Дослідницький проект «Вплив фіточаїв на зміцнення імунної системи»

Про матеріал

Проект спрямований на розвиток в учнів знань біологічного та народознавчого характеру, виховання в учнів любові і поваги до народних традицій, формуваня практичних вмінь і навиків.

Перегляд файлу

Дослідницька робота учениці 8Б класу Паніван Вікторії.

Тема дослідження: «Вплив фіточаїв на зміцнення імунної системи»

Актуальність теми експерименту зумовлена:

різким падінням кількісних та якісних показників здоров’я школярів;
виявленою кількістю захворювань дихальної системи, анемії, гострих респіраторних захворювань;
проживання в умовах посиленого радіологічного контролю.

Об’єкт дослідження: учні Стеблівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів імені І.С. Нечуя – Левицького

Предмет дослідження: збереження і зміцнення здоров’я школярів в ході навчально-виховного процесу.

Мета експерименту: використання фітотерапії для оздоровлення учнів школи у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я, авітамінозами організму, збільшенням кількості дітей довго і часто хворіючих, наявності анемії.

Хід експерименту

1. Вивчення цілющих властивостей лікарських рослин, які сприяють зміцненню імунних властивостей організму, рекомендованих сімейними лікарями Стеблівської поліклініки.

2. Вивчення рецептури лікарських зборів, які сприяють зміцненню імунних властивостей організму. 3. Застосування фіточаїв для щоденного вживання.

І. Теоретичні засади питання. Лікування цілющими травами здавна приваблювало увагу людей. З початку розвитку медицини і до наших днів людина випробовувала величезну кількість різноманітних методів і засобів лікування. Це стосується фітотерапії – лікування рослинами, яке зародилося в глибоку давнину.

Тисячоліттями рослини використовували у боротьбі з недугами. За цей час було виявлено, які саме рослини із зеленого килиму землі допомагають при різних захворюваннях людей і тварин. Якщо сьогодні ту або іншу рослину ми вважаємо лікарською, то це сталося лише завдяки мільйонним випробуванням, іноді навіть ціною людських жертв у шуканнях оптимальної дози, найраціональнішого способу застосування цієї рослини.

Трави наших полів та лісів користуються довірою багатьох пацієнтів. Рослини є тим «місточком», що сполучає живу і неживу природу.

К. А. Тімірязєв говорив, що від зеленого листя беруть початок всі появи життя на землі. Мабуть цим і пояснюється багатство лікувальних властивостей, якими наділено лікарські рослини. Правильне виготовлення препаратiв iз рослинної сировини має велике значення. Добре дiють рослини в натурi i добутi з них соки. Однак через недосконалу технологiю добування й консервування соки лiкарських рослин зберiгають лiкувальнi властивостi вiдносно короткий час. Останнiм часом почали виготовляти так званi дисперти - висушенi екстракти з живих рослин.
З висушеної рослинної сировини найчастiше виготовляють галеновi препарати: настої, вiдвари, настойки i екстракти. Препарати рослинного походження вигiдно вiдрiзняються малою токсичнiстю i слабим алергiзуючим впливом вiд синтетичних сполук, бiльшiсть яких є чужорiдними для органiзму. Пояснити це можна тим, що люди протягом тисячолiть споживали i споживають тепер щодня рослини та речовини рослинного походження як харчовi продукти.

Настої i вiдвари - це найпростiшi воднi витяжки, якi використовувалися в медицинi з часiв Галена i эберегли своє значения до сьогоднiшнього дня. В процесi приготування настоїв i вiдварiв у витяжки переходять розчиннi у водi білки, пектини, крохмаль, пiгменти i так званi «баластнi» речовини. Баластнi речовини також впливають на терапевтичну цiннiсть дiючих речовин: полiпшують їх розчиннiсть, сповiльнюють всмоктування, подовжують тривалiсть дiї.

Якiсть настою i вiдвару значною мiрою залежить вiд ступеня подрiбненостi сировини. Листя й квiти подрiбнюють до 5 мм, стебла, кору, кореневища, корiння - до 3, плоди i насiння - до 0,5 мм. Настої готують з м’якших частин рослин, квiтiв, листя, лушпиння. Якщо ж до збору лiкарських рослин входить також твердi частини рослин, технологiя приготування настою дещо змiнюється. Подрiбнений збiр заливають холодною водою i витримують при кiмнатнiй температурi 6-12 годин, вранцi процiджують до половини, а другу половину заварюють протягом 10-15 хвилин, пiсля цього також процiджують i змiшують з першою половиною витяжки.
Вiдвари готують переважно з твердих частин рослин - кори, коренiв, кореневища, плодiв, насiння. Для цього подрiбнену сировину заливають гарячою водою, пiдiгрiвають протягом 15-30 хвилин пiсля чого стiльки ж часу тримають у теплому мiсцi i процiджують у гарячому станi. Вiдвари з кори дуба, кори крушини, кореневища ревеню та iнших рослин, якi мiстять дубильнi речовини, процiджують негайно пiсля закiнчення пiдiгрiвання. Настої i вiдвари п’ють охолодженими, а тi, що мiстять потогiннi i сечогiннi речовини, - теплими або гарячими.