Спадко́вість — здатність, одна з основних властивостей живих організмів передавати з покоління в покоління спадкові ознаки, збереження й відтворення у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків.
Мінли́вість — здатність живих організмів набувати нових ознак, відмінних від предків і їхніх станів у процесі індивідуального розвитку, різноманітність ознак серед представників даного виду.
Ген — одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки.
Фен – елементарна, дискретна, генетично обумовлена ознака, що виділяється в фенотипі даної особини.
Геноти́п — сукупність генів даного організму.
Фенотип — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку.
Алелі – парні гени, що займають одні й ті самі локуси гомологічних хромосом і визначають альтернативні взаємовиключені стани однієї і тієї самої ознаки.
Домінантний ген (алель) - ген, який проявляється у фенотипі гетерозиготного організму;
Рецесивний ген (алель) - ген, який не проявляється у фенотипі гетерозиготного організму.
Гомозиго́та — диплоїдна, або поліплоїдна клітина (особина), гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певних генів.
Гетерозигота — диплоїдне або поліплоїдне ядро клітини (іноді також клітина або багатоклітинний організм), копії генів яких в гомологічних хромосомах представлені різними алелями.