Додаток для учнів на урок української літератури в 11 класі "Щоби душа чолом сягала неба... (мотиви лірики Ліни Костенко)"

Про матеріал

Додаток для учнів на урок української літератури в 11 класі "Щоби душа чолом сягала неба... (мотиви лірики Ліни Костенко)" передбачений для самостійної роботи школярів. Містить портрет поетеси, творчий літературний диктант за її біографією, окремі тексти віршів (для аналізу), асоціативний кущ за поезією "Я вранці голос горлиці люблю".

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N:\Ліна Костенко\Зображення\Фото Л. Костенко\17.jpg

 

Творчий літературний диктант

за біографією Л. Костенко

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

 

 

 

 

«Напитись голосу твого»

                                    Напитись голосу твого,
                                    Того закоханого струму,
                                    Тієї радості і суму,
                                    Чаклунства дивного того.
                                    Завмерти, слухати, не дихать,
                                    Зненацька думку перервать.
                                    Тієї паузи безвихідь 
                                    Красивим жартом рятувать.
                                    Слова натягувать, як луки,
                                    Щоб вчасно збити на льоту

                                    Нерозшифрованої муки
                                    Невідворотну німоту.
                                    Триматись вільно й незалежно,
                                    Перемовчати: хто кого.
                                    І так беззахисно й безмежно
                                    Чекати голосу твого.

 

 

 

«Доля»

             Наснився мені чудернацький базар: 
             під небом у чистому полі, 
             для різних людей, для щедрих і скнар, 
             продавалися різні Долі.

             Долі-ворожки, тасуючи дні, 
             до покупців горнулись. 
             Долі самі набивались мені. 
             І тільки одна відвернулась.

             Я глянула їй в обличчя ясне, 
             душею покликала очі… 
             – Ти, все одно, не візьмеш мене, – 
            Сказала вона неохоче.

                          – А може, візьму? 
                          – Ти собі затям, – сказала вона суворо, – 
                          за мене треба платити життям. 
                          А я принесу тобі горе.

  • То хто ж ти така? Як твоє ім'я? 
  •  Чи варта такої плати?
  •  Поезія – рідна сестра моя.
  • А правда людська – наша мати…

 Я вибрала Долю собі сама. 
І що зі мною не станеться,

 у мене жодних претензій нема 
до Долі -  моєї обраниці.

 

 

Буває, часом сліпну від краси.

Буває часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–                  оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я вранці голос горлиці люблю...

Я  вранці  голос  горлиці  люблю. Скрипучі  гальма  першого  трамваю
я  забуваю,  зовсім  забуваю.
Я  вранці  голос  горлиці  люблю.
 

Чи,  може,  це  ввижається  мені                                     той  несказанний  камертон  природи,
де  зорі  ясні  і  де  тихі  води?  -
Я  вранці  голос  горлиці  люблю!
                                     Я  скучила  за  дивним  зойком  слова. Мого  народу  гілочка  тернова.
Гарячий  лоб  до  шибки  притулю.
Я  вранці  голос  горлиці  люблю... 

 

 

 

 

 

 

 

 

Асоціативний кущ

за поезією

«Я вранці голос горлиці люблю»

 

       -

Лірична героїня             -

любить                             -

-

-

                                           -

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
14 січня 2019
Переглядів
688
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку