Домедична допомога. Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій

Розділ IX Домедична допомога. Тема 3. Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій

План. Надання допомоги на етапі під вогнем (CUF, Care Under Fire). План дій на етапі під вогнем. Захист Вітчизни. Рівень стандарту: підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / А. А. Гудима, К. О. Пашко, І. М. Гарасимів, М. М. Фука, Ю. П. Щирба. — Тернопіль : Астон, 2019. § 15.

У червоній зоні й поранений боєць, і боєць, який може надати домедичну допомогу, перебувають під прямим вогнем супротивника, що створює безпосередню загрозу для їх життя і значно обмежує можливості надання домедичної допомоги. Завдання бійців підрозділу під час надання домедичної допомоги в порядку взаємодопомоги на етапі під вогнем — подолати вогонь супротивника.

Допомога переважно складається з використання джгута для зупинки небезпечної для життя кровотечі з ран в області кінцівок і якнайшвидшого переміщення потерпілих у безпечне місце. В умовах бою бути бійцем-рятувальником це вторинна місія. Основна функція — виконати свою первинну місію на полі бою — вести вогонь у відповідь і вбивати ворогів. Надавати допомогу пораненим солдатам, тільки якщо це не заважатиме виконанню первинної місії.

Домедичну допомогу в секторі обстрілу надають тільки за наказом командира, оскільки основним у бою є виконання бойового завдання. В окремих випадках, коли дозволяє тактична ситуація, рішення приймають самостійно.

Наближаючись до пораненого, необхідно постаратись отримати якомога більше візуальної інформації про нього і місце події: чи сталося це на Ваших очах, в якому положенні лежить, які видимі пошкодження, сторонні предмети в тілі, чи є калюжі крові, де його особиста зброя, чи Вам додатково нічого не загрожує (прихована під тілом граната зі знятою чекою і подібне).

Ознаки життя пораненого в секторі обстрілу визначають тільки шляхом усного звертання до нього: «Тебе поранено? Тобі потрібна допомога?» Відсутність відповіді трактують як непритомність і потребу надати домедичну допомогу. Визначати наявність дихання чи пульсу небезпечно, тому цього не слід робити. Якщо під час голосового й візуального контактів поранений не подає ознак життя (не рухається, не говорить, не плаче, не стогне, не рухає кінцівками), до закінчення вогневого контакту йому допомога не надається.

Знімати з пораненого засоби захисту (шолом, бронежилет) не можна, оскільки Ви тим самим піддаєте себе додатковому ризику бути ураженим вогнем противника. Транспортувати пораненого із сектору обстрілу слід тільки в тому разі, коли дозволяє тактична ситуація. У секторі обстрілу можна виконати зупинку зовнішньої кровотечі при локалізації рани в ділянці шиї, рук чи ніг (видима рана, з якої витікає кров, пляма на одежі або калюжа крові під частиною тулуба, рукою чи ногою). Всі маніпуляції необхідно робити максимально швидко з дотриманням правил особистої безпеки (рятувальник не підіймається вище тіла пораненого, який лежить на землі).

Якщо масивна кровотеча з кінцівок або кінцівку ампутовано (незалежно, чи кровотеча продовжується, чи ні), негайно слід накласти джгут, узятий у пораненого, максимально високо на руці або нозі.

На цій стадії не приділяти увагу забезпеченню прохідності дихальних шляхів, оскільки головне завдання полягає в швидкому переміщенні пораненого в укриття.

Якщо тактична обстановка не дозволяє швидке переміщення непритомного пораненого в укриття, слід повернути його на живіт, так як протягом 5-10 хвилин він може задихнутися від западання язика та/або захлинутися рідинами. Якщо поранений непритомний, переміщувати пораненого, зброю та інші важливі речі його боєкомплекту в укриття, враховуючи умови бойової ситуації.

Заспокойте пораненого і перемістіться разом з ним в безпечне місце, де ви зможете надати медичну допомогу у жовтій зоні та зачекати на евакуацію до пункту збору поранених для продовження допомоги у жовтій зоні.

Отже, у червоній зоні під вогнем противника обсяг домедичної допомоги обмежений. Вона переважно передбачає дві основні дії: використання джгута для зупинки кровотечі з ран кінцівок; якнайшвидше переміщення пораненого в безпечне місце.

План дій для етапу «Допомога під вогнем» передбачає:1. Відкрити вогонь у відповідь та знайти укриття.2. Наказ пораненому продовжити (або очікувати від нього) виконання бойового завдання, якщо це можливо.3. Наказ пораненому рухатись в укриття і надати собі допомогу, якщо це можливо.4. Намагатись уникнути значних додаткових травм у пораненого.

5. Витягнути пораненого з автомобіля чи будівлі, які горять, та перемістити у відносно безпечне місце. Після цього зробити усе можливе, щоб припинити горіння на пораненому.6. Зупинити загрозливу для життя зовнішню кровотечу, якщо це тактично можливо. Для цього потрібно:– наказати пораненому самостійно зупинити кровотечу, якщо це можливо;– застосувати турнікети для кінцівок з метою зупинки кровотечі в місцях, які анатомічно доступні для їх використання

7. Забезпечення прохідності дихальних шляхів у пораненого краще відкладіть до етапу «Допомога в тактичних умовах».

Дякую за увагу!

Презентацію підготував викладач предмета «Захист України» Дунаєвецького НВК «ЗОШ I-III ст., гімназія» Кам’янець-Подільського району Хмельницької області Свірідов Г. П.