Доповідь на тему :«ФОРМУВАННЯ У ШКОЛЯРІВ МОТИВАЦІЇ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ В 6 КЛАСІ»

Шановний голова комісії!

Шановні члени комісії!

На вашу увагу представлена магістерська робота на тему: «ФОРМУВАННЯ У ШКОЛЯРІВ МОТИВАЦІЇ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ В 6 КЛАСІ» (Слайд 1).

Актуальність теми обумовлена наступними положеннями. Політичні, економічні та соціальні катаклізми, нестабільний стан суспільства, що спостерігаються зараз у нашій країні, призводять до загального зниження рівня добробуту і якості життя більшості жителів України, що, зокрема, відбивається у погіршенні стану здоров'я широких верств населення, в тому числі дітей. У Щорічній доповіді Верховній Раді України про становище молоді зазначено, що у значної частини підлітків ще й досі не сформована культура здорового дозвілля: 99,5% підлітків значний час приділяють роботі на комп’ютері, 72,3% – перегляду фільмів. Водночас, на відкритому повітрі більше однієї години перебувають лише 23,9%. Не більше 20% підлітків виконують ранкову гімнастику. Рівень фізичного здоров’я підростаючого покоління бажає кращого: за даними Міністерства освіти і науки України, 36% учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень фізичного здоров’я, 34% – нижчий за середній, що пов’язано з нераціональним способом життя і погіршенням соматичного стану здоров’я. Отже, далеко не всі учні загальноосвітньої школи володіють необхідними знаннями про збереження і підтримку здоров'я у повному обсязі; у них часто не сформовано ставлення до здоров'я як до цінності, відсутні навички ведення здорового способу життя (Слайд 2).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити систему засобів формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології в шостому класі.

Об’єкт дослідження – процес гігієнічного виховання учнів у процесі викладання біології.

Предмет дослідження – процес формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології в шостому класі (Слайд 3).

У першому розділу роботи досліджено теоретико-методичні засади виховання мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології.

У першому підрозділу першого розділу визначено сутність, структура та компоненти здорового способу життя як соціально-педагогічного феномену.

Здоровий спосіб життя більшість науковців визначають як спосіб життєдіяльності, що спрямований на збереження й зміцнення фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я – свого й оточення. До структури здорового способу життя науковці відносять: самоорганізацію життєдіяльності, що ґрунтується на повноцінному розпорядку дня, психологічну підготовку як основу попередження стресів і вироблення позитивних емоцій; - особистісну поведінку, спрямовану на попередження шкідливих звичок; - раціональне та збалансоване харчування як основа правильного розвитку систем організму; - раціональну навчальну або/та трудову діяльність; - самопідготовку і саморозвиток особистісно важливих якостей (сили волі, цілеспрямованості, активності, самодисципліни); повноцінний сон, який попереджує фізичну та розумову перевтому (Слайд 4).

У другому підрозділу першого розділу розглянуто поняття мотивації до здорового способу життя у поглядах науковців. Мотивація (від франц. – спонука) визначається у «Великому енциклопедичному словнику» як комплекс спонукальних причин, потреб, під впливом яких так чи інакше діє особа в конкретній ситуації. Структура мотивація особистості за А. Маслоу наведено на Слайді 5.

Мотивацію до здорового способу життя можемо визначити як комплекс спонукальних причин, потреб, під впливом яких утворюється потреба у способі життєдіяльності, що спрямований на збереження й зміцнення фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я – свого й оточення. Відповідно до розглянутих теоретичних положень, мотивацію до здорового способу життя розглянуто як процес вибору людиною обґрунтування свого способу життя, спонукання до певного типу поведінки, основане на задоволенні важливих для людини потреб.

У третьому підрозділу першого розділу досліджено педагогічні підходи та методи формування мотивації до здорового способу життя в учнів загальноосвітніх навчальних закладів на уроках біології.

Модель формування мотивації до здорового способу життя в учнів на уроках біології проілюстровано на Слайді 6.

Педагогічні засади формування мотивації до здорового способу життя в учнів загальноосвітніх навчальних закладів на уроках біології включають наступні компоненти:

- формування самосвідомості та культури здорового способу життя в учнів;

- отримання знань у царині природничих наук, моральних та правових знань стосовно здорового способу життя;

- формування стереотипів поведінки відповідно до прийнятих у суспільстві норм.

У четвертому підрозділу першого розділу надано опис тенденціям та перспективним напрямкам розвитку засобів формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології.

Для забезпечення усвідомленого особистісного ставлення учнів до складових здорового способу життя на уроках біології слід:

- застосовувати прийоми посилення мотивації в учнів до оволодіння знаннями і вміннями, необхідними у формуванні здорового способу життя: актуалізувати мотиви, які є значущими для учнів: самопізнання, самоствердження, самовдосконалення; підведення учнів до роздумів і переосмислення своєї діяльності шляхом самоаналізу властивих їм психофізичних можливостей, стилю поведінки і самооцінки способу життя; підбір інформації, орієнтованої на запити і інтереси учнів, що активізує їх пізнавальну діяльність, що дозволяє поповнювати рефлексивні знання про себе, необхідні для вибору способу життя.

- керуватися принципами діяльності, наступності, послідовності;

- дотримуватися методичних закономірностей, що включає інформаційне забезпечення шляхом інтеграції питань про збереження та зміцнення здоров'я в освітній процес з біології; актуалізацію емоціонально-ціннісного ставлення учнів до здорового способу життя; створення розвивального середовища, що збагачує досвід учнів з ведення здорового способу життя.

Оглянуті закордонні програми з формування мотивації до здорового способу життя в учнів носять практичну направленість, яка реалізується у формі тренінгів, вирішення проблемних ситуацій, екскурсій. Саме посилення практичної направленості ми вважаємо перспективним напрямком розвитку засобів формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології (Слайд 7).

У другому розділу роботи надано опис методики та результатів дослідження мотивації до здорового способу життя в учнів 6 класу.

У першому підрозділу другого розділу розроблено критерії, показники та методи діагностики мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу. Констатувальний експеримент з діагностики мотивації до здорового способу життя у школярів проводився у шостих класах Сватівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Сватівської районної ради Луганської області. Всього діагностикою було охоплено 50 шестикласників, з яких 26 хлопчиків та 24 дівчинки.

При формуванні діагностичного комплексу ми виходили з необхідності отримання цілісної об'ємної картини чинників формування мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу. Методика констатувального експерименту щодо визначення сформованості мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу спрямовувалася на:

- визначення наявності знань у дітей зі сфери здорового способу життя; розуміння дитиною необхідності здорового способу життя, знання про компоненти здорового способу життя; адекватного розуміння основних понять щодо здорового способу життя; визначення наявності лексики щодо понять здорового способу життя в активному і пасивному мовленні дітей;

- визначення наявності звичок та поведінки з дотримання здорового способу життя;

- визначення наявності розвинених особистісних якостей, необхідних для дотримання здорового способу життя.

Основними показниками сформованості мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу, на нашу думку, можна вважати:

- розуміння основних понять зі сфери здорового способу життя;

- наявність знань про здоровий спосіб життя, наявність лексики щодо здорового способу життя в активному і пасивному мовленні;

- виконання навичок, що відповідають здоровому способу життя в життєвих ситуаціях та наявність відповідно до цього розвинених особистісних якостей;

- наявність інтересу до сфери здорового способу життя.

Відповідно до цього виділяємо три критерії визначення сформованості мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу: когнітивно-мовний, операційний і психологічний.

Діагностика рівнів сформованості мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу проводилася за допомогою різних методів (усного опитування, цілеспрямованого педагогічного спостереження з фіксацією виявлених фактів, аналізу експертних суджень педагогів школи), які обиралися відповідно до сформульованих завдань. Діагностика мотивації до здорового способу життя проходила переважно  у формі усного опитування, що дозволяла отримати розширені відповіді, з’ясовувати емоційну реакцію дітей на запитання.

Для забезпечення вірогідності дослідження в експериментальній роботі дотримувалися принципів послідовності й систематичності, тобто кожний вид перевірки був логічним продовженням попереднього.

У другому підрозділу другого розділу описано результати діагностики стану сформованості мотивації до здорового способу життя у школярів шостого класу.

Рівні сформованості когнітивно-мовних аспектів мотивації до здорового способу життя у школярів шостого класу на етапі констатувального експерименту проілюстровано на Слайді 8. За когнітивно-мовним критерієм (наявність знань зі сфери здорового способу життя, що показує занурення дитини в цю сферу, розуміння дитиною необхідності дотримання здорового способу життя, чітке розуміння основних понять щодо здорового способу життя, обсяг лексики щодо світу здорового способу життя в активному і пасивному словнику дітей) 36% дітей мали достатній рівень, 36% мали середній рівень сформованості когнітивно-мовних аспектів мотивації до здорового способу життя, низький рівень сформованості когнітивно-мовних аспектів мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу на етапі констатувального експерименту малі 28% дітей.

Рівні сформованості операційних аспектів мотивації до здорового способу життя у школярів шостого класу на етапі констатувального експерименту проілюстровано на Слайді 9. За операційним критерієм (вибір в життєвій ситуації, пов'язаної зі способом життя, вміння контролювати себе, звички та практики дитини стосовно щоденного способу життя) 24% дітей мали достатній рівень, 36% мали середній рівень сформованості операційних аспектів мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу, низький рівень сформованості операційних аспектів мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу на етапі констатувального експерименту малі 40% дітей.

Рівні сформованості психологічних аспектів мотивації до здорового способу життя в учнів шостого класу наведено на Слайді 10. За психологічним критерієм (наявність розвинених особистісних якостей, необхідних для дотримання здорового способу життя, зокрема, розвиненість особистісних вольових якостей, які необхідні для узгодження і підпорядкування власних тимчасових бажань принципам здорового способу життя) 28% дітей мали достатній рівень, 44% мали середній рівень сформованості психологічних аспектів мотивації до здорового способу життя, низький рівень сформованості психологічних аспектів мотивації до здорового способу життя у школярів 6 класу на етапі констатувального експерименту був у 28% дітей.

Результати констатації засвідчили, що велика вага дітей має недостатні знання зі сфери здорового способу життя; недостане розуміння необхідності дотримання принципів здорового способу життя.

У третьому розділу роботи розглянуто використання матеріалів дослідження у процесі викладання біології у загальноосвітніх навчальних закладах.

У першому підрозділу третього розділу зроблено аналіз навчальної програми з біології для шостого класу щодо визначення можливостей формування у школярів мотивації до здорового способу життя.

Навчання біології в 6 класі у 2017-2018 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Зміст компонентів у програмі з біології для шостого класу, в яких можна формувати мотивацію до здорового способу життя наведено на Слайді 11.

Аналіз навчальних планів з біології у 6 класах, показує наступні напрямки, в які можна безпосередньо інтегрувати матеріал щодо формування в школярів мотивації до здорового способу життя:

- вивчення можливих негативних наслідків про вірусні хвороби людини, що формує мотивацію запобігання їм, сприяє усвідомленню значимості безпечного здорового життєвого середовища;

- розвиток в учнів сприйняття організму людини як цілісної системи: з’ясування значимості обміну речовинами клітин організму людини з навколишнім середовищем, що може інтегрувати знання про важливість здорового харчування для людини та важливість незабрудненого навколишнього середовища;

- вивчення паразитичних одноклітинних організмів сприяє усвідомленню небезпеки інфекційних та паразитарних захворювань;

- вивчення середовища існування одноклітинних організмів, їхніх процесів життєдіяльності, ролі у природі та житті людини може включати надання знань про корисні для людини бактерії та «дружню» мікрофлору: роль одноклітинних організмів у виробництві кисломолочних продуктів (наприклад, кефір отримується шляхом кисломолочного та спиртового бродіння із застосуванням декількох видів мікроорганізмів: молочнокислих стрептококів і паличок, оцтовокислих бактерій тощо, всього близько двох десятків), сирів, ферментуванні овочів тощо;

- вивчення значення зелених насаджень для створення сприятливого середовища життя та  для зміцнення здоров’я;

- вивчення рослин може торкатися теми отруйних рослин та питань безпеки людини під час перебування на природі;

- вивчення значення рослин у харчуванні людини та здорового харчування;

- вивчення небезпеки захворювань, що спричинюються грибами;

- формування мотивації щодо дотримання гігієни  та засобів безпеки з метою запобігання паразитичних захворювань, що спричиняються грибами;

- формування знань про отруйні гриби та про питання безпеки людини під час перебування на природі;

- формування знань про небезпечність пліснявих грибів у оселі для органів дихання та мотивації щодо дотримання здорового середовища у оселі;

- узагальнення уявлення щодо єдності людини із навколишнім середовищем та правил поводження у ньому для забезпечення здоров’я.

У другому підрозділу третього розділу обґрунтовано педагогічні умови формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології в 6 класі. До умов реалізації педагогічної системи, яка має сформувати мотивацію до здорового способу життя у школярів на уроках біології в 6 класі, слід віднести:

- гуманістичну спрямованість навчально-виховного процесу, що дозволяє об’єднати загальнокультурну та біологічну підготовку учнів 6 класу;

- використання в процесі навчання особистісно-діяльнісного підходу;

- діалогізацію процесу навчання;

- використання індивідуально-творчого підходу;

- збагачення змісту навчання поняттями, ідеями, теоріями, засвоєння яких сприяє формуванню культури здорового способу життя учнів.

У третьому підрозділу третього розділу розроблено засоби формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології в шостому класі на основі кейс-методу.

На Слайді 12 наведено заходи, що було проведено з метою формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології в шостому класі.

Заходи, що було проведено з метою формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології в 6 класі включали використання наступних освітніх технологій: кейс – метод, “Наукова лабораторія”, “Груповий колаж ”.

В якості засобу формування мотивації до здорового способу життя у школярів на уроках біології в 6 класі було використано кейс – метод, який сприяє розвитку мислення учнів таким чином, щоб вони самостійно і оперативно орієнтувалися в навчальному матеріалі, оцінювали його значущість, складність, сферу застосовності отриманих знань у відносинах з іншими знаннями.

Було проведено заходи “Наукова лабораторія” за темами: “Обмін речовинами клітин організму людини з навколишнім середовищем”, “Корисні для людини бактерії та їх вплив на здоров’я”, “Правіла поводження з отруйними рослинами”, “Правіла гігієни та засоби безпеки з метою запобігання паразитичних захворювань, що спричиняються грибами”.

Було проведено заходи “Груповий колаж” за темами: “Негативні наслідки вірусних хвороб людини“, “Значення рослин у харчуванні людини”, “Правіла гігієни  та засоби безпеки з метою запобігання паразитичних захворювань, що спричиняються грибами”, “Види паразитичних захворювань, що спричиняються грибами”.

У четвертому підрозділу третього розділу проведено діагностика стану сформованості мотивації до здорового способу життя у школярів шостого класу після запровадження розроблених засобів.

Динаміка рівнів сформованості когнітивно-мовних аспектів мотивації до здорового способу життя в учнів шостого класі наведено на Слайді 13.

Наприкінці навчального року на 4% підвищився середній рівень сформованості когнітивно-мовного аспекту мотивації до здорового способу життя, на 6% - достатній рівень.

Динаміка рівнів сформованості операційних аспектів мотивації до здорового способу життя в учнів шостого класу проілюстровано на Слайді 14.

Отже, в учнів 6 класу наприкінці навчального року констатувалося значне підвищення частки дітей з достатнім рівнем сформованості операційних аспектів мотивації до здорового способу життя (на 10%). Кількість учнів 6 класу, у яких виявлено середній рівень сформованості операційних аспектів мотивації до здорового способу життя скоротилася на 4%, низький – скоротилася на 6%.

Динаміка рівнів сформованості психологічних аспектів мотивації до здорового способу життя в учнів шостого класу показано на Слайді 15.

За отриманими результатами можна також констатувати позитивні зміни, що відбулися в результаті проведеної нами роботи. Частка учнів 6 класу, в яких було виявлено високий рівень сформованості психологічних аспектів мотивації до здорового способу життя наприкінці навчального року збільшилася на 8%. Відповідно, частка учнів з низьким рівнем сформованості психологічних аспектів мотивації до здорового способу життя зменшилася на 10%, середнього рівня – збільшилася на 2%.

Отримані дані свідчать про ефективність розробленої системи педагогічної роботи з формування в учнів шостого класу мотивації до здорового способу життя на уроках біології. Але говорити про достовірність отриманих результатів ми не можемо через малу вибірку аналізованого матеріалу (50 учнів недостатньо для визначення імовірності результатів дослідження). Тому ми можемо констатувати лише позитивну тенденцію, що виявилася після проведеної нами роботи.

Дякую за увагу!