Доповідь на тему "Основи технології диференційованого навчання"

 

 

 

 

 

Доповідь на тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

    Підготувала:

Вчитель початкових класів

             Перепелюк Олеся Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

Технологія диференційованого навчання

                                                  До кожного учня треба підійти, побачити його

                                                  труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього

                                                  призначене завдання.

                                                                                                        В.О. Сухомлинський

        Диференційоване навчання – одна із головних умов розвитку творчої особистості.

Принцип диференц ійованого підходу до учнів передбачає оптимальне     пристосування навчального матеріалу та методів навчання до індивідуальних здібностей кожного школяра.

Диференційоване навчання необхідно, так як спостерігаються розходження учнів у темпах оволодіння навчальним матеріалом, а також у здібності самостійно застосовувати засвоєні знання і вміння.

В основі диференційованого навчання лежать індивідуальні психологічні особли-вості учнів, що відрізняють одну людину від іншої, що припускає здібності, які мають відношення до успішності виконання якої – небудь діяльності.

 

      І. Сутність технології диференційованого навчання

Форми диференціації в освіті

 

Диференційоване навчання                         Диференційоване навчання

         ( внутрішня диференціація)                          ( зовнішня диференціація)

 

Індивідуа-   Індивідуалізо-   Групове       Індивіду-     Індивідуаль-     Групове          лізоване      вано-групове                                        альна          но – групове

 

У педагогічній науці і практиці розрізняють два види диференціації: внутрішню і зовнішню. Часто вживаються інші терміни: внутрішня диференціація – рівнева диференціація; зовнішня диференціація – профільна диференціація.

 

     

 

Рівнева диференціація -  спирається на новий підхід, нове розуміння індивідуально-

го навчання, який полягає в плануванні рівня обов’язкових результатів навчання і на цій основі – вищих рівнів оволодіння навчальним матеріалом.

 

 

Сутність рівневої диференціації

Враховуючи свої здібності, нахили, інтереси та потреби, учень має право і можливість обрати обсяг та глибину засвоєння даного матеріалу, оптимізувати своє навчання. За цих умов навчання кожного учня стає посильним, умотивованим і цілеспрямованим.

 

       Метою, результатом і критерієм ефективності є:

1) підвищення ефективності навчального процесу;

2) демократизація навчального процесу;

3) формування і розвиток індивідуальності кожного учня;

4) захист дітей, які потребують соціально – педагогічної допомоги.

 

  Основна мета диференційованого навчання – навчання кожного учня відповідно

до його можливостей та здібностей, пристосування навчання до особливостей різних груп учнів.

 

ІІ. Основні переваги диференційованого навчання

- Можливість більш ефективно працювати з важкими учнями, які погано адаптуються до суспільних норм.

- У вчителя є можливість допомагати слабкому учневі, приділяти увагу сильному.

- Реалізується прагнення сильніших учнів швидше і глибше оволодіти навчальним матеріалом.

 

 

- Підвищується рівень самосвідомості: сильні стають більш впевненими у своїх здібностях, слабші отримують можливість відчути успіх у навчанні, звільнитися від комплексу неповноцінності, реально оцінити свої можливості.

- Підвищується рівень мотивації навчання в сильних групах.

- Полегшується засвоєння матеріалу у слабких групах, тому що учні отримують можливість оволодівати матеріалом у найбільш оптимальному для них темпі.

- Посилюється інтерес до вивчення предмета у слабких і сильних групах,

тому що навчання зорієнтовано « на зону найближчого розвитку» учня.

- Стимулює й активізує пізнавальну діяльність учнів.

- Сприяє свідомому засвоєнню матеріалу.

- Розвиває творчість і здібність учнів.

- Виховує самостійне мислення.

- Допомагає виокремити головне у виучуваному матеріалі.

- Підвищує ефективність процесу засвоєння знань.

- Привчає учня самостійно працювати

 

ІІІ.Структура уроків при застосуванні технології диференційованого навчання

Диференційоване навчання ефективне на уроках різних типів, коли слабшим учням  даються консультативні картки із заздалегідь складеним планом або схемами і інструкціями до теми. Уроки повторення теж дають великі можливості для диференційованого навчання. Вчитель виявляє прогалини в знаннях учнів, з’ясовує, на чому треба зосередити увагу. Сильним учням пропонуємо різні види творчих робіт: переказ – мініатюру, твір – роздум, творчу роботу над картиною... Слабшим учням  даємо перелік тем ( у формі плану), які усно з ними повторюємо, потім, відновивши й закріпивши вивчений раніше теоретичний матеріал, даємо такі самі види робіт, що й для сильних.

 

 

 

 

 

Схеми впровадження  диференційованого навчання на уроці

 

1.  Багаторазове пояснення.

1 етап

Учні працюють з учителем 

1варіант:

« виконай за зразком»

 

2 етап

Учні працюють з учителем

 1 варіант: «виконай самостійно»

2 варіант: « виконай за зразком»

 

3 етап

Учні працюють з учителем

 1 варіант: « творча робота»

2 варіант: « виконай самостійно»

3 варіант: « виконай за зразком»

 

   4 етап

Учитель допомагає при по –

требі найслабшим учням 

спільне завдання:

« виконай самостійно»

 

 

2. Закріплення матеріалу.

 

    1 етап 2 етап 3 етап 4 етап

1 варіант:         основне        творче         цікаве        спільне

                                       завдання     завдання    завдання      завдання

 

 

 

 

2 варіант:              міра          основне        творче

     допомоги      завдання     завдання 

 

 

 

3 варіант:                  з              міра          основне

                                     учителем     допомоги     завдання 

 

 

2.  Самостійна робота над завданням

1 етап

 Колективний аналіз завдання з підручника.

Виділення варіантів.

2 етап

 1 варіант:

самостійний запис у зошитах

розв’язуваного завдання 

 

 

2 варіант:

  колективний  аналіз  подібного

завдання( змінено лише слова,словосполучення). Запис завдання з коментуванням.

3 етап

 Самостійно виконати подібне завдання 

Колективний аналіз подібного авдання.

Самостійно записати.

4 етап

 Творче завдання 

Самостійно зробити подібне завдання

 

3.  Групова робота на етапі закріплення.

І етап :

вибір консультантів

ІІ етап 

1 варіант: виконують завдання самостійно;

2 варіант: працюють з консультантами;

ІІІ етап

 а) самостійне виконання завдань учнями, яким надавалась допомога;

б) перевірка всіх завдань.

 

4.  Поєднання колективної, парної та індивідуальної роботи на етапі   вивчення нового матеріалу:

1.Колективна робота:

а) пояснює вчитель;

 

 

 

б) пояснюють учні.

2.Работа парами:

      а) виконані завдання за зразком;

      б) виконані завдання за підказкою;

3. Індивідуальна робота:

      І варіант: Завдання з підказкою.

      ІІ варіант: Завдання без підказки.

4. Перевірка всіх завдань.

Отже, лише методично правильний, диференційований підхід до учнів  у процесі викладання  української мови та літератури забезпечує повноцінне сприйняття ними навчального матеріалу, дає можливість максимально підвищити грамотність учнів, збагачує школярів знаннями життя, розширює їхній світогляд, виховує художній смак, формує особистість.