8 жовтня о 18:00Вебінар: Самоосвіта та підвищення кваліфікації вчителів: огляд важливих документів

Доповідь "Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках української мови"

Про матеріал

Умовою успішного навчання дітей є мотивація їхньої навчально-пізнавальної діяльності, яка спо­нукає школярів виявляти розумову активність, робить процес навчання глибшим, усвідомленим, привабливим.

Мотивація навчальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. Мотив навчально-пізнавальної діяльності — це потреба учня досягти високого результату в навчанні. Ця потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку, тому необхідно, щоб зміст і мета навчання набули для учня особистісного сенсу, викликали позитивні переживання і прагнення ефективних дій.

Перегляд файлу

Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках української мови

Умовою успішного навчання дітей є мотивація їхньої навчально-пізнавальної діяльності, яка спо­нукає школярів виявляти розумову активність, робить процес навчання глибшим, усвідомленим, привабливим.

Мотивація навчальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. Мотив навчально-пізнавальної діяльності — це потреба учня досягти високого результату в навчанні. Ця потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку, тому необхідно, щоб зміст і мета навчання набули для учня особистісного сенсу, викликали позитивні переживання і прагнення ефективних дій.

За ставленням до навчальної діяльності мотива­ційні явища (мотиви) можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішніми факторами мотивації є заходи педа­гогічного впливу (покарання, заохочення, похвала тощо). Дитину похвалили на уроці, батьки пообіцяли за високі оцінки купити давно омріяну річ. Скоріш за все успішність у такому випадку поліпшиться, але тимчасово, — доки дитина не отримає обіцяне.

За визначенням видатного російського педагога Є.Ільїна, "мотив — складне психологічне утворення, яке має вибудувати сам суб'єкт". Це означає, що на результативність навчання дітей найбільше впливає саме внутрішня мотивація, тобто прагнення до пізнан­ня нового, подолання труднощів під час виконання завдань, отримання насолоди від процесу пізнання нового. Саме внутрішня мотивація робить навчання усвідомленим, чітко орієнтованим на результат.

З метою підвищення внутрішньої мотивації слід об'єктивно оцінювати знання дітей, відмовившись від нагород і призів за правильно виконані завдання; надавати дитині право вибору навчального завдання; там, де можливо, уникати часових обмежень під час виконання вправ, оскільки це пригнічує розвиток творчих здібностей, перешкоджає формуванню внутрішньої мотивації; поступово підвищувати рі­вень складності навчальних завдань, формуючи тим самим почуття задоволення від процесу долання труднощів; добирати дидактичний матеріал з еле­ментами новизни, незвичайності, це буде підтриму­вати внутрішній інтерес до виконання завдання.

Отже, внутрішня мотивація — це рушійна сила, "внутрішній двигун", який допоможе дитині відшукати відповіді на запитання чому?, навіщо?, заради чого?.

Важливу роль відіграє інтерес до навчання як мотив. Дітям має бути цікаво вчитися, спостерігати, робити власні висновки. Найважливіший засіб формування інтересу до навчання - залучення учнів до активної пізнавальної діяльності.

Викликати інтерес до вивчення певної теми може незвичайний початок уроку.

Тема. Слова, близькі за значенням (синоніми) (3 кл.).

- Дідусь — літній, а бабуся — літня, їх малий онучок також, кажуть, літній?

- Так, він літній — народився влітку.

Але стане й літнім — постаріє з часом, заговорить басом.

- Так, і сонечко буває влітку літнім, восени — осіннім, навесні — весняним.

- А буває літо літнім?

- Літо — тепле, ніжне, ясне, сонячне, ласкаве, але літо літнім ніяк не буває.

- Чому між героями вірша виникло непорозу­міння?

- Що треба зробити зі словом літній, щоб зрозуміти, якого віку були дідусь, бабуся, онучок?

- Чому літо літнім ніяк не буває?

- Які слова нас у цьому переконали?

Це слова — синоніми, вони дивовижні й чарівні. Хочете навчитися використовувати їх у своєму мовленні? Навчимося!

Перед вивченням теми "Слова, що звучать і пишуться однаково (омоніми)" у 3 кл. можна прочитати вірш "Дивні слова" А.Свашенко.

Є такі слова на світі,

Схожі, як близнята-діти.

Слово чуєш, а не знаєш,

Що це слово означає.

Якщо хочеш зміст узнати,

Треба речення складати:

' Косу дівчина плете.

На косі трава росте.

Пляж найкращий на косі.

Поки ще трава в росі,

Із косою йде на косу Хлопець той, що трави косить.

- Які малюнки можна зробити до цього вірша?

Тема. Відмінки іменників (4 кл.).

У німецькій мові відмінків 4, у молдавській - теж 4, російська і литовська мови мають по 6 відмінків. Англійцям, щоб спілкуватися, достатньо лише

2 відмінків. В угорській мові 22 відмінки, а в деяких мовах Дагестану близько 40. А скільки відмінків у нашій мові? Хочете дізнатися?

Тема. Власні і загальні назви (3 кл.).

- Діти, нам з вами надійшов загадковий лист:

"Учневі вашого класу треба поїхати до великого міста. Там на красивій широкій вулиці потрібно знайти книжкову крамницю і взяти книжку про мене. З неї дізнатися про мої пригоди. Я стану вашим другом.

                                                                     Карлсон, що живе на даху".

- Чи зможемо ми виконати завдання Карлсона? Чому?

Щоб зрозуміти і виконати завдання Карлсона, треба вжити іменники, які є іменами людей, назвами міст, вулиць, книжок. Сьогодні ми дізнаємося про такі іменники, навчимося правильно їх писати. Отже, тема уроку "Власні та загальні іменники".

Такий самий прийом можна використати, вивчаючи тему "Зв'язок прикметників з іменниками" (3 кл.).

- Діти, ми отримали лист із сонячної країни Грузії від нашого маленького друга, якого звуть Шота. Послухайте лист, потім скажете, якої основної помилки припустився хлопчик.

"Дорогий український друзі!

Мене звуть Шота. Я мешкаю в красивій місто Тбілісі. Мені 10 років. Я люблю Україну і вчу українська мова. Хочу з вами листуватися. Розкажіть мені про вашу чудова країна, рідний місто.

З повагою, Шота ".

- На яку граматичну особливість української мови грузинського хлопчика ви б звернули увагу?

Щоб дати корисну пораду хлопчикові, ми вивчимо особливості зв'язку прикметників з іменниками.

Із розвитком інтересу пов'язаний і такий прийом навчання, як постановка проблемного навчального завдання, що є і способом мотивації навчання. Створення проблемної ситуації спонукає учнів до самостійного осмислення мовних явищ.

Наприклад, під час вивчення роду іменників:

- Прочитайте речення.

Він пише листа бабусі. Вона пише листа бабусі. Воно пише листа бабусі.

- Чому для того, щоб повідомити, що хтось пише листа бабусі, потрібно використати не одне речення, а три?

- На що вказують слова він, вона, воно?

- Хочете дізнатися про це на нашому уроці?

Т е м а. І і II дієвідміни дієслів (4 кл.).

- Прочитайте текст.

Прийшла довгождана весна. Розтанув сніг. Течуть веселі, дзвінкі струмочки. Вони біжать назустріч сонцю, блакитному небу.

- Знайдіть дієслова теперішнього часу.

- Визначте особу і число, виділіть закінчення.

Отже, дієслова течуть і біжать стоять в однаковій формі, проте мають різні закінчення. Як це можна пояснити? Усі дієслова в нашій мові можна поділити на дві великі групи, а от на які групи, як вони називаються, ми вивчимо на уроці й переконаємося, що це дуже важливо, оскільки пов'язано з правописом особових закінчень дієслів.

Тема. Загальне поняття про займенник (4 кл.).

На дошці стрічка з реченням:

Вона прийшла несподівано.

- Чи можемо визначити, про кого або про що йдеться в реченні? На яке питання відповідає слово вона?

(Перед реченням учитель прикріплює ще одну стрічку).

.. Діти чекали матір.

Вона прийшла несподівано.

- А тепер зрозуміло, про кого йдеться в другому реченні? На яке питання відповідає слово вона? (Вчитель міняє перше речення на інше).

Діти чекали весну.

Вона прийшла несподівано.

- Що змінилося? Чи можна без попереднього речення зрозуміти значення слова вона? З якою метою воно вжите?

Правильно, слово вона усуває одноманітність тексту, викликану повторенням одного і того ж слова. А що це за частина мови? У чому її своєрідність? Шукаймо відповідь на нашому уроці.

Для того, щоб підтримати інтерес учнів до вивчення мовних явищ, слід підкреслювати значущість матеріалу, який вивчатиметься на уроці, доводити, що без його засвоєння неможливо успішно оволодіти наступними розділами програми, виробити певні уміння або навчитися грамотно писати.

Наприклад, вивчаючи тему "Загальне поняття про прикметник" (3 кл.), можна зацікавити учнів таким завданням:

- Уявіть, що у вашого друга чи подруги напередодні був день народження. Йому подарували цікаву іграшку. Звичайно, ви привітаєте друга, а потім почнете розпитувати, яка ця іграшка.

- Слова якої частини мови допоможуть другові описати іграшку, а вам її уявити? Звісно, це прикметник. Подорожуючи країною Граматика, ми вивчимо особливості цієї частини мови.

Тема. Неозначена форма дієслова (3 кл.).

- Уявіть собі, що в дитячому літньому таборі ви хочете запропонувати друзям взяти участь у новій грі. Кожна гра має правила.

- Як ви думаєте, без яких дієслів неможливо скласти інструкцію до гри так, щоб правила стосувалися кожного гравця? На яке питання мають відповідати ці дієслова?

Так, правильно, на питання що робити?, що з р о б и т и?. На такі питання відповідають дієслова неозначеної форми. Саме такою і буде тема нашого уроку.

Тема. Загальне поняття про числівник (4 кл.).

Одного разу, вивчивши іменник і прикметник, радісні діти прибігли до мами:

- Ой, як добре, що ми вже знаємо всі частини мови. Не будемо більше вчитися в школі, відпочиватимемо.

- Невже? — здивувалася мама.

- Так-так. Більше нам нічого не треба знати. Досить цього. Он дивись: небо голубе, сонечко тепле, берізка зелена...

- Добре, — погодилася мама. — Відпочивайте, тільки спочатку погляньте у вікно. Скільки берізок ви бачите під вікном? А пташок?

- Як ви гадаєте, зуміли діти виконати завдання мами? Яких слів вони не знають?

Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну частину мови, без якої неможливо точно побудувати висловлювання, — числівник.

Тема. Правопис слів з префіксами з-, с- (3 кл.).

- Від поданих слів утворіть дієслова зі значенням завершеної дії за допомогою префіксів з-, с-.

- Вимовте ці слова.

-Чи можна на слух визначити, в яких словах треба писати префікс з-,а в яких с-?

- Як же тоді писати слова з цими префіксами?

Щоб навчитися правильно писати такі слова, треба вивчити дуже важливе правило. Цікавим прийомом мотивації вважаємо граматичну казку.

Тема. Споріднені слова (2 кл.).

Ще в 1 класі ми ознайомилися зі словами-родичами. Усі родичі — це сім'я. А сім’я живе в одному домі. У мові прийнято називати цей дім гніздом, точніше словотворчим гніздом, у яке, як чарівні пташки, злітаються слова. Майже кожне слово в нашій мові має таке родинне гніздо. Вміння знаходити родичів до слів допоможе нам правильно їх писати.

Тема. Неозначена форма дієслова.

У країні Граматиці жив собі дідусь Дієслово. Була в нього донька, його улюблениця Неозначена форма. Вона відчувала себе самотньою, непотрібною, бо не дружили з нею старші брати — Часи, дядько Рід, двоюрідні сестри Особа та Число. Проте батько завжди підтримував доньку, переконував, що вона незвичайна, дуже необхідна.

- Хочете дізнатися, в чому незвичайність Неозначеної форми?

- Тож запрошую до подорожі у чарівну країну Граматику.

Цікавим вважаємо прийом мотивації навчальної діяльності "Пастка".

Тема. Апостроф (1 кл.).

До нас на урок завітала бабуся Шапокляк, а вона, як відомо, велика витівниця і бешкетниця, тому написала на дошці слова з пастками:

Сімиа      бйуть      імйа

- Чи правильно написані слова у першому стовпчику? Чому? Дійсно, неправильно, тому що для позначення звукосполучень [йа], [йу] є букви я, ю.

- Чи є пастки у словах другого стовпчика?

Так, є. Слова написані неправильно, тому що букви я, ю, є, якщо стоять після букв приголосних звуків, позначають один звук і м'якість попереднього приголосного, проте літери б, п, м, в, ф позначають завжди тверді звуки.

Щоб не потрапити у пастку і правильно позначити звук [й], який чуємо в словах, ми познайомимося з чарівним знаком. Його ім'я - Апостроф. Подивіться на слова третього стовпчика. Вони написані правильно.

Великий інтерес у дітей викликає етимологія слова або фразеологізми. Це й буде прийомом мотивації навчальної діяльності під час вивчення теми "Ознайомлення з деякими найпоширенішими фразеологізмами" (3 кл.).

- Діти, до нас звернувся Незнайко по допомогу. Нещодавно він розв'язував задачу з математики, але в нього не виходило. Його друг Знайко знайшов помилку, пояснив її причину, а в кінці сказав: "Ось де заритий собака". "А при чому тут собака та ще й заритий?" — здивувався Незнайко.

- Діти, щоб допомогти Незнайкові зрозуміти, який секрет криється у цих словах, послухайте історію походження цього знаменитого вислову.

У Тюрінгії, у лісі біля підніжжя гори Інзельсберг, неподалік від курорту Табарці, розташоване невеличке село Вінтерштейн. На одному з поворотів місцевої вулиці стоїть дороговказ: "До могили собаки". Тут, біля руїн Однойменного старовинного замку, і знаходиться останній притулок легендарної Штутцель. У середині XVII століття, під час війни, вона успішно виконувала роль зв'язківця у володарів замку, непомітно перетинаючи "лінію фронту", діставалася з важливими відомостями до оточеної ворогами сусідньої фортеці і поверталася назад. На цій небезпечній службі чотириногий воїн і загинув. Тут йому поставили пам'ятник. На важкій чотирикутній кам'яній брилі вибито віршований напис, що починається отими знаменитими словами: "Ось де заритий собака...".

Нині використовують його в значенні: саме в цьому суть справи; ось де причина; це і є найголовніше.

Щоб не потрапляти у кумедні ситуації, як Незнайко, ми познайомимося із цікавими короткими стійкими виразами - фразеологізмами, за допомогою яких можна в кількох словах багато сказати.

Таким чином, обов'язковим етапом уроку рідної мови має бути мотивація навчальної діяльності школярів. Мета цього етапу — зацікавити учнів вивченням нового матеріалу, проте усвідомлене засвоєння виучуваних мовних понять має бути на кожному етапі уроку, особливо під час виконання тренувальних вправ з дотриманням чіткого алгоритму:

 постановка пізнавальної задачі перед виконанням завдання;

 чіткий інструктаж виконання вправи;

 виконання вправи;

 перевірка роботи;

 висновок (що нового дізналися, чого навчилися).

Тільки тоді навчання мови буде цілеспрямованим і результативним.

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Козич Леся Михайлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
4 серпня 2018
Переглядів
1764
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку