Доповідь "Створеня розвивльного середовища для логіко-математичного розвитку дошкільнят"

Оболонський навчально вихоний комплекс

«загальноосвітня школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад»

 

 

 

 

 

Доповідь

на тему

«Створення розвивального середовища для логіко-математичного розвитку дітей»

 

 

 

Підготувала

Вихователь різновікової групи

Дутчак О.Я.

 

 

 

 

2019р.

Вступ

      Первісною сходинкою пізнання світу є чуттєвий досвід, який найбільш інтенсивно накопичується в дошкільному віці. На основі відчуттів і сприйняття формуються уявлення про властивості предметів, можливість їх розмежовувати, виділяти один з багатьох інших, знаходити подібність і відмінність між ними.

Основою розмежовування сенсорних еталонів є аналізатори. З кожним роком підвищується чутливість аналізаторів. Активно в цей час розвивається слухова чутливість. Розвивається здатність розпізнавати висоту звуків.

      Основою розумового виховання є сенсорне виховання, яке забезпечує розвиток і збагачення чуттєвого досвіду дитини, формує його уявлення про властивості предметів. Сенсорне виховання – це цілеспрямований розвиток відчуттів і сприймань.

      Сенсорне виховання спрямоване на те, щоб навчити дітей точно, повно і розчленовано сприймати предмети, їх різноманітні властивості і відносини (колір, форму, розмір, розташування в просторі).  Без навчання сприйняття дітей довго їх знання залишаються поверховими, уривчастими і не створюють основи для загального розумового розвитку, оволодіння різними видами діяльності.

Тому важливо створити у цей період розвивальне середовище спрямоване на опанування логіко-математичних здібностей дошкільників.

    

 

 

 

 

Основна частина

 Сенсорне виховання – це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання, вдосконалення відчуттів і сприймань. До головних завдань сенсорного виховання належать:

• Формування у дітей системи перцептивних дій;
• Формування системи сенсорних еталонів;
• Розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у власній діяльності;

      М. Монтессорі вбачала у сенсорному вихованні неабиякі можливості щодо підготовки дитини до повноцінного життя у природному і соціальному середовищах. Формування повноцінної особистості, на її погляд, неможливе без належного розвитку органів чуття, оскільки чуттєве сприймання є основою розумового і морального буття.

       Розвинуті органи чуття є основою інтелекту і вихованості особистості. Дитина, яка оволоділа сенсорною культурою, не тільки звертатиме увагу, виокремлюватиме явища предметів і явищ навколишнього світу, а й самостійно набуватиме знань, відкриватиме свій внутрішній світ, що значно важливе для неї, ніж готові повідомлення дорослих.

      У процесі сенсорного виховання важливо організувати педагогічне «підготовче середовище», яке є передумовою реалізації дитиною можливостей власного розвитку через самостійну діяльність. Одним із головних чинників цього середовища є дидактичний матеріал. Розроблений М.Монтессорі дидактичний матеріал зорієнтований на розвиток окремих сфер відчуттів, вироблення вміння слухати музику і тишу,  розрізняти кольори, форми. Він зосереджує увагу дітей на певну ізольовану властивість предмета (обєм – циліндри, куби, призми; довжина – поділені на дициметри палиці; кольори – шматочки шовку; шум – циліндричні коробки з різним умістом).

      Цей матеріал не тільки розвиває органи чуття дитини, а й  спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядковувати враження, забезпечує дитині змогу повторити посильні для її віку дії. Такі вправи з дидактичним матеріалом сприяють самовихованню, оскільки передбачають контроль можливих помилок. Вправляючись дитина швидко починає помічати свої помилки, а намагаючись їх виправити, досягає правильного рішення поставленого завдання, вчить надалі уникати неправильних дій. Під час такої роботи дитина виховує в собі чіткість, акуратність і цілеспрямованість.

      За стихійного засвоєння сенсорного досвіду в дитини можуть скластися хибні уявлення про якості предметів, і процес їх  засвоєння штучно затягують час. Тому сенсорне виховання має послуговуватися методом навчання.

      Важливим і є розвиток слухового сприймання. Вже наприкінці 2-го року життя дитина має розвинений фонематичний слух, а в дошкільному віці оволодіває здатністю до звукового аналізу слів. Для розвитку тактильної, нюхової і слухової чутливості в процесі сенсорного виховання вдаються до спеціальних вправ на порівняння, а також використовують досвід повсякденного життя дітей. Важливо вміло включати завдання сенсорного виховання у діяльність дітей.

      Ознайомлення з кольором, формою розміром предметів повинно відбуватися одночасно з удосконаленням звукового аналізу мови, формуванням музичного слуху, розвитком мязово-суглобової чутливості. Ці вміння є важливими для музичної, образотворчої, трудової діяльності, мовленнєвого спілкування.

      На кожному етапі дошкільного дитинства завдання і зміст сенсорного виховання конкретизують його загальну мету. Останні наукові дослідження свідчать про можливості формування у дітей протягом перших років життя тонких деференціювань предметів різних форм, розмірів, кольорів та їх відтінків.

      Сенсорне виховання слід починати якомога раніше, щоб використати природні можливості дитини. С.Русова також вважала розвиток органів чуття першим кроком до самостійної свідомості дитини, доводила необхідність «якнайраніше давати раціональний розвиток чуттям». Це слід робити «постійно, щодня, потроху, одночасно стежачи за всіма чуттями, бо вони разом виявляються і не працюють нарізно, поодинці».

      Сенсорні еталони – зразки якостей предметів, створені людством у процесі суспільно-історичного розвитку. Еталонами кольору є сім кольорів спектра та їх відтінки; еталонами форми – геометричні фігури; величини – метрична система мір. Засвоєння сенсорних еталонів не обмежується дошкільним віком, а є досить складним і тривалим процесом.

      Психологи виокремлюють такі періоди засвоєння еталонів у дошкільному віці:

1)перед еталонний період (від народження до початку третього року життя); дитина відображає окремі особливості предметів, здебільшого суттєві, важливі для використання;

2) період предметних еталонів (до 5 років); образи якостей предметів дитина зіставляє з певними предметами;

3) набуття якостями предметів еталонного значення (від 5 років і далі); дитина співвідносить якості предметів із загальноприйнятими еталонами: вода – холодна, стільниця прямокутна, електролампочка – склянна.

Дидактична гра «Кольорові кришечки»

Мета: вправляти малят у називанні кольору та правильно розставляти їх на кружечки; розвивати мислення; заохочувати до колективних ігор.

Матеріали: кольорові корки, схеми-малюнки.

Хід гри:

В-ль: Малята, погляньте уважно на стіл та оберіть собі картинку яку хочете складати. Анна, назви кольори які є у тебе на картині?

Анна: Жовтий, зелений ти синій.

В-ль: Добре. Чи бачиш ти корки такого ж кольору?

Анна: Так, бачу.

В-ль: Якого кольору корок ти візьмеш першим?

Анна: Першим я візьму зелений корок.

В-ль: Добре. А який колір наступний?

Анна: Наступним буде корок жовтого кольору.

В-ль: Правильно.

(Дитина складає весь малюнок).

В-ль: Молодець. Ти правильно обирала карки та називала кольори. Що зображено на твоїй картині?

Анна: На картині зображена хмаринка та квіточка.

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 Отже, сенсорне виховання повинно здійснюватися в нерозривному звязку з різноманітною діяльністю. Засвоїти сенсорний еталон – це зовсім не означає навчитися правильно називати ту чи іншу властивість. Необхідно мати чіткі уявлення про різновиди кожної властивості, і головне, вміти користуватися такими уявленнями для аналізу і виділення властивостей різних предметів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Павелків Р.В. Цигипало О.П. Дитяча психологія.-К. «Академвидав», 2010.

2.Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» за ред. О.В.Низковської..-Тернопіль, 2017.