Доповідь: "Медіаграмотність у класах з інклюзивним навчанням. Досвід асистента вчителя"

Медіаграмотність у класах з інклюзивним навчанням. Досвід асистента вчителя

У дитини з вадами слуху спостерігається недостатній рівень розвитку слухового сприймання, який є природним каналом сприймання звуків (шумів) навколишьного середовища, що несуть важливу інформацію про простір, час, предмети (об’єкти), їх характеристики, та сприймання мовлення як інших людей, так і власного. Порушення функції слухового сприймання мовлення як інших людей, так і власного. Порушення функцій слухового сприймання призводить до уповільненості розвитку здатності до наслідування мовлення та оволодіння ним.

Тому розвиток зв’язного мовлення є пріоритетним завданням. На уроках української мови, читання мала труднощі під час висловлення власної думки, змістовних відповідей на запитання вчителя, не вміла складати розповіді. Спочатку ми вчилися правильно будувати речення, а для цього необхідно чітко і голосно промовляти усі звуки, слова. Так, ми почали виконувати словникову роботу не просто з поясненням, записом на дошці незнайомих слів, а й чітким промовлянням слів, сидячи навпроти асистентом. Дитина має змогу бачити як саме утворюється звук, які органи необхідно задіяти (куди поставити язичок, яку форму приймають губи и т.д.). Якщо на це є змога, то кріпимо до «нового» слова ілюстрацію. Таким чином вона швидше запам’ятовує і вимову, і значення самого слова. Далі, ми вчилися будувати речення за заздалегідь обов’язково заготовленими на картках схемами. Тоді Алеся швидко орієнтувалася скільки слів у реченні. Запам’ятовуємо слова за допомогою прийомів «колорове письмо», заповнюємо картку «слово дня».

Мовленнєві розминки та розчитування виконуємо за картками підбіркою римівок, розробленою логопедами. Так це цікаво і корисно для усіх учнів класу. Також під час проведення гри «Спіймай голосний» інші учні класу на слух визначали голосні звуки у словах, а для Алесі була виготовлена така картка, яка дала змогу легко виконати це завдання.

У дітей з порушеннями слуху рухова чуттєвість є менш розвиненою, водночас зорове сприймання і вібраційна чутливість – більш розвиненими. Тактильні відчуття відіграють велику роль під час пізнання довкілля, в організації зорового сприймання предметів при їх тактильному обстеженні, у запам’ятовуванні слів у процесі обстеження та пізнання предметів, їх деталей, у формуванні аналітичного й синтетичного сприймання та мислення. Розвиток тактильного сприймання, використання тактильних відчуттів як сигналів для називання предметів та їх деталей трактується як засіб формування пізнавальної активності, ініціативності при з’ясуванні та запам’ятовуванні словесних позначень предметів, деталей. Дослідження предметів неминуче призводить дитину до потреби ставити запитання про призначення предмета, його деталей. Отже, пізнання предметів довкілля з опорою на тактильне (тактильно-зорове, тактильно-зоро-слухове) сприймання є засобом формування у дитини з вадами слуху пізнавальної активності, реалізації пізнавальних інтересів. Так при описі яблука з картинки Алеся змогла скласти 1 речення, а коли  потримала справжній фрукт – склала 4. Також, при роботі з деформованим текстом використовуємо такі картки, які лежить перед нею, де необхідно розташувати речення відповідного кольору за певним порядком і з цеглинок лего побудувати вежу. Такий метод значно спростив сприймання і засвоєння матеріалу.

На перервах, під час проведення дидактичних ігор використовую «сторітелінг», або абсурдні історії - гра для розвитку мовлення. Так  виходять цікаві і фантастичні історії, а головне дівчинка із задоволенням і впевнено оволодіває мовленням. На зараз, вона уже сама готує у вигляді дитячих аплікацій такі картки, і навпаки, за готовим текстом віднаходить потрібні ілюстрації.

На усіх інших уроках намагаюсь використовувати інтелект-карти різного типу, це допомагає наочно систематизувати матеріал. На уроках математики обов’язково малюємо не лише схеми до задач з коментуванням, але й за можливості малюємо сюжет умови.

Але, нажаль, найбільшою проблемою є написання диктантів. Мені доводиться надиктовувати, прописувати на окремій картці, деякі слова. Пропоную вам прослухати 1 невеликий диктант і уявити себе звичайними учнями 2 класу.

Травень

Дерева і кущі поспішають прибратися до свята весни. Зеленіє молода травичка. З'явилися перші фіалки. Понад річкою синіють незабудки. Зацвіла запашна суниця. Уже білими хмаринками вкрилася черемшина. Пливе від неї солодкий медовий запах у високе небо. А до гомінкого щебету пташок приєдналися чарівні трелі солов'я. Пташиний хор заполонив травневий ліс.

А тепер, прошу закрити ваші вушка і прослухати його ще раз. А тепер уявіть, що хтось з учнів порсається у речах, хтось тихенько співає, а хтось розмовляє з однокласником…Тому, на мою думку повторне надиктовування асистентом, запис незнайомих і складних слів дасть змогу значно краще упоратись із диктантом і використовування вище перелічених методів уже зараз дають позитивну динаміку мовлення та й навчання у цілому.