У сучасній школі в Україні особливої актуальності набуває проблема розвитку пізнавальної активності молодших школярів.  Система освіти має забезпечити новий рівень загальноосвітньої підготовки учнів.. Продуктивне навчання неможливе без пошуків шляхів розвитку пізнавальної активності школярів ,Оскільки здобувачі освіти мають засвоїти  не лише певну суму знань, а й навчитися спостерігати , порівнювати , міркувати , аналізувати. Активізувати пізнавальну активність  школярів можуть дидактичні ігри та  проблемні завдання.Вони спрямовують учнів на формування в них потреби в знаннях та інтересу , а головне сприяють розвитку пізнавальних сил і можливостей учнів.

  Гра, як свідчить теорія та практика, є найприроднішою та найпривабливішою діяльністю для молодших школярів, що дарує радість, а в той же час є важливим засобом творчого пізнання. Використання проблемних завдань і гри сприяє активній розумовій діяльності учнів, залученню їх до пошуку, здогадів, міркування .

   Дидактичні ігри класифікують на рольові, ділові, організаційно-діяльнісні, комп'ютерні. У рольових іграх учні грають казкових, фантастичних персонажів. При цьому відбувається збагачення їх уявлень про трудові, професійні чи особистісні взаємини з іншими людьми , підготовка до реальних життєвих ситуацій. Рольові ігри допомагають розв'язувати проблему мотивації в навчанні. Важливе значення рольової гри полягає також у подоланні внутрішніх конфліктів, реалізації психотерапевтичної функції.

З публікацій останнього часу і через систему додаткової освіти поступово закладається думка, що інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови як для становлення і розвитку компетентності учнів, так і для розвитку та  виховання активних громадян з відповідною системою цінностей. У зв’язку з тим, важливим видається визначення самого поняття і сутності цієї групи методів, їх відмінностей від інших.

    Термін “інтерактивна педагогіка” відносно новий: Його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. Лінгвістичне тлумачення слова, що представлено в іншомовних словниках, свідчить, що поняття “інтерактивність”, “інтерактив” прийшли до нас з англійської мови. “Іntеr“ – взаємодіяти, “асt“ – діяти. Інтерактивність в навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, знаходження у режимі бесіди, діалогу, дії. Відповідно, у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, у якому той, хто навчається, є учасником. Який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власно створюючи це.

   Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає” навчальний процес на собі. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо.

Нагромаджений уже сьогодні в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчального процесу.

Інтерактивні методи навчання дають змогу :

-  полегшити процес засвоєння знань;

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

- моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

- слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

-  вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;

-  знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

    Використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

    На сьогодні в Україні вже відомо і описано щонайменше чотири групи методів, в кожній з яких нараховується до 10 різних підходів. Тому їх практичне застосування потребує від учителя насамперед відповідної обізнаності. До того ж, кожен з методів вимагає чіткої покрокової реалізації з обов’язковим прогнозуванням результатів, тобто технологічного підходу, що неможливо без спеціальної фахової підготовки вчителя до організації інтерактивного навчан

    Метод інтерактивного (комунікативно-проблемного) навчання можна поєднувати з груповою роботою на уроці й застосовувати на різних етапах вивчення тем. Його можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або як фрагмент повторювально-узагальнюючого уроку.

   Існує декілька варіантів групової роботи: діалог, синтез думок, спільний проект, конференція, диспут, суд, конкурс, «атака на організатора» тощо. Наші вчителі активно використовують на заняттях  інтерактивні методи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», «Навчаючи — вчуся», «Робота в парах», «Ток – шоу», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Акваріум» , «Прес».

Розігрування ситуації за ролями

Мета: розігрування ситуації за ролями - визначити ставлення до конкретної ситуації або проблеми, набути досвіду шляхом гри.

Рольова гра імітує реальність призначення ролей, які вам дісталися, та дає змогу діяти «як насправді». Ви можете розігрувати свої ситуації, в яких ви вже побували. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття.

В ході рольової гри учасники «розігрують у ролях» певну проблему або ситуацію.

Ділова гра полягає в імітації прийняття управлінських рішень в різних виробничих ситуаціях, організованих за певними правилами. В таких умовах дії учнів набувають якості вчинків, що формують соціальні риси і характер майбутньої особистості. Ділові ігри класифікують на навчальні, виробничі і педагогічні. Навчальні ігри дають змогу встановити в навчанні предметний і соціальний контексти майбутньої професійної діяльності і в такий спосіб змоделювати більш адекватні порівняно з традиційним навчанням умови формування особистості. Основна мета виробничих ділових ігор - підвищення кваліфікації працівників управлінських апаратів, підприємств та організацій. Педагогічні ігри спрямовані на розвиток професійно-особистісних якостей педагога, уміння працювати в реальних умовах, удосконалювати знання і вміння в галузі методики.

Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисним одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх.

 Така робота  дає змогу заощадити час уроку, бо зникає потреба вислуховувати кожну людину у великій групі.

- поставте учням питання для дискусії або гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте учням небагато часу для того, щоб продумати можливі відповіді або рішення самостійно.

«Мікрофон»

Метод «Мікрофон» дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Уявіть, що у вас в руках мікрофон і саме вам потрібно висловити думку. Тому інші учні не можуть говорити, кричати з місця, оскільки право говорити має тільки той, у кого «символічний» мікроф

Мозковий штурм

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та

рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Його організовують за такими правилами:

1.  Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2.  Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3.  Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4.  Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

«Займи позицію»

Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛОВИТИСЯ кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.

2.  Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

3.  Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

4.  Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5.  Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).

«Навчаючи — вчуся»

Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.

Роботу організовують таким чином:

1.    Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.

1. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.
2. Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.
3. Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.
4. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від  інших..

«Ток-шоу»

Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.

Роботу він організовує так:

1. Оголошує тему дискусії.
2. Запрошує висловитися із запропонованої теми «запрошених гостей».

3.  Надає слово глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою протягом 1 хв або поставити запитання «запрошеним».

4.   «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно.

5.   Ведучий теж має право поставити своє запитання або перервати виступаючого.

Ця форма роботи допоможе учням  навчитися брати участь  у загальних дискусіях, висловлювати та захищати свою позицію.

«Розігрування правової ситуації в ролях»

Мета розігрування ситуації в ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Рольова гра імітує реальність та дає можливість діяти «як насправді». Учень може розігрувати ситуації зі свого особистого досвіду.

Правила участі у рольовій грі:

• не коментувати дії інших;

«Коло ідей»

Цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.

Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Порядок проведення:

1 Учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі.

2 Після того як вичерпано час на обговорення, кожна група доповідає всьому класу лише один аспект того, що вони обговорювали.

3 Групи висловлюються по черзі, поки не будуть заслухані всі доповіді.

4 Під час обговорення теми складають список запропонованих ідей та записують його на дошці.

«Акваріум»

Ефективним методом розвитку вміння вести дискусію є «Акваріум».

Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи й запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло. («Акваріум»).

Всі учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням.

Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

На цю роботу групі дають 3—5 хвилин. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в класі.

                         Використання інтерактивних технологій на уроках української мови.

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови шляхом використання інтерактивних технологій є дуже важливим аспектом сучасного навчання. Застосування інтерактивних технологій на уроках української мови допомагає залучити учнів до активного спілкування та сприяє їхньому пізнанню .

Одним з ефективних інструментів є використання комп'ютерних програм, вебсайтів та електронних ресурсів, що сприяють інтерактивному навчанню.

Також можна використовувати інтерактивні дошки, які дозволяють учням брати активну участь у процесі навчання. Вони можуть виконувати різні завдання, записувати відповіді або малювати на дошці. Це допомагає залучити увагу дітей і зробити урок більш цікавим та зрозумілим

Крім того, використання інтерактивних технологій на уроках української мови сприяє розвитку комунікативних навичок учнів. Вони можуть взаємодіяти з іншими учасниками уроку, обговорювати та аналізувати текстові матеріали, виконувати розв'язування проблем, придумувати власні тексти тощо. Це дозволяє молодшим школярам активно використовувати українську мову в різних комунікативних ситуаціях.

Узагальнюючи, використання інтерактивних технологій на уроках української мови сприяє розвитку пізнавальної активності молодших школярів, збільшує їхній інтерес до предмета та формує навички комунікації. Застосування таких технологій допомагає зробити процес навчання більш ефективним та забезпечує доступ до сучасних методик і засобів навчання (Таблиця.1).

Таблиця.1

Інтерактивні технології навчання

На сьогоднішній день кожен сучасний вчитель має потужні інструменти для цікавого та інтерактивного навчання. Новітніми формами та засобами проведення навчальних занять є (рис.1):

Вправа "Сенкан" (також відома як "Ретроспективна оцінка") є ефективним інструментом для командного аналізу та вдосконалення роботи. Використання вправи "Сенкан" допомагає команді ефективніше аналізувати свою роботу, виявляти проблеми та знаходити шляхи для поліпшення. Це створює сприятливе середовище для постійного розвитку та підвищення продуктивності команди.

Рис. 2. Вправа “Сенкан”

Використання LEGO в початковій школі дійсно може бути дуже ефективним методом навчання. Вправи з LEGO сприяють розвитку різних навичок та компетенцій у дітей (рис.3). LEGO дає можливість дітям втілювати свої ідеї у конкретні моделі. Це стимулює їх творчість та фантазію, а також розвиває просторове мислення.

Рис. 3. Вправи з LEGO

Для формування комунікативної компетентності можна використовувати вправу «Дзвінок автору» (рис.4)

Рис. 4. Вправа «Дзвінок автору»

Ефективність навчання в початковій школі, зокрема використання вправи "Фішбоун", може бути дуже корисною для пізнавального розвитку учнів. Вправа "Фішбоун" сприяє участі кожного учня в процесі навчання (рис. 5). Вона стимулює комунікацію і співпрацю між учнями, оскільки вони працюють разом, виокремлюючи причини та поділяючи свої думки. Це сприяє підвищенню активності і мотивації учнів.

Рис. 5. Вправа «Фішбоун»

Вправа "Четвертий зайвий" може бути корисним інструментом для вчителів, вона розвиває логічне мислення, увагу, концентрацію та розширює словниковий запас учнів.

Рис. 6. Вправа «Четвертий зайвий»

Використовуючи вправу «Доповни речення» можна формувати логічне мислення та розвивати пізнавальну активність здобувачів освіти (рис.7).

Розвиток пізнавальної активності учнів в початковій школі за допомогою коміксів є цікавою та ефективною стратегією. Комікси є візуально привабливими та залучають увагу учнів, сприяючи активному сприйняттю інформації (рис.8).

Комікси можуть допомогти учням утворити асоціації між текстом та візуальними образами, що полегшує засвоєння нової інформації. Учні можуть бачити конкретні приклади, які допомагають їм зрозуміти та запам'ятати поняття.

Рис. 8. Комікси

Уважність, розуміння та активна участь учнів є важливими компонентами успішного розвитку пізнавальної активності в початковій школі. Використання хмари слів може бути ефективним інструментом для досягнення цих цілей.

Хмара слів, також відома як словесна мапа, є візуальним інструментом, який допомагає відображати і організовувати ідеї, теми та концепції (рис.9). Вона полягає в утворенні групи слів або понять, пов'язаних з певною темою чи задачею.

Щоб впровадити хмару слів для розвитку пізнавальної активності учнів, можна виконати наступні кроки:

1. Оберіть тему: Виберіть певну тему, над якою працюєте з учнями. Наприклад, "Світ навколо нас" або "Мої улюблені тварини".
2. Залучіть учнів: Запропонуйте учням дати внесок у формування хмари слів. Запитайте їх, що вони вже знають про тему і які слова асоціюються з нею.
3. Створіть хмару слів: Зібравши відповіді учнів, створіть разом з ними хмару слів. Розташуйте найважливіші слова або поняття в центрі та пов'язані слова навколо нього.
4. Розгляньте хмару слів: Проведіть обговорення з учнями, розглядаючи отриману хмару слів. Запитайте їх, які зв'язки вони бачать між різними словами і як це допоможе їм розуміти більше про тему.

5. Використовуйте хмару слів під час навчання: Під час викладання можна використовувати хмару слів як посібник для структурування матеріалу. Звертайте увагу на ключові слова з хмари під час пояснень, запитуйте учнів, що вони розуміють про ці слова.
6. Збереження та перегляд хмари слів: Після завершення активності з хмарою слів, можна зберегти її і використовувати в майбутньому як засіб повторення теми.

Рис. 9. Хмара слів

Розвиток пізнавальної активності учнів в початковій школі може бути підсилено за допомогою використання інфокарток. Інфокартки є навчальними матеріалами, які містять інформацію про конкретну тему, а також питання для самоконтролю й активної участі учнів у процесі навчання. Вони сприяють розвитку критичного мислення, пошуку і аналізу інформації, а також здатності до самостійного вивчення.

Рис. 10. Інфокартки

Метод Кола-Вена є психолого-педагогічною технологією, що сприяє розвитку пізнавальної активності молодших школярів (рис.10).

Рис. 10. Метод «Кола Вена»

1. Приклади вправ і завдань для розвитку пізнавальної активності учнів початкових класів на уроках мови.

 4 клас

Тема. Прислівник – незмінна частина мови.

Гра « Не гайте ні хвилинки, мерщій в свою хатинку»

Мета гри. Пригадати, на які питання відповідають прислівники. (Розподільний диктант)

Вперед,добре, гарно, вгорі, вліво, швидко, внизу, вчора, тут, там, восени, щодня, весело, сюди.

Гра- змагання « Відповідай правильно»

Мета гри. Підготувати учнів до сприймання матеріалу про незмінність прислівників.

«Правильно»

№2 №3

Як? Як?

№1 Як?

Як? Як?

Вибираються дві команди. Учні по черзі повертають таблички – «сходинки». Якщо там написане слово – змінюють його на прислівник Якщо знак питання – відповідають на питання вчителя.

Слова-радісний, широкий, добрий, веселий, м’який.

Питання- №1 Як віднайти прислівник в реченні? №2 Як розібрати слово за будовою? №3 Як визначити у слові закінчення?

Гра «А де ви побували?»

Мета. Закріпити вміння виділяти в тексті прислівники.

Завдання. Кожна група отримує текст, в якому потрiбно пiдкреслити прислiвники. Усно поставити до них запитання.

Творче завдання: продовжити речення (текст).

I група.

У будiвельника є добрi й щирi друзi — машини, якi вмiло допомагають йому працювати. Спочатку бульдозери рiвняють мiсце, потім ескаватори копають яму під фундамент. Щодня під їжджають самоскиди з каменем, цеглою, пiском, цементом.

Щоб пщнiмати будматерiали вверх, є пiдйомний кран. Незабаром...

ІІ група.

Я сьогоднi вперше побачив комбайн. Ну точно корабель, тiльки не морський, а степовий. Навiть є мiсток i штурвал.Менi було так цікаво i лячно, коли дядько взяв мене у кабiну. Вхопився я мiцно

руками за кермо, почав повертати його туди й сюди. А навкруги грали жовтi хвилi. Ввечерi …

III група

Усi учнi уважно читають завдання. Спочатку намiчають план роботи, потiм виконують. Швидко i старанноІвась пише бiля дошки розв’язування. Поряд Оленка пропонує другий спосiб. Голосно лунає дзвiнок. Зараз... При перевiрцi кожна група вiдповiдає на запитаняя, поставлене перед початком роботи: де ви побували? (добирання заголовкiв)

Гра « Відгадай».Мета. Підібрати антоніми .

Дiтям пропонуються загадки, вiдгадки до них вони записують самостiйно. Голi поля, мокне земля,

дощ поливає, коли це бувас? (Восени.)

Снiг на полях, лiд на рiчках,

Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку.) Тане снiжок, квiтне лужок,

день прибуває, коли це буває? (Навесні.)

Сонце пече,липа цвіте,

вишня поспіває, коли це буває?( Влітку) Гра « Чому кажуть так?»

Мета. Виділити у приказках і прислів’ях прислівники- антоніми. Пояснювальний диктант.

Хто влітку ледарює, той взимку голодує. Весною дощ парить, а восени мочить. Що влітку вродиться, то взимку згодиться. Навесні: відро води – ложка болота, а восени: ложка води – відро болота.

Пояснити значення. Зробити висновок про роль прислівників – антонімів.

Творче завдання . Вставити прислівники взимку, влітку, навесні, восени в загадку і записати.

…..гріє,….тліє,….вмирає,…..оживає. ( Сніг) Гра – жарт « Навмання»

Мета. Активізувати мислення учнів, розвивати вміння порівнювати, доводити свої думки на основі прислівників – антонімів.

1.   Дібрати антоніми.

Вверх- (вниз), вліво- ( вправо),вперед –(назад), вгору – ( вниз) .

2.    Дiтям пропонується записати в один ряд 5 прислiвникiв з даних по порядку. Вчитель читає речення, останнє              слово              добавляють              дiти              (iз              записаних).
   •   У кого вийде правильно, а у кого смiшно?
   •   Якщо повiтряну кульку випустити з рук, вона обов язково полетить ... (вверх).

•           Рак завжди повзе ... (назад).
•           Звалившись з дерева, обов’язково полетиш ... (вниз).
•           Переважно всi машини рухаються ... (вперед), лише при потребі ... (назад).

Загадки – стислі поетичні запитання, які у «прихованій формі» зображають окремі предмети чи явища. У загадках наявний елемент гри, а тому цим жанром захоплюються діти.Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допитливість.

Загадки можна використовувати майже на кожному уроці української мови, особливо на тому його етапі, коли діти втомились і потрібен невеличкий відпочинок. На уроках під час вивчення теми «Іменник» варто використовувати загадки. Адже, майже всі відгадки – іменники. Тому граматичні завдання до ігрових хвилинок учитель може пропонувати на власний розсуд: записати відгадки, визначити рід, число, відмінок іменника, пояснити правопис.

Тема. Іменник

Відгадайте загадки, випишіть відгадки. Визначте їхній рід, число.

1.   Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім)
2.   Срібний кинджал хвильку в хаті полежав – і зовсім розтав. (Бурулька крижана)
3.   Червоний гість дерево їсть. (Вогонь)
4.   Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)

Тема Прикметник

•   З текстів загадок виписати прикметники зі словами, до яких вони відносяться
•   Визначити рід.

1. Біле – не сніг, зелене – не луг кучеряве – не людина. (Береза)
2. Червоний колір, а винний смак, кам’яне серце. Чому то так? (Вишня)
3. По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун)
4. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)

Тема. Числівник

Гра «Хто кмітливий?».

Кмітливим стає той, хто відгадає найбільше загадок. Граматичне завдання:

– Випишіть числівники, визначте їхній розряд за значенням.

1. Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняшник)
2. На одному коромислі два змії висять. (Брови)
3. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить на стільці)
4. У двох матерів по п’ять синів, а всім ім’я одне. (Пальці на руках)

Тема. Займенник

Гра «Впіймай займенник».

Завдання .Із тексту загадок «впіймати» займенник, визначити його відмінок , особу, рід.. Відгадати загадки.

3.   Чим більше у неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)
4.   Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками. (Верблюд) Тема. Дієслово

Вибірковий диктант-завдання.

– Виписати дієслово, визначити час, особу, число.

1. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень)
2. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Лілея)
3. Не їсть, не п’є, а стоїть та б’є. (Годинник)
4. Книжки читаю, а літер не знаю. (Окуляри).

                                                             Література

1. Васильченко І. В. Організація системи соціального виховання учнів / І. В. Васильченко // Педагогіка і психологія. – 2001. – № 2. – С. 27-30
2. Долбенко Т. Пізнавальна активність підлітків як предмет вивчення педагогіки і психології // Вісник Книжкової палати. - 2005. - № 10. - С. 22 – 25
3. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. – Харків: ХДПУ, 1997. – 338 с.
4. Марусинець М. Розвиток пізнавальної активності: психологічні умови та дидактичні засоби // Дошкільне виховання. - 1999. - № 12. - С. 7-9
5. Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи [Електрон. ресурс].
6. Вербицький А.А. Активне навчання у молодшій школі: контекстний підхід. М: 1991
7. Одинцова Г.С. Цікаве мовознавство для школярів:[навч.посібник для вчителя початкових класів] / Г.С. Одинцова, Я.П. Кодлюк. - К.: Наш час, 2006. - 123 с.
8. Підкасистий П.И. «Технологія гри в навчанні» – М. Освіта, 1992 р.
9. Савченко О.Виховний потенціал початкової освіти.-К.:СПД «Цудзинович Т.І.»-2007
10. Трофанова М. Виховання молодших школярів у системі пізнавальної              діяльності.
11. Щукіна Г.И. Активізація пізнавальної діяльності учнів. М: 1982