Доповідь "Гармонійний розвиток на уроці літератури"

Розвиток творчих здібностей на уроках літератури

      Роль літератури у навчально-виховному процесі важко переоцінити. Виховання особистості, здатної мислити творчо, самостійно орієнтуватись у сучасному світі – завдання школи. Література як навчальний предмет відіграє тут головну роль. Нехай пробачать мене фізики, але саме лірики формують світогляд людини, закладають підвалини розвитку гармонійної особистості.  Відомо, що творчість – вища форма активності та самостійності в діяльності людини. Творча людина завжди досягає високих результатів у своїй діяльності – інтелектуальній, художній, соціальній тощо. Творча людина завжди матиме мету, вона шукатиме нове, вона буде йти до нових, незнаних, висот, аби підкорити їх. Творчість і активна діяльність нерозривно пов’язані між собою. Через розвиток творчих здібностей вчитель формує найкращі риси характеру, допомагає пізнавати світ, активізує розум та волю, спостерігає за змінами в поведінці, вчить пристосовуватися до обставин, зівжди шукати вихід та перемагати. Урок літератури – благодатне поле діяльності. Авторська концепція, власне прочитання твору та позиція вчителя переплітаються між собою і настає момент істини для учня: приходить розуміння чогось досі незрозумілого, відкривається світ прекрасного, виникає бажання (не примус, а бажання) продовжити пошуки відповідей на одвічні риторичні питання...

    Урок літератури формує особистість. Специфіка цього предмету більш спрямована не на розвиток власне системи понять, правил, законів, а на розвиток творчих здібностей, тобто, урок літератури базується на емоційному сприйнятті, на пошуковій роботі, на рівні відчуття. Тут немає сталих формул та понять, тут рівняння та задачі іншого, суто життєвого плану. Безумовно. Є теорія літератури, яка вимагає знань певної термінології, але це розглядається в комплексі з вивченням твору і підсилює значення творчого підходу до вивчення предмета, тому що учень вчиться застосовувуати знання з теорії на практиці. На такому уроці учень поринає у світ творчості – знайомиться з художньою лабораторією письменника, його виражальними засобами, ставиться в умови, коли треба написати листа герою, взяти участь в інсценівці, намалювати ілюстрацію до твору тощо. Тобто стає співтворцем. Тому урок літератури не можна уявити поза творчістю, поза розвитком уяви учнів, фантазії, асоціативності мислення, образності, уміння естетично оцінювати життєві, мистецькі явища.

     В основі представленого досвіду особистісно – орієнтовне навчання, використання інтерактивних та  мультимедійних технологій, критичного мислення, формування проектної культури школяра, його самоосвітня діяльність, розвиток творчих здібностей,  враховуючи сфери зацікавлень учня та  його  можливості і та

Теоретична база досвіду.

Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність представленого педагогічного досвіду, спираюся на праці  таких видатних педагогів та науковців, як А. Шмельов,

А. Бельцер (інтерактивні технології), В. Безпалько,

С. Рудаківської, Н. Нев’ярович, В. Мухіна, О. Наєнка,

О. Гузь, І. Переденко.

         Спираючись на досягнення у вітчизняній та світовій педагогіці, обґрунтовуючи власний досвід, ставлю перед собою ряд вимог і завдань:

1.На уроці літератури вчитель і учень є рівноправними суб’єктами діяльності.

2. Завжди залишати за учнем особистісне прочитання та розуміння твору.

3. Учитель повинен постійно розвивати творчі здібності учня через впровадження інтерактивних методів навчання.

3. Розвивати та прищеплювати естетичні смаки.

4. Ніколи не занижувати оцінку учневі, якщо його погляд на події або героя йде всупереч позиції вчителя.

5. Підсилювати курс літератури творами, здатними виховувати найкращі людські чесноти. ( Особливо це стосується творів російських письменників, які є неоціненним скарбом для уроку, але, на жаль, не є програмовими) Це оповідання К.Паустовського «Теплий хліб», М.Прішвіна «Кладова сонця», В.Короленка «Діти підземелля» в 5-х класах; Р.Фраєрман «Дикий собака Дінго», В.Закруткін «Матерь человеческая» в 7-х класах, А.Грін «Пурпурові вітрила» в 8-му, Ч.Айтматов «Плаха» та багато іншого.

6. Домашнє завдання має бути лише творчого характеру: написати листа герою, скласти для нього анкету, написати власне продовження історії героїв, дати пораду герою та ін.

7. Учитель має ретельно підійти до визначення тем шкільних творів, аби уникнути списування дітьми з посібників або мережі Інтернет.

    Я не згодна з деякими сучасними твердженнями, що «застарілою є домінуюча виховна функція літератури».

Література виховувала і буде виховувати, допоки існуватиме такий вид мистецтва.

      Важливим етапом засвоєння матеріалу є використання   міжпредметних зв’язків. Література та історія – нерозривний зв’язок. Кожен твір розглядаєтся в контексті історичної доби, подій та історичних постатей: що обумовило виникнення того чи іншого твору, тієї чи іншої літературної течії. Особливо яскраво представлений зв’язок літератури та історії методом критичного реалізму. Тут доцільним є компаративний підхід: П.Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні» та Стендаль «Червоне та чорне». ХІХ століття, різні країни, але одна головна проблема: деградація цілеспрямованої, амбітної, рішучої, сповненої сил, людини, яке веде до повного самознищення. Доба модернізму в літературі також пов’язана з історією: виникнення нового світобачення, несприйняття старих форм та пошуки нових. Хаос, занепад  в країні обов'язково знаходив відображення у вчинках літературних героїв. Знову застосовуємо компаративнй аналіз у вивченні «Сто років самотності», повернувшись до «Будденброків» Т.Манна. Також закономірним є зв’язок літератури та музики: О.Купрін «Гранатовий браслет» і «Апассіоната» Бетховена. А хіба можна роз’єднати літературу та живопис? Хіба можна донести до дітей інформацію про Ренессанс і не представити на розгляд живописні полотна Рафаеля? Або ось у шостому класі вивчається оповідання Бредбері «Усмішка». І з ілюстрації на класс дивляться бездонні очі Мадонни, в куточках вуст причаїлась її загадкова посмішка. Якщо звернемось до твору В.Гюго «Собор Паризької Богоматері», то одразу виникає необхідність поговорити про архітектуру. А якщо візьмемо ще й  «Собор» О.Гончара, то взагалі підсилиться значення цієї культової споруди через літературні твори. Зв’язок з кіно, з театром взагалі не потребує коментарів, адже літературний твір є першоосновою театральних постановок та режисерської діяльності кінематографістів.

     Отже, література нерозривно пов’язана з усіма видами мистецтва і тому сприяє розширенню світогляду учнів, підвищенню інтелекту, естетичній насолоді, розвитку критичного мислення та гармонійному становленню особистості. Але необхідною складовою має бути творчий підхід до вивчення того чи іншого твору. Авторитарне слово вчителя тут є недоільним. Цікавим та змістовним є проведення уроків з використанням мультимедіа, створення  проектів, міні – презентацій, досліджень. Попри всі переваги мультимедіа, впроваджуючи комп’ютерні технології у навчання, читання, осмислення  тексту, робота з ним залишається незмінною.

    Під час роботи виникають певні труднощі: рівень матеріальних можливостей класу. Створити та оформити проектну роботу не кожному під силу, тому для таких учнів шукаю альтернативні завдання, які не вимагатимуть затрат.  Також на заваді успішному вивченню предмета стоїть наше сьогодення з величезним потоком інформації. Діти перестали читати. У багатьох учнів навіть не виникає думка, що у вільний час можна зручно влаштуватись у кріслі з цікавою книгою. Читають здебільшого заради оцінки. Тому саме творчий підхід до вивчення літератури покликаний змінити цю ситуацію на краще, привернути учня до обговорення подій, що розвивались у творі, змусити чи вмовити його стати безпосереднім учасником літературного процесу: разом з героями пройти їхній нелегкий шлях від маленької Герди до відданої Маргарити, від казки С.Маршака «Дванадцять місяців» до «Перевтілення» Ф.Кафки.

     З моєї точки зору, не все, що є в програмі, є доцільним для вивчення. Для того, щоб повною мірою реалізувати творчі прийоми, твір повинен подобатись учням. Про смаки не сперечаються, це всім відомо, але, на мій погляд, якщо лірика подається для вивчення школярам, вона повинна в першу чергу бути гарною, естетично довершеною, досконалою. У мене відбувся чудовий урок за романом Чингіза Айтматова «Плаха» в одинадцятому класі. Учні захопилися твором, пройнялися долею вовчиці Акбари, проводили паралель із вчинками людей, робили сміливі припущення та змістовні висновки. Разом з вчителькою української мови та літератури С.Ф.Цибульською ми провели заключний урок в 11-А класі на тему: «Уроки літератури... Що я візьму з собою в доросле життя» Учні підготували презентації про своїх улюблених авторів, говорили про ті уроки моралі, що вони винесли з творів, які найбільш сподобались протягом навчання в школі. Найбільш цікавими творами шляхом голосування назвали «Майстер та Маргарита»   та « Хіба ревуть воли, як ясла повні». А що найбільш не сподобалось – поєзія Рембо, Верлена, Вітмена.

   Мій педагогічнтй досвід з першого дня роботи в школі базується на засадах творчості та співпраці. Я працюю в концепції «автор – учень – учитель». Можливо, ця концепція занадто демократична, тому учитель має бути спрямовувати хаотичні думки учнів в правильному напрямку, координувати їхні вислови. Виступати іноді в ролі опонента, іноді в ролі співбесідника. В учня має виникати безліч «чому?»,  а вчитель має підштовхнути його до відповіді, а не надавати її сам. Крізь призму літературного твору потрібно створювати на уроці проблемну ситуацію і вирішувати конфлікт.

    Модель реалізації досвіду відбувається через

Уроки літератури

- програмове та методичне забезпеченя;

- допоіжна література (посібник, мережа Інтернет, періодичні виданя);

- інтерактивні методи навчання: мікрофон, проекти, робота в парах, нестандартні форми уроку: урок-суд, урок-реквієм, урок-застереження, урок-гра, урок-конкурс, урок-роздум, урок-лекція, урок-засідання, урок-панорама та ін.

- використання мультимедіа: презентації, демонстрація уривків з кінофільму, перегляд музичних кліпів до твору, що вивчається(наприклад, Б.Пастернак «Свіча горіла» та пісня у виконанні И.Сказіної), прослуховування акторського читання текстів, музики;

- домашнє завданя лише творчого характеру( написати листа, скаргу, пропозицію, автобіографію від імені героя; намалювати ілюстрацію до твору, знайти музику, яка б підкреслила характер твору, скласти тестові запитання до твору і поставити їх однокласникам);

- вірші напам’ять розповідаються тільки на середині класу з використаням жестів, міміки;

- проводиться пошукова робота (наприклад, шостий клас, в підручнику лише два подвиги Геракла, а учні отримали завдання знайти всі дванадцять); або знайті на географічній карті ту чи іншу місцевіть, де відбуваються події твору;

- багато письмових робіт творчого характеру( «Чи мала право на любов Анна Кареніна?», «Кого любив Жульєн?», «Чи є серед вас Тетяна Ларіна?», «Чи був щасливим Гобсек?», «Чому Пілат заслужив прощення Ієшуа?» та ін.)

- індивідуальні завдання окремим учням на урок;

Позакласна робота

• проведення конкурсів, вікторин та ігор («Сторінами прочитаних книг», «В світі літератури», «Серед улюблених книжок», «Стежками героїв»;
• проведення тематичних вечорів (Есенінсьний вечір, Літературний фестиваль, Вечір інсценівок драматичних творів, «Пісня – душа народу», «Итак, она звалась Татьяна»)

Робота гуртка

• випуск шкільної газети «Шкільні вісті», основи журналістики;
• «Проба пера». Протягом багатьох років збирала дитячу поезію;
• відкриті засідання гуртка( «Осіння пісня в небі тане», «Любов дарує людям крила...», «Мамо, тобі низесенько вклонюсь»)

Розвиток творчих здібностей сприяє активізації зусиль учнів, підвищується результативність, підсилюється інтерес до предмету.