмовляти з незнайомими, не відкривати двері незнайомим).

Допомагати, дітям, самостійно робити висновки про представлені ситуації.

Закріплювати знання дітей про емоції, допомагати за допомогою маркера зображати відповідну емоцію.

Допомагати, дітям, орієнтуватися на аркуші паперу.

                        Хід гри:

        Гру можна проводити як індивідуально, так і з кількома дітьми. Вихователь пропонує вибрати картку . Дитина самостійно або за допомогою дорослого розповідає, що зображено, і намагається дати оцінку ситуації. Біля зображенні  за допомогою маркера дитині пропонується зобразити відповідну емоцію: радість чи смуток.

 

 

 

 

Конспект заняття

«Барвиста веселка»

 

Мета: розвивати творчі здібності через навчання нетрадиційних видів малювання(малювання пальчиком)

Завдання:

- продовжувати знайомити дітей з новими видами малювання;

- розвинути інтерес до творчої діяльності;

- виховувати акуратність в роботі.

КАЗКА ПРО ВЕСЕЛКУ.

    Жила-була маленька дівчинка Катруся. Вона була дуже допитлива, їй все було цікаво. Через це вона увесь час потрапляла в дивовижні історії. Цього разу з нею трапилося ось що. Одним літнім днем Катруся гуляла на вулиці і раптом побачила, що несподівано потемніло, піднявся вітерець, набігло багато хмаринок, сонечко зникло, і пішов дощик.

 - Як цікаво - подумала Катруся, - чому ж йде дощик! Напевно, тому що сірі хмари закрили сонечко!

Тільки вона про це подумала, як до неї звернулася маленька крапелька.

 - Привіт! Мене звуть Крапелька. Давай дружити! Я прилетіла з геть тієї сіренької хмаринки!

- Давай! - відповіла Катюша - а розкажи, чому йде дощик?

- Дощик йде, тому що хмари, які ми бачимо на небі складаються з води, і ця вода потрапляє на землю у вигляді маленьких краплинок! Але я хочу тобі показати щось інше, ще цікавіше! Дивися!

    У цей момент дощик закінчився, виглянуло сонечко, і в небі з'явилася різноколірна дуга. Вона була дуже красива і світилася різними фарбами.

    - Ось це диво! - вигукнула Катруся. - Що це?

   - Це - Веселка! - сказала Крапелька.

   - А можна на неї як-небудь потрапити і розглянути ближче? - запитала Катруся.

- Звичайно, я віднесу тебе туди! - відповіла Крапелька і підхопила Катрусю. В одну мить Катюша і Крапелька виявилися вгорі на веселці. Вона була незвичайна. У неї було сім кольорів, один яскравіший за інший! Катрусі захотілося дізнатися, як називаються ці яскраві кольори, в які забарвлені смужки у веселки. І подружки виявилися на самій верхній смужці.

 - Це Червоний колір - сказала Крапелька - в цей колір забарвлена безліч предметів. Найсмачніші з них - це полуниця, малина, вишні, помідори, яблука. Ще різні квіти, метелики, навіть бантики у тебе у волоссі червоного кольору!

- Це Помаранчевий колір - переступаючи, продовжувала Крапелька - це колір абрикоса, моркви, апельсинів, гарбуза, навіть веснянок на носиках і щічках у діток!

 - Цей колір - Жовтий. У нього забарвлено сонечко, зірки, деякі метелики і квіти, лимони, банани, дині, а ще маленькі курчата, пісок і соняшники!

- Зроби ще крок, і ти виявишся на смужці Зеленого кольору - кольору лісів, полів, весняного листя, трави, ще огірків, капусти і кабачків, агрусу і кавунової кірки.

 - Наступний колір - Блакитний. Це колір неба, волошок і незабудок.

 - Це - Синій. Колір морів і океанів, річок і озер.

 - А це останній колір - Фіолетовий. Колір фіалок, ожини, слив, смородини і баклажанів.

- Шкода, усі кольорові смужки у Веселки закінчилися! - засмутилася Катруся.

- Ти не засмучуйся! - поспішила утішити Крапелька - адже навколо тебе все таке різноколірне, і ти зможеш у всьому побачити частинку веселки, а іноді і саму Веселку! А тепер мені пора на хмарку!

- Спасибі, Крапелька! Прилітай ще, я чекатиму тебе і обов'язково запам'ятаю усі барви такої яскравої і цікавої Веселки! - крикнула Крапельці Катруся.

      З тих пір, коли на небі з'являється Веселка, обличчя Катюши світиться від щастя, адже вона вивчила усі її кольори!

- А ви запам’ятали, які кольори у веселки?

- Що буває червоного кольору?

- А помаранчевого?

- Жовтого?

- Зеленого, блакитного, синього, фіолетового?

- Давайте цю барвисту веселку намалюємо( діти малюють пальчиком).

Казка "Як з'явилась техніка малювання малярним скотчем"

В далекій країні Потрібних речей, де всі речі приносили свою користь, жив собі скотч. Він був дуже працьовитий, любив допомагати іншим і нікому не відмовляв у допомозі.

 Мешканці країни називали його лагідно Скотчиком. Мріяв дуже наш Скотчик малювати. І ось одного разу потрапив він у художню майстерню. Там були різні картини: портрети, натюрморти, пейзажи. Скотчик був дуже допитливим і вирішив поближче роздивитися картини, і непомітно для себе прилип до аркушу паперу. Як не намагався він відклеїтись, але самостійно це зробити не зміг.

- Ого,  - сказав Скотчикк, - оце я прилип!

І тут у майстерню зайшов художник. Підійшов до аркушу паперу і почав малювати. Скотчик завмер, хоча йому було лоскотно, але він терпів, бо боявся, що художник буде сваритися, і чекав, що буде далі.  

Але художник давно помітив Скотчика на папері, він знав, що той мріяв малювати, і тому вирішив допомогти йому. Коли весь аркуш паперу був зафарбований, майстер обережно відклеїв Скотчика від паперу і сказав:

- Ось, дивись, це твій малюнок!

- Яка краса! – захопливо промовив Скотчик, -  я вмію малювати.

Так у малюванні з’явилась нова техніка, яку назвали «Малювання скотчем»