Досліджденя «Досліджуємо склад мінеральних вод»

Бараненко Людмила Станіславівна 15 листопада 113 Відгуки відсутні

Про матеріал

Інструктивна картка та дидактичний матеріал до навчального дослідження з хімії у 9 класі (НУШ) на тему «Досліджуємо склад мінеральних вод» (до § 10 підручника Л. Я. Мідак та ін. «Кислоти, основи, солі з позиції електролітичної дисоціації»). Розробка містить усе необхідне для проведення групової роботи на уроці або організації самостійного виконання завдання в дистанційному форматі (зокрема в Google Classroom): • Інструктивна картка (сторінка 1): чітко сформульована мета, інструктаж із безпеки життєдіяльності, довідкова пам'ятка за ДСТУ щодо класифікації мінеральних вод за ступенем мінералізації (столові, лікувально-столові, лікувальні), покроковий алгоритм виконання дослідження, таблиця для фіксації результатів та блок для запису рівнянь дисоціації й загального висновку. • Картки-етикетки реальних мінеральних вод (сторінка 2): 4 оформлені інформаційні картки («Моршинська», «Миргородська», «Поляна Квасова», «Боржомі») із точним вмістом катіонів та аніонів (мг/дм³), показниками загальної мінералізації (г/дм³) і короткою підказкою щодо складання формул солей. Матеріал допомагає учням закріпити знання про електролітичну дисоціацію на практиці, розвиває навички аналізу споживчої інформації та формує відповідальне ставлення до власного здоров'я. Короткий опис (для анонсу або соцмереж)
Перегляд файлу
background image

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА ДО НАВЧАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: «Досліджуємо склад мінеральних вод» (Хімія, 9 клас)

Прізвище, ім'я учня / учениці:

 _________________________________________    

Клас:

 9-____    

Дата:

____________ 

Мета дослідження:

 навчитися аналізувати інформацію на етикетках мінеральних вод,

визначати їхній йонний склад, ступінь мінералізації та характер середовища (pH), складати
формули та рівняння електролітичної дисоціації солей.

Обладнання та матеріали:

 етикетки від мінеральних вод («Моршинська», «Миргородська»,

«Поляна Квасова», «Боржомі»), зразки мінеральних вод у пробірках або склянках,
універсальний індикаторний папір зі шкалою pH (для очної роботи в класі).

Правила безпеки життєдіяльності:

 під час роботи в шкільному кабінеті хімії категорично

заборонено куштувати досліджувані зразки вод. Працюйте охайно зі скляним посудом та
індикаторним папером. 

Довідкова інформація (класифікація за ДСТУ 878:2006):

• 

Столові води

 (мінералізація до 1,0 г/дм³) — придатні для щоденного вживання та приготування

їжі.
• 

Лікувально-столові води

 (мінералізація 1,0–10,0 г/дм³) — вживають періодично або курсами за

порадою лікаря.
• 

Лікувальні води

 (мінералізація понад 10,0 г/дм³) — вживають виключно за призначенням лікаря. 

Хід дослідження

Ознайомтеся з етикетками

 чотирьох мінеральних вод на сторінці 2 (або етикеткою

свого зразка).

Визначте тип води

 за показником загальної мінералізації (г/дм³) та призначенням.

Випишіть основні катіони й аніони

, що переважають у складі кожної води. Складіть

формули 2–3 солей, які могли дисоціювати в цій воді, та запишіть рівняння їхньої
дисоціації (наприклад: NaCl → Na⁺ + Cl⁻).

Визначте середовище (pH):

 під час роботи в класі занурте індикаторний папірець у

зразок води та порівняйте колір зі шкалою. 

(Для дистанційної роботи в Google Classroom:

гідрогенкарбонатні води мають слабколужне середовище pH ≈ 7,2–8,2, хлоридно-
натрієві — близьке до нейтрального pH ≈ 6,8–7,2, а сильногазовані води — слабкокисле
pH ≈ 5,5–6,5 через розчинений вуглекислий газ).

Занесіть результати у таблицю

 та сформулюйте висновок.

1. 

2. 
3. 

4. 

5. 

background image

Назва води

Загальна

мінералізація

(г/дм³)

Тип води за

призначенням

Основні катіони й аніони

та формули відповідних

солей

Значення pH та

характер

середовища

1.
Моршинська

2.
Миргородська

3. Поляна
Квасова

4. Боржомі

Завдання на закріплення та висновок:

1. Запишіть рівняння електролітичної дисоціації двох солей, виявлених у досліджених
водах: 

2. 

Висновок

 (поясніть, чому склад мінеральних вод на етикетках вказують у вигляді йонів,

а не формул солей, та яку з досліджених вод можна пити щодня): 

background image

ДОДАТОК: КАРТКИ-ЕТИКЕТКИ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД

Дані наведено відповідно до інформації виробників на споживчому маркуванні

«МОРШИНСЬКА» (природна)

Тип:

 природна столова гідрокарбонатна

магнієво-кальцієва вода.

Джерело:

 Моршинське родовище (Львівська

обл.).

Загальна мінералізація:

 0,1 – 0,4 г/дм³. 

Катіони

Вміст,

мг/дм³

Аніони

Вміст,

мг/дм³

Ca²⁺
(Кальцій)

5 – 80

HCO₃⁻
(Гідрокарбонати)

30 –
200

Mg²⁺
(Магній)

< 50

SO₄²⁻ (Сульфати)

< 50

Na⁺ + K⁺
(Натрій і
Калій)

< 70

Cl⁻ (Хлориди)

< 60

«МИРГОРОДСЬКА»

Тип:

 природна лікувально-столова хлоридно-

натрієва вода.

Джерело:

 Миргородське родовище

(Полтавська обл.).

Загальна мінералізація:

 2,5 – 3,5 г/дм³. 

Катіони

Вміст,

мг/дм³

Аніони

Вміст,

мг/дм³

Na⁺ + K⁺
(Натрій і
Калій)

800 –
1200

Cl⁻ (Хлориди)

1300 –
1800

Ca²⁺
(Кальцій)

< 100

HCO₃⁻
(Гідрокарбонати)

200 –
450

Mg²⁺
(Магній)

< 50

SO₄²⁻ (Сульфати)

100 –
300

«ПОЛЯНА КВАСОВА»

Тип:

 природна лікувально-столова вуглекисла

гідрокарбонатна натрієва вода (боржомі-
підтип).

Джерело:

 Полянське родовище (Закарпатська

обл.).

Загальна мінералізація:

 6,5 – 12,0 г/дм³. 

Катіони

Вміст,

мг/дм³

Аніони

Вміст,

мг/дм³

Na⁺ + K⁺
(Натрій і
Калій)

1500 –
3000

HCO₃⁻
(Гідрокарбонати)

4500 –
8000

Ca²⁺
(Кальцій)

70 –
150

Cl⁻ (Хлориди)

300 –
600

Mg²⁺
(Магній)

< 50

SO₄²⁻ (Сульфати)

< 25

«БОРЖОМІ» (BORJOMI)

Тип:

 природна лікувально-столова

гідрокарбонатна натрієва вода вулканічного
походження.

Джерело:

 Боржомське родовище (Грузія).

Загальна мінералізація:

 5,0 – 7,5 г/дм³. 

Катіони

Вміст,

мг/дм³

Аніони

Вміст,

мг/дм³

Na⁺ + K⁺
(Натрій і
Калій)

1000 –
2000

HCO₃⁻
(Гідрокарбонати)

3500 –
5000

Ca²⁺
(Кальцій)

20 –
150

Cl⁻ (Хлориди)

250 –
500

Mg²⁺
(Магній)

20 –
150

SO₄²⁻ (Сульфати)

< 10

Підказка для учнів (як складати формули солей із йонів):

Поєднайте катіон металічного елемента з аніоном кислотного залишку так, щоб сума їхніх зарядів
дорівнювала нулю:
• 

Na⁺

 і 

Cl⁻

 → 

NaCl

 (натрій хлорид)  |  

Na⁺

 і 

HCO₃⁻

 → 

NaHCO₃

 (натрій гідрогенкарбонат)

• 

Ca²⁺

 і 

2HCO₃⁻

 → 

Ca(HCO₃)₂

 (кальцій гідрогенкарбонат)  |  

Mg²⁺

 і 

SO₄²⁻

 → 

MgSO₄

 (магній сульфат) 

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів