Дослідницька робота "Орогідрографічні особливості с. Калчева"

Про матеріал
Метою роботи є проведення моніторингу орографічних і гідрологічних особливостей нашого населеного пункту, пов’язаних з особливостями тектонічної і геологічної будови нашого краю, рельєфу і внутрішніх вод, їх зміни під впливом природніх і антропогенних процесів. Виявити рівень антропогенного впливу на них і визначити шляхи покращення впливу на економіку і довкілля.
Перегляд файлу

1

 

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ

Калчевський ліцей Василівської сільської ради

Болградського району Одеської області

 

Всеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді

«Моя Батьківщина – Україна»

 

 

 

 

Напрям «Геологічними стежками України»

 

 

 

Орогідрографічні особливості

с. Калчева

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2023 р

 

 

 

Роботу виконав:

Богданов Сергій Іванович, учень 7 класу,

Калчевського ліцею Василівської сільської ради

Болградського району Одеської області

 

Керівник:

Пельтек Ірина Борисівна, вчителя географії,

Калчевського ліцею Василівської сільської ради

Болградського району Одеської області

Телефон - +380964271933

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………………………4

І. ОРОГРАФІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ С. КАЛЧЕВА . ………………………...….6

1.1. Фізико-географічне положення місцевості………………………………….6 1.2. Тектонічна і геологічна будова ………...…………………………................6

1.3. Клімат………………………………………………………………………….7

1.4. Ґрунтовий покрив, флора, фауна, ландшафти………………………....…....8

1.5. Характеристика рельєфу місцевості……....…………………………………9

1.6. Походження, будова і морфологічні показники основних форм рельєфу місцевості…………………………………………………………………………10

ІІ. ГІДРОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІЇ С. КАЛЧЕВА …….....…..12

2.1. Характеристика річки Ташбунар………...………………………...………..12

2.2. Характеристика водоймища………………………………………………....12

2.3. Геологічні особливості гідрографії……..………………………...………..13

ІІІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І НАСЛІДКИ ОРОГІДРОГРАФІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ РІДНОГО КРАЮ ………………………………………………………….……..14

ВИСНОВКИ………………………………...…………………………………….17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ…….....………………………………18

ДОДАТКИ…………...……………………………………………………………..19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Григорій Сковорода залишив нам, нащадкам, крилатий вираз: „Пізнай свій край..., себе, свій рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш свій шлях в житті..."

Не знаючи особливості тектонічної будови, гірських пород і рельєфу, клімату, внутрішніх вод, ґрунтів, рослинного і тваринного світу рідного краю, не вивчивши їх взаємозв’язок і впливу один на одного, не порівнюючи відоме з невідомим, не можна дізнатися природні закономірності, причинно-наслідкові зв'язки процесів, що відбуваються навколо нас і впливають на довкілля, негативно змінюючи його. Велике починається з малого...

Актуальність обраної теми обґрунтовується необхідністю вирішення одних із ключових завдань степової зони України вивчення, збереження і відновлення орогідрографічні складові, які є головними для розвитку сільського господарства та добробуту людей, як фактору, який забезпечує високу економічну ефективність в сільському господарстві та екологічну збалансованість навколишнього середовища.

Метою роботи є проведення моніторингу орографічних і гідрологічних особливостей нашого населеного пункту, пов’язаних з особливостями тектонічної і геологічної будови нашого краю, рельєфу і внутрішніх вод, їх зміни під впливом природніх і антропогенних процесів. Виявити рівень антропогенного впливу на них і визначити шляхи покращення впливу на економіку і довкілля.

Об’єктом дослідження є орогідрографічні складові: рельєф, гідрологічні об’єкти і їх зміни під впливом природних і антропогенних процесів, вплив на економічний розвиток і екологічний стан.

Для досягнення мети роботи були поставлені і вирішені завдання:

  • вивчити науково-дослідницьку літературу з даного питання;
  • провести дослідження і вивчити сучасний орогідрографічний  стан місцевості і вплив природніх і антропогенних чинників на сталий розвиток (розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу здатність наступних поколінь задовольняти їхні власні потреби);
  • розробити заходи для учнів ліцею з метою відновлення і збереження даних компонентів;
  • інформувати, популяризувати і створити природозахисні ідеї серед мешканців села, громадськості щодо виконання вимог екологічної рівноваги.

Строки проведення дослідження вересень 2022 року вересень 2023 року.

Методи дослідження:

  •  пояснювально-ілюстративний;
  •  частково-пошуковий;
  •  дослідницький;
  •  проблемний.

Етапи дослідження:

І – опрацювання науково-популярної літератури;

ІІ – проведення анкетування респондентів – мешканців села;

ІІІ – проведення власних польових досліджень;

IV – опрацювання отриманих даних;

V – створення роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ОРОГРАФІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ С. КАЛЧЕВА

1.1. Орографія - розділ геоморфології та фізичної географії, який описує різні форми рельєфу і їх класифікує за зовнішніми ознаками і розглянемо їх з точки зору походження.

Село Калчева, в якому я живу, засноване в 1861 році з болгарських переселенців, входить до складу Болградського району (утворений в 1940г.)  Одеської області (створеної 22.02.1932г.), розташовано на крайньому південному заході України і Одеської області, в 21 км на північний схід від міста Болграда, в басейні річки Ташбунар (що з тюрської мови, означає «таш» - камінь, «бунар» - колодязь), на північно-західному узбережжі Чорного моря на відстані 50 км (додаток 1).

Координати населеного пункту - 45° 44' 01'' північної широти і 28°48'43'' східної довготи. Знаходиться в північному помірному поясі освітленості і однойменних географічному і кліматичному поясах, для яких характерна чітка зміна пір року і панування степової природної зони, на Причорноморській низовині. Відносно рівну поверхню низовини перетинають глибокі річкові долини, яри, балки, глибини яких інколи сягають до 25-30 м. Поверхня має загальний похил із півночі на південь. На півночі кордон села проходить із землями сіл Кубей та Оріхівки, на півдні - сіла Василівка, на сході - сіла Баннівка, а на заході - з військовим полігоном районного центру і землями села Кубей (додаток 2).

 1.2. На території села представлені метаморфічні і осадові
породи докембрия, палеозою, мезозою і кайнозою. Досліджуючи територію,  і
здійснюючи вивчення розчленованих форм, ми бачимо, що докембрій прихований під чохлом осадових відкладень, потужність яких зростає до 6 тисяч метрів в південно-західному напрямі. Породи докембрия складають
фундамент Східноєвропейської платформи, що має блокову будову.
У рифе на Придністровському блоці платформи, що опустився, накопичилися товщі континентальних і прибережно-морські опади: аркозові піщаники, гравеліті, глинисті сланці і аргіліти. У палеозої, у зв'язку з розвитком коледонського і герцинської (Добруджинсько-Тарханкутської) геосинклінальних зон, південна частина платформи випробовувала коливання, що виражалися в зміні опускань, з подальшими трансгресіями морів, відносними підняттями, що супроводжуються їх скороченням, появою лагун, а потім встановленням континентального режиму.

В кембрії море залишило глини, аргилліти і піщаники, перекриті відкладеннями силуру (піщаники, аргилліти, мергелі, вапняки і доломіти).

В девоні море регресує в Придунайсько-припрутський регіон, в якому акумулюються прибережно-морські осідання і континентальні грубообламані породи (піщаники, алевроліти, вапняки, мергелі).

Метаморфізовані породи девона, карбону і тріаса, палеозойські кислі ефузиви, пермські інтрузиви складають складчастий масив Добруджі, породи якого сланці палеозою і вапняки тріаса виступають на поверхні південніше села. Є також відкладення олігоцену, розкриті свердловинами на південь від села Каракурт (піщаники, глини, мергелі).

В неогені відбувалися трансгресії моря, пов'язані з підніманням Карпат і переміщенням Предкарпатського прогину.

В результаті багатократного затоплення відклалися глини з прослоями пісків і вапняки. На вододілах в пізньому пліоцені сформувалися чотири горизонти червоно-бурих глин, що покривають алювій на річкових терасах, потужність яких 5-10 метрів і відрізняються великою щільністю, в'язкістю і водотривкістю (додаток 3).

Впродовж антропогена осадконакопичення відбувалося в континентальних умовах.

Найбільш поширеною гірською породою є лес, що утворився в результаті дії еолових, делювіальних і грунтово-елювіальних процесів в посушливому кліматі. Під назвою «лес» натякають на суглинки крупнопилеватої, стовпчастої окремості, супіску і глини пилової, ясно-бурою, жовтувато-пилового забарвлення, макропористі, карбонатні, не шаруваті, приховано шаруваті. Лес з німецької мови перекладається як «крихкий, сипкий» - континентальна ґрунтовно утворювальна гірська осадова порода сірувато-жовтого, іноді бурого або червонувато-бурого кольору. По складу леси діляться переважно на крупнопилеватий легкий піщаний макропористий суглинок і крупнопилевату слабомакропористу глину і повсюдно покривають вододіли і річкові тераси, потужність яких в межах Причорноморської низовині досягають 30 м, а на пагорбі, а на півночі села, зменшується до 5м (додаток 4).

У міру накопичення лесових порід йшов процес їх руйнування,
зсуву по схилах і вторинного відкладення на схилах долин і балок,
утворюючи продукт вивітрювання - елювій, кінцевим продуктом вивітрювання якого є каолін - біла глина, яка використовується для підвищення якості друкарського паперу. У долинах річок поширені
алювіальні відкладення, що за віком підрозділяються на
ранньо-антропогенові, що покривають VI і V надпойменні тераси; середньо-антропогенові - II    і    III    надпойменні    тераси,    пізніше антропогенове (II і I надпойменні тераси) і сучасні, що складають заплави. Складається алювій з гравієво-галичних, піщаних і мулистих порід.

1.3. Клімат околиць нашої місцевості помірно континентальний з недостатнім зволоженням, короткою м'якою зимою і тривалим жарким  сухим літом.

На радіаційний режим впливають географічна широта, характер атмосферної циркуляції і хмарність.

Середні денні величини сумарної радіації (за даними метеостанції 

м. Болград) складають: пряма 61,7 кал/см2, розсіяна 47,2 кал/см2, сумарна 108,9 кал/см2  і радіаційний баланс ≈ 50,2 кал/см2, альбедо - 20%.

Атмосферна циркуляція відіграє основну роль в зволоженні. Протягом місяців травень-вересень переважає вплив відрогу Азорського максимуму. Протягом року переважають континентальні - 52% і морські - 15% помірні повітряні маси.

Середньомісячні температури ґрунту +26 - +29°С, а абсолютні температури до +60°С, температура повітря +23°С влітку і -2°С  взимку. У Болграді зареєстрований багаторічний абсолютний максимум складає +41°С і мінімум -27°С. Навесні  і восіни  часті заморозки, особливо під час переходу середньодобових температур від 0 до +5°С. Відносна вологість повітря від 86 - 89% взимку, до 62 - 63% влітку. Хмарність відрізняється зимовим максимумом 7-8 балів і літнім мінімумом 2-3 бали.

За рік випадає в середньому 80% рідких, 10% змішаних і 10% твердих опадів. Добовий максимум опадів був відмічений в Болграді - 163 мм, що характеризує зливовий характер опадів в цілому у всьому районі. Тому місцевість, в якій розташоване село, відносять до ризикового землеробства. Режим опадів нерівномірний як протягом року, так і по сезонах. Коефіцієнт зволоження низький, ближче до мізерного. Навіть порівнюючи середньорічну кількість опадів даних метеостанції і багатолітніх спостережень, різняться в межах 30-100 мм в рік. Грозова діяльність виявляється в середньому двічі в рік, приголомшуючи  сільськогосподарські угіддя.

Тривалі періоди без дощу, що супроводжуються високими температурами, викликають сильні засухи до 30-35 днів, найбільша 85 -108 днів. За останніх 2 роки середньорічна кількість опадів в нашій місцевості складає менш 300 мм на рік.

Вітри переважають північної чверті: північно-західні, північні і північно-східні.

1.4. Ґрунтовий покрив всілякий, але в цілому, переважають чорноземи звичайні і південні на лесовидних породах (додаток ­­5). У східній частині села малогумусні, а в західній - потужність горизонту накопичення гумусу в два рази більш, але складають 1-4 см, тому ґрунти в околицях вимагають систему меліоративних робіт. Впродовж багатьох років із-за дорожнечі не покращуються комплексно і не проводяться згідно агротехнічним вимогам сільськогосподарська обробка земле.

Типова рослинність - переважання сільськогосподарських угідь на місці різнотравно-типчаково-ковилових степів. У результаті перебудови господарства на ринкові стосунки, рослинний світ сильно змінився. Знищені   значні площі лісосмуг,   тутові   дерева   на   західній   і   східній окраїнах села, виноградники, збільшені поголів'я великої і малої рогатої худоби в приватному секторі (додаток 6), а надмірний їх випас уздовж берегів річки, на пасовищах і лугах протягом року призводить до витоптування джерел, що живлять річку Ташбунар і місцеве водоймище, яке розташоване в південній, найбільш зниженої частини села, в заплаві річки Ташбунар (додаток 7). Це вплинуло на багато складові природи, ії компонентів, особливо рельєфу, внутрішнім водам, що привело до зміни «невинному» степу до повного невпізнання. Природна рослинність збереглася лише близько до урезів води, на крутих схилах і ярах, недоступною для обробки технікою. Значна розораність земель, знищення багаторічних насаджень, надмірний випас свійських тварин і перехід до ринкової економіки господарства приватного землеволодіння і землекористування, зміна кліматичних умов нашої місцевості: зменшалося кількість опадів і збільшилося кількість днів з сухими гарячими вітрами  протягом року, що вплинуло на особливості формування взаємопов’язаних компонентів природи: рельєфу і внутрішніх вод. Збільшилися площі бузини, полині, дурману, кропиви дводомної, ромашки лікарської, пирію, ковилу і типчаку, цикорію, багато бур'янів на необроблюваних ділянках землі, які використовуються протягом року як пасовища.

Тваринний світ представлений гризунами, лисицями, зайцями, багато ховрахів, польових мишей, птахів, комах. Останніми роками збільшилася кількість хижих птахів, змінилося природнє середовище існування, яке вплинуло на чисельність і видовий склад тваринного світу нашої степової зони.

Ландшафт (з німецької мови «місцевість»), що складає  основу фізико-географічного районування, представлений зоною степів, північною степовою підзоною Когильніцько-Саратського фізико-географічного району, який охоплює перехідну смугу від Південно-Молдавської піднесеності до Причорноморської низовини і характеризується підвищеними і розчленованими річковими долинами і долино подібними балками рельєфу. Самою крайньою є долина Когильника, ширина якої по верхній брівці від 2 до 3 км., по заплаві до 800 - 1000м. Правий вищий схил долини густо порізаний ярами, лівий - значно нижче і менш розчленований. У басейнах річок та ж картина (додаток 8).

У ландшафтній структурі поєднуються місцевості водороздельно-плоскохвилясті з чорноземами звичайними малогумусними малопотужними і чорноземами звичайними малогумусними карбонатними для міцели і придолинні пологі із слабо змитими різницями цих же ґрунтів. Всі вони розорані. Балочні для яру і долинні для схилу місцевості з комплексом чорноземно-лугових і лугових солонцюватих ґрунтів і солончаків служать сінокосами і пасовищами, місцями тут вирощують зернові та кормові культури.

1.5. Головна особливість рельєфу - рівнинність, обумовлена розташуванням області в межах древніх платформних структур Європи, - Східноєвропейської докембрійської і епіпалеозойскої Скіфської. Головні елементи макроструктуре утворилися в результаті прояву складної структури Східноєвропейської платформи і дії на неї тектонічних рухів у сусідніх геосинклинальных областях. З крупних геоструктур знаходяться: Український щит і його схили, Західно-Чорноморська палеозойська синекліза, Преддобруджінська юрська і Причорноморська мелово-палеогенова западина.

В межах Причорноморської западини продовжується відносно спокійне занурення фундаменту платформи до 1600-2000м, ускладнене серією малоамплітудних субширотних розломів.

Скіфська платформа також пронизана дизъюнктивными лініями.

Блокова структура платформ, що виникла в результаті розломної тектоніки, відбилася на формування макро - і мезоформ рельєфу. Такий блок, як Український щит, піддавався переважно поднятиям і в рельєфі виступав як піднесеність.

У сучасному рельєфі відбиті локальні структури, куполи, мульди, розривні порушення та інші (додаток 9). При утворенні морфоструктуры провідну роль належить ендогенному, а підпорядкована – екзогенному, чиннику за участю тектонічних процесів. Екзогенні чинники вирівнювання відбуваються за допомогою денудації і акумуляції.

Морфоскульптурой або структурою називають вагу екзогенних форм рельєфу (від грецького слова «морфе» - форма і латинського слова «scuiptura»- «творення», «різьблення»). Якщо ендогенні процеси, як архітектори виводять на планеті крупні «споруди», то екзогенні вважають за краще працювати над дрібними деталями, що спрощують їх на кшталт мініатюр, статуй і барельєфів на стінах будівель. В одному випадку води, вітер, лід, як різець скульптора, «видаляє» все зайве і створює неповторні контури рельєфу денудації (від латинського слова «denudation» - «оголення»), наприклад, в горах і на узбережжі; у іншому - «ліплять» з піску і глини і інших осадових гірських порід акумулятивний (від латинського слова «накопичення») рельєф, найрізноманітніші горби, гряди на рівнинах, рівні тераси на схилах.

1.6. Найбільш поширені форми флювиальної морфоскульптури - це річкові долини і балки, які розвиваються в умовах давньої і сучасної фізико-географічної обставини при складній взаємодії з морфоструктурой, що визначає просторове положення вічних долин і їх спрямованість. На формування долинно-балочної мережі в антропогене загрозливу дію надали талі льодовикові води, що стікали з Карпат і з боку Полісся.

Виникнення і розвиток ярів нашого краю пов'язане з дією виробничих і антропогенних чинників: наявність крупних схилів, зливовою характеристикою атмосферних опадів, податливість до розмиву балтских піщано-глинистих порід, лесів і лесовидних делювіальних суглинків. Формами лиманово-морської акумуляції є пересипі, коси, стрілки, пляжі, штормові вали і інше.

 Серед форм гравітаційної морфоскульптури (обвали, осипи, зсуви). Найбільш поширені зсуви, розвинені як на схилах річкових долин і лиманів, так і на морських берегах (додаток 10). Їх виникненню на схилах річкових долин і балок сприяє глибинна ерозія, що розкриває водоносні   горизонти,  а   на   морському   узбережжі   -   хвилева   абразія. Зсуви можна вважати формами рельєфу, що утворюються сукупною діяльністю гравітаційних і   ерозійних,   а також ,  абразійних  процесів.

Еолові    форми   рельєфу   -   дюни   (по-місцевому    «кучугури»), прикустові горби, дефляційні     улоговини     на поверхні піщаних акумулятивних форм, зустрічаються як пересипи і перші надпойменні тераси. На плоских лесових рівнинах півдня Одеської області сформувалися суффозійні морфоскульптури – степові блюдця та поди, а на схилах долин - суффозійні воронки, нори і підземні канали.

Біогенні форми рельєфу представлені валами з водоростей на берегах водоймища, кочкарниковими утвореннями на заплавах,   норами і земляними валиками риючих ссавців (додаток 11). До форм рельєфу, створеною людиною, відносяться давні вали, наприклад, «Троянів вал», які проходять в південному заходу від південної частини околиці села через село Василівка на села Залізничне і Табаки (додаток 12), а також кургани, дорожні насипи, які зустрічаються навколо, штучні тераси на схилах, кар'єри, у районах видобутку жовтої глини (додаток 13), яких значно більш в східній частині села, насипи на дорогах, яри, утворені в результаті знищення лісових насаджень, вибоїни.

 У межах нашої місцевості на північному заході абсолютна висота складає 121 м, а на південному сході – 106 м, відносна висота або перевищення найвищою висоти над найнижчою складає 15 м, що є падіння річки Таждбунар і складає перевищення вододілів над тальвегами (вододіли - це піднесення, кордон між двох річок, тальвеги  -  сама   знижена ділянка).

Якщо Одеська область поділена на чотири геоморфологічні області Подільську, Придніпровську, Південно-Молдавську піднесеності і Причорноморську низовину (по Ю. А. Грубріну, який використовував новітні дослідження), то місцевість, на якій ми живемо, до Дунайсько-Дністровської акумулятивної плоско-хвилястої лесової рівнини, нахиленої з півночі на південь від 160-150 до 40-20 м. У вирівнюванні поверхні основну роль зіграли дельтові осідання понтичного віку. У післяпонтичний час вирівнювання йшло за рахунок акумуляції червоно-бурої глини і лусу, товща яких перевищує 30 м. Одночасно відбувалося розчленовування поверхні долинно-балочної мережі, що привело до формування ерозійного - денудатийцінно - акумулятивного рельєфу.

Величина ерозійного розчленовування значна на півночі (до 0,5 км/км2), на півдні вагається від 0,2 до 0,3 км. /км2, що пов'язане із зменшенням на південь амплітуди антропогенних піднять  до 25 м. Панує субпаралельна меридіональна орієнтована ерозійна мережа. Це пояснюється впливом локальних тектонічних порушень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. ГІДРОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕЛА КАЛЧЕВА.

2.1 Гідрографія - розділ гідрології суходолу, який вивчає і описує водні об’єкти, їхнє розташування, походження, розміри,  режим, зв’язки з іншими елементами географічного середовища – кліматом, гірськими породами, рельєфом, ґрунтами, рослинністю тощо.

 У долині річки Ташбунар і її припливів є I і II надпойменні тераси. Глибина долин зменшується з півночі на південь, крутість схилів - до 2-40  проти 6-80 на півночі. Це позначається на характері прояву лінійної і площинної ерозії (інтенсивна площинна і відносно слабка лінійна на півночі, слабка площинна і лінійна - на півдні). Річкові долини на півдні переходять в лимани (р. Ташбунар, басейн якої є територія нашого села, впадає у водоймище), водами яких затоплені заплави і надпойменные тераси (I і II). Між лиманами збереглися широкі до 15-20 км і майже плоскі вододільні простори.

Ерозійні процеси продовжуються в околицях і в даний час, а швидкість їх досить значна - 10- 30 см в рік.

 Річка Ташбунар, природний   об’єкт, бере початок в 2 км на північ від околиці села з невеликого джерела (додаток 14). Приймає правий і лівий притоки, які беруть початок теж з невеликих джерел, що ледве пробиваються з-під землі. Несе свої води через село, розташоване на чотирьох горбах, в басейні річки Ташбунар. У південній частині за селом в 3 км впадає в штучно створений в 50-і роки XX століття водоймище, яке використовувалося для зрошування  і розведення  риби. З півдня водоймище обмежене бетонованою греблею, через яку проведений отвір, і річка несе свої води далі на південь через села Василівка і Кам'янка, впадає в затоку Ташбунар озера Катлабуг (додаток 15). Загальна протяжність річки складає 37 км, сильно обміліла у верхній течії як основна річка, так і  притоки. Тип живлення річки і водоймища змішане, переважає дощове і підземне, а також снігове.

Річка Ташбунар відноситься до малих річок Одеської області, має трохи протяжний вузький басейн, площею 281км2, витягнутий з півночі на південь (у меридіональному напрямі). Має широку і неглибоку долину, схили якої сильно порізані мережею ярів і балок, слабо виражене і замулене русло, а також староріччя, паралельно основному руслу. В даний час русло випрямляється і заглиблюється приблизно на 1-2 см в рік. Островів немає, середня глибина 0,12 метра, середня ширина 0,52 метра, середня швидкість - 0,05м/с.(додаток 16).

2.2 Водоймище села Калчева - унікальне антропогенна споруда – друга важлива гідрологічна складова природи створена в період колективізації господарства, з метою розвитку зрошуваного землеробства і більш комплексного використання - розведення риби, забезпечення потреб місцевих мешканців цінними харчовими продуктами, для вирощування овочевих культур. Загальна площа, відведена для його будівництва, склала 75 га без лісосадильної берегоукріплюючої  смуги з акації білої, гледичої, тополі, софори японської, чагарників, очерету. Загальна довжина 2183 м2, а, в зв’язку з незначними опадами, постійно зменшується. Максимальна ширина – 325 м. Площа водного дзеркала 67,2 га і щорік зменшується через швидке замулювання, результатом якого є зливові дощі. Зараз дзеркальна площа постійно зменшується, середня глибина – 1,8 м, але дно водоймища сильно замулене.

Тваринний світ штучного водоймища унікальний і всілякий: чайки, скопа - рибоїдна птиця, зустрічаються крякви, шилохвости, лисухи, камишниці, нирки, водяні полівки. В околицях багато польових мишей, комах. У чагарниках очерету колись мешкали раки – «індексатори» чистоти води, зараз, на жаль, їх немає. Розводили: толстолобів, карасів, різновиду коропів, судаків, які збагачували харчовий раціон не лише односельців, але і жителів усього району. А який це дивний куточок для любителів рибного лову і просто аматорів  відпочити на лоні природи (додаток 17)!

2.3 Водоносні горизонти кембрію, силуру і девон залягають в застійній гідродинамічній зоні на глибинах 2,5 - 4,5 тис. м і містять води з мінералізацією 100 г /л і більш. У юрських і крейдяних відкладеннях вони залягають в гідродинамічній зоні сповільненого водообміну на глибинах 200-1290 м

Водоносні горизонти в неогенових відкладеннях поширені повсюдно. Вони розкриваються свердловинами і колодязями на глибинах від 5- 9 до 35 і більше метрів. Їх мінералізація вагається від 0,5 до 50 г/л і більш. Місцями на правому схилі правої притоки ріки Ташбунар спостерігали і розчистили більше 10 виходів підземних вод з понтичних глин і суглинків. Вони і живлять в посушливі періоди річку, не даючи повністю засохнути.

В цілому наша місцевість погано забезпечена якісною питною водою. Джерелом прісної, відносно придатної для пиття з найнижчим відсотком мінералізації є свердловина у центрі села з додатковим очищенням та колодязі фізичних осіб жителів села, які в основному, можна використовувати після ретельного кип'ятіння. Тому до води ми відносимося турботливо і економно. Вода - не тільки необхідна для життя, економічного і соціального розвитку, вода - саме життя…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК І НАСЛІДКИ ОРОГІДРОГРАФІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ РІДНОГО КРАЮ

 Кількість ярів в околицях села, та і в самому селі зростає катастрофічно швидко. Школярі і жителі села садять по берегах річки дерева, чагарники двічі в рік, але вівці, велика і мала рогата худоба, гуси поїдають молоді рослини, знищуючи їх. Таким чином, береги, що «облисіли», легко розмиваються під час сильних дощових потоків, що не зустрічають на своїй дорозі жодних перешкод, оскільки на східній, більш піднесеній, околиці села повністю знищені за останні  роки лісосмуги тутового дерева, багаторічних  акації, розорані землі на значних ділянках .

Протяжність яру на сході села по вулиці Бундєва Мінко збільшилася на 2 м 80 см за один рік, з'явилося у великій кількості «сповзаючих» ділянок ґрунту і збільшилася розмитість берегу лівого притоку річки, русло якого знаходиться на відстані 15 м. У великій кількості з'явилося в околицях села і в самому селі вибоїни, які передують яру і лише заросшим чагарником, деревами, травою яри перетворюються за багато десяток років в балки, для яких робота текучої води відносно безпечна. За 15 місяців у східній частині села в лівій притоці ріки Ташбунар водопад заввишки 3 метри зменшився удвічі і періодично пересихає, а береги «розфарбовані» зсувами, які підбираються по провулку до житлових будинків вулиці Бундєва Мінко (додаток 18). Причиною цього негативного явища є «знищення» лісосмуг  тутового   дерева  і  гледичої із західного пагорба села.

В період короткочасних зливових дощів, що характеризує кліматичні умови місцевості, бурхливими потоками «летить» вода з більш піднесеної ділянки в річку, відносячи незакріплені нічим ґрунти, пилуваті, легкозмиваєми. До першого житлового будинку яру залишилося «добратися» всього 1м, рік тому було 1,3 м, що означає збільшення майже на 0,3 м за рік, через пару років яр зруйнує забори господарів. На роз'яснювальну роботу було потрібно лічені дні. На початку нас переконували, що це «сила природи» - проти неї не постоїш, потім разом з господарями і школярами, вийшли садити дерева, а потім зрозуміли, що необхідно терміново укріплювати лівий берег притока річки Ташбунар, садити більш масивніші дерева, оскільки правий схил, хоча і сильно розмитий, але коренева система коренева система суцільних рослин тополі, акацій, чагарників затримують розмив берегової частини. Розміри інших ярів досягають від декількох метрів до одного км і більш, особливо багато їх в північно-західній і північно-східній частинах села, де безглуздо знищені лісопосадки, більш піднесені, горбисті ділянки, ухил яких складає від 15 до 45 градусів.

Аби не затоплювала річка знижені ділянки, річкову долину поглибили екскаватором. Із-за близького рівня ґрунтових вод, береги швидко заросли травою, що зберігають їх від змивання, але під час сильних зливових дощів русло переповнюється і затоплює прилеглі знижені ділянки, формуючи невеличкі озера останці.

 Терикони - це рукотворні гори, створені людиною після витягання корисних компонентів і викидів порожньої породи.

У нашій місцевості до териконів можна віднести лише гори сміття, які досягають висоти більше 3 м і не завжди створені спеціально для цього відведені місця. У південно-східній частині села є такий «терикон» з відходами великої рогатої худоби. Враховуючи те, що він є джерелом високоякісного природного добрива, розмір його швидко скорочується, завдяки використанню в господарській діяльності фермерів нашого краю.              Насипи основних доріг знаходяться в задовільному стані. Вони, в основному, сполучають північ і південь села по центральній вулиці і пари паралельних вулиць з величезними вибоїнами. Гребля у водоймища, що перекриває ії південну частину, була побудована залізобетонними плитами з врахуванням всіх потреб гідрографії. Тому навіть сильні зливові потоки не руйнують її, лише виходять з берегів, відносячи разом з водою на південь, коштовних мешканців.

 Звичайно ж, сучасні антропогенні форми рельєфу, оранка і обробка полів позначаються на загальну структуру рельєфу і особливо надмірний випас худоби протягом всього року, які затоптують підземні джерела води і сприяють пересиханню русла річки Ташбунар.

 Оскільки Болградський район розташований недалеко від альпійсько-гімалайської складчастої структури - гір Вранча, системи Карпатських гір, для якої характерні як відносна стійкість, так і рухливість земної кори, «відгомони», яких доходили до території нашої місцевості 3-5 балів за шкалою Ріхтера (1977, 1989, 2001, 2004 рр.). Але переважає стійкість, оскільки велика територія є південною частиною Східноєвропейської платформи – древньої  відносно стійкої ділянки землі, для якої характерні повільні піднімання або опускання.

 Елементи створені водним потоком флювиального  (від латін. сл. vluvius - «річка») рельєфу - річкове русло, що несе воду і піщані пляжі, що розкинулися   по   берегах,   і   рівні   майданчики сходинок, - вод. Ці форми виникли в результаті ерозії (від латинського слова «erosion» - «роз'їдання»), тобто руйнівній діяльності потоку.

Цікаво відзначити, що яри, розвиваючись, як би задкують вгору по схилу в напрямі, протилежному до руху водного потоку речовини. Те ж саме відбувається з береговим обривом, від якого вода відносить уламки вниз за течією річки. Бутовий камінь - основний уламковий матеріал, який багато років води Ташбунара перекочували; звідси і дослівний переклад річки - «кам'яний колодязь» і назва села Кам'янки, розташованого на березі Ташбунара.

 В результаті сучасних природних процесів відбуваються зміни рельєфу. Навіть за настільки короткий час, рік-півтора, і рельєф змінений, а за довгий геологічний час - і поготів. Екзогенні (зовнішні) і ендогенні (внутрішні) процеси діють одночасно, створюючи і руйнуючи. . Прислів'я свідчить: «Вода камінь гострить», тому найтвердіші породи, що складають земну кору, здатні руйнуватися під дією зміни температури повітря, талих і текучих вод, що попали в міжгір'я насіння рослин. Повільно і одночасно «швидко» йдуть процеси зміни орографії, гідрології і інших компонентів природи: утворюються яри, балки, вибоїни, наноси водами в знижених ділянках. І цьому всьому «допомагає» господарська діяльність людини. Ерозія древна, як і сама господарська діяльність, а «прискорена» людиною, протікає швидко, бурхливо і наводить до повного руйнування природних комплексів. А як би людина не тішилася, що вона «вінець природи», вона всього лише крихка його частина. І руйнування природних комплексів приведе до його власного руйнування. Тому настільки доцільно знати якомога більше про природу рідного краю, щоб не нашкодити, не зруйнувати…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Результати виконаної роботи дозволяють зробити наступні висновки:

- багаті і своєрідні орогідрографічні особливості околиць села Калчева, малої частки Одеської області і України;

- орогидрографические особливості схильні до змін, як природніх, так і антропогенних;

- необхідно  розробити  заходи  щодо зменшення  негативних наслідків, руйнування природньої рівноваги яка впливає на ефективність сільського господарства та екологічну збалансованість навколишнього середовища.

Земельні і водні ресурси, які людина використовує в сільському господарстві, є найважливими складовими орогідрографічних особливостей нашого села. З часом вони змінюються і погіршуються…

Вода не лише необхідна для життя, вона - саме життя. У населеному пункті відчувається дефіцит якісної питної води… Кількість її не можна збільшити, але зберегти що є - ось наше завдання!

 А для цього необхідно:

- збільшити кількість багатолітніх насаджень, особливо на піднесених і нерівних ділянках села, берегів річки;

-    комплексно використовувати господарські відходи, особливо ті, які можна знищити самостійно або використовувати повторно;

- грамотно   проводити   меліоративні      роботи,   пов'язані   з сільськогосподарським виробництвом;

- обмежити цілорічний випас худоби;

- терміново укріпити лівий схил лівої притоки річки Ташбунар по вулиці Бундєва Мінко, який розмивається і утворює величезні яри, загрожуючи зносом житлових будинків;

- проводити інформативну і природоохоронну роботу серед учнів закладу, громадськістю села, публікувати матеріали науково-дослідницьких робіт у засобах масової інформації.

Моя Батьківщина – це моя родина, це місці, де я народився і живу, це моє рідне село Калчева, Одещина, рідна України.

Не варто забувати набутий досвід і те, що вже зроблено, але треба шукати і нове… Не бійтесь, експериментуйте, результати обов’язково будуть.

Прекрасний край, родючий… Тому не лише милуватися природою нашого краю треба, а й зробити його квітучим, вивчати особливості формування і розвітку, зміни і наслідки не лише природніх, а й антропогенних процесів. Направити роботу на сталий розвиток – стратегію людства, який задовольняє  потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу здатність наступних поколінь задовольняти їхні власні потреби. Ми маємо навчатися узгоджувати свої потреби з можливостями довкілля. 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Географічна Енциклопедія України. В 3-х томах. - Київ: Українська Енциклопедія ім. М. Бажана, 1990 - Том. 3. – 501 с.

2. Гідрологічні характеристики рік|речки| України. – К.: Ніка - Центр, 2002. – 392 с.

3. Дослідження природних ресурсів на території Одеської області та оптимізація природокористування. Звіт з науково – дослідженої роботи (заключення), розділ II. Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова: Керівник Пилипенко Г. П. - № ДР 01040000499. Одеса, 2006. – 393 с.

4. Історія міст и сіл Украинской РС/Під ред. А. П. Чередниченко. - Київ: ІІАН, 1978. – 866 с.

5. Одеська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина /Під ред. Т. В. Погурельська - К.: ТОВ «Видавництво «Мапа», 2002. - 20 с.

6. Природа Одеської області|. Ресурси, їх| раціональне| використання| і охорони| / Під ред. Г. И. Швебса и Ю. А. Амброз. – Київ - ООдеса: Вища школа, 1979. - 144 с.

7. Природа Української СРР. Ландшафти и фізико-географичне| районування| / Під ред. А. М. Маринича, В. М. Пащенко, П. Г. Шищенко. - К.: Наукова думка |мнение|, 1985. - 224 с.

8. Субботин Л.В. Памятники культури Гумельниця вівденного заходу України. Видавництво «Наукова думка» 1983 г.

9. Топографічна карта околиць села Калчева. Київська військово-топографічна фабрика. 2001г.

10. Топчієв О. Г., Толкаченко Л. П. Мій рідний край  - Одещина. Підр. для 8 класу – Одеса: Ярослав, 2004. – 160 с., іл.

11. Інтернет ресурс https://earth.google.com/web/@0.02074361,-0.42628575

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Додаток 1. Мапа південної частини Одеської області

  Масштаб 1:1000000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Додаток 2. Мапа  околиць села Калчева

          Масштаб 1:500000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Додаток 3. Червоно-бурі глини на річкових терасах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4. Відшаровування лесоподібних суглинків

     на лівому узбережжі правого притоку річки Ташбунар

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

                            Додаток 5. Ґрунтовий покрив. Чорноземи звичайні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6. Надмірний випас свійських тварин у вздовж

         побережжя  річки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7. Південна найбільш знижена частина села

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8. Яри

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9. Розривні порушення сучасного рельєфу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 10. Зсуви на схилах річки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 11. Земляні валики риючих ссавців

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 12. Троянів вал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 13. Кар’єр видобутку жовтої глини на сході села

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 14.  Джерело - початок річки Ташбунар

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 15 Місце впадіння річки в водоймище

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 16. Сучасні розміри річки Ташбунар

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 17. Водоймище – дивний куточок для відпочинку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 18 Житловий будинок вулиці Бундєва Мінко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 19 Покращення стану навколишнього середовища

doc
Додано
9 лютого
Переглядів
57
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку