«Багаторівнева система екологічної освіти партнерів навчально-виховного процесу в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа».

Про матеріал
2.2. Актуальність і перспективність досвіду: екологічні проблеми сьогодення у світі вийшли на глобальний рівень. Наразі питання збереження навколишнього середовища знаходиться в одній площині із збереженням людини як біологічного виду. Про актуальність проблеми свідчать ті зміни, що відбуваються навколо нас. Лісові пожежі, цунамі, шквальні вітри, тощо - це наслідки потепління клімату планети. В багатьох країнах світу проходять акції та протести, які привертають увагу людей до екологічних проблем.16 річна активістка зі Швеції Грета Тунберг приїхала на Всесвітній економічний форум в Давос, щоб звернутися до керівників краї країн всього світу з проханням забезпечити майбутнє планети . У січні 2019 70 тисяч людей вийшли на марш « Підтримки клімату». Тисячі дітей у Європі пропустили школу, щоб привернути увагу дорослих до екологічних проблем. Нова українська школа має за мету виховувати в учнів соціальну активність, завдяки чому на новий щабель виходить екологічна свідомість, що дасть змогу майбутньому поколінню взяти на себе відповідальність за вирішення долі свої планети. Теоретичних знань, які подаються на уроках замало.
Перегляд файлу

1

 

  1.              Автори: Манойлова Тетяна Іванівна у співавторстві з  заступником директора з навчально-виховної роботи Іванютою Тетяною Вікторівною, вчителем природознавства та хімії Черемісіна Раїсою Миколаївною, вчителем початкових класів Величко Мариною Миколаївною.
  2.              Базова модель досвіду
    1.       Назва теми досвіду: «Багаторівнева система екологічної освіти партнерів навчально-виховного процесу в умовах  реалізації Концепції «Нова українська школа».
    2.       Актуальність і перспективність досвіду: екологічні проблеми сьогодення у світі вийшли на глобальний рівень. Наразі питання збереження навколишнього середовища знаходиться в одній площині  із збереженням людини як біологічного виду. Про актуальність проблеми свідчать ті зміни, що відбуваються навколо нас. Лісові пожежі, цунамі, шквальні вітри, тощо - це  наслідки потепління клімату планети. В багатьох країнах світу проходять акції та протести, які привертають увагу людей до екологічних проблем.16 річна активістка зі Швеції Грета Тунберг приїхала на Всесвітній економічний форум в Давос, щоб звернутися до керівників  краї країн всього світу з проханням забезпечити майбутнє планети . У січні 2019 70 тисяч людей вийшли на марш « Підтримки клімату». Тисячі дітей у Європі пропустили школу, щоб привернути увагу дорослих до екологічних проблем.  Нова українська школа має за мету виховувати в учнів соціальну активність,  завдяки чому  на новий щабель виходить  екологічна свідомість, що дасть змогу майбутньому поколінню взяти на себе відповідальність за вирішення долі свої планети. Теоретичних знань, які подаються на уроках замало. Крапкова практика не сприяє вирішенню екологічних проблем.    Учням потрібно набувати  навички, які б стали надалі їх стійкою життєвою позицією. Слід зауважити, що набуті навички повинні перетворитися у модель поведінки у побуті, суспільстві та опосередковано впливати на найближче оточення, створюючи особисте екологічне середовище.   Сучасні школярі  здатні мислити екологічно грамотно, вони демонструють готовність  сприяти  виведенню  батьківської громадськості на новий етап розуміння щодо  збереження навколишнього середовища, тим самим впливаючи на загальний рівень екологічної культури суспільства. Вони здатні не тільки мислити, а й активно діяти. Педагоги,створюючи                 « екологічне» освітнє середовище, навчають ,   направляють учнів, формують в них екологічне мислення, залучають до конкретних дій   – діти залучають батьків до активного практичного розв’язання мікроекологічних проблем  – батьки, набуваючи екологічних навичок разом з власними дітьми,  застосовують їх у житті, надаючи приклад іншим членам суспільства. Таким чином можливе формування особливого, екологічного стилю життя певної подини, соціальної групи, суспільства взагалі.   
    3.       Теоретична основа:  одним з пріоритетних напрямів  роботи Бердянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 є виховання екологічної культури партнерів( суб’єктів) навчально-виховного процесу. Саме цей напрям поєднав у собі  ціннісне ставлення до себе; природи; сім’ї та людей; праці; мистецтва; суспільства і Держави.

У 2012 я розробила програму «Багаторівнева система навчання та  виховання в процесі викладання основ біологічних наук на сучасному етапі в загальноосвітній школі» (Додаток 1, 2), що давала змогу учням на різних етапах навчання, набувати певних знань, умінь та навичок,  під керівництвом педагогів осягнути філософську складову екологічної культури, яка полягає в тому, що природа відрізняється від суспільства, але тим середовищем, в якому існує суспільство.  Природа  завжди існувала, а суспільство виникало на її основі в певний історичний проміжок часу. Природа існувала і далі може існувати без суспільства. А суспільство без природи існувати не може тому, що вона є  об’єктивним середовищем життя людей. Щоб жити, люди повинні задовольняти свої матеріальні та духовні потреби, перетворюючи природу на основі суспільного виробництва. В процесі виробництва між суспільством і природою відбувається обмін речовиною, енергією і інформацією.

Природа  також є могутнім засобом морального і естетичного розвитку людини.  Існує не тільки фізичний але і духовний зв’язок людини з природою. Його проявом є пізнавальне ставлення, яке реалізується через природничі науки, оціночне ставлення, яке виражається за допомогою понять блага, краси та їм подібним. Нарешті, в сучасному світі людина змушена брати на себе відповідальність за збереження природи, якій вона досить часто завдає великої шкоди.  Метою реалізації  цих філософських поглядів є формування у дітей такого мислення у процесі вивчення екології, яке дозволило б суспільству навчитися ставити інтереси природи вище за отримання матеріальних благ. Найбільш сприятливим для цього часом є дитинство. Саме тоді формується особистість,стереотипи поведінки людини і в суспільстві,і в природі. Тому під час навчання в школі створюються не тільки умови для навчання основам наук, а й для формування екологічного мислення особистості. А також є можливість впливати через дитину на її найближче оточення.     Щоб  досягти мети  щодо розуміння проблем довкілля, законів існування та гармонійного розвитку людини у біосфері і була розроблена чітка багаторівнева екологічна система, значна роль в якій відводилася  позаурочній виховній роботі.  У програмі  було висвітлено   проблеми, які лишаються актуальними і на цей час: фахова екологічна  підготовка вчителів-предметників та  вчителів початкових класів ; необхідність введення курсу екології як предмета інваріативної складової; варіативне викладання курсу «Екологічної естетики». Спрогнозовано результат: формування екологічно-освіченої особистості; опосередкований вплив на екологічну культуру батьків, екологізація  щоденної поведінки  в сім’ї та певних соціальних групах.

Було сформульоване гасло, що відображає сутність роботи в межах програми : «Сприйняти усвідомити - запам’ятати - застосувати».

Для вікових ланок були розроблені задачі: 1-4 (підготовчий етап) – засвоєння правил екологічної поведінки в природі на рівні початкової школи; 5-6 – пізнання світу, в якому живемо; 7-11 – усвідомлення масштабів  екологічної кризи, знання і розуміння процесів, що відбуваються у повсякденні. Виховній роботі у 1-11 класах відводилось більш емоційне навантаження :  виховання любові до природи; навчання бачити красу; формування активної життєвої позиції, екологічного мислення, екологічної поведінки. Логічним завершенням багаторічної роботи з екологічної освіти є проведення науково-практичної конференції для учнів 10-11класів, яка традиційно присвячується «Дню Землі» і відбувається 22 квітня. Учасники конференції мають можливість продемонструвати свій погляд на існуючі екологічні проблеми та запропонувати шляхи їх  вирішення. Застосування різноманітних художніх засобів надає заходу певне емоційне наповнення  і має великий вплив на формування екологічного відчуття.(додаток 3)

Таким чином, щоб робота з екологічної освіти була ефективною та дала певний результат, вона повинна :

  • мати конкретні цілі та завдання;
  • бути системною;
  • використовувати найбільш ефективні форми та методи;
  • відповідати вимогам сьогодення;
  • готувати учнів до продуктивної праці в різних галузях виробництва( формувати певні компетенції);
  • сприяти формуванню в учнів екологічного світосприйняття.

Під час впровадження багаторівневої  системи екологічного навчання та виховання ,  значну роль відіграла саме  виховна робота на уроках і у позаурочний час, під час якої не тільки  об’єдналися всі вікові категорії учнів, але й була залучена батьківська громадськість, депутати міської ради, члени міського самоврядування, що привернуло увагу суспільства.  Спрогназованних сходинок стало більше: не три  (1-4; 5-6; 7-11),  а п’ять (1-4; 5-6; 7-9; 10-11; суспільство). Змінилися та стали більш вагомішими форми виховної роботи за віковими категоріями. Станом на 2018 рік ми маємо:

Перша сходинка: у 1-4 класах увійшли в традицію: акції «Іскра доброТИ», «Годівничка», «Птахоград», проекти: «Першоцвіти», «Птахи рідного краю», співпраця з редакцією Київської екологічної газети «Повзик»; екологічна конференція дітей «Мій дім – моя планета», на якій у театралізованій форми розглядаються проблеми природи; участь у Всеукраїнській програмі «Абетка харчування», інформаційні виступи агітбригад у інших класах.

Друга сходинка: отримавши підґрунтя у початковій ланці, учні 5-6 класів опановують  нові природоохоронні навички завдяки акції «Друге життя речам» (виготовлення корисних речей з вторинної  сировини та презентація їх у шкільному музеї), проектів «Енергозбереження у моєму житті», «Ми за здорове харчування!».

Третя сходинка:  школярі 7-9 класів  визначаються  отриманням знань у екологічній та біолого-хімічній сфері, випробовують отриманні знання та навички на шкільному та міському рівнях Всеукраїнських учнівських олімпіад, Всеукраїнських краєзнавчих пошукових конкурсах, мають змогу формувати позитивне, відповідальне ставлення до природи під час перебування у пришкільному мовному таборі, заняття до якої розробляє вчитель англійської мови, члени шкільного самоврядування починають давати зворотній зв’язок та організовувати  природоохоронні акції та виставки для учнів 1-6 класів.

Четверта сходинка: юнаки та дівчата 10-11 класів свідомо, вже не перший рік, обирають  біолого-хімічний та екологічний профіль навчання; проводять змістовні інформативні екологічні конференції, які мають сучасні форми (науковий флешмоб, брифінг, екоперформанс), розробляють та презентують проекти «Енергозберігаюча школа», «Енергозберігаючий дім», презентують роботи  МАН та, як наслідок, вступають до вищих навчальних закладів на природоохоронні факультети.

Екологічні заходи, що об’єднують  учнів 1 - 11 класів:

  •                   акції «Шкільне подвір’я» (висадка кущів та квітів), «Зелені легені планети» (висадка дерев), «За чисте довкілля» (збір та здача макулатури, пластику, використаних батарейок, целофану);
  •                   активна участь у Міжнародній інтерактивній грі «Колосок»;
  •                   членство у Всеукраїнському товаристві птахів, їх сезонний перелік;
  •                   проекти «Зелена хвиля», «Книга скарг Азовського моря»;
  •                   благодійні ярмарки «Друге життя речам»;
  •                   випуск плакатів, буклетів, листівок;
  •                   піші походи, екскурсії по рідному краю;
  •                   енергозберігаючі, природоохоронні заходи, предметні тижні.

На п’яту сходинку: суспільство, винесена сумісна робота партнерів навчально-виховного процесу. Участь батьківської громадськості у вирішенні проблеми роздільного сміття «Новий погляд на проблему. Не сміття, а ресурси для збереження природи», агітаційні дії у супермаркетах, де знаходяться контейнери для використаних батарейок та акумуляторів,  розміщення інформації на сайті школи, Фейсбуці, запрошення представників місцевих телеканалів на сумісні заходи, статті у регіональній газеті «Південна зоря».

Багаторівнева система екологічного навчання та виховання була розрахована на 6 років. За цей час саме виховна робота допомогла досягненню поставленої мети та сприяла розширенню спектра природоохоронних навичок та вмінь партнерів навчально-виховного процесу. Педагогам школи  вдалося вийти за звичні рамки класу та школи на рівень суспільства, долаючи протиріччя між ідеальністю мети екологічного виховання та реальним станом речей у повсякденному житті дитини, що дає можливість формувати моральне, духовне,  ціннісне ставлення до природи як школярів так і дорослого населення. Вважаємо, що в умовах впровадження Концепції «Нова українська школа», де, завдяки наскрізним змістовним лініям, зокрема такій як «Екологічна безпека та сталий розвиток», фокусується увага і зусилля партнерів навчально-виховного процесу на досягненні життєво важливої для  суспільства мети – порятунку природи, як необхідного середовища для існування людини. Таким чином можлива екологізація всього навчально-виховного процесу.

  1.       Новизна досвіду: сьогодні в умовах гострої екологічної кризи в України постала проблема радикальної переміни екологічного світосприйняття її громадянами. Саме молодому поколінню по плечах внести зміни у соціальний досвід  старшого покоління, шляхом надання практичного позитивного прикладу та нового погляду на екологічні проблеми, формуючи при цьому  бережливе ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини, розвиваючи необхідні життєві компетентності та якості лідерів, які можуть при нагоді взяти відповідальність за вирішення проблеми на себе, згідно новим умовам та критеріям Концепції «Нова українська школа».Лише система екологічного навчання та виховання, що невід’ємно пов’язана  з навчально - виховним процесом здатна впливати на формування особистості таким чином, щоб результатом  було формування мислення, яке можна   було б назвати екологічним та отримати очікуваний результат у вигляді нового стилю поведінки людини щодо природи.
  2.       Провідна педагогічна ідея досвіду: шляхом впровадження нового практичного підходу до формування екологічно доцільної поведінки школярів у побуті, розвитку їх практичних вмінь та навичок ощадливого ресурсоспоживання у повсякденному житті, вміння не тільки застосовувати свої знання, але й передавати їх старшому та наступному  поколінням, навчаючи на своєму прикладі, є можливість виховати особистість нового типу суверенної держави.
  1.               Інформаційно-педагогічна модель досвіду:
    1.       Мета: виховання екологічної свідомості партнерів навчально-виховного процесу, шляхом створення умов, за яких школярі можуть реально, на практиці здійснювати екологічно доцільні вчинки у побуті. Налагодження взаємодії з державними та приватними установами задля здійснення екологічних змін спочатку у своїй сім’ї,  школі, місті і, як наслідок, в Україні.
    2.       Завдання:
  •                   сприяти організації сприятливого середовища для формування екологічної свідомості партнерів навчально-виховного процесу;
  •                   навчити розумінню багатогранної цінності природи для кожної людини та суспільства в цілому;
  •                   розвивати потреби спілкування з природою, відчуття єдності з нею;
  •                   сформувати систему умінь, навичок та стратегій взаємодії із природою;
  •                   розвивати комунікативні можливості учнів, здорове лідерство;
  •                   виховання поваги до природоохоронних традицій України, вміння використовувати набутий пращурами досвід.
    1.       Тривалість роботи над темою досвіду: з 01.09.2012 по 10.03.2018.
  1.              Технологія реалізації інноваційної розробки (досвіду): видатні педагоги минулого і сучасності неодноразово звертали увагу, що краса природи справляє потужний виховний вплив на духовний розвиток, формування моральних   якостей   особистості      (К.Д. Ушинський,         Б.Е. Райков,    М.А. Рибнікова,   В.О. Сухомлинський, Д.М.  Кавтарадзе, В.Б. Калінін, О.П. Сидельківський, В.А. Ясвін та інші). Для вирішення проблеми запроваджені стратегії методів і прийомів розвитку критичного та системного мислення, інформаційно-рецептивний, репродуктивний, навчально-дослідницький та проблемно-пошуковий методи. Велике значення для позитивного результату має «Ситуація успіху».
  2.              Результативність досвіду: реалізуючи завдання «Багаторівневої системи виховання екологічної культури партнерів навчально-виховного процесу» школа має певні результати:

-  налагоджена співпраця з батьківською громадськістю, депутатами міської ради, приватними підприємствами, які допомагають реалізувати екологічні починання учнів;

- завдяки дітям, батьки вдома почали сортувати сміття та приносити до школи у дні організації збору: макулатуру, пластик, батарейки, целофан, скло. Отримані гроші йдуть на благодійну допомогу дітям, які отримують знання за індивідуальною формою навчання та воїнам АТО;

- встановлено зв’язок з Всеукраїнським товариством птахів, до якого відправляють звіти та отримують екологічну газету «Повзик»;

- екологічні акції та дитячі конференції привертають увагу громадськості до екологічних проблем через засоби масової інформації;

- щорічно учні самостійно шукають найпоширенішу екологічну проблему та додають її до своїх природоохоронних справ;

- творчі роботи учнів ( презентації, відеоролики) - це навчальний продукт, що успішно застосовується при викладанні природознавства, біології, екології.

- випускники школи поступають до вищих навчальних закладів на природоохоронні факультети.

- результати роботи свідчать про необхідність продовження роботи в межах програми .

  1.              Рекомендації щодо впровадження досвіду в масову педагогічну практику: якісне екологічне виховання партнерів навчально-виховного процесу здійснюється у сумісній природоохоронній діяльності. Підібравши цікаві емоційно-вражаючи підходи до кожної окремої акції чи проекту, педагоги здійснюють вплив не тільки на учнів, а й на батьків, бо останні, залучаються своїми дітьми до виконання доручень вчителя, набуваючи  навичок збереження навколишнього середовища.  Спрямована на виховання екологічної грамотності робота базується на загальнолюдських цінностях, тому і має відгук у серцях дітей, які є наставниками своїх батьків.  Така спілка є запорукою існування майбутніх поколінь у врятованому середовищі.  При впровадженні досвіду необхідно звернути увагу на необхідність дотримання принципів системності , наступності та неперервності .  Урізноманітнювати   форми та методи роботи. Активно залучати до підготовки екологічних заходів різновікові групи учнів, батьків, вчителів- предметників , батьків учнів, громадськість. Здійснювати зворотній зв’язок, залучаючи до участі у різноманітних  заходах та їх організації випускників школи, що обрали професію , пов’язану  з природоохоронною роботою.
  2.              Додатки:
  1.     Методична  розробка програми  «Багаторівневоа система навчання та  виховання в процесі викладання основ біологічних наук на сучасному етапі в загальноосвітній школі» вчителя-методиста Бердянської ЗОШ І-ІІІ ступенів  № 2 Манойлової Т.І.
  2.          Банер «Багаторівнева система навчання та  виховання в процесі викладання основ біологічних наук на сучасному етапі в загальноосвітній школі»
  3.               Відеозвіти  про проведення учнівської конференції.

 

 

Список використаних джерел

  1. Романенко В.Т. О красоте природы, В кн. Эстетика и современность. – М.: Просвещение, 1965. – 215-244 с.
  2. Этико-эстетический поход в оценке дикой природы и заповедном деле, изд. второе, дополн., сост. В.Е. Борейко. – К.: КЭКЦ, 1999. – 269 с.
  3. . Моральні та етичні питання охорони природи. Тези доповідей обласної науково-практичної конференції (Львів, жовтень , 1990). – Львів : УТОП, 35
  4. С.Л. Шнайдер, В.Е. Борейко, Н.Ф. Стеценко. 500 выдающихся деревьев Украины – К.: КЭКЦ, 2011. – 203 с.
  5. Борейко В.Е. Философы дикой природы и природоохраны . – К.: КЭКЦ, 2004. – 160 с.
  6. Борейко В.Е., Подобайло А.В. Екологічна етика. – К.: КНУ, 2004. – 112 с.
  7. Тетиор А.Н. Красота и целесообразность природы. – М.: МГП, 2007. – 265
  8. Эрингис К.И., Бурдюнас А.Р. Растительность и эстетика ландшафта, В кн. Вопросы охраны ботанических объектов. – Л.: Наука, 1971. – 84-92 с.
  9. Эстетика природы. – М.: Институт философии, РАН, 1994. – 229 с
  10. Рыбникова М.А. Эстетическое восприятие природы учащимися. Вестник воспитания. – № 8-9, 1917.




     

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Екологія, Інші матеріали
Додано
29 жовтня
Переглядів
19
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку