МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ГЕОГРАФІЇ, ТУРИЗМУ ТА ІСТОРІЇ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ
РЕФЕРАТ
з навчальної дисципліни «Географія грунтів з основами ґрунтознавства»
з теми:
«ФЕРАЛІТНІ ГРУНТИ»
Підготував:
студент
Калчев Олександр Сергійович
Кривий Ріг-2018
ЗМІСТ
ВСТУП
1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕРАЛІТНИХ ГРУНТІВ
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНОЗЕМІВ
3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНО-ЖОВТИХ ФЕРАЛІТНИХ ГРУНТІВ 4.ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНИХ ФЕРАЛІТНИХ ГРУНТІВ
5.ХАРАКТЕРИСТИКА КОРИЧНЕВО-ЧЕРВОНИХ ГРУНТІВ
ДОДАТКИ
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
ВСТУП
Фералітні грунти від лат. Ferrum — залізо, Aluminium — алюміній і грец.— камінь)
— типи грунтів, які формуються в умовах екваторіального тропічного клімату на червоноколірних стародавніх (фералітних) корах вивітрювання. В їх складі незначна кількість стійких первинних мінералів (кварц, ільменіт, циркон та ін.) і високий вміст вторинних (каолініт, окиси заліза і алюмінію), дуже бідні на луги і лужні землі. Ф. г. мають кислу реакцію, низьку катіонну ємність вбирання, але високу аніонну ємність, сульватний склад гумусу. Найпоширенішими типами є червоно-жовті Ф. г. постійно вологих тропічних лісів і червоні Ф. г. сезонно-вологих лісів та високотравних саван. На Ф. г. вирощують каву, гевею, какао, чай, рис, ананас, арахіс та ін. культури.
1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕРАЛІТНИХ ГРУНТІВ
Фералітні грунти – велика група ґрунтів гумідних районів тропіків та, рідше, субтропіків, що мають такі загальні властивості:
утворились на фералітній корі вивітрювання, де SіО2 : R2О3 < 2,5;
великий ступінь вивітреності ґрунтотворного матеріалу (вміст первинних мінералів, здатних до вивітрювання, не перевищує 5%);
переважання в мулистій фракції каолініту.
Додаткові характеристики
оглиненість ґрунтової маси
велика потужність ґрунтового профілю при дуже поступових переходах між горизонтами
інтенсивне червоне або жовте забарвлення
дуже низька ємність поглинання (5–10 мг-екв/ 100 г ґрунту).
Фералітні ґрунти умовно поділяють на три групи:
1) фералітні недиференційовані: червоноземи, червоні фералітні, за міжнародною номенклатурою – феральсолі;
2) фералітні диференційовані, які не мають елювіального горизонту, але чітко оглинені – нітосолі за міжнародною номенклатурою;
3) фералітні сильно диференційовані, які мають елювіальний горизонт – акрисолі.
У світі займають величезну площу – 1452 млн.га:
В Євразії - на півострові Гіндустан, країнах південно-західної Азії (М’янма, Китай, Малайзія, В’єтнам тощо); займають всю екваторіальну Африку, Східно-Африканське плоскогір’я; в басейні р. Амазонка, Гвіанському та Бразильському плоскогір’ях; у Центральній Америці, південь Флориди (США); на півночі та сході
Австралії.(ДОДАТОК №1.1)
Утворення цих ґрунтів йде під впливом фералітизації, яка одночасно є геологічним та ґрунтотворним процесом.
Фералітизація – процес вивітрювання первинних мінералів з утворенням і відносним
накопиченням на місці вторинної глини фералітного складу.
Фералітизація – тривалий процес, який проходить у декілька етапів:
інтенсивний гідроліз первинних мінералів, вивільнюється велика кількість основ,
вільного Si, гідратів окислів Fe, Аl. Утворюється червоноцвітна кора вивітрювання,
збагачена монтморилонітом – літомарж - строкато забарвлений шар, уламки породи, які
ще зберегли свою форму і структуру, але вже м’які (“гнилі камені”). Стадія протікає в лужному середовищі.
Вивітрювана товща поступово звільняється від основ і підкислюється
частина монтморилонітових глин виноситься денудацією за межі території
частина монтморилоніту перетворюється в каолініт.
Утворюється сильно оглинений матеріал, вільний від первинних мінералів,
складається
кварцу, каолініту, гібситу.
У дуже вологих регіонах каолініт не утворюється, а накопичується гібсит і залізисті
мінерали.(результат процесу фералітизації в ДОДАТКУ №1.2)
Латеритизація – процес, що йде переважно завдяки привносу сполук Fe при боковому русі
ґрунтових розчинів.
Гідроксиди заліза випадають в осад : окремі залізисті конкреції; горизонти зцементованих
Fе конкрецій – пізоліти; комірчасті форми – плінтити; суцільні монолітні горизонти
- латерити.
Латеритизація – не обов’язкова складова фералітизації.
(процес латеризації показано в ДОДАТКУ №1.3)
Сучасне ґрунтоутворення на фералітній корі вивітрювання може містити:
1)Опідзолення
2)Дерновий процес
3)Гумусоакумуляцію
4)Лесиваж
5)Оглеєння
Для формування фералітних ґрунтів потрібна висока інтенсивність і тривалість процесів
вивітрювання. Тому вони зустрічаються лише в гумідних тропіках і субтропіках, де
процеси вивітрювання й ґрунтоутворення протікають безперервно з третинного часу при
постійно високих температурах та вологості.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНОЗЕМІВ
Червоноземи - зональний тип ґрунтів вологих субтропіків.(ДОДАТОК №2.1)
Клімат субтропічний, вологий, теплий, середньорічна температура складає 13–15ºС, Кз >1,
ТВР промивний.
Рельєф найчастіше сильно розчленований, передгірний, гірський. ( приклади рельєфу в
ДОДАТКУ №2.2).
Рослинність субтропічна вологолісова: густі ліси, часто переплетені ліанами, диким
виноградом, з папоротями. ( приклади рослинності в ДОДАТКУ №2.3).
Ґрунтотворні породи – продукти вивітрювання вивержених гірських порід (андезитів,
базальтів, туфів), фералітизовані, містять багато заліза.(породи в ДОДАТКУ №2.4)
Утворення червоноземів.
1)фералітизація – інтенсивне вивітрювання з гідролізом первинних мінералів, неосинтезом каолініту;
2)вилуговування продуктів вивітрювання;
3)озалізнення, накопичення гібситу, може відбуватись опідзолення, але не завжди й не
всюди;
4)дерновий процес – накопичення значної кількості гумусу, незважаючи на його
інтенсивну мінералізацію, тому що субтропічна вологолісова рослинність утворює велику
кількість опаду (20 т/га), зольних елементів і азоту.
Структура
Но – лісова підстилка або слаборозвинена дернина;
Н – гумусовий, сірувато-темно-коричневий, грудкувато-зернистий, важкосуглинковий або глинистий, пухкий;
Нрm – верхній перехідний, сірувато-червоний, грудкуватий, важкий, ущільнений;
Phm – нижній перехідний, бурувато-червоний з чорними й блідо-жовтими плямами, щільний, важкий;
Р – ґрунтотворна порода, неоднорідно забарвлена, червона, з великою кількістю крупних залізистих конкрецій і світло-жовтих плям кремнезему, горіхувато-грудкувата, важка, щільна. (геологічний розріз в ДОДАТКУ №2.5)
Класифікація червоноземів:
Підтипи |
Роди |
Види |
Типові Опідзолені |
Глейові Глеюваті Неоглеєні |
а) слаборозвинені (<15 см) малопотужні (15 – 20) звичайні (>20 см) б) малогумусні (< 6%) середньогумусні (6 – 9) високогумусні (>9%) |
Характерні властивості
Гранулометричний склад важкий, перерозподілу мулу немає або ледве помітний
в валовому хімічному складі мало SiO2 (30–40%), вміст його різко падає з глибиною, багато R2O3 (60–70%), перерозподілу їх частіше не спостерігається гумусу в верхньому горизонті 5–12%, Сгк:Сфк<1 ЄП 5–10 мг-екв
в складі обмінних катіонів переважають Н та А1 СНО < 50% , рН = 4,2–4,5
дуже мало фосфору та азоту водно-фізичні властивості добрі через оструктуреність.
Використання червоноземів
1.Внесення високих доз азотних і фосфорних добрив.
2.Боротьба з ерозією.
3.Головна культура – чай.
3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНО-ЖОВТИХ ФЕРАЛІТНИХ ГРУНТІВ
Червоно-жовті фералітні ґрунти
зональні для постійно вологих тропічних лісів (ДОДАТОК 3.1).
Клімат вологий тропічний, середньорічна температура 25–27ºС. Сума опадів 1800-2500 мм і більше, Кз > 1. ТВР промивний.
Рослинність – тропічні ліси з багатим видовим складом, багатоярусні, сильно зімкнуті, з ліанами.(ДОДАТОК 3.2.)
Породи сильно фералітизовані.
Рельєф різноманітний.
(ДОДАТОК 3.3)
Генезис грунтів:
Структура грунтів:
Нл – тонка лісова підстилка;
Н – гумусовий, коричнювато-сірий, дрібногрудкуватий
НрЕ – перехідний, червонувато- або жовтувато-бурий, структура крупніша, зустрічаються глинисті плівки, морфологічно не виражений, але гранулометрично та хімічно збіднений;
PhІm – перехідний ілювійований, метаморфізований, бурувато-червоний або бурувато-жовтий, збагачений Fe, A1, мулом;
Р – ґрунтотворна порода, яскрава, фералітна кора вивітрювання потужністю декілька метрів або десятків метрів. (ДОДАТОК № 3.4)
Хімічні властивості (ДОДАТОК №3.5):
Використання грунтів:
4.ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРВОНИХ ФЕРАЛІТНИХ ГРУНТІВ
Червоні фералітні грунти - зональні для сезонно-вологих лісів і високотравних саван.
(ДОДАТОК №4.1)
Рослинність: склад менш різноманітний, менш зімкнутий, менше ліан, є чагарники і трави. На місці вирубаних лісів - савани з травостоєм до 4 м висоти, між яким ростуть дерева. (ДОДАТОК № 4.2)
Клімат вологий з сухим сезоном до 3–4 місяців.
Генезис близький в загальних рисах до червоно-жовтих:
Структура грунтів:
Н – гумусний, у верхній частині задернований, темно-сірий, грудкуватий, легкий;
Hpm – перехідний, оглинений, сірувато-червоний, грудкуватий нестійкий;
Phm – нижній перехідний оглинений, важкий, грудкувато-горіхуватий, червоний або жовтий з Fe-Mn конкреціями;
P – червоноколірна ґрунтотворна порода. (ДОДАТОК № 4.3)
Підвищення родючості червоно-жовтих і червоних фералітних ґрунтів:
5.ХАРАКТЕРИСТИКА КОРИЧНЕВО-ЧЕРВОНИХ ГРУНТІВ
Коричнево-червоні ґрунти зональні для тропічних ксерофітних лісів.
(ДОДАТОК № 5.1)
Рослинність – тропічні ксерофітні (саванні) ліси - зарості акації, ''каатинга'', деревні породи родини бобових і мімозових. (ДОДАТОК №5.2.)
Клімат тропічний семіаридний, сухий сезон 4–5 місяців
Головні процеси такі ж, як і в червоних фералітних ґрунтів
Хімічні властивості:
ДОДАТКИ
ДОДАТОК№1.1 Карта поширення фералітних грунтів
ДОДАТОК №1.2. Результат процесу фералітизації
ДОДАТОК №1.3 Процес латеризації.
ДОДАТОК №2.1 Поширення червоноземів
ДОДАТОК №2.2.Рельєф червоноземів
ДОДАТОК №2.3 Приклад рослинності червоноземів
ДОДАТОК №2.4. Грунтоутворюючі породи червоноземів
ДОДАТОК №2.5. Геологічний розріз червоноземів.
ДОДАТОК № 3.1. Карта поширення червоно-жовтих фералітних грунтів.
ДОДАТОК №.3.2. Рослинність червоно-жовтих фералітних грунтів
ДОДАТОК №3.3. Породи та рельєф червоно-жовтих фералітних грунтів.
\
ДОДАТОК №.3.5. Геологічний розріз червоно-жовтих фералітних грунтів
ДОДАТОК № 3.5. Хімічні властивості червоно-жовтих фералітних грунтів
ДОДАТОК № 3.6. Використання червоно-жовтих фералітних грунтів.
ДОДАТОК № 4.1. Карта поширення червоних фералітних грунтів.
ДОДАТОК № 4.2. Рослинність червоних фералітних грунтів.
ДОДАТКОК №4.3. Геологічний розріз червоних фералітних грунтів.
ДОДАТОК № 5.1. Карта поширення коричнево-червоних грунтів.
ДОДАТОК № 5.2. Рослинність коричнево-червоних грунтів.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
Інтернет джерела
1