Кліматотвірні чинники. Кліматичні пояси і типи клімату Землі.

Про матеріал

Технологія, що забезпечує вищий рівень пізнавальної самостійності учнів – дослідницька, тому завжди на своїх уроках я нею послуговуюся. Мета – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об'єднання розвитку інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу, формування активної, компетентної, творчої особистості .

Основні прийоми даної технології, які застосовую на уроках це

розв'язування географічних задач,словниково–номенклатурна робота,аналіз навчальної, економічної та політичної інформації,картографічні тренінги,творчі лабораторії.

Наявність цілісної системи організації дослідницької діяльності при вивченні географії, що сприяє розвитку в дітей потреби в самореалізації, виховує особистість школяра, який прагне до максимального вияву свого інтелектуального та творчого потенціалу, і є запорукою формування компетентної особистості школяра, здатної вирішувати проблеми суспільства .

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Перегляд файлу

1

 

Тема. Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії і температури повітря. Повітряні маси. Циркуляція атмосфери. Вплив підстилаючої поверхні і рельєфу на клімат.  Кліматичні пояси і типи клімату Землі.

Автор, розробник:  Шкляр Людмила Миколаївна.

Предмет: географія      

Клас : 7

Тривалість уроку: 45 хв.

Тип уроку: розширення знань, умінь та навичок.

Вид уроку: вивчення нового матеріалу.

Технологія уроку: технологія формування творчої особистості.

Мета: узагальнити знання учнів про погоду, клімат, атмосферні процеси; показати вплив географічного положення, океанів та рельєфу на клімат;

аналізувати та систематизувати знання учнів про особливості типів клімату Землі; формувати знання про основні та перехідні кліматичні пояси;

розвивати мислення, уяву, здібності дітей, критичне мислення; закріплювати навички роботи з кліматич­ною картою та кліматодіаграмами;

виховувати бережливе ставлення до природи, інтерес до знань, формувати загальнокультурні та соціальні компетентності.

Задачі :

дізнатися про роль кліматичних чинників у формуванні клімату; про причини, що зумовлюють різноманіття типів кліматів на Землі;

визначати за кліматичними картами  кліматичні пояси та області;

пояснювати переміщення повітряних мас на різних широтах, розподіл температур та тиску на Земній кулі;

порівнювати циркуляцію атмосфери в екваторіальних, тропічних, помірних та полярних широтах;

вміти характеризувати та порівнювати  кліматичні пояси.

Основні поняття: клімат, кліматотвірні чинники, кліматичний пояс,температура, тиск, кліматодіаграма, сонячна радіація, циркуляція атмосфери.

Обладнання:«Карта кліматичних поясів», кліматодіаграми різних типів клімату, атласи, підручники, «Карта розподілу кількості сонячної радіації», таблиця «Загальна циркуляція атмосфери».

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь.

 

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Що спільного та відмінного між поняттями «погода» та «клі­мат»?

Сила, з якою повітря тисне на земну поверхню, називається

Що таке вітер? Які типи вітрів вам відомі? Як називаються постійні вітри, що утворюються над земною поверхнею?

Лінії, що з’єднують точки з однаковою температурою, тиском?

5. Які карти використовують під час вивчення кліматів Землі?

     6. Назвіть основні кліматотвірні чинники.

     7. Які основні типи клімату існують на Землі?

     8. У якому кліматичному поясі знаходиться більша частина території України?

Прийом «Міні-практикум».

http://image.slidesharecdn.com/7gmbu-130909093246-/95/7-gm-bu-20-638.jpg?cb=1378738515

 

Міні - конкурс «Знавець кліматичної карти»

Учитель пропонує учням уявити перед собою кліматичну карту і відповісти на запитання:

а) Яка приблизно кількість опадів випадає в районі екватора? у тропічних широтах? в Україні?

б) Де спостерігаються найнижчі та найвищі середні температури повітря?

в) На яких материках області з мінімальною кількістю опадів займають великі площі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Метеорологічний прогноз уроку

    Упродовж найближчих 45 хвилин на вас очікує несподі­ваний град захоплюючих завдань про клімат. На зміну сков­занню по тернистому шляху знань обов'язково прийде успіх від напру­женої роботи зі з'ясування причин зональних відмінностей кліматич­них умов. Вважаємо, що протягом усього часу буде простежуватися жага до відкриття нового і невідо­мого, шквал різноманітних цікавих завдань і запитань та нескінчен­на буря емоцій. Разом ми почує­мо яскраві, як блискавка, відпові­ді. Поступово розвіється туман не­зрозумілого та невідомого, і ми, без сумніву, доведемо, що заслуговує­мо на успіх! Сміливо вирушайте в безхмарну по­дорож і досягніть чудових результа­тів! Хай щастить вам!

ІV. Поглиблення й розширення знань.

Бесіда

Що означає в перекладі з грецької мови слово «клімат»?

Які кліматотворні чинники ви знаєте?

Пояснення вчителя

1.Кліматотвірні чинники.

Для різних районів земної кулі характерний свій тип клімату. Але навіть на одній широті в різних районах клімат буде різний. Усі ці відмінності визначаються кліматотвірними чинниками.

Від чого залежить кількість сонячного тепла, яку отримує земна поверхня?

1.Види сонячної радіації (космічні чинники). Радіаційний баланс.

Прийом «Мудрі сови»

Учні самостійно опрацьовують зміст 1 розділу  тексту підручника та відповідають на запитання.

Обговорення:

Пригадайте, чому кількість сонячної радіації, що надходить на земну поверхню, нерівномірна?

Дайте визначення поняттям альбедо, пряма та розсіяна радіація.

Чи однакову кількість тепла одержують різні частини земної поверхні? Поясніть чому?

Як змінюється кількість сонячної радіації та температура  від екватора до полюсів?

Як впливає на кількість сонячного тепла нахил земної поверхні?

Прийом «Математична хвилинка»

Підрахуйте, у скільки разів північні широти Земної кулі отримують менше сонячної радіації, ніж екваторіальні. Зробіть висновок.

Прийом «Творча лабораторія»

1.Користуючись  кліматичною  картою з’ясуйте, де спостерігаються найвищі та найнижчі температури на земній поверхні?   

2.За допомогою кліматичної карти атласу проаналізуйте середню температуру липня на екваторі, тропіку, помірних широтах, полюсах.

3. Назвіть уявні лінії, що є межами теплових поясів?

Висновок  Нерівномірний розподіл сонячного тепла залежить від географічної широти, тому найвища температура повітря спостерігається біля екватора, а найнижча – біля полюсів.

Прийом «Проблемне питання»

Чому ізотерми не завжди підпорядковані закону широтної зональності?

Учитель. З географічним положенням пов’язана й атмосферна циркуляція.

2.Циркуляція атмосфери (плане­тарні чинники).

 Вправа – демонстрування (дослідницька робота)

Пригадайте, що таке вітер?

При яких умовах виникає вітер? (при різниці  атмосферного тиску)

   Спробуйте за допомогою простого експерименту з кулькою самостійно створити вітер у кімнаті.

Дії. Надуйте кульку. Потім легенько стисніть її і відчуйте, що в кульці є повітря, і воно має вагу, силу? Де тиск вищий в кульці чи в кімнаті?(в кульці). Відпустіть горловинку кульки та  відчуєте легенький вітерець.

Отже, ми створили  різницю тисків і отримали вітер.

Прийом  «Географічний  практикум».

Робота зі  схемою «Загальна циркуляція атмосфери».

Де розташовані на земній кулі пояси високого та низького атмосферного тиску? Скільки їх?

Поясніть механізм утворення поясів атмосферного тиску.

Як утворюються постійні вітри? Графічно зобразіть їх на схемі.

 

Прийом «Робота в групах»

Група 1

Завдання. Використовуючи текст і рисунки підручника, зобразіть схему розподілу поясів атмосферного тиску на Землі та покажіть на ній напрямки пасатів. Складіть стислу характеристику пасатів.

Група 2

Завдання. Використовуючи текст і рисунки підручника, зобразіть схему розподілу поясів атмосферного тиску на Землі та покажіть на ній напрямки західних вітрів. Складіть стислу характеристику західних вітрів.

Група 3

Завдання. Використовуючи текст і рисунки підручника, зобразіть на схематичних рисунках механізм утворення стокових вітрів. Складіть стислу характеристику стокових вітрів.

Група 4

Завдання. Користуючись  кліматичною  картою, з’ясуйте райони поширення мусонних вітрів. Складіть стислу характеристику мусонних вітрів.

Група 5.

Завдання. Схематично зобразіть горизонтальний та вертикальний розрізи циклону та антициклону у  Пн. півкулі  землі.

Робота зі словником (виписати в зошит визначення терміну ПМ)

Прийом «Творче конструювання».

Охарактеризуйте основні типи повітряних мас. Заповніть таблицю «Властивості повітряних мас», використовуючи схематичні стрілки. 

Повітряні маси

екваторіальна

тропічна

помірна

арктична

температура

 

 

 

 

тиск

 

 

 

 

опади

 

 

 

 

Конкурс « Відгадай та поясни поняття»

Схематично зображені різні типи атмосферних фронтів.

 http://geology.lnu.edu.ua/phis_geo/fourman/E-books-FVV/Interactive%20books/Meteorology/About%20Meteorology-climatology/6872_006.gif

 

3) Характер підстилаючої поверхні (географічні чинники).

Прийом «Робота з картою»

Дослідити вплив гірських систем на клімат Євразії.

Дослідити вплив рівнинної території на клімат Пд.Америки.

За допомогою карт визначити теплі та холодні течії  й охарактеризувати їхній вплив на клімат материків.

2.Кліматичні пояси та області світу. 

Бесіда.

Що таке кліматичний пояс?

Які типи кліматичних поясів вам відомі?

Які основні відмінності між основними та перехідними кліматичними  поясами?

Під впливом яких чинників формуються кліматичні області?

Який пояс має найбільшу кількість кліматичних областей?

Прийом «Міні-змагання». Учитель об'єднує учнів у чотири команди. Кожна команда характеризує один з основних кліматичних поясів. Вони мають скласти про нього цікаву, захоплюючу розповідь, звернувши увагу на переваги «свого» поясу. Потрібно сказати про розташування поясу та його меж, особливості клімату, пори року. Під час підготовки можна використати підручник і кліматичну карту світу. Виступи команд мають бути точними, лаконічними й конкретними. Під час виступів решта учнів заносять відомості про основні кліматичні пояси до таблиці.

Кліматичний пояс

Атмосферний тиск

Переважаюча повітряна маса

Середні температури взимку і влітку

 Кількість опадів та   режим випадіння

Екваторіальний

 низький

 ЕПМ

 +24

 2000 мм, цілий рік

Тропічні

 високий

 ТПМ

 +16; +32

 200 мм

Помірні

 низький

 ППМ

 -8; +20

 600 мм

Полярні

 високий

 АПМ

 -20; +5

 200 мм

Прийом «Географічна задача». Кліматичний пояс, клімат якого формують повітряні маси одного типу, називаються основними. Сформулюйте визначення перехідного кліматичного поясу.

Назвіть перехідні кліматичні пояси.

Які повітряні маси панують в субтропічному поясі влітку, а які - взимку?

http://notatka.at.ua/_pu/22/13068503.png

Фізкультхвилинка.

За нашою плідною роботою ми не по­мітили, що сонечко вище піднялося на небосхилі. Стає нестерпно задуш­ливо. Атмосферний тиск почав зни­жуватися. З'явився свіжий вітерець, який подув із заходу на схід та при­ніс темні дощові хмари. Раптом по­чали падати перші краплинки дощу. Далі дощ стає сильнішим. Гримить грім! Спалахує блискавка! Починаєть­ся злива! Поступово дощ закінчуєть­ся, вітер стихає і настає тиша. Знову з'являється яскраве сонечко, яке на­дає нам енергію для подальшої плід­ної роботи.

V. Первинний контроль сформованості знань і вмінь учнів.

Тренувальні вправи на застосування набутих знань.

За картою атласу ст.7 визначте кліматичні умови Аравійського півострова, Амазонії, острова Гренландія.

 Прийом «Географічний практикум».

 Проаналізуйте кліматодіаграмами різних типів кліматів та встановіть, яким кліматичним поясам вони притаманні.

 

 

 

 

 

VI.   Закріплення вивченого матеріалу.

Географічний диктант

1. Цей кліматичний пояс займає значну частину островів Північного -Льодовитого океану та крайню пів­нічну частину Євразії. Середня температура липня — 0°... +8 °С, січня 16°... 32 °С, річна кількість опадів становить 200—500 мм. (Арктичний.)

2. Ця область помірного поясу займає крайній захід Європи. Протягом року тут переважає вологе атлантич­не повітря. т°с - 0... +6 °С, т°л — +10°... 18 °С. Кількість опадів (до 1000 мм) випадає рівномірно упродовж року. (Область морського клімату.)

3. Для цієї кліматичної області субтропічного поясу характерні волога і тепла зима ( +8° +10 °С) та сухе жарке літо (+24 °С). За рік випадає від 400 до 1000 мм опадів. (Середземноморський клімат.)

4. Цей тип клімату подібний до клімату Сахари. Пісок влітку розжарюється до +80 °С, а повітря в тіні іноді прогрівається до +50 °С. Цілий рік дмуть паса­ти. Річна сума опадів — до 100 мм. (Тропічний пустель­ний)

5. Для цього типу клімату характерні великі сезонні контрасти в температурі та зволоженні. Взимку конти­нентальне повітря зумовлює значні морози й вітри (-8°. 24°С). Літо тепле і вологе ( +8°... 16 °С) дає 3/4 річної суми опадів. Напрямок вітру змінюється двічі на рік. (Помірний пояс, область мусонного кліма­ту.)

6. Цей кліматичний пояс займає південну і південно-східну частини Євразії. Високі температури протягом року. Опадів багато, в окремих місцях понад 3000 мм. Влітку випадає близько 90 % річної суми опадів. (Суб­екваторіальний пояс.)

7. Цей тип клімату характерний для островів Південно-Східної Азії та південної частини півострова Малакка. Основні його особливості — висока темпера­тура і рясні дощі впродовж року (Екваторіальний)

8. Тип клімату в районі Аральського моря. (Конти­нентальний, помірного поясу)

9. Тип клімату на півострові Індостан. (Субеквато­ріальний)

10. Тип клімату на більшій частині Європи. (Помірно- континентальний)

Взаємоперевірка.

Прийом «Чомучки»

Чому Атлантичний океан найбільше впливає на клімат Євразії?

Чому узбережжя Скандинавського півострова тепліше, ніж узбережжя острова

Ґренландія?

Чому на західних схилах Карпат опадів випадає більше, ніж на східних?

Чому Черапунджі — найвологіше місце?

Чому на Аравійському півострові мало опадів?

Чому в Антарктиді завжди холодно?

VІІ. Рефлексія

Дискусійна сітка

Яка  користь мені, учню 7 класу, у вивченні теми «Клімат»? Чи є ці знання значущими для моєї майбутньої діяльності і життя?

Так

Не знаю

Ні

 

 

 

VIII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

 Завдання за вибором

Середній рівень Нанесіть на контур­ну карту межі основних та пере­хідних поясів і підпишіть їх.

Достатній рівень Які антропогенні фактори  можуть спричиняти зміни клімату? Відповідь обґрунтуйте за допомогою конкретних прикладів.

Високий рівень Користуючись підручником і атласом, скла­діть - стислу кліматичну характеристику своєї місцевості. Зробіть ви­сновки про тип клімату.

ІХ. Підведення підсумків

Зачитайте висновки в кінці параграфа.

Учитель. Вважаю, що метеорологічний прогноз виправдався. Кож­ний із вас добре упорався з таки­ми важкими, на перший погляд, завданнями. Ви, як справжні на­уковці, з великою наполегливіс­тю і сумлінністю добре працювали й отримали гарні оцінки. Зичу вам здоров'я та перемоги!

Х.Додатковий матеріал до уроку

Погляд у минуле.

 Довідатися про клімат минулого можна по-різному. Найбільш надійні дані надають гідрометеорологічні станції. Але світова мережа таких станцій існує лише близько 100 років, тому інформацію про тривалі зміни клімату доводиться одержувати з інших джерел. З цією метою використовуються додаткові природні та історичні факти: їх отриму­ють, вивчаючи торфовища, льодовики, відклади на дні озер, а також літописи й археологічні знахідки. Вони дозволяють відновити клімат минулого за сотні й навіть тисячі років.

Історія клімату записується в будові дерев. Зі стовбурів спе­ціальними бурами висвердлюються циліндричні палички-керни. Їх шліфують, а потім вивчають.

Інформація про газовий склад давньої атмосфери, про її темпе­ратуру «захована» і в пухирцях, вморожених у лід. Глибоке буріння в льодовикових покривах Антарктиди та Гренландії, хімічний ана­ліз узятих проб дозволили відновити кліматичні умови за останні 150 тис. років.

• Уявлення про клімат давніх геологічних епох дають осадові породи відповідного віку. Так, викопні товщі солей можуть бути надійними індикаторами давнього спекотного і сухого клімату. Боксити, напри­клад, свідчать про спекотні та вологі кліматичні умови минулого. Для відкладень холодного клімату характерні великі уламки, що утвори­лися внаслідок фізичного вивітрювання гірських порід.

 

Сторінка допитливих.

За часів вітрильного судноплавства мореплавці шукали області, де дмуть пасати, та уникали районів, де панував штиль. Ці великі безвітряні зони — «кінські широти» — розташовані за областями пасатів навколо Північної та Південної півкуль. Назву цим районам штилів — «кінські широти», дали іспанські моряки, які перевозили коней зі Старого світу до іспанських колоній на відкритий Колумбом американський материк, де коней не було. Коли кораблі іспанців потрапляли в безвітряні місця, вітрила провисали, рух припинявся, запасу кормів не вистачало, багато коней гинуло, і їх викидали за борт.

Прийом «Подорож до казки»

Уривок казки про одинокого Троля.

    Троль вирішив побудувати будинок ближче до сонця, сподіваючись, що в такому будинку навіть узимку буде тепло.Троль узявся за роботу, він збирав усюди камені і нагромаджував їх один на одного. Незабаром гора з каменів піднялася ледве не до самих хмар. «Тепер я побудую собі будинок на вершині цієї гори. Буду жити в самого Сонця під боком. Уже поруч із Сонцем не замерзну!»- сказав Троль. І Троль подерся на гору. Тільки, що таке?! Чим вище він лізе, тим холодніше стає. Дістався до вершини. «Ну,- думає -, звідси до сонця рукою подати!» А в самого від холоду зуб на зуб не попадає. Цей Троль був дуже впертий: якщо вже йому в голову, що западе, нічим не виб’єш, вирішив на горі будинок побуду ти – і побудував. Сонце наче близько, а холод усе одно до кісток пробирає. Так цей дурний Троль і замерзнув»
- Чому замерзнув Троль, адже на горі й справді ближче до Сонця?

 

Географічний практикум.

Підніміть руку, коли в розповіді барона Мюнхгаузена почуєте неправильні
твердження.
«Юний друже! Я пішки дістався від Північного полюса до Півден­ного. Це відстань у 20 тис. кілометрів. Мій шлях увесь час лежав суходолом. Клімат багатьох районів Південної півкулі схожий на клімат Північної. Найчастіше це спостерігається в районах з однаковою широтою, тільки коли в Північній півкулі зима, у Південній — літо. У районі екватора завжди волого і спекотно, сонце там постійно ви сить прямо над головою. Дуже сухо і спекотно поблизу тропіків. Найменше опадів випадає в горах. Особливо мені запам'яталася пустеля Сахара: удень там спека, а вночі без багаття не зігрієшся. Моя по­дорож закінчилася на Північному полюсі в Антарктиді. Обійшовши навколо полюса, я здійснив навколосвітню подорож за кілька хвилин»
Експрес – тест.

1.Стан нижнього шару атмосфери в даному місці за певний час:
а) погода;    б) клімат.

2.Прилад для вимірювання атмосферного тиску:
  а) термометр;     б) флюгер;    в) барометр.

3.Вітер, що дме взимку з суходолу на море, влітку з моря на су­ходіл, називається:

а) мусон;      б) бриз.

4.Найбільше температура повітря залежить:

 а) від напрямку вітру;

 б) від атмосферного вітру;

 в) від кута падіння сонячного проміння.

5.Вітри, що змінюють напрям двічі на добу:

а) бризи;      б) мусони.

6.Прилад для визначення швидкості і напряму вітру називається:
   а) барометр;    б) флюгер;   в) гігрометр.
7.Безпосередньо з повітря конденсуються такі опади:
   а) дощ; б) туман;     в) роса;  г) сніг.

8.Клімат – це:

   а) стан атмосфери в даному місці;

  б) це багаторічний режим погоди у даній місцевості;

  в) повторюваність погоди.

 

Завдання на встановлення відповідності

1.Встановіть відповідність між лініями , що наносять на карту , та їх змістом:

1. Ізотерми             А    лінії , якими на карті позначають точки з

                                        однаковим атмосферним тиском;

2. Ізобари               Б    лінії , якими на карті позначають точки з

                                        однаковою температурою;

3. Ізогіпси              В    лінії , якими на карті позначають точки з

                                       однаковою кількістю опадів;

4. Ізогієти               Г    лінії , якими на карті позначають точки з

                                      однаковою висотою.

2.Встановіть відповідність між явищами атмосфери та їх характеристиками:

1. циклон                   А  вихороподібний рух повітря з низьким

                                       тиском у центрі, різке погіршення погоди;

2. антициклон           Б  шаруваті хмари, затяжні опади і потепління;

3.теплий фронт          В  безхмарна і сонячна погода,  влітку спекотно,

                                         взимку –  морози;            

4.холоднийфронт.     Г купчасті хмари, зливові опади і  похолодання.

3.Встановіть відповідність між кліматотвірними чинниками та їх проявами:

1.географічна широта;                   А   із моря рухається вологе повітря

2.переміщення повітряних мас     Б   теплі течії зволожують клімат

   над земною поверхнею;                   морського узбережжя;

3.характер підстилаючої                В  температура знижується від

    поверхні;                                        екватора до полюсів;

4. температурний градієнт.            Г  температура повітря   знижується

                                                              з  підняттям на гірські вершини.

 

Географічні задачі

1.Визначте тиск на вершині г. Говерли (2061 м), якщо біля підніжжя він становить 730 мм рт. ст.

2.Визначте температуру на вершині г.Говерли (2061 м), якщо біля підніжжя вона становить +18 0С.

 

Гра «Вірю – не вірю»

1.Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню.

2.Вітер – це горизонтальне переміщення повітря з області низького тиску в область високого тиску.

3. Атмосферний тиск знижується з підняттям на 1 км на 10,5 мм рт. ст.

4. Чим більша різниця у атмосферному тиску між об’єктами, тим сильніший вітер.

5. Атмосферний тиск вимірюється за допомогою барометра.

6. Нормальним атмосферним тиском для всіх точок планети є 760 мм рт.ст.

7. Напрямок та сила вітру вимірюється за допомогою флюгера

Експеримент

Тиск повітря

Мета експерименту: показати, що існує тиск повітря.

Матеріали: довга лінійка, стіл, газетний лист.

Процес: покладіть лінійку на край столу так, щоб половина її звисала зі столу; чотири рази складіть газетний лист; покладіть складену газету на що знаходиться на столі кінець лінійки; пальцем стукніть по звисаючих кінців лінійки; подивіться, як поводиться лінійка і накриває її кінець газета; розгорніть газетний лист і накрийте їм лежить на столі частина лінійки; подивіться, що станеться з лінійкою і газетою.

Підсумки експерименту: розгорнуту газету важче підняти, ніж згорнуту, вона може навіть порватися, але підніметься лише трохи .

Чому  так? Вага згорнутого і розгорнутого листа один і той же, але розгорнутому листу заважає піднятися тиск повітря. Повітря притискує газету до столу. Цей повітряний стовп тисне на всі предмети. Чим більше їх площа, тим більший тиск вони відчувають. Коли ми розгорнули лист, то його площа збільшилася в 16 разів, і в стільки ж разів зріс тиск повітряного стовпа.

 

docx
До підручника
Географія 7 клас (Гілецький Й.Р., Чобан Р.Д., Сеньків М.І.)
Додано
24 грудня 2017
Переглядів
707
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку