Педагогічні умови розвитку довільної поведінки старших дошкільників
У старшому дошкільному віці у дітей з’являються значні досягнення у довільній регуляції поведінки: зростає їх самостійність, вони можуть виявити ініціативу у виборі мети, але тільки за наявності позитивного емоційного тла,
У старших дошкільників розвиваються моральні мотиви, на відміну від молодших, ці мотиви стають особливо дієвими і визначальними за своєю спонукальною силою, відображують потреби самої дитини.
Проте протягом усього дошкільного віку зберігається імпульсивність дій, особливо якщо дитина знаходиться під впливом сильних емоцій, з якими вона може впоратися, хоча із труднощами.
Л. Виготський називає вік 6-7 років кризовим в розвитку довільності, тому що дітям важко регулювати свої мотиви і спонукання. Проте, довільність поведінки є необхідною умовою для наступного навчання, коли дитина повинна підкорятися шкільним вимогам, виконанню правил поведінки в школі, вмінню організації самостійної діяльності.
Протягом старшого дошкільного віку важливо формування основних умінь: приймати поступово ускладнювані інструкції; вміти утримувати інструкцію протягом усього заняття; набути навичок самоконтролю.
Якщо у дитини розвинена довільність поведінки, то вона вміє керувати своїми вчинками, контролювати свій настрій.
Формуванню довільної поведінки дитини сприяють такі педагогічні умови:
Головним методом виховання довільної поведінки дітей дошкільного віку є постановка перед ними розумних вимог у різних формах (вимога-довіра, вимога-прохання, вимога-порада), мотивування їх, що забезпечує розвиток усвідомленості. Психологи радять використовувати вправляння дитини у довільних діях, влаштовуючи ігри з правилами, особливо з правилами-заборонами, коли гравцеві слід докласти вольових зусиль, щоб не порушити їх.
Ефективним засобом виховання довільної поведінки в дітей є продуктивна діяльність, яка містить у собі ряд труднощів і одночасно є цікавою для дитини.