Доповідь на тему "Діяльнісний підхід: сутність і особливості реалізації в процесі навчання учнів "

Діяльнісний підхід: сутність і особливості реалізації в процесі навчання учнів

спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості;застосування теоретичних знань на практиці;формування здібностей до самоосвіти і командної роботи;успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію. Діяльнісний підхід в освіті

Щоб цього досягти необхідно:

Значущими. Коли досвід і знання, що отримують учні вдома та школі, доповнюють одне одного. Педагогічні підходи є значущими, коли розробляються з урахуванням значущих та захоплюючих завдань, проблемно-орієнтованих питань, дослідницьких проблем або проєктів; тобто тих завдань, які викликають інтерес і мотивують учнів дізнаватися більше.

Мотивуючими. Коли учні мають можливість вивчити та досліджувати нові явища, робити спроби, експериментувати, переживати невдачі й розпочинати знову і знову з новими ідеями та припущеннями, шукати шляхи їх вирішення, мати право на помилку, не очікувати інструкцій і готових рішень, від учителя

Соціальними. Коли учні працюють разом у парах, групах, командах, використовуючи навчальні стратегії, розроблені задля отримання максимальної користі від спільного навчання. Саме ця робота дозволяє кожній дитині стати активним учасником, а не пасивним спостерігачем.

Активними. Дитині потрібно бути активним учасником процесу – обговорювати, спостерігати, шукати рішення, відповідати на питання, порівнювати, досліджувати і фіксувати результати своїх досліджень будь-яким цікавим для неї способом.

Радісними. Отримуючи позитивний досвід взаємодії з однолітками та вчителями, учні також здобувають позитивний досвід навчання. В результаті діти отримують власний вибір та можливості втілювати його у життя, одержуючи навчальний та життєвий досвід у різних ситуаціях. Діяльність для дитини має бути радісною. Відчуття радості, генерує у них здатність сконцентрувати увагу, критичного мислення, бути цілеспрямованими і активно включеними у процес навчання.

Технологія діяльнісного підходу в практичному викладанні реалізується завдяки системі дидактичних принципівпринцип діяльності,принцип неперервності,принцип цілісності,принцип мінімакса,принцип психологічної комфортності,принцип варіативності, принцип творчості.

Урок геометрії у 8-А класі з теми "Теорема Піфагора" учитель Сапожник З. В. Дотримано етапів уроку з використанням діяльністного методу: утруднення (проблема), шляхи вирішення (гіпотеза), доведення, розроблення алгоритму виконання, розв'язання за алгоритмом вправ, практичне використання, у житті. Учні у співпраці з учителем пройшли практичне застосування теореми Піфагора (побудова прямокутного трикутника древніми єгиптянами 3 тис. років до н.е., розв'язання стародавніх задач Індії , сучасне доведення та застосування теореми Піфагора).

На уроці української мови та літератури у 6-Б учителем Бешлягою А. В. використано спільне розв`язування проблем, що ефективно сприяло створенню атмосфери співробітництва. Для закріплення матеріалу, контролю знань використано вправу «Піймай помилку або гру «Я – редактор». Завдання учнів полягає в тому, щоб виявити й пояснити помилку. Цей метод сприяє формуванню вміння самоконтролю. Створена проблемна ситуація, розв'язання якої сприяє умовам для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює й розвиває навички самостійного набуття знань. Така освітня активність сприяє розвитку логічного мислення, навичок комунікативної компетентності – уміти вступати в комунікацію, бути зрозумілим, невимушено спілкуватися.

В ОСНОВІ ЛЕЖИТЬ ІДЕЯ ВКЛЮЧЕННЯ УЧНЯ В АКТИВНУ ПІЗНАВАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬАктивні методи навчання: спостереження; різноманітні види творчих робіт; розв’язання проблемних ситуацій;виконання певних дій з мовними об’єктами та їх графічне чи малюнкове зображення; чергування навчальних ігор. види ігрових методів: гра-вправа, ігрова ситуація, навчально-рольова гра. Українська мова - дослідження тексту за допомогою LEGO sustem. Прийом "Оживи літеру»Усний рахунок з грошима

Він також дає можливість відійти від типового, глибоко укоріненого способу взаємодії з дітьми за схемою «пояснив-закріпив-перевірив, до нової парадигми:«я хочу – я вмію – я буду – я відповідальний»