Доповідь на педраду
Тема: «Робота з казкою за методикою Л.Фесюкової»
Найпопулярнішим видом творчості серед дітей є казка. З нею пов`язане життя кожного із нас. Ми захоплюємося мужністю, умілістю її героїв, сумуємо і хвилюємося разом з ними. Вона захоплює і полонить серця не лише дітей, а й дорослих.
Казок на світі є багато
І веселих і сумних,
І не можемо прожити
У дитинстві ми без них.
І ось Лариса Борисівна Фесюкова пропонує запроваджувати в роботі з дітьми нетрадиційну роботу з казкою. Нетрадиційно - це означає навчити дітей оригінально,незвичайно, по своєму не лише сприймати зміст, але і творчо переробляти хід розповіді, вигадувати різні кінцівки, вводити непередбачувані ситуації, змішувати декілька сюжетів в один, допомагати героям вийти з складної ситуації тощо.
По нетрадиційній роботі з казкою вона пропонує свою схему, виділяючи:
- моральний урок;
- виховання добрих почуттів;
- мовленнєвий розвиток;
- розвиток мислення і фантазії, уяви;
- математичні здібності;
- екологічне виховання;
- розвиток дрібної моторики.
Найбільша цінність казки звичайно в її моралі. А мораль казки - це головна думка, це те, на що націлює вона маленького слухача, які моральні цінності закладає в його душі. Вихованню моральних якостей сприяє використання народної мудрості, прислів`їв, приказок, афоризмів.
Наприклад: «Хочеш їсти калачі, не сиди на печі», «Маленька праця - краще за велике безділля». (Колосок);
«Любиш у гостях бувати - люби і гостей приймати». (Лисичка і журавель)
Можна замінити кінець казки і виправити ситуацію. Наприклад: «Маша і ведмідь» - запросити ведмедя до себе в гості. «Рукавичка» - дід пожалів звірят та залишив їм і другу рукавичку, баба сплете йому нову.
Також працюючи над казкою «Рукавичка» Л. Фесюкова основну думку пропонує розкрити за допомогою прислів`я: «В тісноті - та не в обіді»; «Не в обіді, але і не на шкоду комусь». Ось тут виникає протиріччя. Увага дітей спрямована на « рукавичку» та її гостей, всі забули про діда, який залишився без рукавички.
Необхідно запропонувати дітям розглянути різні сторони цього випадку.
Одні говорять, що погано для діда, бо в нього рука мерзне, а інші, що це не так і погано, бо баба діду зв`яже нові рукавички.
Вихованню добрих почуттів сприяють бесіди « Чи добре бути таким?»; « Як би ти вчинив?»; « Кого жаль у казці, чому?»; гра «Добре - погано» Наприклад: казка «Рукавичка» - звірі зустрілися, зігрілися, потоваришували, але дід залишився без рукавички. « Троє поросят» : Ніф - ніф та Нуф - нуф залишились без хатинок, але вони всі знову разом.
Мовленнєвий розвиток. (мовна зарядка) Можна запропонувати дітям:
- придумати нову назву казки;
- назвати маму, тата та дитинчат казкових героїв;
- підібрати прикметники, характеризуючи казкових героїв;
- римування;
- утворити однокореневі слова;
- продовжити речення;
- написати листа, звернення, побажання або прохання до казкового героя;
- знайти у казці лагідні, пестливі, сумні слова тощо
Розвиток мислення і фантазії, уяви:
- змінити риси характеру казкового героя( лисичка - добра, вовк - боягуз);
- змінити ситуацію( у лисиці з казки « Колобок» болять зуби; мишка з казки «Ріпка» або» Курочка ряба» пішла на гостину до сусідів...;
- нестандартні ситуації: баба -яга з`єднала в одне ціле різних казкових героїв: коза - рак; вовк - ведмідь; колобок - заєць; буратіно - черепаха.
- постановка проблемних питань: чому? яким чином? що було б? тощо;
- колаж із казок: змішати декілька сюжетів казкових героїв;
- казкова вікторина: в яких казках зустрічаються дикі тварини і свійські разом ?; які казки починаються: « В деякому царстві...»; « Жили собі дід та баба...». Які чарівні слова знаєте? Назвати казкового героя на букву..;
- гра « Що спочатку, а що потім»(переплутані ілюстрації або прибрати одну);
- відгадати казкового героя за мімікою,жестами.
Розвиток логіко-математичного мислення:
- придумати задачу за сюжетом казки;
- викласти казкових героїв з геометричних фігур, паличок;
- моделювання казки за допомогою геометричних фігур;
- логічні завдання: « Лабірінти», « Хто зайвий?»
Казка і екологія: (краще на прикладі авторських науково - природознавчих казок)
- формувати уявлення про природу, як єдиний живий організм, зв`язки і залежності у природі.
- закріплювати знань дітей про об`єкти та явища природи;
- виховувати мотивацію екологічно - доцільної поведінки.
Розвиток дрібної моторики:
- змоделювати казку малюючи геометричні фігури, схеми;
- зобразити казкового героя домалювавши деталі (кляксографія, геометричні фігури);
- використання різних методів та прийомів малювання, аплікації, конструювання;
- ручна праця.
Для успішного розвитку мовлення дітей Л.Фесюкова у роботі з казкою пропонує використовувати різноманітні методи і прийоми:
1. Придумування нової назви до знайомих казок. Наприклад: придумати назву до казки «Рукавичка» ( «Дружня рукавичка», «Новий дім для звірів», «Як дід загубив рукавичку».
2.Введення частки «не» у зміст казки.( не ріпка виросла у діда на грядці, а дід виростив велику капустину, з якої потім бабуся для всіх героїв, зварила смачний борщ)
3. Відгадування казки без голосних звуків (кз. дрз -« Коза - дереза; гс. лбд -« Гуси - лебеді»; клбк - «Колобок» та інші.
Казка сприяє розвитку мислення і уяви дошкільників. З цією метою успішно можна використовувати «чарівну паличку», яка спонукає дітей до творчості - діти творять добро, фантазують, визволяють героїв з біди.
У системі розвитку мислення та уяви доцільно застосовувати питання проблемного характеру: чому? для чого? яким чином? а якщо б?
Наприклад: Чи потрапила б Попелюшка на бал, якби їй не допомогла фея? Чи витягнув би дід ріпку якби йому не допомогла мишка?
4.Творчі здібності дітей активізує використання методу аналогії. . Розглянувши книжку - розфарбовку «Том і Джері» діти згадують казки в яких ще зустрічаються кіт і миші. Прослухавши казку « Попелюшка» вони називають добрих, працьовитих, красивих героїнь з інших казок схожих на неї («Мороз Іванович»; «Дідова та бабина дочка» тощо)
5.Ще одним цікавим методом роботи з казкою є моделювання казкових сюжетів. У навчанні дошкільників моделюванню казкових сюжетів доцільно дотримуватись таких етапів:
Перший етап: підготовчий;
Другий етап: комунікативно - діючий;
Третій етап: моделюючий.
З чого пропонується робота на першому етапі?
Починаємо роботу зі складання казки за предметно-схематичною моделлю. Як правило, предмет або малюнок може стати вихідною позицією щодо складання казки. Показуючи ілюстрації до казки «Рукавичка», «Лисичка та журавель» можна запропонувати дітям пофантазувати.
На другому етапі пропонуємо схеми, які не нагадують жодної із казок, які знають діти. Можна показати такі геометричні фігури: так три однакових кола можуть нагадувати казку «Троє поросят»; або три однакових за кольором і різні за величиною кола можуть нагадати казку «Три ведмеді». Проте два однакових за величиною і кольором кола можуть нагадати казку « Двоє жадібних ведмежат». Після цього можна запропонувати дітям зробити модель вибраної ними своєї казки.
На третьому етапі підводимо дитину до розуміння того, що знайомих казкових персонажів можна не лише схематично представити у вигляді геометричних фігур, схем, моделей, але й скласти зовсім нову казку - з новим сюжетом, персонажами.
У роботі з дошкільниками доцільно використовувати різні варіанти, щодо моделювання казкових сюжетів:
1. Символізація. Розповідання казки супроводжується показом умовних малюнків - символів. Можна ілюструвати казки буквами - звірятами, які позначають той чи інший персонаж.
2. Об`єднання. Народження нової казки буде здійснено на основі обєднання декількох казок.
3. Опорні слова. З різних казок беруть декілька опорних слів, потім добирають відповідні малюнки, утворюють ланцюжок. Потім із кожного ланцюжка добирають один - два слова (малюнка) і складають нову казку.
Отже, свою доповідь хочу закінчити словами видатного педагога
В. Сухомлинського.
«Казка - це, образно кажучи свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови».