Софіївський заклад дошкільної освіти «Ромашка»

Софіївської селищної ради Дніпропетровської області

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНЯТ
ЗА ОСВІТНІМ НАПРЯМОМ «ДИТИНА В ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

Автор Тронь Людмила Романівна, вихователь

смт Софіївка

Тронь Л.Р., вихователь

Формування компетентностей дошкільнят за освітнім напрямом «Дитина в природному довкіллі». – смт Софіївка, 2026. – 15 с.

У посібнику розкрита методика реалізації програми з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, її ефективність і результативність згідно вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні в новій редакції.

Розроблена програма надасть можливість сформувати компетентності дошкільнят за освітнім напрямом «Дитина в природному довкіллі», зорієнтує сучасних фахівців дошкільного профілю у виборі завдань та змісту роботи, допоможе в організації планомірної, систематичної, цікавої та максимально ефективної екологічної освітньої діяльності.

Представлені результати досліджень показують, що саме під впливом казки ефективно формуються елементи екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, первинні уявлення про багатьох тварин, особливості їх поведінки.

Програма, результати дослідження та методичні рекомендації щодо формування природничо-екологічної компетентності можуть бути з успіхом використані вихователями та іншими фахівцями у сфері дошкільної освіти.

2

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………… 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Зміст екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку………………………………………………................................................... 5

1.2 Казка як засіб екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку............................................................................................................................. 6

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБОМ КАЗКИ

2.1 Дослідження ефективності програми з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобом казки за вимогами БКДО в новій редакції 2021 року………………………………….............................................................. 7

2.2 Результати дослідно-експериментальної роботи...............................................8

ВИСНОВКИ……………………………...………………………………….… 9

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ…………...……………………… 10

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ………...………………………… 11

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А Дослідження екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку….………………………………….………………….……… 12

ДОДАТОК Б Програма «Екологічне виховання дітей старшої групи» ……. 13

ДОДАТОК В Програма «Творча робота з казками»…………………………. 14
ДОДАТОК Г Фотоколаж заняття для дітей старшого дошкільного віку «Казка про неслухняного Півника» (освітня лінія БКДО «Дитина у природному довкіллі») ……………………………...………………………………….………. 15

3

ВСТУП

Необхідність екологічного виховання зумовлена наявністю світової екологічної кризи, причина якої криється у практичній діяльності людини, що обумовлена її антропоцентричною свідомістю. Основи свідомості, екологічної культури, ставлення особистості до світу природи закладаються в дошкільному дитинстві, що підтверджує вагомість використання цього сензитивного періоду для екологічного виховання особистості.

У Базовому компоненті дошкільної освіти визначаються вимоги до формування у дитини природничо-екологічної компетентності, навичок, орієнтованих на сталий розвиток та результати освіти дитини дошкільного віку (6 (7) років), а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті відповідно до міжнародних стандартів якості освіти. Стандарт представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, напрямами освіти (змістом), процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності, що забезпечує освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку.

Відповідно до вимог Стандарту, до кінця дошкільного періоду у дитини мають бути сформовані елементи екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи. Стандарт, орієнтований на збагачення виховних традицій українського суспільства сучасними досягненнями та прогресивними світовими тенденціями у сфері освіти.

Сучасний заклад дошкільної освіти є першою сходинкою збагачення дітей знаннями про природне і соціальне оточення, знайомство з загальною, цілісною картиною світу та формування науково-обґрунтованого, морального й естетичного ставлення до нього.

Сьогодні важливо, щоб усі – дорослі та діти – стали на шлях співпраці з природою. Отож одним із провідних завдань закладу дошкільної освіти є екологічне виховання підростаючого покоління.

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Актуальність проблеми екологічного виховання в дошкільному дитинстві, наявні суперечності між завданнями і технологіями екологічного виховання дошкільнят, потребами і станом розвитку практики екологічного виховання, можливістю і необхідністю формування у старших дошкільників початкових екологічних уявлень як основи екологічної культури, розвитку екологічної свідомості та позитивного емоційно-ціннісного ставлення дітей до природи, необхідність використання для цього процесу різних засобів з метою підвищення його ефективності зумовили вибір теми нашого дослідження.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Зміст екологічного виховання старших дошкільників

Теоретичний аналіз оновленого Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) показав, що базові принципи реалізації Стандарту складають загальні демократичні принципи суспільного життя: демократичність, рівний доступ до якісної дошкільної освіти кожній дитини, освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору, міжвідомча взаємодія, державно-громадське та державно-приватне партнерство в організації та управлінні дошкільною освітою, соціально-педагогічне партнерство громади та всіх учасників освітнього процесу.

Природничо-екологічна компетентність – це здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності.

Головна умова реалізації завдань освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» – створення еколого-розвивального предметного середовища, яке сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.

Екологічне виховання – це складний, інтегративний процес, який носить різнорівневий характер. Цілеспрямований процес формування відповідального ставлення дошкільників до природи в усіх видах освітньої суспільно корисної діяльності та спілкування з природою складають сутність екологічної освіти і виховання, які конкретизують і поглиблюють основну мету – формування екологічного культури та екологічної відповідальності.

Основні завдання екологічної освіти дошкільнят:

1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.

2. Розвиток уявлень про взаємозв’язки у природі.

3. Засвоєння елементів екологічної культури.

4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до природного оточення.

5. Виховання любові до природи, бажання піклуватися про рослин і тварин.

6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.

7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.

8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного здоров’я та здоров’я інших людей.

1.2 Казка як засіб екологічного виховання дітей
старшого дошкільного віку

Вирішенню завдань екологічного виховання дошкільників максимально сприяють казки Л. Українки, К. Д. Ушинського, твори В. О. Сухомлинського, переповнені любов’ю до природи. Український дослідник дітей дошкільного віку Т.І. Поніманська виокремлює національний фольклор як засіб екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку і стверджує, що в усній народній творчості збереглися особливі риси української вдачі, властиві народу етичні цінності, уявлення про добро і зло, красу.

Спираючись на педагогічний досвід, ми зазначаємо, що у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку доцільно використовувати авторські пізнавальні казки про природу, що мають наукову основу – реальну пізнавальну інформацію про живі організми, їх взаємозв’язки, залежність від середовища існування, про цілісність природи, про можливі наслідки впливу діяльності людини на природу.

Підґрунтям використання казки як засобу екологічного виховання слугувало положення про здатність дітей старшого дошкільного віку відрізняти фантастичні елементи казок від реальності.

Для підвищення ефективності впливу казки на екологічне виховання дошкільників необхідно забезпечити дотримання педагогічних умов використання казок:

1. Використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності в контексті вирішення завдань екологічного виховання.

2.Використання наочності у процесі роботи з казкою (спостереження за об’єктами та явищами природи, розглядання ілюстрацій тощо).

3.Застосування казок у системі: на початковому етапі – використання коротких казок, уривків з казок про живі об’єкти, явища природи з метою забезпечення позитивного емоційного відгуку на сприймання даного об’єкту. Надалі – використання коротких казок про живі організми, неживі об’єкти природи, явища природи з метою закріплення та розширення знань дітей про даний об’єкт чи явище. Провідною формою роботи є повсякденне спілкування вихователя з дітьми з використанням матеріалу казки.

Застосовуються такі методи роботи з казками: читання казок, розповідь, бесіда за змістом казок; «перевернення» казки; малювання, ліплення, ручна праця за змістом казок; дидактичні ігри за сюжетами казок; використання казки як відповідь на запитання дитини; перенесення героїв знайомих казок у нові обставини; зміна ситуацій у знайомих казках; створення казок природознавчого змісту: «біном фантазії», «вінегрет» з казок, продовження казки, розпочатої вихователем, придумування нового закінчення казки, казка в заданому напрямі, казки «навпаки», гра-казка тощо. Своїм змістом казки дають дітям знання про природу.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБОМ КАЗКИ

2.1. Дослідження ефективності програми з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобом казки за вимогами БКДО – 2021

Експериментально-дослідну перевірку стану сформованості природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку було здійснено на базі Софіївського комунального дошкільного навчального закладу «Ромашка» Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Мета констатувального експерименту – виявити і оцінити рівень екологічної вихованості, проаналізувати зацікавленість дітей до рідної землі, прагнення застосувати здобуті знання на благо своєї країни.

Завдання: визначити критерії, показники первинного рівня сформованості природничо-екологічної компетентності; розробити діагностичні методики; зробити кількісну і якісну обробку отриманих результатів.

Для дослідження рівня екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку були використані діагностичні методики в експериментальній групі «А» і в контрольній групі «Б», що допомогло виявити результати вихідного рівня екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку. Шкала оцінювання рівня екологічної вихованості складає: 0-5 – низький рівень; 6-10 – достатній рівень; 11-15 – високий рівень. У дослідженні ми виділяємо три рівні екологічної вихованості: низький, достатній і високий (таблиця 2.1).

Табл. 2

Рівні та показники екологічної вихованості у дітей старшого дошкільного вік

Табл. 2

Порівняльна характеристика вихідних рівнів екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку на етапі констатувального зрізу

Результати констатувального експерименту обумовили доцільність проведення формувального експерименту в експериментальній групі «А».

Під час педагогічних заходів формувального експерименту у дітей формувалися екологічні уявлення, дбайливе ставлення до природи. Проведено повторне вимірювання рівнів сформованості екологічної вихованості. Дані результатів до початку формувального експерименту, які наведені у таблиці 2.2, мають значну різницю з результатами контрольного зрізу, представленого у таблиці 2.3. Табл. 3

Рівні екологічної вихованості старших дошкільників

після формувального експерименту

2.2 Результати дослідно-експериментальної роботи

Результати перевірки підтверджують ефективність впливу казки на сформованість природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Ми отримали позитивні зрушення. Діти стали розуміти екологічні зв’язки та залежності між об’єктами природи, об’єктами природи та умовами існування, між природою та людиною, навчилися обґрунтувати свою думку. У них сформувалися уміння та навички догляду за об’єктами природи. Діти отримали уявлення про відмінності природи різних регіонів України та світу; поглибили знання про ознаки й характерні властивості компонентів природи; стали розрізняти контрастні стани погоди, розуміти причинно-наслідкові зв’язки між станом погоди й поведінкою людей; почали визначати і називати характерні ознаки рослин; почали розрізняти свійських і диких тварин, їхні характерні ознаки, дії, місце проживання; стали дотримуватись правил безпечного поводження з ними; усвідомили, що сміття забруднює природне довкілля; оволоділи навичками дбайливого ставлення до нього; визнали власну відповідальність за стан природного довкілля.

ВИСНОВКИ

Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Проведене дослідження дозволило прийти до наступних висновків:

1.Теоретичний аналіз оновленого Базового компонента дошкільної освіти показав, що екологічне виховання – це складний, інтегративний процес, який носить різнорівневий характер. Стандарт представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, напрямами освіти (змістом), процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності, що забезпечує освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку. Відповідно до вимог оновленого БКДО до кінця дошкільного періоду у дитини мають бути сформовані елементи екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи.

2.У результаті дослідження визначено критерії і рівні сформованості (високий, достатній, низький) природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку і на їх основі виявлена сукупність показників, що характеризувалася результативністю, об’єктивністю і повнотою.

3. Доведено, що організація системи роботи: читання казок, спостереження, участь в екологічних акціях впливають на успішне формування пізнавальної сфери дошкільнят. Зросла ініціативність дітей, збільшився обсяг їх знань, діти почали використовувати екологічні знання в повсякденні.

4.Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив ефективність запропонованої програми. Формувальний експеримент довів, що екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку буде ефективним, якщо в освітньому процесі цілеспрямовано використовувати українські народні казки як невід’ємний компонент розвивального середовища.

Отже, результати досліджень дітей старшого дошкільного віку показують, що елементи екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, первинні уявлення про тварин, особливості їх поведінки, ефективно формуються під впливом казки.

Таким чином, використання спеціально розробленої екологічної програми виховання дітей старшого дошкільного віку засобом казки є необхідною складовою у вихованні юних громадян.

Ефективна методика надає можливість формувати компетентності дошкільнят за освітнім напрямом «Дитина в природному довкіллі» БКДО, проводити екологічну діяльність планомірно, систематично, впроваджуючи різноманітні форми, методи та прийоми роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

1. Акцентувати увагу дітей на корисних і шкідливих рослинах і тваринах,

сприяти розумінню дітей особливостей індивідуальної оцінки краси об’єктів природи, сприяти усвідомленню дітьми справедливості тверджень про те, що кожний прояв природи є красивим, хоча він може не подобатись нам. Важливо дійти з дітьми до висновків, що допомога природі повинна бути зорієнтована на потреби тих, кому ти хочеш допомогти. Допомога об’єктам природи повинна ґрунтуватися на знаннях про їх біологічні особливості. Тільки тоді можна не нашкодити природі.

2. Знати й розуміти закони природи, бути прикладом для наслідування, стимулювати самостійність дітей у пізнанні природи, поважати їхнє право на помилку.

3. Надавати перевагу наочним методам і методам безпосереднього ознайомлення з природою.

4. Надавати самостійності дитині у виборі об’єкта природи для пізнання чи догляду.

5. Формувати природничо-екологічну компетентність з позицій комплексного, системного, діяльнісного, інтегрованого підходів.

6. У процесі пізнання природи створити такі умови, щоб дитина відчувала себе самостійним дослідником її таємниць.

7. Не давати знання про природу в готовому вигляді, а стимулювати бажання отримати їх самостійно чи з незначною допомогою дорослого завдяки різноманітним дослідницьким діям у різних видах діяльності.

8. Зробити батьків своїми партнерами, помічниками у формуванні природничо-екологічної компетентності дітей.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція 2021)

https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti-na-sajt-ostatochnij.pdf

2. Бєлєнька Г. Ознайомлюємо дошкільників із складними явищами

навколишнього світу: крок за кроком / Г. Бєлєнька // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2013. – № 2. – С. 42–49.

3. Бреусенко-Кузнєцов О. Виховний вплив чарівної казки / О. Бреусенко-Кузнєцов // Психолог. – 2006. – № 4.- С. 14–18.

4. Введення дитини у світ народної казки // Початкова школа. – 1999. – № 40. – С. 3.

5. Гаркуша В. Піраміда українських народних казок / В. Гаркуша // Така проста гра. – 2005. – № 2. – С. 5–6.

6. Грицан М. Сучасна екологічна освіта / М. Гриуан, М. Курик // Дошкільне виховання. – 2011. – № 10. – С. 6–7.

7. Зайцева Л. І. Принципи опанування природних об’єктів дітьми шестирічного віку // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 1. – С. 43–54.

8. Захарчич М. І. Екологічне виховання дітей дошкільного віку / М. І. Захарчич // Наукові здобутки студентів з дошкільної освіти : зб. наук. і наково-метод. праць. – 2013. – Вип. 4. – С. 127–131.

9. Калуська Л. Інновації в дошкіллі / Любомира Калуська, Марія Отрощенко. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 376 с.

10. Лосєва І. В. Довкілля моє неповторне / І. В. Лосєва // Дошкільний навчальний заклад. – 2013. – № 3. – С. 24–42.

11. Мельник А. Казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки / А. Мельник // Початкова освіта. – 2000. – № 9. – С. 2.

12. Методика ознайомлення дітей з природою: хрестоматія : навч. посіб. для внз / уклад. Н.М. Горопаха. – К. : Слово, 2012. – 432 с.

14.Методичні рекомендації до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) 2021 рік

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-metodichnih-rekomendacij-do-onovlenogo-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi-osviti

15. Носачова Т. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку / Т.

Носачова // Вихователь-методист дошкільного закладу.- 2011.-№ 6.- С. 12-25.

15. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: навч. посіб. / Т. І. Поніманська. – К. : Академвидав, 2006. – 456 с.

16. Тулов М. П. Створи свою казку / М. П.Тулов // Обдарована дитина. – 2020. – № 1. – С.46–48.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ВИХОВАНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1. Бесіда «У лісі». Мета: діагностування емоційного реагування на красу природи, на позитивні впливи природи на людину.

Хід обстеження: дослідник пропонує розглянути картинки з зображенням природи лісу у різні пори року і відповісти на питання. У лісі добре у будь-яку пору року. Хочеш у цьому пересвідчитись? Уяви себе у лісі влітку, потім восени і взимку. Що ти бачиш на лісовій стежці? Що зацікавило? Що тобі хочеться зробити? Зустріч з ким тебе найбільше вразила? Що ти відчуваєш на узліссі? Кого ти хочеш зустріти, а кого ні? Тобі вдалося уявити себе у лісі? В якому лісі тобі найбільш сподобалось?

Критерії оцінювання: 3–4 бали – високий рівень (дитина емоційно сприймає природні явища, з задоволенням виражає свої почуття за допомогою позитивних емоцій); 2 бали – середній рівень (дитина сприймає природні явища, виражає свої почуття за допомогою позитивних і однієї негативної емоції); 1 бал – низький рівень (дитина обирає негативні емоції, не може пригадати жодного випадку, не може висловити емоції).

2.Тест «Правила поведінки у природному середовищі».

Мета: виявити міру екологічної грамотності дитини під час прогулянок.

Хід обстеження: дослідник пропонує дітям за допомогою малюнків відповісти, як необхідно поводитися під час прогулянок на природі, по черзі показує їх знаки дитині, які мають наступний зміст: не ламай гілок кущів та дерев; не обривай листя і цвіту; не псуй кори дерев; не рви квітів; не висмикуй гриба разом з грибницею; не рви самостійно лісових ягід; не обривай павутиння і не вбивай павуків; не лови комах; не вбивай жаб; не лови птахів та їхніх дитинчат; не підходь занадто близько до пташиного гнізда; не галасуй у лісі.

Критерії оцінювання: 3–4 бали – високий рівень (дитина пояснює правильно поведінку у природі, називає значення знаків); 2 бали – середній рівень (дитина пояснює за допомогою дорослого поведінку в природі, називає значення двох знаків); 1 бал – низький рівень (не може пояснити поведінку в природі, називає один – два знаки за допомогою дорослого).

З. Вправи. Мета: визначити, чи усвідомлює дитина важливість бережливого ставлення до природи, впливи людини на природу.

Дослідник показує малюнки і ставить дитині послідовні запитання: «Чи потрібно берегти природу? Чи можна ламати дерева та вбивати звірів? Що не можна робити? Чому? Що ти будеш робити, якщо побачиш, що звір захворів, а рослина зів’яла? Як ти будеш себе поводити біля річки, у лісі?».

Критерії оцінювання: 3–4 бали – високий рівень (дитина пояснює правильно поведінку у природі, називає значення знаків); 2 бали – середній рівень (дитина пояснює за допомогою дорослого поведінку в природі); 1 бал – низький рівень (дитина не може пояснити поведінку у природі).

ДОДАТОК Б

Програма «Екологічне виховання дітей старшої групи»

Технологія еколого-педагогічної роботи з дітьми старшого дошкільного віку має і схожість, і відмінність від системи роботи в попередньому році. В повсякденному житті проводяться цикли спостережень за тваринами, які мешкають в куточку природи: осінню за хом’яком, взимку за пташкою, весною за рибками в акваріумі. Спостереження цих циклів містять не лише елементарну інформацію про те, що тварини їдять, яку мають будову, але й відображають їх взаємозв’язки з середовищем мешкання, морфофункціональну пристосованість до нього.

Спеціальні спостереження – не лише розуміння особливостей способу життя, поведінки тварин, але визначення того, як гуманно і бережно до них ставитися на основі розуміння їх життєдіяльності. Всі цикли спостережень об’єднують компоненти розумового і морального виховання: діти чуттєвим шляхом набувають конкретні знання, які забезпечують становлення правильного ставлення до живих істот.

Цикли спостережень проводяться в теплі періоди року за рослинами, які ростуть на підвіконні, в городі і на ділянці ЗДО. Проводять елементарні досліди (наприклад, цибулю вирощують трьома різними способами: при наявності всіх необхідних умов, в темноті, в холоді). Діти вчаться помічати красу рослин, яка проявляється лише в сприятливих умовах. Таким чином, вони починають розуміти естетику живого з екологічних позицій: красива рослина – це здорова рослина, яка знаходиться в середовищі, що повністю відповідає її потребам. Протягом всього навчального року один тиждень на місяць діти спостерігають за сезонними явищами природи. У календарі діти малюнками відображають рослинний і тваринний світ даного періоду даного сезону.

Щоденно, починаючи з жовтня місяця, по 2-3 дітей починають чергувати в куточку природи по три дні. За цей час діти починають усвідомлено відноситися до справи, набувають трудові навички, самостійність.

Новою формою роботи є природоохоронні акції. Діти разом з дорослими залучаються до суспільно важливих подій, практично беруть участь в них (малюють плакати на захист ялинки, розвішують їх, вирощують квіткову розсаду і висаджують її на території ЗДО та за його межами).

ДОДАТОК В

Програма «Творча робота з казками»

Основні етапи роботи над казкою:

1. Підготовчий етап до сприймання казки;

2. Ознайомлення зі змістом твору (читання, розповідь);

3. Робота над лексичним матеріалом, художніми образами;

4. Розповідь дітьми казки та бесіда за змістом твору;

5. Творча робота (відтворення первинних вражень у процесі малювання, перетворення сюжету казки).

Прийоми творчої роботи з казкою:

Аналітичний – аналіз змісту казки-оригіналу, з’ясування та оцінка рис характерів дійових осіб, виявлення ключових проблем та їх причини.

Оперативний – заміна деяких якостей персонажів, предметів та явищ з метою розв’язання певних проблем.

Синтетичний – трансформація усього змісту казки відповідно до внесених змін.

Способи трансформації змісту твору:

Зроби навпаки – риси характеру та дії героїв замінюються на протилежні.

Збільшення-зменшення – перетворення маленького беззахисного персонажа у відважного й великого чи навпаки.

Прискорення-уповільнення – прискорення чи уповільнення дій одного з героїв твору.

Дроблення-об’єднання – поділ персонажа на частини, кожна з яких починає жити своїм життям або об’єднання різних істот в один організм.

Перервності-постійності – те, що відбувається тільки один раз, а потім зникає, стає постійним і навпаки.

Динамізації-статичності – перетворення нерухомого, твердого об’єкта у гнучкий, рухомий та навпаки.

Персоніфікації-деперсоніфікації – перенесення властивостей живих істот на неживі і навпаки.

Надання або відбирання властивостей – надання героєві казки нової властивості чи позбавлення якоїсь із них.

Універсалізації-обмеження – надання всім героям казки нових можливостей; позбавлення всіх дійових осіб, окрім головного героя, якихось властивостей.

«Шкідливе змінити на корисне» – використання позитивним героєм для добра чи корисної справи атрибутів негативного героя.

Відновлення-відкидання – надання можливості героєві чи антигероєві казки повернутися до життя або відкинути все зайве.

Заміна одних властивостей іншими, більш корисними – заміна одних об’єктів казки на інші.

ДОДАТОК Г

Фотоколаж заняття для дітей старшого дошкільного віку
«Казка про неслухняного Півника»

(освітня лінія БКДО «Дитина у природному довкіллі»)