Доповідь "Роль народознавства у розвитку художньо-практичної компетенції дошкільника"

 

 

 

 

 

 

Доповідь

на тему

«Роль народознавства у процесі формування художньо-продуктивної компетенції дітей дошкільного віку»

 

 

 

 

 

 

 

                                                              

 

 

 

 

Зміст

1. Вступ.
2. Науково-теоретичні засади використання народознавства для формування художньо-продуктивної компетенції дошкільників.
3. Використання народознавства на заняттях з художньої діяльності.
4. Висновки.
5. Додатки.
6. Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

      Важливим завданням сьогодення є становлення творчо активної особистості, здатної вносити прогресивні зміни в життя суспільства, здійснювати вибір, ставити і розв’язувати проблеми, бути винахідливими, мати творчу уяву.

      На сучасному етапі розвитку дошкільної педагогіки проблеми дитячої творчості неможливо розглядати окремо від питань навчання зображувальної діяльності. У зв’язку з цим процес малювання, аплікації, ліплення потрібно розуміти не тільки як засвоєння дітей знань і вмінь, а виховувати у них вміння естетично сприймати навколишній світ і передавати його в продуктивній діяльності.

      Одним із основних завдань дошкільного закладу, на що, зокрема, спрямовує програма «Українське дошкілля», є забезпечення належних умов для повноцінного, своєчасного та різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості.

       У своїй методиці керівництва дитячою образотворчою діяльністю педагог Г.Г.Григорєва дає визначення: «Дитяча образотворча діяльність за своїми об’єктивними можливостями носить творчий характер». А психолог В.С.Кузіна стверджує що «Творчість – це діяльність, внаслідок якої людина створює оригінальні твори».

       Процесу творчості передує довгий період накопичення уявлень про навколишній світ. Навколишній світ і діяльність людини служить джерелом ідей і художніх задумів. Важливу роль для дошкільнят відіграє народознавчий компонент. Досліджуючи навколишні світ, життя і побут українців дитина набирається знань для  художньо-продуктивної діяльності.

       При всій подібності продукти і процеси діяльності відрізняються між собою. Специфіка образу, створеного дошкільником, сам процес його зародження та втілення зумовлені особливостями психічного та особистісного розвитку дитини-дошкільника.

     Педагогу необхідно створити процес життя і діяльності дітей творчим, ставити дітей у ситуації пізнавальної, художньої , моральної творчості. Реалізація вищеназваних завдань дозволить педагогу сформувати необхідний рівень компетенції дошкільника у сфері зображувальної діяльності.

2. Науково-теоретичні засади використання народознавства для формування художньо-продуктивної діяльності дошкільників.

      Дошкільний вік – час активної соціалізації дитини, розвитку спілкування з дорослими та однолітками, пробудження моральних та естетичних почуттів, входження в культуру. Художня діяльність гостру потребу дитини у самовиявленні і є одним із найулюбленіших занять. Одним із завдань художнього розвитку є розвиток творчості. Дитяча творчість – перша ланка розвитку творчої діяльності, в якій дитина виявляє  своє розуміння довкілля, своє ставлення до нього. Це допомагає  дітям розкрити їх внутрішній світ, особливості сприймання та уявлення, інтереси та здібності.

     У розвитку творчої активності велику роль відіграє предметне середовище що оточує дитину. Одним із таких є народознавче середовище – національний одяг, посуд, обереги. У збагаченні дітей художніми враженнями вихователю допомагають картини, діафільми, посібники, твори прикладного, декоративного мистецтва, фотоальбоми. Ця група матеріалів потребує обов’язкової участі дорослого коли дітей знайомлять з ними.

     Дорослий ознайомлюючи дітей з творами мистецтва розповідає про історію виникнення, зверне увагу на багату уяву опишнянських і петриківських майстрів. Одночасно педагог викличе у дітей бажання самим створити щось красиве для себе та інших.

     Для того, щоб з’явилося бажання займатися художньою діяльністю, необхідно створити творчий настрій. Це досягається відповідним розташуванням меблів та матеріалів. Створюючи атмосферу для художньої діяльності слід виходити з основної мети та її організації. Саме тому меблі варто розташувати не як завжди а відповідно до ситуації. Основний принцип – атмосфера повинна сприяти художній діяльності. Забезпечувати вільний вибір, без цього творчий процес не можливий.

      В.Котляр стверджує, що найбільш ефективними методами навчання дітей художній діяльності є дослідницький метод, метод засвоєння слів-понять, які позначають властивості предметів т явищ; метод демонстрування раціональних способів та засобів виконання образотворчих завдань, а також словесний і репродуктивний методи.

3. Використання народознавства на заняттях з художньої діяльності.

     Для активізації у дошкільників інтересу до художньої діяльності педагог може запропонувати батькам відвідати з дітьми ботанічний сад, ліс, художній музей, влаштовувати бесіди із художниками-майстрами рідного краю, відвідувати виставки художньо-прикладного мистецтва. Поряд із такими культурними заходами слід організовувати на базі дошкільної установи практикум для батьків із сучасних форм декоративної роботи: макраме, аплікації з природнього матеріалу, аранжування літніх і зимових букетів, бісероплетіння. На таких практикумах батьки не тільки ознайомляться із матеріалами для роботи а й методами навчання дітей художньої діяльності.

     Велику радість і багатство вражень здатні принести дошкільникам творчі виставки робіт, що виконані разом із батьками адже патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення: сімх, батьківського дому, рідного міста, села, яке вони бачать щодня, вважають своїм рідним, нерозривно пов’язаним з ними.  Важливе значення для виховання дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше приймають емоційно-позетивне ставлення, ніж малюки починають засвоєння знань.

      У практиці дошкільних закладів організація навчально виховного процесу представлена не тільки у формі занять а й  цільових прогулянок, екскурсій. Які призначені для розширення уявлень вихованців про навколишнє середовище, естетику рідного краю, красу життєдіяльності оточуючих людей.

      Одним із народознавчих аспектів у художньо-прикладній діяльності дошкільників є декоративне малювання (Додаток 1).

Фрагмент заняття з аплікації.

     Тема: «Бабусин посуд»

     Мета: продовжувати знайомити дітей з народним декоративно -вжитковим мистецтвом, зокрема з посудом (глечик , макітра, ложка, тарілка); уточнити знання про матеріали з яких виготовляється посуд, про його використання в побуті; заохочувати дітей самостійно створювати орнаменти на вирізаних з паперу тарілочках; залучати до гри  з предметами посуду; розвивати мовлення, увагу, пам'ять, мислення; виховувати інтерес і повагу до народних традицій.

     Обладнання: український посуд, глечик, тарілка, ведмедик, смужки кольорові, клей, серветка.

Хід заняття:

Основна частина:

В-ль: Діти, ведмедик каже що він залюбки поласував би медом. Уякий посуд ви наллєте мід?

Діти: У миску.

В-ль: Ось вона. Із чого вона зроблена?

Діти: Із глинию

В-ль: Якої форми миска?

Діти: Круглої.

В-ль: Правильно, круглої. З такої миски їли наші бабусі та дідусі. У кожного з вас на столі є тарілочка. Вона такаж гарна як і у ведмедика?

Діти: Ні. Вона без орнаменту.

В-ль: Давайте ми прикрасимо її і зробимо гарний кольоровий візерунок із смужечок.

Фрагмент інтегрованого заняття із ліплення.

     Тема: «Іди, кутя, з покуття»

     Мета: закріпити знання дітей про народні свята та звичаї; збагачувати словник дітей відповідно до теми; продовжувати вчити дітей вести діалог; вчити передавати форму предметів у ліпленні; розвивати дрібну моторику рук, інтонаційну виразність мовлення; виховувати повагу до звичаїв українського народу.

     Обладнання: пластилін коричневого, білого і зеленого кольорів, стека, серветка, дощечка, каравай.

Хід заняття:

Основна частина:

В-ль: Господиня говорить що вона вирішила спекти каравай. А давайте ми теж побудемо пекарями та спечемо каравай. Спочатку розімнемо пальчики.

Пальчикова гра «Караавай»

Піч регоче, караваю хоче.

А припічка посміхається,

Короваю дожидається.

(діти імітують що місять тісто).

А якого кольору буде наш каравай?

Діти: Коричневого.

В-ль: Правильно. Наш каравай буде круглої форми , великий, високий. А коли він буде готовий ми прикрасимо його квіточками та листочками.

Ще одним видом діяльності який часто використовується у роботі з дітьми є дидактична гра (Додаток 2)

Висновки

     Отже, українському народу притаманні працелюбність, наполегливість у досягнені мети, гостинність, любов до рідної домівки, хазяйновитість. Народна мудрість відобразила особливу повагу до праці: «Без труда нема добра», «Хто багато робив, той багато знає», «Щоб людиною стати треба працювати». Неробство – одне з найбільш засуджених рис людини і велике нещастя та ганьба. Головне призначення художньо-продуктивної роботи – переконати дітей у життєвій необхідності праці.

     Виховання українців здійснюється у контексті реального культурно – побутового, трудового життя народу, що передбачає передачу новим поколінням емпіричних знань, успадкованих від попередніх поколінь. У виховній практиці українського народу здавна існувала значна кількість різноманітних форм виховання. До знань які отримують діти входять знання про свою місцевість, життя людей, побут. Ці знання переносяться на продуктивну роботу дошкільника яка є кінцевим виявом сприйнятого матеріалу.

       У давнину жодне свято українців не обходилося без певних речей, що брали активну участь у святкових обрядових  дійствах. Навіть сьогодні ми собі не уявляємо Великодня без писанки, весілля без рушника чи каравая. Необхідно ці знання передавати нашим малятам.

Список використаної літератури

1.Кузенко П.Я. Підготовка майбутнього педагога до керівництва образотворчою діяльністю дітей дошкільного віку. – Видавництво «Поліграфічне видавництво ВІК».- Коломия.2010.- 160 с.

2. Лисенко Н.В. Етнопедагогіка дитинства.- К.:Слово, 2011.

3. Лисенко Н.В. Кирста Н.Р. Педагогіка українського дошкілля. – К.: Слово, 2010.

4. Мовленнєве спілкування. Середня група./ Упор. Якименко С.І. Голян Л.П. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.- 88 с.

5. Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. – Донецьк:ТОВ «БНО», 2008.-384 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Конспект комплексного заняття

Тема: «Збабусиної скрині»

Мета: поглибити знання дітей про предмети національного одягу (вишита сорочка, спідниці, віночок, чобітки) та предмети побуту (скатертина) їхнє призначення та оздоблення вишивкою; ознайомити з різними видами вишивки: за кольором, видом швів (хрестик, мережка) та за традиціями виконання; вчити дітей розрізняти види вишивок, зокрема черкаську вишивку; вправляти у оздобленні вишивки кольоровими олівцями; розвивати естетичний смак у створенні візурунків; виховувати повагу до народного ремесла.

Обладнання: національний одяг, скатертина, ілюстрації із зображенням вишивальниць, кольорові олівці, сорочка зображена на аркуші паперу.

Хід заняття:

1. Організаційний момент:

В-ль: Відгадайте загадку  Мірошниця біла-біла

                                              Беручка до свого діла

                                               Сіє, віє, сіє, мече,

                                                Та по землі муку стеле.

Хто ця мірошниця?

Діти: Зима.

В-ль: Що вона сіє?

Діти: Сніг.

В-ль: Що принесла нам зима? Які розваги, свята?

Діти: Новий Рік, Різдво…

В-ль: А як святкували Новий Рік наші бабусі? Як одягалися?

Діти: У святковий одяг

2. Основна частина:

В-ль: Погляньте ось у нас є цей святковий одяг. Він прикрашений вишивкою. А ще дівчата одягали віночок. У віночок вплітали різні квіти. Аще віночок прикрашали стрічками. Ось і у нас є віночок. Давайте пограємо з ним.

Хоровод «Подоляночка»

В-ль: Сорочку на свято шили із домотканого полотна. А тоді жінки при крашали вишивкою яку розміщували на грудях та рукавах. Кожен регіон нашої країни мали свої традиції вишивання. На Черкащині вишивали рослини і геометричні фігури.

Давайте трошки відпочинемо і поспіваємо. Пісня «Два кольори».

Я пропоную вам теж побути вишивальницями та прикрасити сорочку черкаським візерунком.

Практична робота.

3. Підсумок:

В-ль: Отже ми сьогодні спробували з вами одне із ремесл нашого народу яке поширене і до сьогоднішнього дня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

     Дидактична гра «Новосілля ляльки»

     Мета: закріпити узагальнюючі слова: меблі, одяг, взуття, посуд;  вчити відтворювати почуте слова на папері; розвивати швидкість, логічне мислення; виховувати бажання грати у колективні ігри.

      Обладнання: предмети побуту, лялька.

Хід гри:

В-ль; Діти, до нас прийшла лялька Оксана. Її друзі збудували для неї будинок а вона не знає що туди помістити. Допоможемо?

Діти: Допоможемо.

В-ль: Я буду називати предмети одним словом а ви повинні намалювати їх на листочку. Меблі. Посуд. Одяг.

Діти на швидкість малюють предмети.