Доповідь на тему «Технологія розвитку критичного мислення в початковій школі»

Доповідь на тему «Технологія розвитку критичного мислення в початковій школі»

Автор –

учитель початкових класів

Августинівського ЗЗСО

Широківської сільської ради

Запорізького району

Ільченко Людмила Євгенівна

          Сутність освіти вже не зводиться до засвоєння знань, умінь і навичок. Сучасне життя вимагає від школи, від учителя нових поглядів на методи і прийоми викладання предметів у початковій школі та вмілого використання нових інформаційних та педагогічних технологій.  Технологія розвитку критичного мислення передбачає оновлення ролі педагога та учня Нової української школи.

         Актуальність методики «Розвиток критичного мислення молодших школярів» полягає в тому, що робота за цим напрямом дозволяє створити на уроці атмосферу партнерства, спільного пошуку й творчого вирішення проблем, тобто оптимальні умови для пізнавальної діяльності учнів.

        Зараз багато обговорень наявного теоретичного матеріалу по цій технології та важливим є саме другий етап - активне використання технології на уроках. Вважаю, що ця технологія доступна всім зацікавленим і творчим педагогам.

       Технологія розвитку критичного мислення безпосередньо націлена на формування та закріплення у дітей навичок читання й письма. Формуючи у дітей критичне мислення вчитель намагається не вести їх «за руку» до відповіді, не давати їм готові відповіді на виникаючі питання, а поступово вчить дітей бачити проблеми, ставити питання і знаходити способи отримувати на них відповіді.

      Методика розвитку у дітей здатності до критичного мислення тісно пов'язана з поняттям особистісно-орієнтованого навчання, яке внесене до програми НУШ. Вчителі знають, що саме ця програма орієнтована на формування у дітей мовленнєвої та розумової діяльності, на розвиток комунікативних компетенцій учнів, що забезпечують вільне володіння рідною мовою в різних сферах і ситуаціях спілкування; готовность до мовної взаємодії та взаєморозуміння; потреби в мовному самовдосконаленні.

        «Перекладені» на мову практики ідеї технології звучать наступним чином:

• діти від природи допитливі, вони хочуть пізнавати світ, здатні розглядати серйозні питання і висувати оригінальні ідеї;

• роль вчителя – бути вдумливим помічником, стимулюючи учнів до постійного пізнання і допомагаючи їм сформувати навички продуктивного мислення;

• критичне мислення формується, передусім, в дискусії, письмових роботах і активній роботі з текстами. З цими формами роботи учні добре знайомі, їх необхідно тільки трохи змінити.

         Детальніше зупинюся на самій технології розвитку критичного мислення. Для того, щоб дати дітям можливість активно працювати з отриманою інформацією, автори технології пропонують будувати урок за звичною схемою: вступ – основна частина – висновок». Така ж схема діє і при вирішенні проблемних питань: «введення в проблему – підходи до її вирішення – рефлексія результату». В рамках технології РКМ ці етапи отримали дещо інші назви й функції (стадії).

       Технологія розвитку критичного мислення через читання й письмо являє собою структуру уроку, складається з трьох етапів: стадії виклику, стадії осмислення та рефлексії.

I стадія – «Виклик» (пробудження наявних знань, інтересу до отримання нової інформації).

Дитина ставить перед собою питання «Що я знаю?» з цієї проблеми.

Учні згадують, що їм з цієї теми відомо (висловлюють припущення), систематизують інформацію; задають питання, на які хотіли б отримати відповідь, формулюючи власні цілі. Інформація, отримана на першій стадії, прослуховується, записується, обговорюється, робота ведеться індивідуально – в парах – групах.

II стадія – «Осмислення» змісту (отримання нової інформації).

На цій стадії дитина під керівництвом вчителя та за допомогою своїх товаришів відповість на запитання, які були поставлені на першій стадії (що хочу знати).

Учні читають текст, вчитель пропонує активні методи читання, ведуть записи, відстежують розуміння при роботі з досліджуваним матеріалом. Безпосередній контакт з новою інформацією (текст, фільм, лекція, матеріал параграфа), робота ведеться індивідуально або в парах.

III стадія — «Рефлексія» (осмислення, народження нового знання).

Роздуми і узагальнення того, «що дізнався» учень на уроці з цієї проблеми.

Діти співвідносять отриману інформацію з уже відомою, використовуючи знання, отримані на стадії осмислення. Проводять відбір інформації, найбільш значущою для розуміння суті досліджуваної теми. Висловлюють нові ідеї та інформацію власними словами, самостійно вибудовують причинно-наслідкові зв'язки. (Творча переробка, аналіз, інтерпретація вивченої інформації) Робота ведеться індивідуально – в парах – групах.

       Автори відзначають, що така структура уроку є процесом навчання і вивченням процесу пізнання самими учнями. Ці три стадії можуть плавно переходити одна в іншу і повинні бути на кожному уроці.

        З точки зору традиційного уроку ці етапи, стадії не становлять виключної новизни для вчителя. Замість «виклику» більш звичне для вчителя – введення в проблему або актуалізація наявного досвіду і знань учнів. А «осмислення» – вивчення нового матеріалу. Третя стадія в традиційному уроці – закріплення матеріалу, перевірка засвоєння знань.

        Так що ж принципово нового несе технологія критичного мислення? Елемент новизни – це методичні прийоми навчальної роботи, які орієнтуються на створенні умов для вільного розвитку кожної особистості. На кожній стадії уроку використовуються свої методичні прийоми. Їх досить багато. Кожен прийом і стратегія в критичному мисленні має своєю метою розкрити творчий потенціал учнів. Рефлексія є найбільш значущим етапом, оскільки саме тут відбувається творчий розвиток, усвідомлення нової інформації.

       Зовсім не обов'язково ганятися за великим арсеналом прийомів. Набагато краще той варіант, коли вчитель володіє лише декількома технологічними прийомами, але зате вони добре відточені й результативні.

       Форми уроку РКМ відрізняються від уроків з традиційним навчанням. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку, вони думають і згадують, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

     Кожен прийом і кожна стратегія має на меті розкрити творчий потенціал учнів.

      Стратегія «товсті» та «тонкі» питання

Цей прийом використовується на будь-якому етапі уроку. Він може бути застосований для самостійної навчальної і домашньої роботи. «Тонкими» питаннями називають прості, односкладові питання, що вимагають простої відповіді (хто... що...коли...чи міг...як звали...чи було...чи згодні ви...чи вірно...). «Товсті» питання виводять учнів на більш високий рівень мислення: порівняння, аналіз, синтез, оцінку(дайте пояснення, чому...чому ви думаєте... в чому різниця...уявіть, що буде, якщо...). З життєвого досвіду ми всі знаємо, що є питання, на які легко відповісти "так" або "ні", але набагато частіше зустрічаються питання, на які не можна відповісти однозначно. Тому для більш успішної адаптації у дорослому житті дітей необхідно вчити розрізняти ті питання, на які можна дати однозначну відповідь (тонкі питання), і ті, на які відповісти настільки точно не можливо (Товсті питання). Товсті питання – це проблемні питання, що припускають неоднозначні відповіді.

     Систематичне застосування цього прийому вчить учнів грамотно задавати питання й усвідомлювати їх рівень складності. Питання і відповіді можуть оформлятися у таблицю або задаватися усно.

Кластер або «Ґронування» – графічний прийом систематизації матеріалу

Послідовність дій по складанню кластера проста й логічна:

- посередині чистого аркуша (класної дошки) написати ключове слово або речення, яке є головним в розкритті ідеї, теми;

- навколо записати слова або пропозиції, що виражають ідеї, факти, образи, відповідні для даної теми;

- нові слова з'єднуються прямими лініями з ключовим поняттям. У кожного з «супутників» у свою чергу теж з'являються «супутники», встановлюються нові логічні зв'язки.

Використовувати цей прийом можна на всіх етапах уроку: на стадії виклику, осмислення, рефлексії або в якості стратегії уроку в цілому. Організовуючи роботу з молодшими школярами, та враховуючи вікові особливості учнів, потрібно пам'ятати, що вчитель на уроках подібних уроках виступає в ролі фісилітатора роботи: спрямовує зусилля учнів у певне русло, зіштовхує різні судження і створює умови, які спонукають до прийняття самостійних рішень. Досить 2-3 рази провести подібну роботу, щоб цей прийом став технологічним. Учні з великим задоволенням використовують кластери.

Прийом – «КЛАСТЕР» розвиває уміння виробляти власну думку на основі різних спостережень, досвіду, сприяє самоосвітньої діяльності учнів, вмінню самостійно вирішувати проблеми та працювати в групі, активізує навчальну діяльність. У дітей є можливість виправлення, редагування робіт. Такі уроки дають учням можливість проявити себе, показати своє бачення запропонованих тем і проблем, дають більшу свободу творчого пошуку.

Цікавий прийом — «читання із зупинками»

Матеріалом для його проведення є розповідний текст. На початку учні за назвою тексту визначають, про що піде мова у творі. На основній частині уроку текст читається по частинах. Після читання кожного фрагмента учні висловлюють припущення про подальший розвиток сюжету. Завдання вчителя: знайти в тексті оптимальні місця для зупинки. Читання тексту до запланованих вчителем зупинок. Під час цих зупинок вчитель задає питання, які спонукали б учнів до критичного мислення (« Що змусило героя вчинити саме так?», «Як далі розгортатимуться події?», «Які почуття викликав цей уривок тексту?» тощо. Останнім повинен бути поставлено питання «Що буде далі і чому?») Дана стратегія сприяє виробленню в учнів уважного ставлення до точки зору іншої людини і спокійної відмови від своєї, якщо вона недостатньо аргументована або аргументи виявилися неспроможними.

        Кросворди – це теж прийом критичного мислення. Цей прийом використовується як на стадії осмислення так і на стадії рефлексії.

        Сенкан – це вірш, що складається з п'яти рядків, який вимагає синтезу інформації та матеріалу, викладеного в гранично стислих виразах.

Правила написання:

Перший рядок - тема одним словом (іменник).

Другий рядок – це опис теми в двох словах (два прикметники)

Третій рядок – це опис дії в рамках цієї теми трьома словами

(3 дієслова)

Четвертий рядок – фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми (почуття однією фразою)

Останній рядок – це синонім з одного слова, який виражає суть теми.

1. Мама

2. Ніжна, терпляча

3. Любить, турбується, оберігає

4. Вона найрідніша мені людина

5. Ненька

або

1.Вода

2.Прозора, безбарвна

3.Замерзає, випаровується, розчиняє

4.Без неї немає життя

5.Рідина

Хочеться сказати ще про один прийом– це «Вірні та невірні твердження» або «Вірно».

Учні вибирають «вірні твердження» із запропонованих учителем.

Прийом «Вірно» може бути використаний на різних стадіях уроку:

• актуалізація знань;

• робота над новим матеріалом;

• рефлексія.

Інструкція по застосуванню цього прийому:

— У вас на партах лежить таблиця, яку ви повинні заповнити. Цифрами в таблиці вказані номери питань.

— Я читаю вам питання, якщо ви вірите, тобто відповідь правильна, то у другому рядку поставте «+», якщо не вірите – то «–».

         Якщо цей прийом був використаний до вивчення нової теми, то після її вивчення потрібно повернутися до таблиці і в третьому рядку оцінити правильність, достовірність припущень.

Навчання критично мислити - це нелегке завдання.  Немає якогось однозначного шляху, який відразу до критичного мислення.  Але існують технології, певні умови і підходи, що розвивають критичне мислення:

 - учні повинні мати у своєму розпорядженні час і можливість практики;

 - учнів повинні потрібно заохочувати;

 - треба використовувати та впроваджувати різноманітні ідеї та думки;

 - в класі повинна бути створена атмосфера, в якій немає насмішок, іронії над думкою іншої людини;

 - учитель повинен вірити в здібності кожного учня.

Теоретично все просто, а на практиці існують певні труднощі:

• вчителю доводиться перебудовувати всю роботу на уроках, витрачати значно більше часу на підготовку;
• немає ніяких готових методичних розробок, підлаштованих саме під ваших учнів;
• не всі діти здатні працювати з великим об'ємом інформації, техніка читання не у всіх однакова, не всі синхронно можуть працювати;

Але при цьому відкривається величезне поле діяльності для творчої роботи вчителя і учнів.

 Тому важливо залучати кожного в процес пізнання і самопізнання.  Але я впевнена, що з часом більшість проблем буде вирішено, так як ця технологія - технологія розвитку критичного мислення, набуває все більшого поширення, за нею - можливість виховання майбутнього громадянина, самостійної, творчої особистості.

 Узагальнюючи все вищевказане, можна сказати, що «Технологія розвитку критичного мислення» і її основні стратегії забезпечують розвиток мислення, формування комунікативних та творчих здібностей.  Ця технологія відповідає цілям освіти на сучасному етапі, озброює учня і вчителя способами роботи з інформацією, методами організації навчання самоосвіти.