Завдання дослідження:
Розкрити застосування інноваційних технологій навчання як педагогічну проблему;
Розглянути основні особливості функціонування малочисельної школи;
З'ясувати педагогічний потенціал та специфіку використання інноваційних технологій у початковій малочисельній школі;
Продемонструвати принципи моделювання сучасного уроку з використанням інноваційних технологій;
Доброго дня шановні члени комісії!
Дозвольте представити вашій увазі роботу на тему «Застосування інноваційних технологій у навчальному процесі малочисельної школи».
Мета дослідження – розробити та емпірично перевірити ефективність експериментальної програми запровадження інноваційних технологій у навчальний процес малочисельної початкової школи
Завдання дослідження:
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес малочисельної початкової школи.
Предмет дослідження – запровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес початкової школи малочисельного типу.
Гіпотеза дослідження:
В ході аналізу науково-теоретичних засад впровадження інноваційних технологій у навчальний процес малочисельної школи нами було з’ясовано, що інноваційні технології – це група соціальних технологій, орієнтованих на здійснення найважливішої функції суспільства – підготовку підростаючих поколінь до включення в суспільне життя, нормального функціонування в суспільстві.
Основна відмінність між різними інноваційними технологіями полягає у наборі форм, методів та засобів навчання. Обираючи ту чи іншу технологію, слід керуватися не лише власними уподобаннями та особистим баченням, але й враховувати особливості того чи іншого освітнього середовища, здійснювати глибокий та всебічний аналіз наявної реальної ситуації.
Зауважимо, що малочисельна початкова школа – це школа без паралельних класів із невеликим числом учнів. Ефективність роботи початкової малокомплектної школи визначається загальними і конкретними умовами.
Поєднання загальних та конкретних умов визначає фактори, котрі потрібно ураховувати при запровадженні інноваційних технологій навчання у навчально-виховний процесс малокомплектної школи. До ускладнюючих факторів віднесено переважно слабку матеріальну базу, територіальну віддаленість, та нестачу кваліфікованих педагогічних кадрів. До сприятливих факторів віднесено екологічні умови та близькість до природного оточення, а також більш тісний зв’язок сільської школи із соціальним середовищем. До факторів, які можуть бути потрактовані і як негативні, і як позитивні, можна віднести низьку наповнюваність класів, великий обсяг самостійної роботи, поєднання в одному уроці різних предметів і тем, поєднання в одному навчальному просторі учнів різного віку, а також неповторність поєднання умов кожної школи.
Важливо, що при запровадженні будь-яких інновацій у навчально-виховний процес малокомплектної школи варто максимально використовувати позитивні чинники і долати вплив негативних, а також враховувати наявні специфічні особливості, що можуть стати джерелом реалізації інноваційного потенціалу сільської малокомплектної школи.
У ході розгляду загальнопедагогічних та методичних особливостей застосування інноваційних технологій у початковій малочисельній школі ми з’ясували, що учити дитину радісно, без примусу можливо, якщо в своїй роботі педагог використовує інноваційні технології. Сучасний урок-це актуальний урок, інакше кажучи важливий, істотний для теперішнього часу та, звичайно ж, дієвий - такий, який відповідає інтересам дітей, батьків, суспільства. До основних принципів сучасного уроку можемо віднести: принцип системності, принцип гармонізації, принцип екологізації, принцип простоти пізнання та принцип креативності.
Нами було зроблено висновок про необхідність розробки та впровадження експериментальної програми, яка б відбивала виявлені в ході дослідження закономірності.
В основу розробки експериментальної програми лягли такі передумови:
Зауважимо, що експериментальна робота проводилася нами в період вересень-жовтень 2018 року. Базою нашого експериментального дослідження виступила Новомиколаївська НВК «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ».
Практична частина нашого дослідження проходила в кілька етапів:
1) перший етап - проведення анкетування, бесід, інтерв’ювання з вчителями;
2) розробка заходів, тренінгів, семінарів для педагогів з метою підвищення рівня їх готовності до впровадження інноваційних технологій;
3) застосування повторного анкетування з метою визначення ефективності впроваджених нами заходів;
4) опис отриманих результатів, формулювання методичних рекомендацій.
Зауважимо, що провідна роль в організації та запровадженні інноваційного навчання в освітню практику належить педагогу. Тож, проектуючи експериментальну програму, ми взяли за основу твердження про те, на перший план в аспекті підвищення готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності висувається розвиток її структури (мотивів, знань, здатності до творчості та рефлексії власного інноваційного досвіду). Відтак, при укладанні переліку заходів, спрямованих на удосконалення інноваційної діяльності педагогів Новомиколаївської ЗОШ І-ІІ ступенів ми обирали такі, що відповідають наступним завданням:
В основу змістової наповненості обраних заходів нами було покладено інформацію про інноваційні форми і методи роботи, що найкраще відповідають організаційно-методичним особливостям навчально-виховного процесу малочисельної початкової школи, а саме: технології особистісно-зорієнтованого навчання та виховання, технології інтегрованого навчання, здоров’язберігаючі технології, інтерактивні технології, проектні технології, проблемне навчання тощо. При цьому увага приділялась не лише викладу сутності зазначених інновацій, але й способам їх адаптації до умов конкретної школи.
Так, наявність у школі Інтернету при одночасній відсутності інтерактивної дошки змусили шукати альтернативні шляхи щодо запровадження деяких методів інтерактивного навчання. До них віднесемо: використання ноутбука та проектора, смартфонів, а також інтерактивної платформи Padlet, що являє собою цифровий інструмент для створення інтерактивних дошок і може широко використовуватися в освітньому процесі.
Функціонування при школі гуртка з культури спілкування, у свою чергу, відкрило можливості для застосування знань і досвіду роботи керівника цього гуртка для підвищення культури діалогового спілкування учителів, котре, як відомо, становить сутність інтерактивного навчання.
Формулювання напрямку роботи школи (формування у дитини цілісної картини світу, духовності, культури особистості і розвиток креативного мислення) дозволило заручитись підтримкою адміністрації школі щодо запровадження укладеної експериментальної програми.
Для більш ясного, перспективного бачення особливостей та проблем запровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес малочисельної школи нами було вирішено провести анкетування педагогів, під час якого вони мали відповісти на кілька запитань.
Було виявлено, що, в цілому, педагогічний колектив Новомиколаївської НВК «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ» має певний творчий потенціал для ефективного упровадження інноваційних технологій навчання, але реалізує його частково.
Серед труднощів та особливостей впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес малочисельної школи 71% вчителів ставить на перше місце недостатнє матеріально-технічне забезпечення шкіл методичним обладнанням, дидактичним матеріалом, проекторами, комп’ютерною технікою. Демотивують учителів такі чинники, як велика завантаженість роботою (36%), відсутність стимулювання (також 36%), недостатня проінформованість щодо новітніх технологій навчання (21%), розбіжності та непорозуміння у педагогічному колективі (14%).
Отримані в ході анкетування, інтерв’ювання та бесід з учителями дані було використано для коригування змісту експериментальної програми, що укладалася нами. Так, було вирішено використати педагогічний досвід вчителя А. Ткаченка у використанні інтерактивних технологій навчання; зорганізувати рефлексію педагогічного досвіду вчителів початкових класів; утворити творчу групу з питань вивчення, застосування та адаптації педагогічних інновацій.
Змістове ядро експериментальної програми запровадження інноваційних технологій у малочисельній школі склали наступні заходи:
З метою визначення ефективності впроваджених нами заходів було проведене повторне анкетування педагогів Новомиколаївської НВК «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ».
За його результатами, більшість педагогів (86%) вважають, що робота із впровадження експериментальної програма була для них корисною. 64% педагогів відзначили, що у стані учнів (мотивації навчання, знаннях, уміннях, емоціях) сталися позитивні зрушення. 71,5 % анкетованих педагогів відповіли, що внаслідок активізації інноваційної роботи вдалося досягти більш відкритих, довірчих стосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу. Додаткові можливості щодо самореалізації, що відкривають інноваційні технології, вбачають 43% анкетованих учителів.
Як бачимо з представлених даних, після впровадження нами запланованих заходів відбулася активізація застосування інноваційних технологій у Новомиколаївській НВК «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ», що дозволяє зробити висновок про продуктивність запропонованої експериментальної програми. На жаль, специфіка теми дослідження не дозволила нам провести класичний педагогічний експеримент, але спрямувала на більш глибоке дослідження особливостей малочисельної школи і дозволила сформулювати низку методичних рекомендацій для педагогів саме початкової її ланки .
Варто зазначити, що представлені результати дослідження є проміжною ланкою у вивченні особливостей запровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес початкової школи і передбачають подальший розвиток. Перспективи досліджень вбачаємо у вивченні організаційно-педагогічних умов формування інноваційного середовища в малокомплектній школі.
Дякуємо за увагу!