Досліди на уроках ботаніки

Формування дослідницьких вмінь учнів на уроках біології. Ботаніка Вчитель біології Геройської ЗОШ Кривобородько В. Б.

Проведення в навчальному процесі дослідів, експериментів: - робить процес навчання більш цікавим - підвищує якість навчання, - посилює практичну направленість викладання - стимулює пізнавальну активність учнів, їх логічне мислення, творчу самостійність. Практична діяльність дає можливість оволодіти знаннями на зовсім новому рівні навчання: знання - вміння, знання - навички. Школа повинна дати дітям основи знань, умінь, навичок. Учні повинні усвідомить, що знання, отримані на уроці, повинні бути реалізовані в практичній діяльності.

Щоб провести дослід на уроці необхідно дотримуватись всіх правил роботи:- Створити проблемну ситуацію, щоб учні знайшли шлях виходу із неї.- Визначити форми роботи (групова, парна, індивідуальна)- Використовувати матеріал домашніх дослідів, спостережень, матеріали додаткової літератури.- Конкретно визначити об'єкт дослідження.- Вибрати форму проведення уроку (комбінований, лабораторний, нестандартні уроки або домашній експеримент).

Тема: Ріст і розвиток рослин. Завдання: З'ясувати вплив світла, температури на розвиток рослини. Дослід 1. Горщики з кімнатними рослинами встановити в різних місцях: на світлі, в темному місці, на холоді, в теплому місці. Цей дослід можна поводити як у школі, так і вдома. Завдання: Як впливає світло, температура на розвиток і ріст рослин?Дослід 2. Пропонуємо провести вдома. Висадити насіння квасолі або пшениці і поставити горщики для проростання на світлі, в темному місці, на холоді, в теплому місці. Спостерігаємо за часом появи проростків та темпами їх росту. Робимо висновок на основі результатів спостережень.

Тема. Плоди і насіння. Завдання: Визначити схожість насіння злакових культур та якість посадкового матеріалу. Дослід. Можна проводити в школі і дома (закладається за 4 - 5 днів до потрібного уроку). На зволожену тканину або вату викласти 100 насінин (пшениця, ячмінь). Посуд із насінням поставити у тепле світле місце для проростання, регулярно зволожувати. Кількість пророслого насіння. Схожість насіння = -------------------------------------- х 100 % Загальна кількість насіння

Тема. Плоди і насіння. ”Живлення і ріст проростків” Завдання: Визначити, яке значення мають сім'ядолі і запас поживних речовин для проростків. Дослід. Виконується вдома. В 4 стаканчики висаджують насіння квасолі: в перший - цілу насінину, в другий - одну сім'ядолю, в третій - четверту частину сім'ядолі з зачатковими корінцем і листками, в четвертий - зачатковий корінець з листками. Висновок за результатами спостережень.

Завдання: Визначити, як впливає глибина загортання насіння на розвиток і ріст проростків. Дослід.” Глибина загортання насіння і його значення”Для виконання цього досліду беруть насіння середніх розмірів. Насіння висаджують на різну глибину: - на поверхні грунту,на потрібну глибину на глибину, що більша за норму. Висновок на основі спостережень.

Тема. Функції стебла. Завдання: Визначити, як пересуваються по стеблу поживні речовини, роль флоеми і ксилеми. Дослід. Для виконання досліду слід взяти пагін тополі, бузку або кімнатної рослини бальзаміну. 2 - 3 пагони поставити у чисту воду ( контроль ), а інші 2 - 3 пагони поставити у зафарбовану воду. Так як дослід довготривалий, його слід закласти за 7 - 10 днів до проведення уроку.

Тема: Будова кореня. Ріст кореня. Завдання: визначити зону кореня, яка зумовлює його ріст. Дослід 1. закладається за 4 дні до уроку. Пророщуємо насіння гороху у блюдці, на зволоженому фільтрувальному папері, у теплому місці. Напередодні уроку відібрати проростки з прямими коренями, просушити фільтрувальним папером та нанести по всій довжині через однакові відстані 3-4 крапки чорнилом. Ці проростки помістити у стакан, наповнений зволоженою стружкою. Результати демонструємо на уроці: розглядаємо на якій частині кореня збільшилася відстань між крапками? Зробити висновок: корінь росте верхівкою.

З цього питання можна провести інший дослід. Дослід 2. Пророщуємо насіння гороху, як описано в попередньому дослідженні. Через 3 дні відібрати 2 найбільших проростка. В одного відщипнути корінь (дослідний зразок), інший залишити цілим (контрольний зразок). Обидва проростки помістити у блюдце зі зволоженим фільтрувальним папером та накрити склом. Результати розглядаємо на уроці: цілий корінь продовжує ростити в довжину, а у відщепнутого ріст зупиняється. Зробити висновок: корінь росте в довжину верхівкою. Якщо залишити ще на 5-6 днів дослідний зразок, побачимо ріст бічних коренів.

Тема: Фотосинтез. Завдання: дослідити утворення органічних речовин та умови фотосинтезу. Дослід. Для роботи потрібні: кімнатна рослина (краще, якщо це буде герань), чорний папір, ножиці, посуд для водяної бані, спиртівка, розчин йоду, блюдечко, сірники. За 3-4 дні до уроку рослину ставимо в тепле, темне місце (шафа). За цих умов крохмаль у листі перетворюється на цукор, що потім відтікає з листя. Тобто, листки стають знекрохмаленими – це важливо для того, щоб дослід вдався. Діставши рослини з шафи, затуляємо чорним папером ділянку листка і рослину залишаємо на світлі. Досліджуємо листок. Обробка листка в киплячій воді. Листок покласти у склянку з гарячою водою та кип'ятити впродовж 3-5 хв.2. Обробка листка в киплячому спирті. З метою безпеки спирт кип'ятити на водяній бані. Обробка триває доти, доки листок знебарвиться (хвилин 10).

Коли листок цілком знебарвиться, нагрівання припинити. Витягши листок зі склянки, спиртову витяжку хлорофілу вилити у склянку, яку потім зберегти у темному місці для наступного дослідження.3. Промивання листка у воді. Після обробки в спирті листок стає твердим. Для видалення спирту листок промити у гарячій воді до повного розм'якшення його тканин.4. Обробка листка йодом. Листок покласти на блюдце, розправити і облити слабким розчином йоду. Та частина листка, яка була затемнена, забарвлюється в жовтий колір (крохмаль відсутній), а та частина листка, що була освітлена, поступово синіє, а за надлишку йоду чорніє – там синтезувався крохмаль.

Досліджуємо пігменти листка. Завдання: у листі рослин міститься зелений пігмент - хлорофіл. Чи містяться в листку інші пігменти? Для з'ясування цього питання учні старших класів можуть провести наступне дослідження. Для роботи потрібно: спиртова витяжка з хлорофілу (отримана так, як розповідалося у попередньому досліді), пробірки, бензин. У пробірку налити 1/5 спиртової витяжки хлорофілу, долити стільки ж бензину та, закривши пробірку пробкою, енергійно струшуємо її вміст. Якщо після струшування розділу шарів спирту та бензину не відбулося, у пробірку добавити кілька крапель води та знову струсити. Рідина в пробірці розділяється на два шари: нижній – спиртовий – жовтий, верхній – бензиновий – зелений. Висновок: в листку містяться зелені (хлорофіл) та жовті (ксантофіл) пігменти. Другий жовтий пігмент (каротин) зі спирту переходить у бензин.

Учням слід повідомити: Зелених пігментів у листках приблизно втричі більше, ніж супутніх їм жовтих, цим і пояснюється зелене забарвлення листя. Жовті пігменти листка добре помітні лише після руйнування зелених, що відбувається восени в період пожовтіння листя.

Тема: Вегетативне розмноження рослин. Завдання: дослідити основні способи вегетативного розмноження рослин Робота в групах: Перша група. Розглянути запропоновані органи рослин: бульба картоплі, цибулина, кореневище конвалії; відповісти на запитання: Яка частина підземних пагонів дає початок розвитку нових рослин?Скільки нових рослин може розвинутися з розглянутих органів?Друга група. Розглянути гербарій суниці, полуниці й відповісти на ті самі питання, що й перша група. Третя група. Розглянути стеблові, кореневі й листові живці (традесканція, тополя, бегонія, фіалка узумбарська, чорна смородина)

Відповісти на запитання: Як відрізнити кореневище від кореня з придатковими бруньками? Коли краще здійснювати висадку живців?Обговорення в групах, доповідь представників із кожної групи, оформлення даних в таблицю:

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Типи вегетативного розмноження. Стисла характеристика типу розмноження. Бульбами й цибулинами. Розмноження, за якого формування нової рослини здійснюється спеціалізованими органами, що утворюються на материнській рослиніВідокремлення частин материнської особини. Розмноження, за якого формування нової рослини відбувається після відділення частини неспеціалізованого вегетативного органа від материнської особини. Нащадки різної природи. Розмноження, за якого формування нової рослини відбувається до відділення частини неспеціалізованого вегетативного органа від материнської особини

Вегетативне розмноження рослин. Практична робота виконується вдома{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Рослина Дата Процеси, що відбуваються. Біологічне значення. Значення для людини

Тема: Гриби. Завдання: ознайомитися із живленням дріжджів Дріжджі – гриби анаероби. Вони здатні без участі кисню розкладати цукри до спирту та вуглекислого газу. Переконуємось в цьому, порівнявши вміст двох пробірок: Перша пробірка – розчин води та дріжджів (контрольна)Друга пробірка – розчин води, цукру та дріжджів. Висновок: у другій пробірці відчувається запах спирту.