Доповідь "ВИХОВНА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАД УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ "

ВИХОВНА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАД УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ

Становлення української державності, інтеграція у європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування освітнього процесу. [10]

Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. [3,5]

Сучасне виховання в Україні має забезпечувати прилучення молоді до світової культури й загальнолюдських цінностей. За своїми формами й методами воно спирається на народні традиції, кращі надбання національної та світової педагогіки. В Концепції Нової української школи чітко визначено, що процеси розвитку, виховання і соціалізації в Новій Українській школі покликані зробити випускника конкурентноздатним у 21 столітті. [6]

Такий підхід передбачає ставлення до кожного вихованця як до неповторної особистості, суб'єкта вільного розвитку, визнання його прав, виходячи із сукупності знань про людину.

Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення. [3]

Як зазначено в Концепції Нової української школи, виховний процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до Закону, солідарність, відповідальність). [6] Отже, мета роботи усіх учасників освітнього процесу спрямована на виховання дитини-особистості, дитини – громадянина, дитини – патріота.

Система виховної роботи нашої школи – це організований спосіб життя загальношкільного учнівського колективу та  педагогічного колективу з певними законами, традиціями, з чітко окресленою структурою прав та обов’язків, всі сторони якої підлягають певним цілям і забезпечують в процесі свого функціонування досягнення заданого результату. Тобто це і є – оптимальний простір для життєтворчості особистості. [5,10]

Для створення простору для життєтворчості дитини ми працюємо в різних напрямках:

•                          національно-патріотичне виховання;
•                          громадянське виховання;
•                          правове та превентивне виховання;
•                          родинно-сімейне виховання;
•                          трудове виховання;
•                          профорієнтаційне виховання;
•                          екологічне виховання;
•                          моральне  виховання;
•                          художньо-естетичне виховання;
•                          формування позитивного ставлення до здорового способу життя;
•                          формування європейських цінностей;
•                          виховання кроскультурної грамотності.

Поряд із усіма виховними напрямками роботи, пріоритетним все ж таки залишається національно-патріотичний. Він має на меті виховання людини демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу; формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється; збереження та збагачення українських культурноісторичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин; стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя.

Задля прищеплення поваги та патріотизму у школі функціонує Клуб військово-патріотичного спрямування, в якому займаються учні 5-11 класів. Вихованці гуртка були неодноразовими переможцями міських та обласних спортивних змагань та змагань із «Захисту Вітчизни». На заняттях гуртка учні мають змогу поліпшувати свою фізичну підготовку, швидкість, спритність та координацію рухів. Керівник та учасники клубу проводять безліч заходів, які виховують у дітей глибокі патріотичні почуття.

Крім того, учні школи працюють над проектом під назвою «Небайдужі». В рамках проекту проводяться благодійні ярмарки, майстер-класи та флешмоби різного спрямування: на підтримку воїнів АТО, дітей з обмеженими можливостями, тимчасово переміщеним та тим, кому необхідна термінова допомога. Учні керуються гаслом “Кожен по-своєму будує своє теперішнє та майбутнє. Хтось бореться, хтось творить, хтось спостерігає, хтось співчуває, а ми - допомагаємо».

Громадянське виховання прививає учням почуття, які народжуються з невеличких справ на спільне добро своєї держави, області, міста, власного двору, вулиці, школи, класу. Таке виховання має на меті сформувати свідомого громадянина; патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Одним з головних завдань школи є виховання справжнього громадянина України, якому притаманні такі риси, як: патріотизм, гідність та честь, формування моральних якостей (чуйності, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, співпереживання, поваги до особистості). Саме учасники Клубу «Громадянська позиція» працюють над формуванням особистісних ознак громадян української держави. Заходи, які проводяться учасниками клубу, спрямовані на розвиток духовної, фізичної досконалості та моральної культури особистості.

У сучасному житті дуже необхідно мотивувати дітей на здійснення добрих справ, вчинків, організацію конкретних дій, направлених на вирішення існуючих проблем у сфері життя людей. [2] Із метою реалізації даного завдання і був створений проект «Діти-дітям». У рамках проекту відбуваються постійні виступи агітбригад, інформаційні дайджести та театралізовані дійства. Учні разом із виступами та подарунками передають частину свого тепла один одному. Учасники проекту недарма мають такий девіз:“ Школа – це місце радості для дітей, місце спокою для батьків, місце творчості для вчителя.” (Додаток 3.1)

Одним із пріоритетних напрямів виховної роботи у школі є правове та превентивне виховання, запобігання негативним проявам серед учнівської молоді, дитячій бездоглядності, безпритульності та підлітковій злочинності. Роботу з цієї проблеми в школі організовано як комплексний вплив на особистість школяра в таких напрямах: профілактика щодо негативних впливів соціального оточення та корекція асоціальних явищ у поведінці учня.

Вся робота з превентивного виховання ґрунтується на базі Цільової комплексної програми з запобігання поширенню дитячої бездоглядності, профілактики правопорушень серед неповнолітніх та їх соціальної реабілітації в суспільстві. Правовому вихованню у закладі приділяється велика увага. Створена дієва система правового виховання, адміністрація приділяє значну увагу правовій освіті вчителів, учнів, батьків, створює в школі умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів навчально - виховної та позашкільної діяльності, сприяє інтелектуальному, морально – етичному розвитку, стимулює школярів до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації.

Задля формування життєвих компетентностей – ініціативності та підприємливості, - які проявляються в здатності особи втілювати ідеї в життя, створений Клуб «Цікаве життя». Учасників клубу об'єднують творчість, інноваційність, здатність йти на ризик, планувати заходи та здійснювати їх для досягнення поставлених цілей. Завдання, які ставлять перед собою учні та керівник, – це забезпечення простору для творчої ініціативи учнів; підбирання матеріалів до написання сценаріїв різноманітних свят, вечорів відпочинку, зустрічей; організація оформлення залу до свят та організація змістовного відпочинку учнів у позаурочний час, залучаючи їх до проведення вечорів відпочинку, дискотек, днів відкритих дверей, спортивно-оздоровчих заходів, зустрічей за «круглим столом», оглядів-конкурсів, концертів, виготовлення атрибутів для оформлення залів.

Освітній проект «Вчимося жити разом» орієнтований на методики розвитку соціальних та правових навичок учнів. Учасники проекту використовують набуті знання як методики розвитку соціальних навичок таких освітніх галузей: «Соціальна і здоров’язберігаюча» і «Громадянська та історична», які передбачені концепцією і проектом Нової української школи. Метою даного проекту є навчання життєвих навичок, які полегшують адаптацію і сприяють розвитку правових знань. Головне завдання курсу полягає в тому, щоб досягти позитивних змін у знаннях, ставленні, намірах, уміннях і навичках, сприятливих для розбудови мирного життя.

Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки: пріоритетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків. Родинно-сімейне виховання є природною й постійною ланкою виховання. Батьки учнів беруть участь у вирішенні таких питань, як вибір предметів для навчання, вибір профілю класів, вироблення внутрішньошкільних статутів, організація праці, відпочинку, харчування дітей.

Батьківський клуб є додатковим компонентом освітнього процесу Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3, де батьки та вчителі можуть отримати психолого-педагогічні знання, розвинути свої вміння та навички, щоб забезпечити дитині захист, емоційний комфорт, цікаве і змістове життя вдома та в школі. Батьківський клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Засідання клубу проходять не лише у формі батьківських зборів, а й у формі лекцій, порад, анкетувань, консультацій учителів та психолога, «круглих столів», відкритих уроків, обміну досвідом, вивчення умов проживання та виховання дітей, виготовлення пам’яток та бюлетенів.

Розвиток творчої особистості можливий в умовах достатньої свободи та ініціативи. Необхідно довірити всім учасникам освітнього простору якомога більшу кількість таких справ, які потребують ініціативи, організації та творчості. [8]

Одним з цих методів є проект, який має назву «Мій дім – моя школа». Метою даного проекту є колективне духовне життя школи, розвиток обдарованості, виховання розуму, творчих здібностей кожної особистості, вміння батьків та педагогів побачити обдарування дитини та направити і знайти сферу, де ці здібності будуть необхідні, надання особистості доступу до вибору можливостей для індивідуального розвитку та самовдосконалення. В рамках реалізації проекту проводяться творчі зустрічі батьків, педагогів та дітей, родинні свята та флешмоби.

Із метою організації дозвілля учнів у вихідні дні, залучення їх до спільної пізнавальної, творчої та спортивно-оздоровчої діяльності було створено Клуб вихідного дня. Актуальність програми «Клубу вихідного дня» спрямована на координацію та інтеграцію дій педагогів, батьків, громадських організацій (зовнішніх партнерів) на реалізацію проблеми виховної системи як однієї з пріоритетних завдань, що стоять перед школою на сучасному етапі. Клуб вихідного дня - це організація сімейного дозвілля, де створені всі умови і зручності для відпочинку всією сім'єю у вихідні та святкові дні. Сімейне дозвілля - це колективна діяльність, якість якої залежить від рівня культури і освіти в колі сім'ї, місцеперебування і рівня забезпеченості сім'ї, віку, індивідуальних особливостей і інтересів кожного з членів сім'ї.

Система профорієнтаційної роботи школи спрямована в першу чергу на сприяння успішній соціалізації особистості учнів. Професійна орієнтація — система заходів, спрямованих на надання молоді допомоги у свідомому виборі професії. Трудове виховання та профорієнтаційне виховання — процес залучення учнів до різних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці. Учні школи беруть активну участь у таких щорічних шкільних акціях Ефективною формою трудової активності є індивідуальні трудові доручення.

Заняття в Клубі «Творчий майданчик» допомагає дітям розумно й цікаво проводити свій вільний час, пробуджує допитливість, любов до знань та повагу до праці. Учасники клубу вважають, що шкільний вік — це сприятливий період для розвитку творчих здібностей дитини, її образного мислення, емоційного сприйняття дійсності та активного ставлення до неї. [11] У рамках роботи клубу учні виготовляють сувеніри-аплікації, сувеніри-іграшки, об’ємні вироби із картону та паперу, оволодівають прийомами вирізування, обривання, надрізу, підрізу, згинання, гофрування, скручування, нарізання паперу, створюють сувеніри із природного матеріалу та утилізованих пластмасових виробів. (Додаток 3.2)

Оскільки трудове виховання також спрямоване на здійснення професійного навчання та профорієнтації, учні школи вирішили створити проект «Квітуча школа». У реалізації проекту зацікавлені в першу чергу учні та їх батьки, педагогічний колектив, а також населення мікрорайону. Даний проект сприяє підвищенню якості озеленення освітнього закладу, участі дітей та підлітків в озелененні навколишнього освітнього простору. Будучи об'єктом навколишнього середовища, місцем організації навчальної, дозвільної та трудової діяльності учнів, їх соціалізації, шкільний двір має величезний виховний потенціал, так як в учнів формується екологічне мислення, свідомість, дбайливе ставлення до природи. Зацікавленість учнів школи у реалізації проекту проявляється у використанні своїх творчих здібностей у процесі дизайнерського перетворення пришкільної ділянки. [2,4] Стаючи учасниками проекту, школярі реалізують себе в різних соціальних ролях, що сприяє їх подальшій успішній соціалізації в суспільстві та допомагає у виборі майбутньої професії.

Екологічне виховання майбутнього випускника спрямоване на те, щоб допомогти засвоїти основні ідеї захисту і збереження природи та усвідомити взаємозв'язок між людьми і довкіллям. Ознайомлення з основними екологічними завданнями і можливими позитивними шляхами їх вирішення в майбутньому допоможе набути умінь та навичок для того, щоб брати участь у вирішенні складних екологічних ситуацій. Воно має на меті забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а Людина - частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.

Виховання любові та поваги до природи спонукає до збереження неповторної краси рідного краю. Саме так вважають учасники Клубу «Екосистема». Вони працюють задля того, щоб сформувати почуття відповідальності за стан природного середовища, сприяти розвитку творчих здібностей учнів, учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми, навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного. Проектні роботи та акції, які систематично проводять учасники Клубу сприяють формуванню почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища та формують активну життєву позицію учасників освітнього процесу. [12]

Соціальний проект «Енергоефективні школи: нова генерація» створений для того, щоб виховувати в учнів енергетично та екологічно грамотну поведінку і стиль життя, актуалізувати проблеми раціонального використання енергетичних та інших ресурсів. Метою проекту є залучення учнів до дій, спрямованих на зниження споживання ресурсів. Учасники проекту, учні нашої школи, сподіваються, що вже під час проведення проекту учні та їхні батьки змінять ставлення до споживання енергії, почнуть вживати заходів з енергозбереження в школі та вдома.

Учні початкових класів щорічно беруть активну участь у екологічному проекті «Допоможемо зимуючим птахам». Метою даного проекту є поглиблення знань учнів про зимуючих птахів нашої місцевості, екологічні зв’язки між ними та навколишнім середовищем; розвиток інтересу, спостережливості. Учасники екологічного проекту навчаються правил поведінки в природі, учаться замислюватися над наслідками своїх дій, виховують дбайливе ставлення до пернатих друзів, любов і милосердя до всього живого на землі. Результатом діяльності учасників проекту стала екологічна акція «Годівничка», під час якої учні спільно з батьками виготовили та приладнали годівнички з насінням. Крім цього, учні розучують вірші про птахів, складають оповідання та готують презентації. (Додаток 3.3)

У школі моральне виховання підтримує інтерес до минулого рідного міста, краю, держави; повагу до героїзму, дбайливе ставлення до людей, що його здійснили; виховати громадянську позицію в житті суспільства. Метою морального виховання є прищеплення і розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві; формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність. Виховання моральної людини, здатної до прийняття відповідальних рішень і до прояву моральної поведінки в будь-яких життєвих ситуаціях.

Ми живемо в такий час, що без ЗМІ життя уявити навіть неможливо, тому, задля формування позитивного враження індивідуальності і пізнавання навчального закладу в суспільства, у школі функціонує Клуб Прес-центр. Його метою є вивчення громадської думки учнів та батьків про шкільне життя, створення інформаційного банку про життєдіяльність класних колективів, рекламування діяльності, висвітлення видатних подій шкільного життя, створення мережі шкільної преси. Основними принципами роботи прес-центру є оперативність, цікавість, гнучкість і безперервність.

Одне з першочергових і невідкладних завдань, яке стоїть сьогодні перед освітою, перед суспільством та кожною сім’єю, - змінити бездуховну систему цінностей, ідеалів та інтересів підростаючого покоління. Стан духовності суспільства в Україні сьогодні викликає занепокоєння. Безвідповідальність, соціальна апатія, моральне банкрутство, зневага до законів становлять, на жаль, глобальну соціальну проблему. [4,8] Культивуються матеріальні потреби, знецінюються одвічне: любов, сім’я, культурні цінності. Як наслідок - криза моральності. Саме тому учні школи працюють над проектом «Гармонія», що сприяє формуванню основ моральної культури як сукупності принципів, вимог, норм та правил. Учасники проекту розвивають пізнавальні інтереси, творчу уяву та здібності, естетичні почуття та емоції. Учні є активними учасниками відвертих розмов, уроків поваги, вернісажів, дискусій та турнірів.

Художньо-естетичне виховання передбачає формування основ естетичної культури, естетичних норм і принципів, переконань та ідеалів, естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного, духовне збагачення учнів, розширення їх світогляду, оволодіння цінностями і знаннями в галузі світового та народного мистецтва, музики, архітектури, побуту, ремесел; озброєння школярів естетичними знаннями, виховання художнього смаку, вироблення естетичної активності, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання свого народу. Основи художньо-естетичної культури формуються в ранньому дитинстві. Тому художньо-естетичне виховання учнів має виняткове значення. Уже з молодшого шкільного віку здійснюються перші свідомі кроки в світ прекрасного, а від цього залежить успіх роботи на наступних етапах виховання та в майбутньому житті. У процесі виховання учні залучаються до різних видів естетичної й художньої діяльності, тим самим розвиваючи свій творчий потенціал.

Із цією метою в школі працює Арт-клуб «Цікаве життя». У процесі спілкування на засіданнях клубу учасники формують цінності занять мистецтвом, зближуються з ровесниками на ґрунті спільної творчості, пропагують мистецтво загалом, як невід’ємну частину достойного буття людини у житті. Учасники клубу беруть участь у творчих засіданнях, зустрічах, у позакласних, загальношкільних та міських концертах, конкурсах та інших заходах, оглядах шкільної, міської та обласної художньої творчості; відвідують екскурсії.

Із метою розвитку креативності та творчої уяви в учнів було прийнято рішення вступити в проект STEM. STEM-освіта готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. STEM (S - science, T - technology – Е-engineering – М-mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). Це напрям в освіті, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент + інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін. У STEM-освіті активно розвивається креативний напрямок, що включає творчі та художні дисципліни, тому що майбутнє, засноване виключно на науці, навряд чи когось порадує. Але майбутнє, яке втілює синтез науки і мистецтва, хвилює нас вже зараз. Саме тому вже сьогодні потрібно думати, як виховати кращих представників майбутнього. На думку американських вчених, спроба активізувати освіту тільки в напрямку науки без паралельного розвитку Arts-дисциплін може призвести до того, що молоде покоління позбудеться навичок креативності.

Навчальний заклад є найефективнішою установою формування позитивного ставлення до здорового способу життя та культури поведінки дітей. Конституція України визначає життя і здоров’я людини найвищими соціальними цінностями. Найпростіше визначення здорового способу життя можна звести до формули: «Це все, що в поведінці і діяльності людей позитивно впливає на їхнє здоров'я». Однак сюди потрібно включити всі позитивні для здоров'я аспекти, види активності - трудову, соціальну, інтелектуальну, освітню і фізичну, - які  діють на користь індивідуального здоров'я. Формування здорового способу життя включає в себе всі елементи такої діяльності, спрямованої на охорону, поліпшення, відтворення здоров'я.

У сучасному суспільстві з кожним новим днем збільшується число людей, охочих зміцнити своє здоров'я. Здорова людина багато чого може досягти в своєму житті, адже не дарма люди кажуть: «Якщо є здоров'я, то всього іншого можна добитися!». Один із способів досягнення цієї мети є здоровий спосіб життя, тому представники учнівського самоврядування почали роботу над проектом «Новій Україні – здорова молодь». Метою проекту є залучення молоді до здорового способу життя. Учасники проекту особистим прикладом показують переваги здорового способу життя та намагаються об’єднати в даному напрямі зусилля учнівської молоді та громадськості. Кінцевим результатом даного проекту є створення паркової зони біля школи та спортивного майданчика із сучасним тренажерним обладнанням.

Формування європейських цінностей є актуальним, особливо в контексті євроінтеграції, оскільки сприяє поглибленню знань учнів про Європу, країни Європейського Союзу, формуванню, вихованню європейської свідомості, пропаганді поміж учнів спільних європейських цінностей, створенню сприятливих умов для самореалізації учнів. Для цього потрібно поглибити знання учнів про Європейський Союз через розуміння основних принципів толерантності, міжкультурного діалогу, демократичних перетворень та виховання поваги до національних, культурних надбань та української ідентичності в родині європейських народів, розвиток громадянської позиції та причетності до європейських цінностей.

Із метою надання учням знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні та формування необхідних компетентностей, сприяння становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей розвитку демократичного суспільства в світі, Європі та Україні у школі створений та постійно діє Євроклуб «Співдружність». Учасниками клубу проводяться зустрічі та клубні змагання, творчі конкурси, організовуються дні національних культур європейських країн та проводяться вікторини за європейською тематикою.

Завдання шкільного Євроклубу: надання школярам знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні; формування необхідних компетентностей, сприяння становленню активної позиції молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей розвитку демократичного суспільства в світі, Європі, Україні; поширення серед молоді європейських та загальнолюдських цінностей; виховання в учнях – молодих громадянах Європи – почуття відповідальності, зокрема щодо миру, прав людини та збереження культурної спадщини; виховання толерантності та взаємної поваги; формування активної громадянської позиції та патріотизму у молоді; встановлення зв’язків та активна співпраця з іншими українськими та закордонними молодіжними громадськими організаціями в напрямку створення умов для самореалізації молоді у соціально-економічному та політичному житті суспільства. (Додаток 3.4)

Однією із складових моделі компетентного випускника школи є виховання кроскультурної грамотності. Воно спрямоване на інтелектуальний розвиток майбутніх випускників, розвиток їхнього логічного мислення, пам'яті, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки; сприяє вихованню культури мовлення, таких людських рис, як: наполегливість, сила волі, здатність долати труднощі, чесність, працелюбство. Кроскультурна грамотність – діалог культур – це потреба у взаємодії, взаємодопомозі, взаємозбагаченні. Діалог культур виступає як об'єктивна необхідність і умова розвитку культур. У діалозі культур передбачається взаєморозуміння, яке передбачає єдність, подібність, тотожність, тобто діалог культур можливий лише на основі взаєморозуміння, але разом з тим – лише на основі індивідуального в кожній культурі. Діалог культур – це проникнення в систему цінностей тієї чи іншої культури, повага до них, подолання стереотипів, синтез самобутнього й інонаціонального, який веде до взаємозбагачення і входження у світовий культурний контекст. У діалозі культур важливо побачити загальнолюдські цінності взаємодіючих культур, тому необхідність кроскультурної грамотності є умовою самозбереження людства, а формування духовної єдності є результатом діалогу сучасних культур.

Задля формування кроскультурної грамотності, виховання інтересу і поваги до іншомовної культури, вміння вести "діалог культур" та формування національної самосвідомості і створений Лінгвістичний клуб «Полікультурний світ». Учасники клубу ставлять перед собою завдання вивчати історію, культуру, звичаї та традиції, як України, так й інших країн, та розвивати дух партнерського співробітництва та взаємодопомоги. Вони організовують різноманітні заходи з метою поширення інформації про країни світу, що є мотивацією до вивчення іноземних мов. [12] Проведення Тижнів національних культур різних європейських країн  формують в учнів уявлення про розмаїття культур через залучення до культурних цінностей іншиих народів; формують уміння і навички ефективної взаємодії з представниками іншої країни, а саме чутливість до культурних розходжень, повага до унікальності іншого народу, виховують учнів у дусі гуманного міжнаціонального спілкування.

Слід зазначити, що в нашому закладі створені всі умови щодо реалізації проектної діяльності та роботи клубів різного спрямування. Вчителі-предметники та класні керівники мають досвід та напрацювання з питань виховної роботи та постійно займаються самоосвітою щодо вивчення сучасних підходів до виховання підростаючого покоління та втілення сучасних виховних технологій у освітній процес.

У  закладі створено творчу групу класних керівників та класоводів, які працюють над реалізацією всеукраїнського експерименту з упровадження науково-педагогічного проекту «Школа майбутнього». [1] Крім того, творча група працює над спільним проектом із метою реалізації напрямків виховної роботи, спираючись на компетентнісний підхід до навчання, як того вимагає Концепція Нової української школи.

Назви міні-проектів

1а - «Щаслива родина – щаслива дитина»

1б - «Моя родина – моя гордість»

2а - «Я у світі і світ в мені»

2б - «Плекаємо патріотів України»

3а - «Про птахів дбаємо – світ природи зберігаємо»

3б - «Рослини – символи України»

4а - «Ми- майбутнє своєї країни»

4б - «Зростаємо в дусі патріотизму»

5а - «Світ мистецтва і краси»

5б - «Мистецтва світ: життя, краса, любов…»

6а - «Працюємо разом – радіємо разом»

6б - «Добре роби – добре й буде»

7а - «Про здоров’я дбаємо – себе оберігаємо»

7б - «Хороше здоров'я краще, аніж найбільше багатство»

8а - «Україна – держава європейська»

8б - «Світ навколо нас»

9а - «Вивчаємо та реалізуємо права людини»

9б - «Запобігання правопорушень – ознака здорового суспільства»

10 - «Світ професій – мій вибір»

11 - «Професійний калейдоскоп»

Кожен класний керівник активно працює над власним проектом, враховуючи індивідуальні та вікові особливості своїх учнів. Адже кожна дитина – це особистість. А кожна особистість потребує творчого підходу, великого терпіння і любові з боку вчителя. Тільки при такому підході до справи є шанс розкрити і розвинути усі найкращі сторони чутливої дитячої індивідуальності та душі, творчого потенціалу дитини. Саме в такому руслі активно працюють класоводи і класні керівники нашої школи. Всі вони, плануючи свою роботу, створюють у колективах атмосферу доброзичливості, сприяють фізичному та психологічному розвитку учнів, збагачують внутрішній світ дитини.

Для того, щоб сформувати виховне середовище в закладі, потрібно працювати спільно, в атмосфері довіри, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки не тільки у навчанні, а й у повсякденному житті. У нашій школі стосунки між учасниками освітнього процесу побудовані на взаємній повазі та розумінні.

Згідно Концепції Нової української школи, в основі педагогіки партнерства лежить спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Тому учитель має бути другом, а родина має бути залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. Відштовхуючись від цього, педагогічний колектив школи спільно з батьками, учнями та громадськими організаціями працюють над розвитком та вдосконаленням свого навчального закладу. Абсолютно всі учасники освітнього процесу співпрацюють заради врахування потреб, здібностей та інтересів кожної дитини. В школі створена атмосфера доброзичливості, що сприяє фізичному та психологічному розвитку дітей, збагачуючи їх внутрішній світ.

Отже, виховний процес у нашій школі – це комплекс виховних цілей, спільність ідей, спосіб життя колективу, всі аспекти якого підлягають одній меті, забезпечуючи у процесі свого функціонування досягнення заданого результату.

Список використаної літератури:

1. Наказ МОН України від 04.03.2016 № 216 «Про проведення всеукраїнського експерименту з упровадження науково-педагогічного проекту «Школа майбутнього»
2.  Ассаул Р. Метод проектів у виховній роботі (Науково-методичний посібник) – Київ; Депатрамент, 2008 – 520 с.
3.  Біленко В.І., Бєлік Г.А. Теоретичні засади організації виховного процесу
   //Виховна робота в школі.- № 2 (159). - лютий 2018, с. 3-6
4. Взаємодія учня і вчителя у площині   проектної діяльності (Метод проектів у сучасній школі. Структура різних типів проектів: Матеріали роботи творчої групи педагогів Волинської області) // Школа. -2006. -№5.-с.32-40
5. Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: науково-методичний посібник. – Суми.: ТОВ Видавництво «Антей», 2006. – 384 с.
6. Концепція «Нової української школи» /Група упорядників/ - Міністерство освіти і науки України, 2016 – 40 с.
7. Нова українська школа – Порадник для вчителя (навчально-методичні матеріали), Київ, 2017 – 207 с.
8. Петровська Н.В., Воропай Т.М. Проектна технологія: сутність, досвід використання, перспективи // Початкове навчання та виховання. - №25(209). - вересень 2009. – с.2-14.
9. Сесик О.О. Педагогіка партнерства – ключовий компонент формули «Нової школи» //Виховна робота в школі. - №3(148). - 2017, с. 14-16
10. Українська національна школа – гарант формування громадянської свідомості [інтернет-ресурс] http://allref.com.ua/uk/skachaty/ukrainska_nacionalna_shkola__garant_formuvannya_gromadyanskoi_svidomosti
11. Творчість і клубна діяльність в школі [інтернет-ресурс] http://school16.zp.ua/ua/gurtok.php
12. Гужанова Т. С.Клубна робота – важлива складова позакласної виховної роботи [інтернет-ресурс]  http://eprints.zu.edu.ua/20097/