«Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну (“Пам’яті тридцяти”, “Одчиняйте двері…”). Виразне читання поезій. Теорія літера

План уроку

Дата проведення:

№ групи:  

Предмет: «Українська література»

Тема за програмою: «Українська поезія 1920-1930-х рр.»

Тема уроку: «Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну (“Пам’яті тридцяти”, “Одчиняйте двері…”). Виразне читання поезій. Теорія літератури: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм».

Мета уроку:

навчальна:	узагальнити та систематизувати знання учнів про трагічні наслідки революційних подій 1917-1918 рр. в Україні; розкрити глибину усвідомлення реальності трагічних подій та драматизму доби Павлом Тичиною;  удосконалювати вміння ідейно-художнього аналізу ліричних творів;
розвивальна:	удосконалення навичок виразного читання; спілкування державною мовою; уміння вчитися протягом життя; розвиток творчого мислення, культури образного бачення;
виховна:	виховувати почуття поваги до історії та героїв, що її творять, відповідальності перед Батьківщиною та причетності до творення її історії; виховання здатності до самопожертви.

 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Вид уроку: аналіз конкретних ситуацій.

Методи навчання: словесний,  наочний  з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, монологічний, пошуковий, діалогічний, ілюстративний.

Обладнання, матеріали: підручники, конспект уроку.

Дидактичне забезпечення: комп'ютерна презентація викладача, відеоматеріали, роздатковий матеріал.

План уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

ІV. Закріплення матеріалу.

V. Підбиття підсумків уроку.

VI. Домашнє завдання.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент 

Привітання, перевірка учнів та їх готовність до уроку.

Оголошення теми та мети уроку.

ІІ.  Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

Вправа «Продовж речення»

✵ Учення про життєву силу, про якісні відмінності живої і неживої природи — це… (вітаїзм).

✵ Інтимна лірика з пейзажними картинами — це жанр вірша. («Ви знаєте, як липа шелестить»).

✵ Одним із перших оцінив і підтримав молодого Павла Тичину — класик. (М. Коцюбинський).

✵ Вірш-гімн весні, у якому П. Тичина славить прихід «квітами-перлами закосиченої» весни, — це. («Арфами, арфами…»).

✵ У поезії П. Тичини «Арфами, арфами» переважають образи. (зорові та слухові).

✵ Духовною основою світогляду П. Тичини стала філософія. (Г. Сковороди).

✵ «Драматизм долі Тичини полягав у тому, що його репресували визнанням. Покара славою — одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом». Ці слова сказав. (В. Стус).

✵ Інна з поезії «О панно Інно…» — це сестра… (Поліни — коханої Тичини).

✵ Творча манера письма Тичини отримала назву. (кларнетизм).

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Поміж творів П.Тичини 1920-х рр. знаходимо такі, у яких він постає як справжній патріот, якому небайдужа доля України. Молодий митець привітав ідею відродження нації, вірив у розквіт творчих сил народу. Та, на жаль, реальність виявилася іншою. 

Прослухайте:

Текст поезії «Пам’яті тридцяти»         (перегляд відео №1)

На Аскольдовій могилі
Поховали їх – 
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! – 
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн? 
Боже, покарай! – 
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх. 

 

 Аналіз поезії

Вид лірики - вірш «Пам’яті тридцяти» належить до громадянської лірики.

Жанр  «Пам’яті тридцяти» – вірш-реквієм або епітафія (тобто твір, присвячений пам’яті померлих).

Мотив  вірша –  подвиг юнаків, що віддали життя в боротьбі за незалежність України.

Історична основа поезії «Пам’яті тридцяти»

Поезія є відгуком Павла Тичини на трагічну подію доби визвольних змагань 1917-1920 рр.

29 (16) січня 1918 р. біля станції Крути (на Чернігівщині, за 120 км від Києва) відбувся бій між київськими юнаками (із Першої юнацької військової школи ім. Богдана Хмельницького та Студентської сотні помічного куреня Січових Стрільців) та більшовиками на чолі з Михайлом Муравйовим, що наступали на Київ.

Проти українців було кинуто петроградських і московських червоногвардійців зі складу 1-ї армії П. Єгорова. Ворог значно переважав українців за чисельністю, проте 600 юнаків (серед них, окрім студентів,  було й навіть близько тридцяти школярів – підлітків 14-16 років) протрималися майже цілий день.

Близько 100 парубків загинуло в бою. Крім того, під час відступу на станцію Крути група з 35 юнаків натрапила на більшовиків та потрапила в полон.

За спогадами учасників бою, які вижили, двадцятьох вісьмох полонених вояки Єгорова, розлючені великими втратами під час бою, жорстоко катували, а потім розстріляли. Саме про цих хлопців поет написав:

Тридцять мучнів українців, 

Славних, молодих.

Їх було поховано на Аскольдовій могилі в березні 1918 року, вже після визволення Києва від більшовиків (словами про це вірш починається, ними ж і завершується).

Основні ідеї та образи

Вірш сповнений розпачем від того, що світлі мрії про щасливу Україну:

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка… –було затьмарено вбивством її найкращих синів

На Аскольдовій могилі

Український цвіт!

Через це поета гнітять тривожні передчуття щодо майбутнього рідної землі:

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ. 

Вину за цей жахливий злочин поет покладає на росіян, яких називає зрадниками та братовбивцями, використовуючи при цьому біблійні образи:

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай!

Водночас Тичина впевнений у тому, що подвиг юнаків під Крутами незабутній:

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

Він має бути взірцем мужності та незламності для нових поколінь українців, адже загиблі понад усе «любили свій коханий край».

 

Бій під Крутами назавжди увійшов до історії як символ жертовності й ідеалізму. Героїчний подвиг дав змогу Центральній Раді виграти час і підписати Берестейський мирний договір з державами Четверного союзу. Під час розстрілу один з хлопців почав співати Гімн, який підхопили й інші.

 

«ОДЧИНЯЙТЕ ДВЕРІ…»

 

  2. Слово вчителя.

Молодий П.Тичина з радістю та надіями очікував революцію. Він із натхненням оспівував її прихід, що ознаменувався  створенням Центральної Ради та схваленням І Універсалу (про проголошення автономії України). Саме ці переживання він намагався передати у поемі «Золотий гомін».

Над Києвом — золотий гомін,

І голуби, і сонце!...

…То Україну
За всі роки неслави благословляв хрестом
Опромінений,
Ласкою Божою і серце зранений
Андрій Первозванний…

Та попри це захоплення, у поемі відчувається побоювання, передчуття майбутньої трагедії, що набувають чітких обрисів у вірші «Одчиняйте двері…». Спробуймо осмислити ці події через призму розуміння автора.

Читання та аналіз поезії

Одчиняйте двері –
Наречена йде!
Одчиняйте двері   –
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…Одчинились двері –
Горобина ніч!
Одчинились двері –
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ..

Словникова робота:

Значення слів та словосполучень:

 хорали — рід релігійних співів латинською мовою в католиць­кий чи протестантських церквах;

тьмами дощ - у контексті Біблії це події кінця світу й Божого суду;    

горобина ніч (на Іллю) — коли чути розкоти грому, блищать блискавки, від чого перелякані птахи галасують, натяк на катастрофу.

3. Слово вчителя.

- Під час прочитання поезії, які картини поставали перед очима? Що уявляли?

- Чи використовує автор детальний опис подій? (Ні)

- Що допомагає зрозуміти події та деталізувати їх? (слова-символи). 

- Приберіть слово «наречена», чи зміниться картина?

У творі існує два виміри: очікування чогось прекрасного, що є ремінісценцією  на обряд вінчання, як інтерпретує його Андрій Ніковський, і реальний, що є розчаруванням - «він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі...».

Ці два простори будуються на змістових антонімах «наречена» - «горобина ніч».

Побоювання були не безпідставними. Всі, хто чекав революцію, як наречену, жахнулись, спостерігаючи, скільки нещасть, розбитих людських доль, скільки крові й смертей принесла вона.

Спробуйте виокремити зорові та слухові образи у творі.

Зорові - голуба блакить; горобина ніч; шляхи в крові; тьмами дощ.

Слухові - очі, серце і хорали стали, ждуть; одчинились двері; горобина ніч; незриданними сльозами; тьмами дощ.

 Зверніть увагу на ті образи, що є одночасно і слуховими, і зоровими – це явище називається синестезією (синхронністю) та є особливістю авторського поетичного стилю П.Тичини, що має назву «кларнетизм».

 

Словникова робота:

Ремінісценції – у поетичному й музичному творах риси, що навіюють згадки про інший твір.

Синестезія або синхронність різних почуттів та відчуттів (кольору, звуку, запаху, дотику).

 

Теорія літератури:

Кларнетизм — світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, уні­кально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асо­нанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо.

Термін, запропонований Ю. Лавріненком та В. Баркою для позначення стильової якості синтетичної лірики раннього П. Тичини й походить від назви його збірки «Сонячні кларнети» (1918). Кларнетизм указує на «активно рене­сансну одушевленість життя» (Ю. Лавріненко). Синтетичне Мислення схиль­ного до «кольорового слуху» та «слухового кольору» П. Тичини («Арфами, арфами...», «Гаї шумлять...», «Пастелі» та ін.) зумовлювало одночасну «ма­льовничу музичність» і «музичну мальовничість» його лірики. Водночас клар­нетизм виявився містком, що перекидався від ідейно-естетичних, почасти врізнобіч спрямованих пошуків попередніх поколінь до синтетичного типу мислення, що не вкладалося в жодну стильову течію. Так, органічний для П. Тичини символізм переплітався з елементами авангардизму, імпресіо­нізму, імажинізму, про що поет писав у щоденнику, а разом з тим — і нео­романтизму, неореалізму та необароко. Вплив тичининського кларнетизму на українську літературу XX ст. виявився одним із визначальних.

 

Вітаїстичність (лат. Vita — життя) — риса модерністської літератури перших десятиліть XX століття, що виявилась у погляді на стихію життя як першооснову світових процесів. В українській літературі вітаїстичність позначилась на формуванні «романтики вітаїзму» з її настановою на перетворення світу, формування активної, сильної особистості та нації. Вітаїстичність притаманна раннім творам П. Тичини, вона яскраво виявилась у поемі «Золотий гомін».

Експресіонізм — літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

            VІ. Закріплення матеріалу.

1.Дайте відповіді на запитання:

-Як ви думаєте, чому за радянських часів вірш “Пам’яті тридцяти” було заборонено?

-Як письменник сприймає революцію?

 

2. Стратегія «Кубування»   (повертаємо кубик, та зачитуємо питання на його гранях, що дають можливість осмислити проблему з різних сторін).

1. Опишіть почуття, що відчували студенти під час бою, коли потрапили у полон.

2.  Порівняй сили військ.

3. Асоціації зі словом «крути». - (відвага, честь, молодість, мученики, виборювачі свободи)

4. Проаналізуйте наслідки, що мав бій (позитивні та негативні). - (підписання договору та звільнення територій України від більшовиків).

5. Чи марним був подвиг?

6. Чи могли бійці студентського куреня вчинити по-іншому?

V. Підсумки

1. Трейлер до фільму «Крути 1918» - сучасна інтерпретація подій (перегляд трейлеру та оцінка його художньої цінності). (перегляд відео №2)

- Чи впорались режисери зі своєю задачею, чи змогли передати фарби тієї страшної трагедії?

- Чи виникло бажання переглянути цей фільм?

Сім  років тому, 21 листопада 2014, українські студенти вийшли на Майдан Незалежності, щоб захистити євроінтеграцію України. Силовий розгін Євромайдану в ніч із 29 на 30 листопада змінив життя не лише молодих людей, а й цілої країни. (перегляд відео №3)

VΙ. Домашнє завдання.

Напишіть вільне есе “Образний світ лірики П.Тичини”

Творче завдання: Скласти електронні презентації життєпису П. Тичини, його творів.

Завершення уроку: (перегляд відео №4).