Дослідницька робота: " Птах року- горлиця".

Відділ освіти Мелітопольської районної державної адміністрації

Астраханська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Мелітопольської районної ради

Запорізької області

1.Вступ.

Гіпотеза: вивчення птахів рідного краю, поширення знань про  різноманітність птахів що сприяє бережливому ставленню до них та їх природного біотопу.

Актуальність. Українське товариство охорони птахів спільно з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді проводять щорічні природоохоронні акції «Птах року», аби привернути увагу громадськості до проблем охорони конкретних видів птахів, зібрати деяку наукову інформацію та сприяти охороні місць, природних реалів їх проживання. Важливим є залучення учнів до активної природоохоронної роботи, виховання відповідального ставлення до проблем вивчення та охорони птахів України.

Цьогоріч у рамках акції птахом року визнано   Горлицю звичайну.

Мета: вивчення біологічних особливостей птахів певного виду та різних видів птахів регіонів України, проведення моніторингу чисельності виду на певній території, формування в учнів переконань, моральних принципів та активної життєвої позиції в галузі охорони птахів.

Завдання:

• Обрати відповідні методики дослідження
• Визначитися з термінами та місцем дослідження
• Описати місця дослідження
• Довідатися з різних джерел про біологічні особливості виду , походження та спосіб життя горлиці звичайної
• Спостереження за птахами в природних умовах
• З’ясувати чисельність птаха, потреби й проблеми
• Розповісти учням школи про свої спостереження
• Коротке описання виду
• Створити та розповсюдити в межах населеного пункту агітаційних матеріалів про горлицю звичайну ,її ареал існування і захист у  межах Запорізької області  та України  в цілому.

Об’єкт дослідження: Горлиця звичайна (Streptopelia Turtur)

Предмет дослідження: вивчення біологічних особливостей, способу життя  горлиці звичайної, проведення моніторингу чисельності птаха на території с. Астраханка.

Матеріалом роботи є  дослідження, які  проводились маршрутним засобом.    Проводилось  візуальне спостереження за діяльністю горлиці звичайної.

Термін дослідження : квітень 2020—вересень  2020

Місце дослідження : лісопарк, який розташований поряд з полями і людським житлом с. Астраханка Мелітопольського району Запорізької області.

Підсумки дослідження: При дослідженні територій ми знайшли середовище існування горлиці звичайної. Описали будівні інстинкти птаха.  Сфотографували птахів, їх гнізда та дуже  стрімкий і маневровий політ.

Учасники: вихованці екологічної дружини « Юннат» Астраханської ЗШ І-ІІІ ступенів Мелітопольської районної ради Запорізької області.

 Керівник: вчитель біології та екології Мамонтова Юлія Вікторівна.

Висновки: Що ж це за пташка, горлиця звичайна(Streptopelia Turtur) ?

Очі: з червоною каймою.
Груди: кольору розбавленого червоного вина.
Хвіст: довгий, темно-бурого кольору з вузькою білою облямівкою.
Шия: з двох боків помітні чорно-білі цяточки.
Нижній бік крил і черевце: світло-сірого кольору.
Верхній бік крил: пір’я чорне, з широкою яскраво-рудою каймою

Статус перебування в Україні: гніздовий; перелітний

Поширення в Україні: вся територія країни (окрім високогір’я) | міграція – вся територія країни

Улюблені біотопи в Україні: ліси; лісосмуги; парки

Поведінка: ляклива; злітає голосно лопочучи крилами; в період гніздування тримається парами; восени збирається у зграї; часто сідає на дроти радіо- і електромереж

Птахи - наші друзі. Вони прикрашають землю, наше життя. Важко уявити собі весну  без барвистого хору птахів, які співають весело й радісно на всі голоси. Як приємно прокинутися і почути спів пташок! Від цього відразу піднімається настрій. 

Починаючи оповідь про нашого пташиного персонажа, варто одразу наголосити, що йтиметься виключно про горлицю звичайну, яка віддавна щовесни повертається до нашої країни. Упродовж століть й тисячоліть вона була єдиним видом горлиць, що гніздився на усій території нашої країни. Та із середини ХХ ст. з Балкан з’явився інший вид – горлиця садова, або кільчаста. Новий для України вид горлиці заселяє населені пункти, спокійно ставиться до присутності людей, гніздиться по сусідству, полохливою горлицю садову не назвеш, тому нині саме вона, а не горлиця звичайна, частіше потрапляє нам на очі. Утім, познайомимося ближче не з горлицею, що вселилася, а з нашою звичнішою горлицею, яка стала певною мірою птахом-символом у народній культурі!

Що ж то за птах наша не така вже й звичайна горлиця звичайна? Хіба даремно в народній пісні дівочу вроду порівнюють з красою горлиці?

Невелика голова і пропорційна до неї не довга, але й не закоротка шия, яка завдяки оперенню плавно переходить у мантію спини й крил, охайне й на вигляд щільно притиснуте до тулуба пір’я, видовжений хвіст, невеликі ноги надають особливої елегантності обрисам птаха. У забарвленні, мабуть, найперше помічаєш контрастність на плечових перах і зверху на покривних перах крил. Кожне з цих пер чорне з широкою рудуватою облямівкою, тому накладені одне на одне вони створюють характерний для цієї горлиці черепичний візерунок. Потім дивишся так, ніби хочеш перехопити погляд птаха, і спочатку бачиш сизувато-сіру світлу акварельну барву його голови й шиї, а за тим погляд прикипає до контрастної прикраси на боці шиї – чималої плями із вузьких чорних і сизувато-білих смужок, що є ознакою дорослого птаха. Від очей не сховається й інша оздоба в оперенні горлиці: її воло і верх грудей також світлі, але з легким винно-рожевим відтінком, наче помірно нарум’янені вправною красунею з витонченим смаком. Ой, справді ж, гарна цяя горлиця!

Народне уподобання цього птаха відобразилося не тільки в афористичних описах її зовнішньої привабливості й поведінки. В українській мові з’явився особливий термін – „туркотіти”, котрий, власне, звуконаслідує шлюбні звуки, які подає самець горлиці звичайної в період гніздування. Він вокалізує серіями звуків, подібними до „тур-тур-тур” . Про горлицю звичайну найчастіше кажуть – „горлиця туркотить”.

Із майже 30 назв-синонімів, указаних Миколою Шарлеманем для означення горлиці звичайної, три чверті походять від туркотливих звуків птаха. Серед них: ту́ркавка, ту́ркочка, тру́чка, ту́ркалка,  тощо. Навіть може здатися дивним, що в широкому використанні, зокрема й науковому, стосовно цього птаха закріпилося слово горлиця-  го́рличка, го́рлицє, го́рленок або горлено́к.

У багатьох народів горлиця уособлює дівочу вроду, символізує настання щастя, вірність у коханні. Пригадаймо ще й такі рядки однієї з українських народних пісень – „Ой, дівчина – горлиця до козака горнеться”. Горлиця звичайна належить до групи птахів, які є символічними в нашій народній культурі. Горлиця – це добрий янгол. Вона щаслива й радісна, коли знаходить собі пару, але стає символом жінки в сумі й тузі, коли втрачає друга. За народним віруванням, горлиця, що втратила пару, на знак скорботи навіть не сідає на зелені гілки, а лише на сухі, змертвілі. Горлицю згадують не тільки в народних і авторських піснях. Один із давніх українських народних танців називається „Горлиця”.

2.Огляд літератури.

Переглянувши багато сайтів Інтернету, фотографій , картинок, прочитавши величезну  кипу книжок  , енциклопедій, ми познайомились з цим  незвичним чудом  ближче. Надалі у  своїй роботі ми хотіли б ознайомити і читачів з особливостями життя цих цікавих і дуже обережних  птахів.

Знайомтеся з цією елегантною і вразливою птахою.

Горлиця піснею тихою
Мов заколисує ліс.
Серце наповнює втіхою
Шерех листочків беріз...
 

БІОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ

2.1.Зовнішній вид

Горлиця звичайна – один з найменших представників ряду голубоподібних  особин.

2.2.Спосіб життя
Звички: літає у зграї та шукає їжу на полях, ще дуже полохлива.

Звуки:  воркування горлиці – «гурр-гурр» – для багатьох є одним з найприємніших спогадів про літо. Цей звук – перше, що можна почути літнім ранком.

2.3.Споріднені види

У Центральній Європі гніздується 5 видів голубів. Найближчим родичем горлиці звичайної є кільчаста горлиця.

Відмінність між ними тільки в забарвленні. Горлиця звичайна має більш виразне забарвлення.

2.4.Місце проживання

3 кінця квітня до початку зимових перельотів у вересні горлиця зустрічається на лісистих і відкритих територіях, де вистачає дерев і чагарників. Її можна зустріти в гаях і на околицях сільськогосподарських угідь, де вона знаходить найбільше їжі. Але перевагу горлиця звичайна віддає листяним лісам – на відміну від кільчастої горлиці, яка селиться серед міських і сільських будинків. Вона полохлива, схильна ховатися серед гілок дерев. Горлиця – перелітний птах, який в кінці літа вирушає на південь.
2.5.Живлення

Насіння рослин і різноманітних бур’янів складає основу живлення горлиці. Найбільше до смаку насіння гречки і лободи. Горлиці харчуються ще недостиглим насінням, яке їм вдається зібрати. Також харчуються і зерном – під час сівби або коли зерно тільки-но проростає. У багатьох країнах горлиці їдять просо, що становить торговельну цінність, тому їх вважають шкідниками. Окрім того, горлиці можуть поїдати корм, призначений для курей.

2.6.Розмноження

Зразу після прильоту самці горлиць починають воркувати. Воркують вони найінтенсивніше вранці, після сходу сонця, в розпал шлюбного періоду — протягом цілого дня. Весняне збудження проявляється у самців горлиць ще в своєрідних токових польотах. Під час токування самець з шумом злітає вгору і кілька разів голосно лопотить крилом об крило, повертається на попереднє місце, розкривши віялом хвіст. Він сідає на гілку дерева, роздуває зоб і часто кланяється, привертаючи до себе увагу самки. Також самець, воркуючи і настовбурчивши пір'я, проходжується перед самкою з опущеним хвостом.

Ці райські птахи не просто так вважаються символом любові і вірності. Утворивши пару, горлиці залишаються вірними своєму партнеру все життя. Деякі види цих птахів після загибелі "дружина" вже ніколи не з'єднуються з іншими партнерами і відмовляються від продовження роду.

 Після утворення пар горлиці починають будувати гнізда в розгалуженні гілок на деревах або високих кущах, звичайно не нижче 2 м над землею. Будова гнізда, як і у припутня, примітивна. Це невелика купка тоненьких гілочок, складена досить незграбно, майже без лотка і без гніздової вистилки і настільки тонка, що іноді кладка яєць просвічує знизу. Кладка з двох яєць буває в гніздах горлиць звичайно не раніше травня. Насиджують обидва птахи, причому вони сідають на гніздо, видимо, вже після відкладання першого яйця. Насиджування триває 13—14 днів. У перші дні після вилуплення горлиці годують пташенят „пташиним молоком” – відшарованими редукованими клітинами слизової оболонки вола, що формуються у сироподібну масу. Поступово дорослі додають до неї невеликі порції рослинного корму; з часом змочені у волі насіння, шматочки паростків і листя рослин стають основною поживою пташенятам.

Пташенята розвиваються швидко і менше ніж через три тижні стають льотними. В кінці червня або на початку липня молоді горлиці залишають гнізда і починають кочувати по полях і луках. Кладки яєць і пташенята горлиць часто гинуть відрізних ворогів і внаслідок несприятливих метеорологічних умов. Нерідко ці птахи залишають гніздо з кладкою яєць і тоді, коли їх під час насиджування потурбує людина. В цих випадках горлиці будують нові гнізда і відкладають повторні кладки. Такі кладки зустрічаються в кінці липня і навіть на початку серпня, а молодь вилітає з гнізд тільки на початку вересня.

2.7.Вороги птаха

Найнебезпечніші вороги горлиці – це хижі птахи, в основному, соколи. Горлиця літає швидше за голубів, що інколи дозволяє їй уникнути гострих кігтів сокола. Якщо пташка встигне долетіти до лісу – буде врятована, на відкритому просторі сховатися їй складно.  На початку літа є мало корму, тому горлиці вимушені часто залишати гнізда, щоб знайти собі їжу. Білки і сойки знищують третину всіх гнізд горлиць. Це відбувається на початку літа, та втрати невеликі – горлиці можуть встигнути зробити другу кладку.

2.8.Акторська майстерність птаха

Коли гнізду або пташенятам горлиці загрожує небезпека, вона прикидається пораненою, тягне крило по землі, прагнучи відвернути всю увагу на себе, і, таким чином, відводить ворога подалі від свого гнізда.

На відміну від інших голубів, горлиця, коли п’є, не закидає голови.

2.9.Охорона

У серпні птахи особливо охоче відвідують достиглі поля соняшнику, живляться насінням, визбирують його на землі. Часто саме на таких полях на них полюють. Налякані пострілами полохливі горлиці мерщій летять від небезпеки, але не відлітають від поля з ласою поживою, а знаходять спокійнішу ділянку, де тримаються доти, доки їх знову виявить мисливець. Із сусіднього з полем пагорба бачиш, як то там, то десь ще з гущавини стебел соняшнику зривається кілька птахів.

Наїдку з горлиці із середньою живою масою приблизно 160 г – небагато. У недалекому минулому в північних і центральних областях України горлиць звичайних здобували в невеликій кількості, можна сказати – епізодично. Причин, схоже, було дві: частина мисливців самі або в їхніх родинах ставилися до голубів взагалі, і горлиць зокрема, біблійно-шанобливо, оскільки, за стародавнім звичаєм, свідомо чи підсвідомо сприймали їх як втілення святого духа; інші не вважали їх за престижний трофей, от якби качка, і найкраще – крижень. На півдні країни ситуація була іншою. Біля соняшникових полів збиралися зграї горлиці звичайної із 1–2 тисяч особин, причому то були місцеві птахи. І частина мисливців спеціалізувалася саме на їх відстрілі. Нині місцевих птахів там стало у десятки разів менше, але під час міграції ще можуть траплятися пролітні зграї зі 150–300 горлиць, і традиція полювання на них зберігається. Та чи на довго?

Також зазначають, що чисельність цього виду зменшується не тільки у нас, але й по всій Європі. За такої ситуації з подивом дізнаєшся про такі статистичні дані: у країнах європейського Середземномор’я щорічно під час міграції впольовують 2–4 мільйони горлиць звичайних. Усі ці країни належать до Європейського Союзу, й такими, що бідують, їх не назвеш. А на Мальті полювати на горлиць дозволено навіть у період весняної міграції, коли птахи після нелегкої зимівлі повертаються до місць гніздування.

Що це: розвага, непереборний інстинкт доісторичної людини-здобувача чи рефлекс „брати те, що погано лежить”?

Крім полювання зменшення чисельності горлиці звичайної спричиняє вирубування захисних лісосмуг і чагарників, що нині відбувається в Україні. Шкодить птахам і застосування гербіцидів на великих площах, оскільки ці хімікалії знищують рослини, насіння яких споживають горлиці. У місцях зимівлі птахи потерпають від частих посух, через що зникають звичні місця водопою, а люди вирубують дерева, що засохли і на яких горлиці звикли ночувати.

На думку орнітологів, для збереження популяції Горлиця необхідно виводити якомога більше пташенят, а для цього необхідно створити сприятливі умови в місцях їх гніздування. Слід посилено охороняти цей вид в регіонах зимівлі, ввести заборону на відстріл горлиць, поки їх чисельність не перестане знижуватися такими страшними темпами.

3.Дослідницька робота.

Місце дослідження

Лісопарк складається з декількох видів дерев. Частіше за все зустрічаються старі акації, дуби, клени. 

Підлісок в основному складається з молодих акацій,  кущів шипшини, глоду, бузини чорної, скумпії звичайної.

 З трав'янистих рослин зустрічається кропива, чистотіл, молочай , а також багато бур'янів: амброзії, осоту, мишію пирію.

Неподалік знаходяться поля, засіяні пшеницею, кукурудзою та соняшником.

На луках ростуть переважно злакові рослини, типові для степової зони України, також можна зустріти осот, амброзію, кропиву, чортополох, багато різних видів молочаї.

Зовсім поряд будинки, траса, люди, собаки , коти, інші свійські тварини…

Хоча шуму небагато.

Серед пернатих представників багато горобців, також можна зустріти синицю, горлиць садових , ближче до осені - шпаків. Також тут можна побачити і свійських птахів : курей, качок, гусей, індиків.

На відібраній ділянці ми обрали постійне місце для проведення обліку, з якого добре проглядається ділянка.

Але спостерігати за горлицями – справа не з простих, бо птах дуже лякливий та обережний.

З метою виявлення присутності горлиці звичайної  на обраній території та визначення їхньої кількості , ми проводили спостереження 1 раз на тиждень з квітня по серпень.  Виходи для спостережень  відбувалися приблизно опівдні ( о 12.00- 13.00 годині), спостереження відбувалися приблизно по 60 хвилин.

Хочеться відмітити, що спостерігати горлиць звичайних було справою нелегкою.

Виходячи з проведених спостережень ми зробили наступні висновки :

• Горлиці звичайні в нашому регіоні  є перелітними птахами,  але через їхню обережність ми не зафіксували чіткої дати їх прильоту, тільки початок гніздування у лісопарку, який розташована поряд з полями і людським житлом.
• Дуже обережні, не люблять сусідства з людиною в силу своєї природи, але наявність легкодоступної кормової бази змушує їх примиритися з близькістю людини.
• Кожного разу, коли ми приходили проводити спостереження горлиці нервували за своє гніздо, тому ми вирішили відвідувати гніздо поодинці або вдвох, щоб не дуже полохати птахів;
• Відшукати горлиць звичайних  – нелегка справа, хоча всюди пишуть, що птах дуже розповсюджений. Ми зробили висновки що в межах нашого села це не зовсім так: зустріти  цих птахів можна, але тільки подекуди, і сказати, що їх багато ми не змогли. Можливо, дає  себе знати дозвіл полювати на цих незвичайних птахів;
• Горлиці , яких ми спостерігали, навесні живились торішнім насінням дерев ( акації, липи, дубу), а от з другої половини липня все частіше відвідували поля, (причому перевагу надавали соняховим полям), після того, як з полів убрали пшеницю, дуже часто можна було зустріти їх саме на пшеничному полі.
• Свої гнізда  влаштували високо та ще в щільному переплетінні гілок.
• Спостерігати за ними  стало легше тоді, коли у гнізді з'явились яйця , а згодом  пташенята.
• Насиджували та вигодовували  пташенят обоє батьків.

З початком сезону відкладання та насиджування яєць   ми вирішили  продовжити спостереження за поведінкою птахів. Гніздо через  полохливість птахів  ми відвідували всього 9 разів, але цього вистачило , щоб підрахувати кількість пташенят, побачити насиджування і розвиток пташенят..

Таблиця спостережень

Виходячи з проведених спостережень ми зробили наступні висновки та припущення:

• Горлиці  будують гніздо не одразу, цьому передує час залицянь;
• будівля гнізда починається в пору появи на деревах листя, що утруднює процес пошуку та спостереження за ними;
• під час насиджування яєць птахи замінюють один одного, даючи можливість повноцінно харчуватись і не виснажуватись;
• після появи пташенят обидва батьки годують їх, іноді на нетривалий час можуть залишати пташенят самих ;
• пташенята дуже швидко ростуть, змінюються на очах;
• нажаль, ми не змогли чітко визначити дату спустіння гнізда;
• хоча у літературі сказано, що у припутнів буває дві- три  кладки яєць, ми не змогли цього підтвердити. Горлиці гніздувалися та виводили пташенят тільки одноразово

4.Результати дослідження

Паспорт 

       Виданий Горлиці звичайній (Streptopelia Turtur) , в тому, що вона   відноситься до Роду Горлиця (Streptopelia), Родини  Голубові (Columbidae), Ряду Голубоподібні  (Columbiformes), Класу Птахи(Aves).

Таблиця4.1

Методи та засоби спостереження

Таблиця4.2

Спостереження за горлицею звичайною(Streptopelia Turtur)

Таблиця4.3

Екологічна характеристика виду

Таблиця4.4

Тривалість життя і смертність

Таблиця4.5

Вага і розміри (дані по Україні)

Таблиця4.6

Вага і розміри за статтю (дані по Європі)

Таблиця4.7

Як розпізнати горлицю (Streptopelia Turtur) ,?

Таблиця4.8

Яйця

Таблиця4.9

Розвиток пташенят

Висновок.

В лісопарку, який розташований поряд з полями і людським житлом с. Астраханка Мелітопольського району Запорізької області ми вперше побачили горлицю звичайну.

При дослідженні територій ми знайшли середовище існування горлиці звичайної. Описали будівні інстинкти птаха.  Сфотографували птахів, їх гнізда та дуже  стрімкий і маневровий політ.

Звички: літає у зграї та шукає їжу на полях, ще більш полохлива, ніж кільчаста горлиця.
Іжа: насіння трав і бур’янів, плоди.
Звуки:  воркування горлиці – «гурр-гурр» – для багатьох є одним з найприємніших спогадів про літо. Цей звук – перше, що можна почути літнім ранком.

 Статус перебування в Україні: гніздовий; перелітний

Поширення в Україні: вся територія країни (окрім високогір’я) | міграція – вся територія країни

Улюблені біотопи в Україні: ліси; лісосмуги; парки

Поведінка: ляклива; злітає голосно лопочучи крилами; в період гніздування тримається парами; восени збирається у зграї; часто сідає на дроти радіо- і електромереж

Птахи – це наші друзі. Їх можна зустріти у любому куточку нашої Землі. Але незважаючи на сприятливий природоохоронний статус, деякі види птахів  усе-таки наражається на певні загрози своєму існуванню в природі.  Серед них головною є зміна середовищ існування, зокрема, внаслідок інтенсифікації сільського господарства, що може призвести до зниження чисельності великих літаючих комах. Втрата місць зупинок уздовж міграційного шляху – інша серйозна загроза, яка спільна для більшості мігруючих видів птахів.  Тому їх потрібно оберігати, спостерігати та вивчати. Мені було дуже цікаво виконувати дослідження.  Ми змогли ближче познайомитися з ними, довідатися про них багато важливої інформації. І нам цікаво було вивчати цих чудових птахів навіть подружитися з ними.

Ми з учнями школи зробили такий висновок, що кожен з нас може внести свій вклад в охорону та збереження життя наших крилатих друзів. Для цього необхідно:

• створити сприятливі умови в місцях гніздування горлиці звичайної. Як можна  більше саджати дерева та кущів, тому що дерева, кущі , трава - це добрі  умови для будівлі гнізд;
• ввести заборону на відстріл горлиць, поки їх чисельність не перестане знижуватися такими страшними темпами.
• не ламати пташині гнізда, дати можливість пташенятам з’явитися на світ;
• Слід посилено охороняти цей вид в регіонах зимівлі
• - закликати робітників сільського господарства менше використовувати хімічні засоби боротьби зі шкідниками, а перейти на більше альтернативний засіб – біологічний, і завдяки цьому ми збережемо видове різноманіття птахів нашого краю.

Таким , чином я хочу , щоб птахи отримали достатній житловий простір, який й би гарантував їм та їх  нащадкам можливість вижити.

Наш дивний світ такий, як казка,

Он в небі хмаронька пливе.

Тож бережи його, будь ласка,

Все в ньому гарне і живе.

Он квітка полум'ям палає,

Яскраве сонечко блищить.

Чарівна пташечка співає,

Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.

АНКЕТА

Горлиця звичайна – птах 2020 року»

Використані джерела.

1.Брем А. Жизнь животных. М.: АСТ Астрель Транзиткнига, 2004.

2.Г. В. Фесенко, А. А. Бокотей, ілюстрації І. І. Землянських, С. Ю. Костіна, Ю. В. Костіна

3.Птахи фауни України: польовий визначник. – Київ, 2002. – 416 с.

4.Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії

Інтернет - ресурси

1. http://pernatidruzi.org.ua/books/ck/fauna_ox_cat.pdf

2.https://greenpost.ua/news/ptahom-roku-obrano-gorlyczyu-u-chomu-sens-nominuvannya-i1467

3.http://www.cent-bc.com.ua/ptakh-roku-2020-horlytsia-zvychajna/

4.http://pernatidruzi.org.ua/horlytsya_zvychayna_streptopelia_turtur.html

5.http://budtech.in.ua/hto-taka-gorlytsya-i-chym-tsej-ptah-vydilyayetsya.html

6.https://www.prohunting.com.ua

7.http://pryroda.in.ua/fesenko/polokhlyva-horlytsia-zvychayna/

Додатки

В пошуках горлиці звичайної. Ура!  Ми знайшли місце гніздівлі. В

Вивча

Фото1                                                                  Фото2

Пошук інформації  в енциклопедіях та в  інтернеті.

Фото3                                                                                      Фото 4

  Птах у гнізді, відкладає  яйця                               Які ж вони чудові!

Фото 5                                                          Фото 6

Пух у пташенят при народженні              Пташенята залишають гніздо через

світло-жовтого кольору.                                три тижні після народження

  Фото  7                                                                Фото 8

Політ  горлиці звичайної

  Фото 9

Природоохоронна  робота щодо збереження чисельності горлиці звичайної.

Створюємо буклет                                          Випускаємо пам’ятки для 

                                                                                             населення                                     

        Фото10                                                                           фото 11 

                      Плакат : « Птах 2020 року – горлиця звичайна».

                                                 Фото 12