Документація на початок проведення експериментально-дослідної роботи в спецшколі для дітей з порушеннями слуху
Про матеріал
Проведення експериментально-дослідної роботи в спецшколі для дітей з порушеннями слуху з теми: "Розробка предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху, як ефективний інструмент для візуалізації, засвоєння термінології та підвищення доступності навчального матеріалу"
Тема експериментально-дослідної роботи:
"Розробка предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху, як ефективний інструмент для візуалізації, засвоєння термінології та підвищення доступності навчального матеріалу"
Організатор:
вчителька технології
спеціаліст вищої категорії
«вчитель-методист»
Назаренко Віта Георгіївна
Термін проведення роботи:
з 01.09.2025 р. по 01.09.2029р.
І етап – організаційно-прогнозуючий:
з 09.2025р. по 09.2026р.
ІІ етап – формуючий (практичний):
з 09.2026р. по 09.2028р.
ІІІ етап – узагальнюючий:
з 09.2028р. по 09.2029 р.
Склад творчої групи:
1. …….., в.о. директора КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я» ДОР, спеціаліст вищої категорії, “старший вчитель”.
2. ………, заступник директора з навчально-методичної роботи КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».
3. Назаренко Віта Георгіївна, вчителька технології КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».
4. ……., науковий співробітник відділу жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. Миколи Ярмаченка, голова Криворізької територіальної організації глухих, вчителька української жестової мови, історії, географії, правознавства та громадянської освіти КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».
5. ….., вчителька української літератури КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст І категорії.
6. …….., вчителька мистецтва КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст І категорії.
7. ……., вчителька ритміки КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».
Учасники :
1. Назаренко Віта Георгіївна, вчителька трудового навчання КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».
2. …….., науковий співробітник відділу жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. Миколи Ярмаченка, голова Криворізької територіальної організації глухих, вчителька української жестової мови, історії, географії, правознавства та громадянської освіти КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».
3. ……, вчителька української літератури КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст І категорії.
4. ……., вчителька мистецтва КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст І категорії.
5. ……., вчителька ритміки КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».
6. Здобувачі освіти 1-10 класів для дітей з порушеннями слуху КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР».
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:
Предметний жестівник є вкрай важливим для навчання в спеціальних школах, особливо для предметів, які містять багато абстрактних або вузькоспеціалізованих термінів, що не мають загальноприйнятих жестів в українській жестовій мові (УЖМ).
Актуальність проведення роботи з розробки предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху є надзвичайно високою і обумовлена низкою освітніх, корекційних та соціальних чинників, а саме:
Подолання комунікативного дефіциту: існуюча Українська жестова мова (УЖМ) часто не містить усталених або загальноприйнятих жестів для вузькоспеціалізованої та абстрактної термінології. Це створює "комунікаційний розрив", який ускладнює повноцінне розуміння навчального матеріалу учнями з порушеннями слуху.
Уніфікація мовленнєвого середовища: розробка жестівника забезпечить єдність та стандартизацію термінології, що є запорукою якісного засвоєння знань.
Систематизація знань: створення цілісної візуальної бази термінів, що полегшує перехід від конкретних дій до абстрактних понять.
Підвищення академічної успішності: пряме і точне розуміння термінів є ключем до успішного опанування шкільної програми, особливо у випускних класах, що безпосередньо впливає на подальшу освіту.
Візуалізація мислення: для учнів з порушеннями слуху важливо перевести абстрактні поняття у візуально-моторну форму. Жести, як візуальні символи допомагають сформулювати конкретні уявлення про історичні події, художні образи чи технічні, технологічні процеси.
Розвиток понятійного мислення: формування точних зв’язків між предметом, його назвою (словом) та його жестовим еквівалентом.
Розвиток мовленнєвих навичок: робота з жестівником стимулює формування двомовності (усне/писемне мовлення та УЖМ), покращує структуру та якість мовлення учнів, збагачуючи їхній словниковий запас на якісно новому рівні.
Професійна орієнтація: точна термінологія - прямий шлях до успішної професійної та соціальної інтеграції випускників у доросле життя.
Соціальна інтеграція: впевнене володіння предметом підвищує самооцінку підлітка та його готовність до самостійного життя.
Таким чином, розробка предметного жестівника є не просто методичною ініціативою, а системною відповіддю на нагальні потреби учнів, що підвищує якість корекційно-розвиткового процесу та забезпечує рівний доступ до знань.
Основні напрямки роботи:
Аналіз термінологічної бази: Проведення поглибленого аналізу навчальних програм та підручників з предметів Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка з метою виділення ключових, вузькоспеціалізованих та абстрактних термінів, які не мають усталених жестів в Українській жестовій мові (УЖМ).
Діагностика комунікативних потреб: Вивчення труднощів учнів з порушеннями слуху у засвоєнні термінів на цих уроках. Опитування вчителів-предметників щодо існуючих розбіжностей у жестових одиницях.
Вивчення досвіду: Аналіз досвіду інших спеціальних закладів (українських та міжнародних) щодо створення навчальних жестівників.
Розробка критеріїв: Створення єдиних критеріїв для розробки нових термінологічних жестів. Жестові одиниці мають бути:
Зрозумілими (іконічними): Візуально відображати зміст поняття.
Легкими для відтворення: Враховувати особливості моторики учнів.
Диференційованими: Чітко відрізнятися від вже існуючих жестових одиниць УЖМ.
Колективне створення: Організація груп (спільно з сурдопедагогами, вчителями-предметниками та перекладачами УЖМ) для генерації та відбору варіантів нових жестових одиниць для кожного предмета.
Структурування та оформлення: Систематизація затверджених жестів за тематичними розділами відповідно до навчальних програм.
Апробація жестових одиниць: Проведення експериментальної перевірки (апробації) розроблених жестових одиниць на уроках. Оцінка швидкості їх засвоєння учнями та ефективності використання вчителями.
Створення медіа-ресурсів: Створення електронної версії жестівника (відео-словника), де кожен жест демонструється носієм УЖМ. Це забезпечить єдність відтворення жестових одиниць.
Навчання педагогів: Проведення семінарів та майстер-класів для всього педагогічного колективу та перекладачів щодо правильного використання нових термінологічних жестів, інтеграції їх в навчально-корекційний процес.
Публікація та поширення: Оформлення готового предметного жестівника як методичного посібника та його подальше поширення серед профільних закладів для стандартизації термінології на національному рівні.
Актуалізація: Розробка механізму для регулярного оновлення та доповнення жестівника новими термінами відповідно до змін у навчальних програмах.
МЕТА
експериментально-дослідної роботи:
Комплексна мета полягає у підвищенні якості та доступності освітнього процесу для учнів з порушеннями слуху шляхом створення, апробації та впровадження тематичних жестівників з ключових предметів (Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка).
Основні завдання:
Уніфікація термінології: Створити стандартизовану систему жестів для специфічних, вузькогалузевих та абстрактних понять, які не мають усталених еквівалентів в Українській жестовій мові, забезпечуючи тим самим єдність комунікативного середовища в закладі.
Покращення візуалізації: Розробити жести, що ефективно візуалізують складні навчальні поняття, сприяючи кращому засвоєнню інформації, розвитку абстрактного мислення та пам'яті учнів.
Підвищення ефективності навчання: Надати педагогам, які працюють з учнями з порушеннями слуху, практичний методичний інструмент для скорочення часу на пояснення термінів і, як наслідок, — підвищення академічної успішності учнів.
Ця робота спрямована на забезпечення рівного доступу до якісної середньої освіти для всіх учнів спеціальної школи.
ОБ'ЄКТ та ПРЕДМЕТ
експериментально-дослідної роботи:
Об'єктом дослідження є процес формування комунікативної та предметної компетентностей учнів з порушеннями слуху в спеціальній школі.
Це широка сфера, яку вивчає робота, сфокусована на тому, як учні засвоюють мову, термінологію та знання з конкретних навчальних дисциплін. Об'єкт охоплює взаємодію між педагогами та учнями у мовленнєво-жестовому середовищі закладу.
Предметом дослідження є предметний жестівник як ефективний методичний інструмент (система спеціально розроблених жестів), що забезпечує візуалізацію, доступність та уніфікацію термінології з предметів: Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка.
Предмет дослідження — це процес розробки, апробації та впливу цього нового інструменту на навчальні результати учнів.
ЗАВДАННЯ
експериментально-дослідної роботи:
Провести детальний термінологічний аналіз навчальних програм та підручників з шести визначених предметів (Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка) для формування реєстру ключових термінів, які потребують жестового еквіваленту.
Здійснити діагностику комунікативних труднощів учнів та педагогів, пов'язаних із засвоєнням цієї термінології.
Проаналізувати та узагальнити існуючий вітчизняний та зарубіжний досвід створення тематичних жестових одиниць.
Розробити та затвердити критерії для створення нових, зрозумілих та уніфікованих термінологічних жестів.
Створити систему нових жестів для відібраних термінів з кожного предмета, залучаючи до процесу вчителів-предметників, сурдопедагогів та перекладачів.
Структурувати розроблені жести, організувавши їх у тематичні розділи та створивши методичний посібник (жестівник).
Створити медіа-ресурс (відео-словник), що демонструє правильне відтворення кожного нового жесту.
Організувати та провести апробацію розроблених жестівників у реальному навчальному процесі на уроках.
Провести навчальні семінари для педагогів, перекладачів та вихователів щодо ефективного використання нового інструменту та його інтеграції у викладання.
Здійснити моніторинг та оцінку ефективності використання жестівника, порівнюючи рівень засвоєння термінології учнями до та після його впровадження.
На основі отриманих результатів внести необхідні корективи у створений жестівник та методичні рекомендації.
Сформувати пропозиції щодо поширення досвіду та стандартизації розробленої термінології на рівні інших спеціальних закладів України.
ЗМІСТ
експериментально-дослідної роботи:
1. Теоретико-методичне обґрунтування
Аналіз наукових джерел: Вивчення та систематизація психолого-педагогічних засад сурдопедагогіки, лінгвістики та корекційної психології, що стосуються використання жестової мови та візуалізації понять.
Термінологічний відбір: Проведення поглибленого контент-аналізу навчальних програм, підручників та методичних матеріалів для виділення ключової термінології з Технології, Мистецтва, Історії, Географії, Громадянської освіти, Української літератури, Ритміки, яка потребує стандартизації жестів.
Обґрунтування критеріїв: Розробка науково обґрунтованих критеріїв для створення та відбору нових термінологічних жестів (іконічність, чіткість, легкість відтворення).
2. Розробка та стандартизація жестівника
Колективне створення жестових одиниць: Організація роботи творчої групи для генерації варіантів жестових одиниць на основі відібраної термінології.
Експертна оцінка: Проведення експертного відбору та затвердження остаточних варіантів жестових одиниць із залученням фахівців та носіїв УЖМ.
Структурування матеріалу: Систематизація затверджених жестів відповідно до тематичних блоків навчальних програм для формування цілісного методичного посібника.
Створення медіа-продукту: Розробка відео-словника (електронного жестівника) для візуалізації та уніфікації відтворення кожного жесту.
Навчання педагогів: Проведення циклу семінарів-практикумів для всього педагогічного колективу з метою ознайомлення з новим жестівником та навчання методиці його ефективного використання на уроках.
Впровадження: Застосування розробленого жестівника у навчальному процесі протягом визначеного періоду.
Формулювання висновків: Узагальнення результатів роботи, підтвердження актуальності та визначення практичної значущості розробки.
Методичні рекомендації: Підготовка фінального методичного посібника, що включає як сам жестівник, так і рекомендації щодо його використання в освітньому процесі спеціальних шкіл.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
Підвищення рівня засвоєння термінології: Очікується значне підвищення якості та швидкості засвоєння учнями специфічної термінології з предметів: Технологія, Мистецтво, Історія, Громадянська освіта,Українська література, Ритміка.
Покращення комунікативної компетенції: Забезпечення учнів уніфікованими жестовими еквівалентами дозволить їм вільно та точно висловлювати складні поняття, що покращить їхню комунікативну компетенцію та здатність до обговорення навчального матеріалу.
Сприяння формуванню абстрактного мислення: Візуалізація абстрактних понять через жести допоможе учням розвинути розумові операції, пов'язані з аналізом, синтезом та узагальненням.
Підвищення мотивації: Доступність навчального матеріалу через зрозумілу жестову мову підвищить інтерес та мотивацію учнів до вивчення предметів, які раніше вважаються складними.
Створення уніфікованого інструменту: Головний результат – це створення предметного жестівника (в друкованому та електронному/відеоформаті) як офіційного методичного посібника для використання в закладі.
Уніфікація мовленнєво-жестового середовища: Забезпечення єдності вимог до жестового перекладу термінології серед усіх педагогів, вихователів закладу, що усуне комунікаційну плутанину.
Збагачення методичної бази: Розробка методичних рекомендацій щодо ефективної інтеграції жестівника у освітньо-виховну та корекційно-розвиткову діяльність.
Підвищення кваліфікації педагогів: Участь у розробці та впровадженні жестівника підвищить професійну компетентність педагогів щодо використання УЖМ та спеціальних корекційних технологій.
Таким чином, очікується, що робота не лише вирішить проблему комунікаційного бар'єру, але й системно покращить якість освіти в спеціальній школі, забезпечуючи рівний доступ до знань.