Документація на початок проведення експериментально-дослідної роботи в спецшколі для дітей з порушеннями слуху

Назаренко Віта Георгіївна 9 листопада 72 Відгуки відсутні

Про матеріал

Проведення експериментально-дослідної роботи в спецшколі для дітей з порушеннями слуху з теми: "Розробка предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху, як ефективний інструмент для візуалізації, засвоєння термінології та підвищення доступності навчального матеріалу"
Перегляд файлу




Тема експериментально-дослідної роботи:




"Розробка предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху, як ефективний інструмент для візуалізації, засвоєння термінології та підвищення доступності навчального матеріалу"




Організатор:

вчителька технології

спеціаліст вищої категорії

«вчитель-методист»

Назаренко Віта Георгіївна




Термін проведення роботи:

з 01.09.2025 р. по 01.09.2029р.



І етап – організаційно-прогнозуючий:

з 09.2025р. по 09.2026р.

ІІ етап – формуючий (практичний):

з 09.2026р. по 09.2028р.

ІІІ етап – узагальнюючий:

з 09.2028р. по 09.2029 р.




Склад творчої групи:

1. …….., в.о. директора КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я» ДОР, спеціаліст вищої категорії, “старший вчитель”.


2. ………, заступник директора з навчально-методичної роботи КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».


3. Назаренко Віта Георгіївна, вчителька технології КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».


4. ……., науковий співробітник відділу жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. Миколи Ярмаченка, голова Криворізької територіальної організації глухих, вчителька української жестової мови, історії, географії, правознавства та громадянської освіти КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».


5. ….., вчителька української літератури КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст І категорії.


6. …….., вчителька мистецтва КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст І категорії.


7. ……., вчителька ритміки КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».








Учасники :


1. Назаренко Віта Георгіївна, вчителька трудового навчання КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».


2. …….., науковий співробітник відділу жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології ім. Миколи Ярмаченка, голова Криворізької територіальної організації глухих, вчителька української жестової мови, історії, географії, правознавства та громадянської освіти КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».


3. ……, вчителька української літератури КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст І категорії.


4. ……., вчителька мистецтва КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР», спеціаліст І категорії.


5. ……., вчителька ритміки КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» , спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».


6. Здобувачі освіти 1-10 класів для дітей з порушеннями слуху КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР».














АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

Предметний жестівник є вкрай важливим для навчання в спеціальних школах, особливо для предметів, які містять багато абстрактних або вузькоспеціалізованих термінів, що не мають загальноприйнятих жестів в українській жестовій мові (УЖМ).

Актуальність проведення роботи з розробки предметного жестівника у спеціальній школі для дітей з порушеннями слуху є надзвичайно високою і обумовлена низкою освітніх, корекційних та соціальних чинників, а саме:

  • Подолання комунікативного дефіциту: існуюча Українська жестова мова (УЖМ) часто не містить усталених або загальноприйнятих жестів для вузькоспеціалізованої та абстрактної термінології. Це створює "комунікаційний розрив", який ускладнює повноцінне розуміння навчального матеріалу учнями з порушеннями слуху.

  • Уніфікація мовленнєвого середовища: розробка жестівника забезпечить єдність та стандартизацію термінології, що є запорукою якісного засвоєння знань.

  • Систематизація знань: створення цілісної візуальної бази термінів, що полегшує перехід від конкретних дій до абстрактних понять.

  • Підвищення академічної успішності: пряме і точне розуміння термінів є ключем до успішного опанування шкільної програми, особливо у випускних класах, що безпосередньо впливає на подальшу освіту.

  • Візуалізація мислення: для учнів з порушеннями слуху важливо перевести абстрактні поняття у візуально-моторну форму. Жести, як візуальні символи допомагають сформулювати конкретні уявлення про історичні події, художні образи чи технічні, технологічні процеси.

  • Розвиток понятійного мислення: формування точних зв’язків між предметом, його назвою (словом) та його жестовим еквівалентом.

  • Розвиток мовленнєвих навичок: робота з жестівником стимулює формування двомовності (усне/писемне мовлення та УЖМ), покращує структуру та якість мовлення учнів, збагачуючи їхній словниковий запас на якісно новому рівні.

  • Професійна орієнтація: точна термінологія - прямий шлях до успішної професійної та соціальної інтеграції випускників у доросле життя.

  • Соціальна інтеграція: впевнене володіння предметом підвищує самооцінку підлітка та його готовність до самостійного життя.



Таким чином, розробка предметного жестівника є не просто методичною ініціативою, а системною відповіддю на нагальні потреби учнів, що підвищує якість корекційно-розвиткового процесу та забезпечує рівний доступ до знань.

Основні напрямки роботи:

  • Аналіз термінологічної бази: Проведення поглибленого аналізу навчальних програм та підручників з предметів Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка з метою виділення ключових, вузькоспеціалізованих та абстрактних термінів, які не мають усталених жестів в Українській жестовій мові (УЖМ).

  • Діагностика комунікативних потреб: Вивчення труднощів учнів з порушеннями слуху у засвоєнні термінів на цих уроках. Опитування вчителів-предметників щодо існуючих розбіжностей у жестових одиницях.

  • Вивчення досвіду: Аналіз досвіду інших спеціальних закладів (українських та міжнародних) щодо створення навчальних жестівників.

  • Розробка критеріїв: Створення єдиних критеріїв для розробки нових термінологічних жестів. Жестові одиниці мають бути:

    • Зрозумілими (іконічними): Візуально відображати зміст поняття.

    • Легкими для відтворення: Враховувати особливості моторики учнів.

    • Диференційованими: Чітко відрізнятися від вже існуючих жестових одиниць УЖМ.

  • Колективне створення: Організація груп (спільно з сурдопедагогами, вчителями-предметниками та перекладачами УЖМ) для генерації та відбору варіантів нових жестових одиниць для кожного предмета.

  • Структурування та оформлення: Систематизація затверджених жестів за тематичними розділами відповідно до навчальних програм.

  • Апробація жестових одиниць: Проведення експериментальної перевірки (апробації) розроблених жестових одиниць на уроках. Оцінка швидкості їх засвоєння учнями та ефективності використання вчителями.

  • Створення медіа-ресурсів: Створення електронної версії жестівника (відео-словника), де кожен жест демонструється носієм УЖМ. Це забезпечить єдність відтворення жестових одиниць.

  • Навчання педагогів: Проведення семінарів та майстер-класів для всього педагогічного колективу та перекладачів щодо правильного використання нових термінологічних жестів, інтеграції їх в навчально-корекційний процес.

  • Публікація та поширення: Оформлення готового предметного жестівника як методичного посібника та його подальше поширення серед профільних закладів для стандартизації термінології на національному рівні.

  • Актуалізація: Розробка механізму для регулярного оновлення та доповнення жестівника новими термінами відповідно до змін у навчальних програмах.



МЕТА

експериментально-дослідної роботи:


Комплексна мета полягає у підвищенні якості та доступності освітнього процесу для учнів з порушеннями слуху шляхом створення, апробації та впровадження тематичних жестівників з ключових предметів (Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка).

Основні завдання:

  1. Уніфікація термінології: Створити стандартизовану систему жестів для специфічних, вузькогалузевих та абстрактних понять, які не мають усталених еквівалентів в Українській жестовій мові, забезпечуючи тим самим єдність комунікативного середовища в закладі.

  2. Покращення візуалізації: Розробити жести, що ефективно візуалізують складні навчальні поняття, сприяючи кращому засвоєнню інформації, розвитку абстрактного мислення та пам'яті учнів.

  3. Підвищення ефективності навчання: Надати педагогам, які працюють з учнями з порушеннями слуху, практичний методичний інструмент для скорочення часу на пояснення термінів і, як наслідок, — підвищення академічної успішності учнів.

Ця робота спрямована на забезпечення рівного доступу до якісної середньої освіти для всіх учнів спеціальної школи.


ОБ'ЄКТ та ПРЕДМЕТ

експериментально-дослідної роботи:

Об'єктом дослідження є процес формування комунікативної та предметної компетентностей учнів з порушеннями слуху в спеціальній школі.

Це широка сфера, яку вивчає робота, сфокусована на тому, як учні засвоюють мову, термінологію та знання з конкретних навчальних дисциплін. Об'єкт охоплює взаємодію між педагогами та учнями у мовленнєво-жестовому середовищі закладу.

Предметом дослідження є предметний жестівник як ефективний методичний інструмент (система спеціально розроблених жестів), що забезпечує візуалізацію, доступність та уніфікацію термінології з предметів: Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка.

Предмет дослідження — це процес розробки, апробації та впливу цього нового інструменту на навчальні результати учнів.



ЗАВДАННЯ

експериментально-дослідної роботи:


  • Провести детальний термінологічний аналіз навчальних програм та підручників з шести визначених предметів (Технологія, Мистецтво, Географія, Історія, Громадянська освіта, Українська література, Ритміка) для формування реєстру ключових термінів, які потребують жестового еквіваленту.

  • Здійснити діагностику комунікативних труднощів учнів та педагогів, пов'язаних із засвоєнням цієї термінології.

  • Проаналізувати та узагальнити існуючий вітчизняний та зарубіжний досвід створення тематичних жестових одиниць.

  • Розробити та затвердити критерії для створення нових, зрозумілих та уніфікованих термінологічних жестів.

  • Створити систему нових жестів для відібраних термінів з кожного предмета, залучаючи до процесу вчителів-предметників, сурдопедагогів та перекладачів.

  • Структурувати розроблені жести, організувавши їх у тематичні розділи та створивши методичний посібник (жестівник).

  • Створити медіа-ресурс (відео-словник), що демонструє правильне відтворення кожного нового жесту.

  • Організувати та провести апробацію розроблених жестівників у реальному навчальному процесі на уроках.

  • Провести навчальні семінари для педагогів, перекладачів та вихователів щодо ефективного використання нового інструменту та його інтеграції у викладання.

  • Здійснити моніторинг та оцінку ефективності використання жестівника, порівнюючи рівень засвоєння термінології учнями до та після його впровадження.

  • На основі отриманих результатів внести необхідні корективи у створений жестівник та методичні рекомендації.

  • Сформувати пропозиції щодо поширення досвіду та стандартизації розробленої термінології на рівні інших спеціальних закладів України.


ЗМІСТ

експериментально-дослідної роботи:


1. Теоретико-методичне обґрунтування

  • Аналіз наукових джерел: Вивчення та систематизація психолого-педагогічних засад сурдопедагогіки, лінгвістики та корекційної психології, що стосуються використання жестової мови та візуалізації понять.

  • Термінологічний відбір: Проведення поглибленого контент-аналізу навчальних програм, підручників та методичних матеріалів для виділення ключової термінології з Технології, Мистецтва, Історії, Географії, Громадянської освіти, Української літератури, Ритміки, яка потребує стандартизації жестів.

  • Обґрунтування критеріїв: Розробка науково обґрунтованих критеріїв для створення та відбору нових термінологічних жестів (іконічність, чіткість, легкість відтворення).

2. Розробка та стандартизація жестівника

  • Колективне створення жестових одиниць: Організація роботи творчої групи для генерації варіантів жестових одиниць на основі відібраної термінології.

  • Експертна оцінка: Проведення експертного відбору та затвердження остаточних варіантів жестових одиниць із залученням фахівців та носіїв УЖМ.

  • Структурування матеріалу: Систематизація затверджених жестів відповідно до тематичних блоків навчальних програм для формування цілісного методичного посібника.

  • Створення медіа-продукту: Розробка відео-словника (електронного жестівника) для візуалізації та уніфікації відтворення кожного жесту.

  • Навчання педагогів: Проведення циклу семінарів-практикумів для всього педагогічного колективу з метою ознайомлення з новим жестівником та навчання методиці його ефективного використання на уроках.

  • Впровадження: Застосування розробленого жестівника у навчальному процесі протягом визначеного періоду.

  • Формулювання висновків: Узагальнення результатів роботи, підтвердження актуальності та визначення практичної значущості розробки.

  • Методичні рекомендації: Підготовка фінального методичного посібника, що включає як сам жестівник, так і рекомендації щодо його використання в освітньому процесі спеціальних шкіл.


ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

  • Підвищення рівня засвоєння термінології: Очікується значне підвищення якості та швидкості засвоєння учнями специфічної термінології з предметів: Технологія, Мистецтво, Історія, Громадянська освіта,Українська література, Ритміка.

  • Покращення комунікативної компетенції: Забезпечення учнів уніфікованими жестовими еквівалентами дозволить їм вільно та точно висловлювати складні поняття, що покращить їхню комунікативну компетенцію та здатність до обговорення навчального матеріалу.

  • Сприяння формуванню абстрактного мислення: Візуалізація абстрактних понять через жести допоможе учням розвинути розумові операції, пов'язані з аналізом, синтезом та узагальненням.

  • Підвищення мотивації: Доступність навчального матеріалу через зрозумілу жестову мову підвищить інтерес та мотивацію учнів до вивчення предметів, які раніше вважаються складними.

  • Створення уніфікованого інструменту: Головний результат – це створення предметного жестівника (в друкованому та електронному/відеоформаті) як офіційного методичного посібника для використання в закладі.

  • Уніфікація мовленнєво-жестового середовища: Забезпечення єдності вимог до жестового перекладу термінології серед усіх педагогів, вихователів закладу, що усуне комунікаційну плутанину.

  • Збагачення методичної бази: Розробка методичних рекомендацій щодо ефективної інтеграції жестівника у освітньо-виховну та корекційно-розвиткову діяльність.

  • Підвищення кваліфікації педагогів: Участь у розробці та впровадженні жестівника підвищить професійну компетентність педагогів щодо використання УЖМ та спеціальних корекційних технологій.

Таким чином, очікується, що робота не лише вирішить проблему комунікаційного бар'єру, але й системно покращить якість освіти в спеціальній школі, забезпечуючи рівний доступ до знань.