Доповідь "Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках хімії"

Про матеріал
У даній роботі розглядається формування і розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання хімії, від яких залежить ефективність навчальної діяльності, спрямованість особистості на процес пізнання самого матеріалу, від якого вона одержує емоційне задоволення, а не тільки результат
Перегляд файлу

Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках хімії

Є така педагогічна істина «Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум». Тому в першу чергу ми повинні зацікавити учнів на уроках, щоб у них формувався інтерес до предмету.

         Розвиток пізнавальних інтересів учнів в процесі навчання має велике значення для будь-якого навчального предмету, це важка задача, від рішення якої залежить ефективність навчальної діяльності.  І в навчанні хімії є свої особливості, хімія – це порівняно важкий предмет, і багато учнів словом « не люблять» її. Тому викладач на своєму уроці повинен в першу чергу зацікавити учнів, щоб вони із задоволенням відвідували заняття.

   Яким же чином можна зацікавити учнів на уроках хімії?

Які уроки наші учні полюбляють і запам’ятовують найкраще?

Звичайно ж це уроки з використанням різноманітних експериментів, а ще краще коли цей експеримент здійснюють самі учні.

          Проблема пізнавального інтересу до навчання полягає не в тому, щоб глибше занурити учнів у процес навчання,  а щоб учні вміли встановлювати взаємозв’язки між різними предметами і явищами, об’єднувати навчальний матеріал і навіть начальні предмети, підпорядковуючи все це єдиній універсальній логіці.

Ми знаємо, що навчання зараз необхідно розглядати як цілісний процес, що включає мотиви, емоції, почуття, вольові якості і мислення, тому пізнавальний інтерес до нього – це спрямованість особистості  на процес пізнання самого матеріалу, від якого вона одержує емоційне задоволення, а не тільки результат. Якщо учень вчиться тільки з престижних мотивів – тому що необхідно вступити у вищий навчальний заклад, чи можливо просто тільки для того, тому що так вимагають батьки, щоб уникнути неприємностей, тоді він не досягне максимально можливих результатів.

Сьогодні нашим учням необхідно вчитися адаптуватися в складному сучасному світі, тому їм потрібна не стільки сума набутих знань, скіль­ки вміння знаходити їх самостійно, бути компетентними в будь-якій галузі, творчо мислити, успішно утвердитися в житті. Досягти гарних успі­хів у навчанні можна тільки шля­хом підвищення інтересу до свого предмета.

Увага учнів — один із факторів, від яких залежить успіх уроку. Відомо, що увага залежить і від інтересу до досліджуваних тем.

Одна з важливих умов стійкості інтересу до навчальної праці – її різноманітність. Кожен урок не повинен бути подібним до попереднього, він повинен нести в собі інтригу, таємницю, викликати інтерес.

Обов’язково під час уроку повинний бути етап мотивації навчання, для того щоб підштовхнути учнів до значення важливості даної теми Найбільш цінним є пізнавальна мотивація. Вона зумовлена бажанням учитися, отримувати нові знання.

Мотивацію на уроках можна здійснювати різними шляхами, а саме:

  • Шляхом бесіди;
  • Створення проблемних ситуацій чи завдань;
  • Шляхом використання цитат, загадок, чи віршованих творів;
  • Творчих завдань;
  • Пізнавальних і дидактичних ігор;
  • Шляхом хімічного експерименту

Хімія – наука, де теорія іде поряд із практикою, де експеримент займає не останнє місце, тому розкриття пізнавального значення кожного досліду – основна вимога до хімічного експерименту. Використовуючи хімічний експеримент під час занять, можна показати учням, якими цікавими можуть виявитися навіть самі елементарні відомості із курсу хімії, якщо тільки придивитися до них уважніше. Учні із задоволенням спостерігають наприклад за рухом кольорових розчинів, бульбашками газу в рідині, як змінюється колір розчину.

Тому можна сказати, що хімічний експеримент – є свого роду стержень, на якому тримається хімічна наука. Про роль експерименту у вивченні хімії М.В. Ломоносов писав: «Хімії ніяким чином не можливо навчитися, не бачачи самої практики, не приймаючись за хімічні операції», а російський мислитель Д.І. Писарєв відзначав, що «вчитися хімії за книжкою, без лабораторії – все одно, що зовсім не вчитися»

Використання хімічного експерименту під час проведення різноманітних позакласних заходів підвищує інтерес учнів до предмету, учні мають бажання брати у них участь.

Експеримент впливає на учнів забезпечуючи їх інтерес як зовнішніми ефектами так і глибоким внутрішнім змістом викликаючи почуття задоволення одержаними результатами.

Цікаві хімічні експерименти

Дим без вогню

Хімічний вулкан

Фараонові змії

Хімічний хамелеон

Золотий дощ

Реакція срібного дзеркала, взаємодія алюмінію з йодом.

Шляхи розвитку пізнавального інтересу до уроків:

  • пояснення значення знань з хімії в практичному житті людини;
  • для активізації розумової діяльності учнів на уроці необхідно використати їхній життєвий досвід - надавати можливість висловлюватися.
  • використання  різних нестандартних прийомів,  творчі домашні завдання(наприклад, «Хіміки малюють», «Хіміки жартують», «Точка зору», «Хімічний дизайн», «Коли уроки ще не зроблені»)
  • застосовування колективних форм навчальної діяльності, ігрові прийоми, роботу в парах, творчі завдання. « У грі перед дітьми розкривається світ, розкриваються творчі здібності особистості, без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку» - писав В.О. Сухомлинський.

На мою думку, що важливим чинником, який знижує інтерес учнів до вивчення хімії, є збідніла матеріально-технічна база хімічних кабінетів – від якої залежить учнівський хімічний експеримент – як вагомий засіб зацікавленості учнів; хімія з науки про речовини та їх перетворення перетворилася на науку про хімічні формули та рівняння реакцій. В результаті виникає негативне ставлення до хімії серед учнів.

Висновки

Якщо вчитель вільно володіє навчальним матеріалом, і застосовує його для накопичення знань  і вмінь учнів, для застосування цих знань у майбутньому учнів, здійснює емоційний вплив на учнів, тільки тоді вони з інтересом вивчають хімію. При відсутності цього на уроках – знання учнів набувають формального характеру і відповідно швидко знижується інтерес до предмета.

Список використаних джерел:

  1. Гадецький  М.В. ,Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі.- Х: Основа, 2006.
  2. Максимов – К.: Вищ. шк., 2004.- Максимов О.С. Методика викладання хімії: практикум: навч.посіб. / О.С.

     3. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя.    Х.:Основа,2010

    4. У. М.Кругликов, Є. У. Платонов, Ю. А.Шаранов. Методи активізації  пізнавальної діяльності.С.-Пб.: Знання, 2006.

    5. Хаблак О.Г. Використання дослідницьких робіт як засіб розвитку   пізнавальної активності обдарованих учнів / Хімія 2011. - № 6 (234)

    6. Щукіна Г.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів в навчальному процесі .-М.: Просвіта, 1979. – 160

       https://naurok.com.ua/vistup-motivaciya-ta-formuvannya-stiykogo-interesu-do-vivchennya-himi-61226.html

       https://chemeducation.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/14/2019/11/Lecture_4.pdf

https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/58/10.pdf

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, Інші матеріали
Додано
9 лютого 2022
Переглядів
600
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку