Доповідь на педраду «Якість освітнього середовища як основна умова оптимального розвитку особистості»

Доповідь на педраду «Якість освітнього середовища як основна умова оптимального розвитку особистості»

Одним з компонентів формули Нової української школи є освітнє середовище, яке є безпечним, інклюзивним, сприяє вільному розвитку здобувачів освіти. У розбудові нового освітнього простору треба забезпечити комплексність рішення цього питання, бо мова йде не стільки про оновлення дизайну приміщень закладу освіти, про приведення його у відповідність до вимог безпечності та універсальності, скільки про врахування того, що простір закладу освіти є чинником та інструментом освітньої діяльності.

Діти звикли в початковій ланці нової української школи до діяльнісного підходу на уроках, мобільності робочих місць, які легко трансформуються для групової роботи, експериментального підтвердження виучуваних фактів, тому вони очікують, що все це буде і в п’ятому класі. У базовій школі учителів буде відповідно до кількості освітніх галузей, тому визначити загальні підходи до розбудови освітнього середовища можливо тільки спільно, створивши команду, проаналізувавши особливості умов викладання кожного предмета, вимоги до матеріально-технічного забезпечення, спільні точки дотику. Модельні програми, які обрав кожен учитель-предметник, вимагають зміни змісту освітньої діяльності, оновлення навчального обладнання, наприклад, STEM-освіта, робототехніка, фізична культура, де в якості варіативних модулів пропонуються види спорту, яких не було раніше. Тільки від домовленостей у команді вчителів залежить проведення традиційного для школярів ранкового кола, наявність осередків, через які здійснюється організація освітнього простору навчального кабінету. Наступність між початковою та базовою школами обов’язково здійснюється через створення комфортного психологічного клімату в дитячому колективі, забезпечення права вибору, формування спільних цінностей, правил, розвиток відповідальності, участі дітей в організації та розбудові освітнього простору, продовження активної співпраці з батьками.

Науковий середовищний підхід тлумачить середовище як засіб виховання і як технологію опосередкованого управління (через середовище) процесом формування і розвитку особистості підлітків. Вимоги до ключових якостей освітнього середовища:

● цілісність, єдність і впорядкованість предметно-просторового середовища та візуального сприйняття;

● багатофункціональність, гнучкість та мобільність;

● вікова відповідність;

● персоналізованість, наявність особистого простору;

● свобода, відкритість сприйняття, креативність;

● практичність та ергономічність;

● гармонійність та збалансованість;

● соціалізація та співпраця.

Складові освітнього середовища:

- фізичне оточення (стан будівлі, дизайн та доступність приміщень, наявність укриття, можливості розміщення та переміщення учнів);

- людський фактор (учнівський контингент, наповнюваність класів, підбір учнів, рівень підготовки вчителів);

- програми навчання (характер змісту, технології, стиль та методи навчання, форми навчальної діяльності, характер контролю);

- інформаційне оточення (технічне забезпечення, контроль, наявність та доступність швидкісного інтернету, локальна шкільна мережа, власний шкільний сайт, електронні ресурси працівників школи).

На вимогу часу освітнє середовище повинно бути безпечним, інклюзивним, мотивувальним. Що це означає?

Відповідно до ст.1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, які унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди…

Виокремлюють чотири ознаки безпечного освітнього середовища:

1. Якість міжособистісних взаємин, які визначають:

- позитивні чинники (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність);

- негативні чинники (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність);

2. Захищеність в освітньому середовищі:

- ознака відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього процесу;

3. Задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитини у - допомозі та підтримці;

- збереженні та підвищенні її самооцінки;

- пізнанні та діяльності;

- розвитку здібностей та можливостей;

4. Комфортність освітнього середовища:

- оцінка емоцій, почуттів та переживань, що домінують у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.

Розбудова інклюзивного освітнього середовища – завдання та спільна відповідальність для всіх учасників освітнього процесу: керівництва закладу, вчителів, учнів, батьків. Створення рівних можливостей навчатися, задоволення освітніх потреб обдарованих дітей, забезпечення доступності будь-якого куточка закладу для дітей з особливими освітніми потребами пов’язано з приведенням модифікації та адаптації освітнього середовища до потреб кожного учня з урахуванням принципів універсального дизайну. Для базової середньої школи питання розбудови нового освітнього простору є дуже актуальним та потребує окремої уваги.