Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку на уроках економіки та географії

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Інформатизація, глобалізація, демократизація, розвиток суспільства в Україні висувають проблему розвитку критичного мислення в освіті на перший план.

Критично мислю і відповідально використовую інформацію – це один із орієнтирів, які сформульовано за рівнями відповідно до вікових особливостей учнів і є наскрізними для всіх освітніх галузей у Концепції нової української школи.

Всесвітній економічний форум у Давосі (Швейцарія) регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар’єри [5]. За останні роки критичне мислення піднялось в рейтингу цих навичок з 4 місця (навички для 2015 р.) до 2 місця (навички, які будуть важливими в 2020 р.).

Перехід освітньої системи України на новий тип, її конкурентоспроможність в європейському і світовому освітніх просторах передбачає формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, матиме необхідні знання, навички й компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним навчатися протягом життя.

Що таке критичне мислення.

Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже більше 50 років. В 1956 році американський педагог Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей і вперше ввів поняття «критичне мислення» як  мислення вищого рівня. Це поняття дуже різнобічне і спеціалісти різних галузей освіти сприймають його по-різному.

З точки зору філософів, критичне мислення – це вміння логічно мислити та аргументувати. О. В. Тягло назвав його «просунутою сучасною логікою».

З точки зору психології (Л.Терлецька), критичне мислення - це мислення, яке має такі характеристики: глибину, послідовність, самостійність, гнучкість, швидкість, стратегічність.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини: аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел; бачити проблеми, ставити запитання; висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його (О.Пометун).

Найбільш зрозуміле і корисне для вчителів визначення критичного мислення дає професор Девід Клустер [6,8]:

4. Критичне мислення має чітку аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими аргументами,  які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Критичне мислення – це мислення соціальне. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна у спілкуванні. У результаті спілкування, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Проаналізувавши різні погляди на визначення поняття «критичне мислення», можна зробити узагальнення: критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, здатність мислити мобільно, обирати вірне розв’язання проблем, бути відкритим для сприйняття думок інших, і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Ознаки людини, яка мислить критично, представлені на рис. 2.

Рис. 2. Ознаки людини, яка мислить критично

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової.

Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші.

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Методи розвитку критичного мислення

Вправи, котрі використовую на уроках географії та економіки:

1. Обговорення девізу або епіграфу уроку (вступ). Наприклад, урок з теми «Внутрішні води  Африки»  починаю висловом «Річки – дзеркало  клімату».  Обговорення змісту девізу налаштовує дітей на творчий лад, сприяє формуванню органічної потреби в осмисленні почутого.

2. «Асоціативний кущ» (актуалізація знань) – поняття «Австралія», «гроші», «економіка», «конкуренція», «ринок».

3. Бджолиний вулик. Групами, парами тощо учні розгадують кросворди та ребуси «на швидкість».

4. «Закінчи фразу» сприяє розвитку  уваги і логічного мислення,  а також дає можливість швидко пригадати вивчений матеріал. Наприклад:

1)  Сила, з якою повітря тисне на земну поверхню, називається... (атмосферним тиском).

2) Лінії, що з’єднують точки з однаковими показниками середніх температур, називаються... (ізотермами)

3) Повітряні маси – це великі об’єми повітря тропосфери, які вирізняються... (властивостями – температурою,вологістю, запиленістю).

5. «Знайди помилку».  “Коли Мараньйон, що починається біля підніжжя Кіліманджаро, зливається з Укаялі, річка дістає назву Амазонка і несе свої прозорі води в Тихий океан. Постійно тепло (середньодобова температура +35 °С), надлишок води (велику кількість води приносить північно-західний пасат у вигляді мряки), вологе повітря створюють сприятливі умови для розкішної рослинності, серед якої виділяються мімози, баобаби, евкаліпти, різні види пальм, що ростуть на чорноземних ґрунтах.

6. Мозковий штурм, проблемні запитання. Від простих завдань - Чому в рельєфі Африки переважають рівнини? Чому річки Австралії на карті позначені пунктирною лінією? Чому пасати краще зволожують територію південно-східної Африки, ніж північно-східної? - до більш складних, наприклад: «Запропонуйте власну програму порятунку екваторіальних лісів Амазонії».

7. Скажи по-іншому. Наприклад, ріка Конго, Аравійський півострів, ізотерми…

8. В переліку країн знайдіть «зайву», поясніть ваш вибір. Наприклад, Бельгія, Іспанія, Японія, Єгипет, Марокко, Кувейт (10 кл.).

9. Складання конспектів, схем, таблиць. Дозволяє учневі відстежувати своє розуміння прочитаного. Даний прийом вимагає від учнів не пасивного читання, а активного і уважного. Школярі вчаться читати вдумливо, виділяти ключові поняття, класифікувати отриману інформацію.

10. Дискусія, обери позицію. Найкраще дискусія вдається в старших класах: «Глобалізація - благо для сучасного світу», «Кафе: одноосібне володіння чи партнерство», «Плюси й мінуси трудової міграції з території України», «Позитивні і негативні риси урбанізації».

14. Складаємо питання, кросворди.

15. Обговорення наукових і публіцистичних статей, статистичних даних, матеріалів Інтернету.

16. Створення лепбука, буклетів, презентацій, рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему.

17. Метод «6 капелюхів» з теми «безробіття», «інфляція».

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри.

18. Сенкан (наприклад, потреби, інфляція, гроші).

Сенкан – це форма вільного вірша з п’яти рядків, що синтезує інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Складається за такими правилами:

1-ий рядок – тема (іменник, який є темою сенкану);

2-ий рядок – записується два слова, прикметники, які є означеннями теми;

3-ий рядок – дія (3 дієслова), пов’язані з темою;

4-ий рядок – фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми, висловлюється розуміння теми;

5-ий рядок – записується одне слово, іменник – синонім (висновок) до теми.

Потреби

Первинні, вторинні…

З'являються, змінюються, задовольняються

Необхідність у певних речах, бажання володіти ними

Необхідність

19. Групова робота – написання бізнес-плану, створення відеореклами…

20. Моделюючі вправи, ігри («Власність», «Виробництво літаків», «Міста»).

21. Позакласна робота: проведення  економічних ігор, предметних тижнів, квестів.

Інструментів для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в Інтернеті, або ж придумати самостійно. Важливо при цьому пам’ятати, що розвивати критичне мислення – це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії.

Технологія критичного мислення дозволяє:

• підвищити ефективність сприйняття інформації;
•       організувати самостійну роботу на уроці;
•       залучити кожного учня в навчальний процес;
•       розвивати в учнів позитивне ставлення до інтелектуальної творчої діяльності;
•       підвищувати рівень самоорганізації учнів;
•       стимулювати розумову діяльність і розвивати пізнавальну активність;
•       розвивати ключові компетентності, особисто значущі для учнів уміння та навички.

Пам’ятка рекомендацій на кожен урок.

1. Нічого не повідомляйте в готовому вигляді, нове учень відкриває під час систематичного виконання вправ.

2. Починайте завдання в загальному формулюванні, це допоможе вам:

•       побачити, на що здатний учень у цій діяльності;
•       створити ситуацію допомоги слабшим учням за рахунок сильних;
•       сформулювати завдання більш конкретно.

3. Не залишайте без обговорення жодної відповіді, навіть неправильної.

4. Привчайте дітей обґрунтовувати свої відповіді без нагадування.

5. Привчайте учнів слухати відповіді одне одного.

6. Привчайте дітей самостійно сприймати завдання на слух, без додаткового пояснення, на які моменти потрібно звернути увагу.

7. Продумуйте варіанти відповідей учнів і Вашу реакцію на це.

Головне завдання, яке я ставлю перед собою як вчитель,  не просто дати учням теоретичний матеріал, а  навчити їх мислити, аналізувати явища, пов’язувати  між собою та практично застосовувати. Для того, щоб учні могли це правильно зробити, потрібно розвинути в них навички  критичного мислення.

Список використаних джерел:

1. Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П.  Критичне мислення: як цього навчати. - Х.: Вид. група «Основа», 2007.

2. Голишкін В.О. Інтелектуальні ігри на уроках географії.-Х.:Вид.група «Основа», 2007.

3. Козира В.М. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі: навчально-методичний посібник для вчителів. / В.М. Козира. - Тернопіль: ТОКІППО, 2017. - 60с.

4. Колосова Н.С. Технологія формування критичного мислення на уроці географії. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

5.  Освітня платформа «Критичне мислення» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 

https://www.criticalthinking.expert

6. Пометун О. Як розвивати критичне мислення в учнів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/

7. Стадник О. Г. Інноваційні технології навчання географії.-Х.: Вид. група «Основа», 2010.

8. Тітечко С. Є. Використання технології критичного мислення на уроках географії з метою формування ключових компетентностей учнів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 

http://uchika.in.ua/metodichna-rozrobka-vikoristannya-tehnologiyi-kritichnogo-misl.html

9. «Як допомогти учням опанувати основи критичного мислення?» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: : https://naurok.com.ua/post/yak-dopomogti-uchnyam-opanuvati-osnovu-kritichnogo-mislennya