Доклад (речь) "Соціально-педагогічна діяльність з першокласниками в закладах освіти"

Доброго дня, Шановні члени комісії.

Слайд №1 - Дозвольте представити Вашій увазі роботу на тему: «Соціально-педагогічна діяльність з першокласниками в закладах освіти».

Слайд №2 - Актуальність теми дослідження. Сьогодні в освітній практиці складається нова соціальна реальність, яка визначає особливості трансформації мети навчання і виховання. Умови сформованої культурної ситуації вимагають розвивати і збагачувати соціалізуючий потенціал освіти. Всі ці зміни уточнюють предмет сучасного педагогічного процесу і включають в нього аспект соціалізації. Задані Новою українською школою і іншими програмними документами напрями модернізації освіти припускають суттєву зміну засобів і змісту діяльності різних фахівців школи. А визначення соціалізації як педагогічної реальності, що відбулася додавання її до основних категорій сучасної педагогіки підвищує роль фахівців, професійно орієнтованих на роботу саме в цій сфері, - соціальних педагогів. Разом з тим на сьогоднішній день діяльність соціального педагога, відповідно до посадової характеристикою, спрямована на захист дитини, який опинився в складній життєвій ситуації або має проблеми в навчанні і поведінці. У традиційній моделі соціальний педагог здійснює, в першу чергу, організаційно-управлінський компонент супроводу і орієнтує свою діяльність на організацію даного процесу. Незважаючи на те, що існує певна кількість робіт, присвячених вивченню діяльності соціального педагога, нами не було виявлено комплексного аналізу соціально-педагогічної діяльності з першокласниками в закладах освіти. Все цей  зумовило напрям дослідження.

Слайд№3 - Мета роботи – теоретично дослідити та обґрунтувати особливості соціально-педагогічної діяльності з першокласниками в закладах освіти.

Завдання дослідження: Описати предмет та провідні завдання соціально-педагогічної діяльності; Розглянути соціально-педагогічну діяльність як провідну умову соціалізації особистості; Привести професіограму та нормативно-правову базу фахівця соціальної сфери в закладах освіти; Визначити особливості здійснення соціально-педагогічної діяльності у закладах освіти; Охарактеризувати взаємодію соціального педагога з батьками першокласників; Проаналізувати соціально-педагогічну діяльність з першокласниками у рамках здійснення освітньо-виховного процесу; Дослідити організацію соціально-педагогічної діяльності з першокласниками; Впровадження технологій соціально-педагогічної роботи з урізноманітнення організації соціально-педагогічної діяльності у закладах освіти; Провести кількісний та якісний аналіз ефективності впроваджених заходів та їх впливу на процес здійснення соціально-педагогічної діяльності у закладах освіти з першокласниками.

Слайд№4 - Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти. Предмет дослідження – діяльність соціального педагога з першокласниками.

Слайд№5 -  При розгляді загальної характеристики соціально-педагогічної діяльності в сучасних закладах освіти, було зроблено певні висновки.

Аналіз специфіки професійної соціально-педагогічної діяльності, визначення її сутнісних характеристик, дозволяє виділити різноманітність сфер і об'єктів, відносно яких вона здійснюється. Плануючи, реалізуючи напрямки професійної соціально-педагогічної діяльності, оцінюючи її результати, фахівець повинен мати досить чітке уявлення про розмаїття чинників, що впливають на соціальне, фізичне і психічне благополуччя людини.

На соціалізацію людини значний вплив мають спадкові та вроджені особливості, фактори середовища, особиста роль в саморозвитку, самовдосконаленні. Фактори, що зумовлюють самовиявлення особистості на різних вікових етапах, - це гра, вчення, спілкування, професійна діяльність

Слайд №6 - В процесі характеристики соціально-педагогічної діяльності у закладах освіти з першокласниками, було зроблено певні висновки.

При аналізі особливостей здійснення соціально-педагогічної діяльності у закладах освіти, визначено, що якісно проведений аналіз дозволяє зробити загальні висновки про реалізацію приватної соціально-педагогічної технології. На цьому завершується заключний етап. Реалізація соціально-педагогічного процесу здійснюється відповідними фахівцями через діяльність. Слід розрізняти педагогічну діяльність в соціальному середовищі і соціально-педагогічну діяльність.

При вивченні взаємодії соціального педагога з батьками першокласників, виділено, що тільки в результаті взаємодії всіх учасників освітнього процесу можна успішно вирішити проблему розвитку особистості школяра. Процес взаємодії сім’ї і школи повинен бути спрямований на активне включення батьків у навчально-виховну, позаурочну, дозвільної діяльності, співпраця з дітьми та педагогами, формування батьківської відповідальності.

При розкритті соціально-педагогічної діяльності з першокласниками у рамках здійснення освітньо-виховного процесу, виявлено, що адаптація – процес пристосування людини до умов соціального середовища. Успішна соціалізація і соціальна адаптація дітей можлива, за умови взаємодії позитивного середовища і позитивної особистості, тобто у особи повинні бути сформовані ціннісні орієнтації і усталені погляди.

У ході проведення практичних основ дослідження організації соціально-педагогічної діяльності у закладах освіти з першокласниками, виділені певні особливості.

Слайд№7 – Методики дослідження та кількість випробуваних - Для проведення експериментальної частини ми будемо використовувати дві методики. Методика «Будинок» і методика «Дерево». Загальна кількість випробовуваних 50 людини (два класи по 25 людини в кожному). Середній вік випробовуваних 6 - 7 років

Слайд№8 - Емпіричне дослідження включало в себе кілька послідовних етапів.

1) Констатуючий експеримент (беруть участь два класи, тобто всі 50 учня);

2) Формуючий експеримент (бере участь один клас - 25 дитини);

3) Контрольний експеримент (беруть участь обидва класи - 50 дитини).

У першому етапі ми тестуємо всіх дітей, тобто два класи (50 учні), для того, щоб виявити на якому рівні знаходиться їх адаптація до школи.

На другому етапі, ми беремо один клас, назвемо його умовно експериментальним (тільки 25 людини) і проводимо з ними формуючий етап експерименту. Тобто психологічно і педагогічно намагаємося підвищити рівень адаптованості дітей першого класу до навчання в школі. При цьому другий клас ми не задіємо. Діти з того класу самі долають всі труднощі пов’язані з адаптацією.

На третьому етапі ми знову беремо для випробування два класи (50 людини), і тестуємо їх за тими ж методиками, які були використані в першому етапі експериментального дослідження (на констатуючому етапі експерименту), а саме за допомогою методики «Дім» і методики «Дерево»..

Слайд№9 - Дані отримані в результаті застосування методики «Дім».

При аналізі отриманих результатів ми отримали наступні дані:

1) Дітей з високим розвитком довільної уваги – 16 осіб;

2) Дітей із середнім розвитком довільної уваги – 24 чоловік;

3) Дітей зі слабким розвитком довільної уваги – 10 осіб.

Таким чином, за допомогою методики «Дім», ми змогли дізнатися, що рівень розвитку довільної мислення у дітей які навчаються в першому класі, знаходиться на середньому рівні. А саме у 48% дітей середній рівень розвитку довільної уваги.

Слайд №10 - Результати за методикою «Дерево». За підсумками оцінки трьох рівнів адаптації, можливої дезадаптації і дезадаптації ми бачимо, що більшість дітей в цілому адаптовані, а саме 33 осіб. Також за допомогою методики «Дерево» ми можемо визначити наступні критерії адаптації школярів: нормальна адаптація; установка на лідерство; вимагає підтримки; тривожність, замкнутість; мотивація на розвагу; установка на подолання перешкод; товариськість.

Слайд№11 - Дані за критеріями адаптації за результатами методики «Дерево». За підсумками проведення діагностики за цими критеріями ми переконалися в тому, що в рівному співвідношенні знаходиться кількість дітей, які нормально адаптовані, мають мотивацію на розвагу, мають установку на подолання перешкод і товариські, а саме по 9 осіб, тобто по 18% від загального кількості випробовуваних. При цьому ми бачимо, що також на рівних позиціях перебувають діти у яких установка на лідерство і вимагають підтримки, а саме по три людини, що відповідно становить по 6%. І, виходячи з отриманих даних, ми бачимо, що більша кількість дітей мають тривожністю і замкнуті, це 11 осіб, що становить 22% від загального числа випробовуваних дітей.

Саме ці дані й дають нам право визначити, що необхідна спеціальна соціальна-педагогічна робота. Якай  буде спрямована на підвищення рівня адаптації дітей та подолання тих емоційно-соціальних бар’єрів, які виникли у першокласників.

Слайд№12 - Впровадження технологій соціально-педагогічної роботи з урізноманітнення організації соціально-педагогічної діяльності у закладах освіти. На формуючому етапі експерименту, як уже говорилося, ми беремо тільки один клас - експериментальний, тобто 25 людини (учня). Даний етап експерименту проводиться у нас протягом двох місяців. Для розвитку і зростання рівня адаптації учнів були обрані кілька напрямів роботи. Для того щоб сприяти розвитку довільного уваги, було обрано такі прийоми: правильно обраний темп роботи; зміна видів роботи на заняттях; постановка мети; постійний контроль і оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності; поступове поєднання близької мети і більш віддаленій; розкриття практичної значущості матеріалу; фізкультхвилинки на уроках; індивідуальний підхід до дітей; усний диктант; вправа «Слухаємо тишу» Протягом 3 хвилин всі слухають тишу. Потім – обговорення: хто що почув, і в якому порядку.

Заняття з дітьми експериментального класу були спрямовані на розвиток пізнавальних процесів: уваги, пам’яті, уяви, мислення, а також вдосконалення комунікативних навичок. Батькам цих дітей були написані рекомендації щодо поліпшення адаптації до шкільного життя. Протягом двох місяців педагоги і батьки активно використовували методи, прийоми і рекомендації, написані нами.

Слайд №13 - З метою розвитку комунікативних спрямувань учнів в процесі навчання іноземної мови використовують нетрадиційні уроки. Наприклад: 1) урок - спектакль (розігрування уривка якогось зарубіжного уривка твору); 2) урок - свято (проведення у класі якогось іноземного свята з дотриманням всіх традицій і норм свята), 3) урок інтерв'ю (діти групуються по парам і уявляють себе репортерами, які повинні взяти інтерв'ю на певну тему); 4) урок-есе (урок, який відбувається у вигляді виступів учнів по черзі, на заздалегідь передбачені і підготовлені теми); 5) інтегрований урок (спільне проведення уроку іноземної мови з ще якимось іншим предметом, наприклад, урок англійської мови та біології).

Тому в навчально-виховному процесі повинні ефективно використовуватися такі інноваційні технології: - Розвивальне навчання; - Інтерактивні технології; - Проектне навчання; - Чи гуманно-особистісна технологія; - ТРИЗ (Теорія рішення винахідницьких задач).

Також можна запропонувати технології ситуаційного моделювання: рольова гра «Розмова по телефону». Дітям роздають іграшкові телефони і вони розмовляють один з одним, тим самим відпрацьовуючи мовний етикет.

.

Слайд №14 - Дані отримані в результаті застосування методики «Дім» на контрольному експерименті для контрольної групи, де формуючий експеримент не проводився, та для експериментальної групи, де були застосовані технології соціально-педагогічної роботи. Як бачимо з наведених даних, у групі дітей експериментальної групи на високому рівні значно більше дітей.

Слайд №15 - Дані при проведенні методики «Дерево» на контрольному експерименті для контрольної групи, де формуючий експеримент не проводився, та для експериментальної групи, де були застосовані технології соціально-педагогічної роботи. Як бачимо з наведених даних, у групі дітей експериментальної групи адаптованих значно більше дітей.

Слайд№16 – Висновок.

Для порівняння наведемо дані отримані на констатуючому етапі експерименту щодо даних отриманих на контрольному етапі експерименту за методикою «Будинок»: на високому рівні розвитку довільної уваги було 16 осіб (31%), а стало 33 осіб (66%); на середньому рівні - було 24 чоловік (48%), а стало 12 осіб (24%); на низькому рівні - було 10 осіб (21%), а стало 5 людини (10%). Ми бачимо, що більша кількість дітей перемістилося в групу з високим рівнем розвитку довільної уваги.

При проведенні порівняння даних, отриманих в ході проведення методики «Дерево» на констатуючому етапі експерименту і на формуючому етапі експерименту, ми бачимо, що: на рівні адаптації, на констатуючому етапі експерименту було 33 чоловік (66%), а стало 37 осіб (74 %); на рівні можливо дезадаптація - було 11 осіб (22%), а стало 12 осіб (24%); на рівні дезадаптація було  людини (12%), а стало 1 людина (2%).

Якщо провести аналіз отриманих даних по критеріях адаптації, отримані при проведенні методики «Дерево» на констатуючому і формуючому етапі експерименту, то можна сказати, що: нормальна адаптація на констатуючому етапі експерименту була у 9 осіб (18%), на контрольному стало 11 осіб ( 22%). Такі ж дані ми отримали і за критеріями мотивації на розвагу, установкам на подолання перешкод, і товариськості; за критеріями установка на лідерство і потрібна підтримка, змін немає, як було по три людини, так і залишилося, змінилося лише їх процентне відношення, було по 6%, стало по 8%; за критерієм тривожності і замкнутості було 11 осіб (22%), а стало 4 людини (8%)

Всі ці дані дають нам змогу констатувати, що проведена нами робота є ефективною, та дають нам право визначити, що саме при своєчасній соціально-педагогічній роботі з учнями, зокрема з першокласниками, стає можливим їх вдала та ефективна соціалізація.

Слайд№17 – Дякую за увагу