Додаток до уроку "Процес десталінізації"

Україна в умовах Десталінізації

Після смерті Й.Сталіна у суспільно-політичному житті України розпочалась боротьба за владу. У липні 1953 р. група партійних керівників на чолі з Хрущовим, що тривалий час очолював партійно-державний апарат в Україні, усунула керівника сталінського репресивного апарату Л. Берію і стала до влади. Процес реабілітації України 1953-1956 рр. З метою заробити бонуси підтримки від партійних кіл і народних мас було зроблено перші кроки з десталінізації. Так, у березні 1953 року Георгій Маленков запропонував припинити «культ особи» та перейти до колективного правління державою. Натомість Лаврентій Берія реабілітував біля 1 млн осіб, засуджених за кримінальні злочини, а через кілька днів було закрито «справу лікарів». Започатковано ліквідацію ГУЛАГу

Слабкий авторитет та цілий ряд факторів спонукали Микиту Хрущова до нетрадиційного виступу на ХХ з'їзді КПРС (14—25 лютого 1956 р.), у якій засуджувався культ особи Сталіна і водночас усі злочини більшовицького режиму перекладалися на одну особу. До того ж культ не був розвінчаний повністю. І тоталітарне правління зберігалося. Матеріалу виступу не були оприлюднені цілком. Микита Сергійович вірив у правильність однопартійної системи. Вірив у єдиний шлях – до комунізму! https://ranok.ictv.ua/ua/videos/za-shho-hrushhov-pozbaviv-stalina-zvannya-vozhdya/

ХХ з'їзд КПРС

В республіці було створено союзно-республіканські міністерства, скорочено штати адміністративно-управлінського апарату. Посилився контроль за діяльністю суду, прокуратури, органів внутрішніх справ і державної безпеки. Проведено цілий ряд реформ і деякі з них були позитивними, необхідними. Проте помилок було значно більше

Період правління М.Хрущова ототожнюють з термінами: Десталінізація – це подолання культу особи та зруйнування політичної системи СРСР, створеної за правління Йосипа Сталіна. Цей процес призвів до часткової лібералізації в житті суспільства та радянської економічної системи  протягом середини 1950-х – першої половині 1960-х рр. Відлига – це період радянської історії від смерті Й. Сталіна до приходу до влади Л. Брежнєва. Одним із її елементів — десталінізація. За альтернативною версією десталінізація є першопричиною відлиги.

Етапи десталінізації Цей процес відбувся в три етапи: I. 1953–1956. Загальна критика культу особи. II. 1956–1961. Розвінчування культу особи Сталіна. III. 1961–1964. Апогей десталінізації.

І період Маленков не критикував культ особи колишнього вождя, мова йшла про засудження культу особи секретарів ЦК у союзних республіках. Для розвінчування культу цитували К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна та Й. Сталіна. тіло Сталіна було забальзамовано та поставлено в Мавзолеї поряд з Леніним. У 1953–1956 рр. сталінське ім’я постійно звучало на виступах партійного керівництва. Його шанували в СРСР як великого лідера Відбувалися урочистості до дня народження та дня смерті вождя. Продовжували вручатися Сталінські премії.

ІІ період Вже 8 лютого 1956 року комісія Петра Поспєлова подала до Президії ЦК доповідь про політичні репресії сталінського часу, який наступного дня було заслухано. Під час обговорення звіту, взяли гору прихильники М. Хрущова та А. Мікояна, які вимагали зачитати доповідь на найближчому з’їзді партії. Проти виступили В. Молотов, К. Ворошилов, Л. Каганович. Г. Маленков коливався. 18–19 лютого Микита Хрущов підготував свій виступ «Про культ особи та його наслідки», в основу якого лягла доповідь комісії Поспєлова 25.02.1956 року на закритому засіданні останнього дня з’їзду Микита Хрущов зачитує доповідь «Про культ особи та його наслідки». Він засудив практику репресій в СРСР, головним винуватцем назвав Й. Сталіна та найближче оточення останнього.

ІІІ період На XXII з’їзді КПРС вчергове обговорювали культ особи. 26.10.1961 року виступив очільник КГБ Олександр Шелепін (1918–1994), який звинуватив Сталіна, Молотова, Маленкова, Кагановича та інших у вчиненні масових репресій. 30.10.1961 року перший секретар Ленінградського обкому Іван Спиридонов (1905–1991) запропонував винести з Мавзолею тіло Сталіна. Наступного дня тіло винесли та поховали під Кремлем. Далі розгорнулася кампанія з викорінення сталінського спадку. Усі населені пункти, вулиці, площі, підприємства та колгоспи, що носили сталінське ім’я, було перейменовано. Розпочався демонтаж пам’ятників і монументальних зображень вождя. Зупинилося перевидання праць тощо.

Амністії та реабілітації в СРСР Деяка кількість жертв репресій було звільнене і реабілітовано ще наприкінці 1930 -х , після усунення з поста глави НКВС Єжова і його заміни Берією , а також в перші місяці Великої Вітчизняної війни. У 1953 р. , після приходу Берії на пост глави об'єднаного МВС , була проведена масова амністія , в ході якої було звільнено 1201738 чоловік, але це були в основному засуджені за кримінальні злочини У 1954-1955 рр. з таборів і колоній було достроково звільнено 88 278 політичних в'язнів , з них 32 798 - на основі перегляду справ і 55 480 – за Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 вересня 1955 «Про амністію радянських громадян , які співпрацювали з окупантами в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. ».

Пам’ять В Україні 17 травня – проходить День пам'яті жертв політичних репресій 30 жовтня, щорічно вшановують пам’ять репресованих в колишніх республіках СРСР - Цього дня проходять мітинги і різні культурні заходи, в ході яких згадують про потерпілих від політичних репресій, в деяких школах організовують «живі» уроки історії, на які запрошуються свідків подій.