Долі шедеврів. Дрезден. Рафаель Санті. "Сікстинська мадонна" (заочна екскурсія музеями світу)

      Тема: Долі шедеврів. Дрезден. Рафаель Санті. «Сікстинська мадонна»

(заочна екскурсія музеями світу)

Мета (формувати компетентності):

• ключові (спілкування державною мовою: уміння висловлювати власну думку; уміння навчатися впродовж життя: уміння сприймати й аналізувати інформацію, визначати головне; загальнокультурні: естетичний смак, культуру мовлення  й культуру поведінки; соціальні та громадянські: уміння співпрацювати з однокласниками; інформаційна:

інформаційна грамотність;

• предметні: поглиблені знання про мистецтво, сприймати і розуміти художні полотна, їхню красу і довговічність; зокрема про життєвий шлях та особливості творчості Рафаеля Санті, його картини, досягнення та внесок митця у світову культурну спадщину; здатність розуміти й інтерпретувати твори мистецтва, інтерес до художньої дійсності;
• міжпредметні (здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності під час опанування різних видів мистецтв музичного й образотворчого мистецтва).

                                                              Епіграф:

         «...Переможена мистецтвом Мікеланджело Буонаротті;

             природа побажала також бути переможеною поєднанням

мистецтва з чудесним характером і подарувала світові Рафаеля».

                                                                                             Джорджо Вазарі

Хід заняття

        Є твори-символи: у них сенс, суть цілих епох, пережитих людством, у них  - згусток ідей і уявлень, у них - піднесений дух і сподівання. Вони справляють незабутнє враження: це цілий світ почуттів, ідей, вірувань, це відображені сторінки історії становлення людства, це дивовижної сили гімн на славу людини та її освіченого розуму. І в них з надзвичайною силою втілилися світлі мрії епохи про високе покликання людини, про добро, справедливість і безмежні простори духовної діяльності.

Сьогоднішнє наше засідання  присвячене мистецтву. Ми подумки перенесемося в Німеччину, у Дрезденську картинну галерею. Зайдемо у залу, в якій зберігається шедевр мистецтва Відродження. Перед вами — «Сікстинська мадонна». Картина, яку створив неперевершений Рафаель Санті. Художник у своєму полотні створив прекрасний образ Богоматері, поєднавши в ньому риси високого релігійного ідеалу з високою людяністю.

Сікстинська мадонна

                                     Хто смів сказать, що не богиня ти?

  Де той безбожник, що без серця дрожі

                                      В твоє лице небесне глянуть може,

                                      Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,

                                      О глянь, на мене з свої висоти!

                                      Бач, я, що в небесах не міг найти

                                      Богів - перед тобою клонюсь тоже.

                                      О бозі, духом мож ся сумнівати

                                      І небо й пекло казкою вважати,

                                      Та ти й краса твоя -  не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине

                                       Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно - тут, на полотні.

        Історик.

8 травня, у день вступу військ 1-го Українського фронту в Дрезден, група радянських офіцерів і солдатів одержала спеціальне завдання командування – знайти неоціненні скарби всесвітньо відомої галереї.

Солдати  вирушили на пошуки «Сікстинської мадонни»... Жодного села, навіть хутірця й того немає поміж Кенігштейном та Гросс-Коттою. Лани, лани. Невеликий гайок. Саме тут була давня каменярня. Натреноване око саперів розпізнає в шаруватих брилах піскову ділянку, що трохи відрізняється від інших... Коли розвіявся дим од вибуху, з’явився тунель, точніше, горизонтальна гірнича виробка, штольня, вхід до якої було замуровано зовсім нещодавно. У глибині його, якраз навпроти дверей, помітили великий, плаский, грубо збитий ящик. Праворуч громадились одна на одній картини. У ящику, який був зроблений з тонких, але надійних та добре оброблених планок, оббитих повністю, серед інших живописних творів, таких як «Спляча Венера» Джорджоне, «Портрет дами в білому» Тіціана, «Повернення Діани з полювання» Рубенса, і було знайдено «Сікстинську мадонну». Перед людьми постала, широко розкривши прекрасні очі, жінка дивної, неземної краси з божественним немовлям на руках. І солдати, й офіцери Першого Українського фронту, які декілька років крокували тяжкими дорогами війни, схилили перед нею голови.

       Вчитель. «Сікстинська мадонна» ніколи не мала глядачів у загальноприйнятому значенні цього слова. Кожен, наближаючись до неї, мимоволі ставав учасником живого, пробуджуючого думку спілкування; і ця беззвучна, але зрозуміла протягом ось уже шостого століття розмова між нею та людьми становить одне з чудес мистецтва, що неможливо пояснити словами.

        «Сікстинська мадонна» рятувала душі віруючих у часи масового атеїзму-безбожжя. Через віки пронесла красу, любов, мудрість, милосердя - те вічне, що утворює віру, духовний світ людини.

Опис картини «Сікстинська  Мадонна»

«Існує версія, що моделлю для Мадонни була коханка Рафаеля  - Форнаріна. Вона з’являється і на деяких інших полотнах митця: «Дама з вуаллю, або Донна Велата».

Автором створений неймовірний ефект, неначе Мадонна дивиться прямо в очі глядачеві, з якої  б сторони від картини він не знаходився.

Якщо дивитись на картину здалеку, здається, що на фоні зображені легкі хмари, проте насправді це зображення ангелів.

Це найвідоміше полотно Рафаеля, не дивно, що його часто копіюють. Зокрема і в українському містечку Бучач, є копія «Сікстинської Мадонни».

Декламатор

                                          Сікстинська мадонна

                                      О хто сказав, що не людина ти?

                                      То ж ти живеш в Шевченковій Марії,

                                      Перед тобою світ земний темніє

                                      Щоб хмаркою до ніг тобі лягти.

                                      Ти дивишся в майбутнє, у світи

                                       І їм несеш дитя своє. Крізь вії

                                       Такий великий смуток пломеніє,

     Що слів розради й мудрим не знайти.

                                       Твоє Малятко, круглооке й гоже,

     Колись теслярський проявивши хист.

        Хрест витеше собі людський, не божий.

                                      Тому такий в твоїй печалі зміст,

Який лиш людство зрозуміти може.

                                      А не свята Варвара й пап Сікст.

                                                            Максим Рильський