Доповідь "Діти та Інтернет"

 «Діти та Інтернет»

 Вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невід’ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку та творчої самореалізації особистості.

1,8 млрд. людей у світі підключені до Мережі інтернет. З кожним днем ця кількість зростає. Інформаційний світ захоплює не тільки дорослих, а й дітей. 96% дітей користуються Інтернетом.

Активність виходу дітей в мережу Інтернет, %

Завдяки інтернету діти та підлітки шукають необхідну інформацію для занять, завантажують музику та фільми, переглядають пошту, спілкуються з іншими користувачами Інтернету. Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп’ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку

особистості

Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет-просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку.

Чим приваблює інтернет дітей і підлітків?

• Різноманітне спілкування.
• Утамування інформаційного голоду.
• Пошук нових форм самовираження.
• Анонімність і віртуальна свобода.
• Відчуття спільності та приналежності до групи.

Діти засвоюють нові цифрові технології та вчяться вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Вони виявляють підвищену зацікавленість усім новим, найбільше піддаються впливу зовнішнього середовища. Тому увага батьків до інтернет-безпеки дітей є дуже важливою.

Але діти не можуть реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, що містить інтернет-простір.

 На сьогоднішній день понад 60% дітей та підлітків щодня розмовляють в інтернет-чатах. Троє з чотирьох дітей, що працюють в режимі онлайн, готові поділитися приватною інформацією про себе і свою сім'ю в обмін на товари і послуги. А кожна п'ята дитина щорічно стає мішенню зловмисників. Доступність інтернет-ресурсів для неповнолітніх диктує підвищені вимоги до якості, достовірності та безпеки інформації, що міститься в Мережі.

Незважаючи на загальні норми мережевого етикету, межі вседозволеності в інтернет-просторі ще достатньо широкі. Порушення соціальної адаптації та недостатня увага з боку батьків роблять віртуальний світ найбільш бажаним для дитини. Надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну де адаптованість і узалежнено поведінку.

Тільки 24% дорослих перевіряють, які сайти відвідує їх дитина. При тому, що 87% батьків вважають, що повинні навчати дітей правилам безпечного користування мережею. Лише 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.

Інститут соціології НАН України нещодавно провів дослідження про те, наскільки серйозними є загрози, які підстерігають українських дітей в Інтернеті. Адже хоча рівень комп'ютерної грамотності зростає, багато батьків просто не розуміються на підводних каміннях мережі для їх чад: 76% батьків навіть не цікавляться, які Інтернет-сторінки відвідує їх дитина . Батьки досить спокійно спостерігають неконтрольовані візити дітей в Інтернет. І наслідки такої поведінки вже є.

Ризики та небезпеки користування Інтернетом

Слід також відмітити, що 79% дітей впевнені у тому, що вони достатньо інформовані про ризики в Інтернет та 67% навіть повідомили, що їм розповідали правила роботи в мережі. Основними інформаторами, за словами дітей, є батьки (59%), друзі (37%) та на останньому місці — вчителі (33%).

Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. Інтернет може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного змісту. А надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку. Для когось інтернет може бути єдиним джерелом спілкування, але слід враховувати те, що віртуальна реальність ніколи не замінить гармонійних взаємин і повноцінного спілкування між людьми.

Наше завдання як дорослих і батьків - навчити дітей використовувати інтернет правильно. Так само, як ми вчимо дітей безпеки в реальному житті - на вулиці та дорозі, нам необхідно навчити їх безпечній поведінці у віртуальному житті - в інтернеті. 

Інтернет загрози для дітей

Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми.

Але є й негативний: відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик

• зіткнутися з онлайн- загрозами:
• онлайн- насилля;
• шахрайство;
• порнографія;
• отримання особистої інформації метою злочинного використання

Тривожна статистика:

Понад  28% опитаних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без вагань повідомляють інформацію про себе і свою родину – адресу, професію, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі…

Навіщо незнайомцям така інформація, діти, як правило, не замислюються.

• 22%дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих.
• 28%дітей,побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або тютюну, хоча б один раз спробували їх купити,
• а 11%− спробували купувати наркотики.
• близько 14% опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги.

Дослідження «Київстар» також виявило: 87% батьків вважають, що саме вони повинні навчати дітей правилам безпеки користування інтернетом. Однак лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина. Причини різні – хтось не знає, які ресурси можуть бути небезпечними, а хтось не вміє користуватися журналом відвідування сайтів. Третина батьків (32%) – стурбовані тим, що у дитини погіршується зір від роботи з комп’ютером, тому зазвичай обмежують дитині час користування Мережею. Тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як «дорослий» контент, азартні ігри, онлайн- насилля, кіберзлочинність.

За статистикою:

1. Школярів цікавлять такі ресурси Мережі, як YouTube, Google и Facebook, Wikipedia, MySpace, а також фан-сайти.
2. Хлопчики легше сприймають інформацію, що несуть зображення, а дівчата надають перевагу текстам.
3. Для дівчаток найбільша складність – це навігація сайтів і особливості користування ресурсами інтернет.
4. Хлопчики швидше орієнтуються в ресурсах сайтів і в навігації.
5. Дівчата під час роботи з комп’ютером звертаються за допомогою до дорослих, а хлопчики намагаються самостійно розібратися у проблемі та знайти її розв’язання.
6. Хлопчики віддають перевагу інтернет-магазинам, іграм і «дорослим» ресурсам, а дівчата – музичним сайтам, розважальним ресурсам і сайтам, присвяченим відомим особистостям.

До соціальних мереж хлопчики і дівчата виявляють однаковий інтерес. Хлопчики частіше за дівчат відвідують порнографічні сайти і сайти з еротичним змістом 

П’ять основних правил онлайн – поведінки

1. Усвідомити важливість захисту своєї та чужої приватної інформації та не розповсюджувати конфіденційну інформацію у мережі; 

2. Поводитися в інтернеті так само, як у реальному житті, зокрема, слідувати етичним нормам та правилам; 

3. Не надто довіряти незнайомим людям у Мережі - віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого;

4.Пам’ятати, що віртуальні покупки коштують реальних грошей;

5. Звертатися за порадою до батьків у будь-якій неоднозначній або незрозумілій ситуації.

Головні ознаки початку залежності:

• небажання залишити роботу або гру на комп'ютері;
• роздратування через вимушені відво­лікання;
• нездатність або небажання сплану­вати заздалегідь кінець роботи або гри на комп'ютері;
• надмірні грошові витрати на постійне оновлення програмового забезпечення та пристроїв комп'ютера;
• забування про домашні справи, на­вчання, домовленості, зустрічі тощо упродовж роботи або гри на комп'ютері;
• нехтування власним здоров'ям, гігієною й сном на користь спілкування з комп'ютером;
• готовність задовольнятися нерегу­лярним, випадковим харчуванням, не за­лишаючи комп'ютера;
• відчуття емоційного піднесення під час роботи або гри на комп'ютері;
• зловживання кавою та іншими пси­хостимуляторами;
• обговорення комп'ютерної тематики з усіма, хто хоча б трохи розуміється на цьо­му.

Отже, на сьогоднішній день Інтернет-залежність не визнається особливим захворюванням. Не існує психологічного чи психіатричного діагнозу: «Інтернет-залежність».  

У порівнянні із залежностями від алкоголю і наркотиків, залежність від Інтернету в меншій мірі шкодить здоров'ю людини, не руйнує його мозок, і, здавалося б, достатня безпечна.

Але іноді надмірне захоплення Інтернетом дійсно стає причиною серйозних проблем серед яких є:

• неможливість особистості продуктивно функціонувати в реальному житті; втрата соціального статусу;
• наявність сімейних проблем; знецінення взаємин, що мають місце за межами медіа простору; хронічна втома;
• девіантна та делінквентна поведінка, й навіть суїцидальні прояви.

На мій погляд, для того, щоб запобігти більшості з негативних ефектів, необхідно проводити планомірну та послідовну підготовку підлітків до оволодіння новим світом та інформаційною культурою Інтернету. Все сказане змушує задуматися, адже від того чим займається підліток у вільний час, як організовує своє дозвілля, залежить подальше формування його особистісних якостей, потреб, ціннісних орієнтацій, світоглядних установок, а в цілому зумовлює його положення в суспільстві.