Доповідь "Національно-патріотичне виховання на уроках української мови. Моделювання життєвих і проблемних ситуацій"

Опорний заклад “Малошпаківський ліцей”

Дядьковицької сільської ради

Рівненського району

Рівненської області

Доповідь

“Національно-патріотичне виховання

 на уроках української мови.

Моделювання життєвих і проблемних ситуацій”

(на засідання предметно-методичної комісії

учителів початкових класів)

Підготувала

вчителька початкових класів

філії “Іваницька початкова школа”

Варюта Катерина Миколаївни

Березень 2023 року

Рідна мова – найважливіший засіб національно-патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість людей, ідентифікаційним кодом нації.

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення розділу «Мова і мовлення», необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову.       У 3-4 класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

В умовах сьогодення часто доводиться навчати рідної мови в укритті, підсилюючи дух патріотизму та національної свідомості.
 У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей.
 Чільне місце на уроках української мови повинно займати використання малих фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв, народних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

Велику виховну роль відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а також твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку.
 З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки чи вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.
Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.
 Доцільним є проведення з української мови тематичних уроків, квестів, літературних кав’ярень, присвячених Шевченковому слову, читань творів Івана Франка чи Лесі Українки. А як щодо уроків під вікритим небом? Неформальна обстановка дозволяє дітям мислити ширше та на практиці відчувати та розвивати в собі любов до рідного краю.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків.

Українська мова як навчальний предмет несе надзвичайно високу пізнавальну цінність: прищеплення почуття любові до рідної мови, осмислення загальнолюдських цінностей, виховання особистості з високим почуттям патріотизму. Для досягнення цих цілей у змісті української мови можна використовувати такий матеріал, як «Загальні відомості про мову» та дидактичний матеріал: вправи, диктанти, перекази, твори тощо. Любов до рідної мови - один із проявів патріотизму.

На уроках української мови, вважаю, слід проводити роботу в таких напрямах: «Я»:

Я- розкриваю і розвиваю свої здібності, поспішаю робити добро, намагаюсь розділяти радість і горе інших;

Я- патріот і громадянин України;

Я – пізнаю, бережу і примножую красу в усьому, розумію, що до істини веде багато шляхів, відшукую з них свій;

Я- утверджую себе в праці, шаную будь-яку корисну праці, прагну стати сильним, витривалим, сміливим.

Я-вивчаю, утверджую та примножую традиції і святині всього народу, України;

Я - прагну жити в мирі та дружбі з дітьми інших народів, пам’ятаючи: Земля – наш спільний дім.

Однією з актуальних і важливих тем була тема Коронавірусу. Де дітям, як свідомим громадянам своєї держави, потрібно було знати і вміти правильно поводитись у суспільстві. Всі разом ми придумали казку про COVID-19. Ось її маленькі уривки.

Велике виховне значення має робота зі словниками. Учні можуть виконувати різні завдання, наприклад, прочитати в тлумачному словнику і словнику іншомовних слів словникові статті, присвячені поняттю «патріот, патріотизм»; написати роздум на тему «Що значить - бути патріотом»; що об'єднує слова: герой, героїзм, відвага, доблесть, мужність.

Доречно буде використовувати кубик Блума, застосовуючи патріотичну та національну тематики.

 Слід зазначити, що формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу, формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації в початкових класах відбувається на уроках літературного читання під час вивчення творчості видатних українських поетів і письменників: Тараса Григоровича Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та інших.

 Отже, виховання національної самосвідомості на уроках мови і літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.