ДОСЛІДЖЕННЯ СОРТУВАЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ МЕШКАНЦІВ ТРОХ МІКРОРАЙОНІВ М.БІЛА ЦЕРКВА
Роботу виконала:
Федкевич Софія В’ячеславівна
2009 народження
учениця 8 класу
року Білоцерківського ліцею
«Мала Академія Наук»
Білоцерківської міської ради
Київської області
Науковий керівник:
Козуб Ганна Олександрівна
вчитель інформатики
Білоцерківського ліцею
«Мала Академія Наук»
Білоцерківської міської ради
Київської області
Федкевич Софія В‘ячеславівна
учениця 8 класу
Білоцерківського ліцею
«Мала Академія Наук»
Науковий керівник: Козуб Ганна Олександрівна, учитель інформатики Білоцерківського ліцею «Мала Академія Наук» Білоцерківської міської ради
Київської області.
Дослідження сортувальної спроможності мешканців трьох мікрорайонів м.Біла Церква
Гіпотеза, яка підлягає перевірці – соціальна поведінка людей по відношенню до сортування вторинної сировини.
Дослідницьку роботу присвячено аналізу сортувальної спроможності людей, а саме, яку кількість відходів відсортують протягом осені мешканці мікрорайонів (ДНС, Центр, Павліченка) м.Біла Церква, київської області, Україна.
Проаналізовано кількість відходів, яку продукують люди у власних домівках та визначено якість знань населення щодо принципів Zero Waster.
Отримані дані корисні для розуміння сортувальної спроможності населення, дозволить визначити кількість вторсировини, яку продукують люди, а також виявити настільки люди хочуть змінити навколишнє середовище.
Ключові слова:Zero Waster, сортувальна спроможність, recycle.
Зміст
На сьогоднішній час основною проблемою засмічення планети є надмірне споживання людством великої кількості товарів які дуже довго розкладаються у навколишньому середовищі.
У 2019 році було виявлено, що обсяги утворення побутових відходів становлять майже 11,86 млн. т. Послугами з вивезення відходів охоплено лише біля 78% населення України. Переважаючим методом поводження з відходами було захоронення їх на полігонах та звалищах. Наразі стає дуже розповсюджене бажання людей дотримуватися принципів Zero Waste. Молодь активно впроваджує філософію скорочення продукування відходів, яка покликана зменшити екологічне навантаження на планету. Люди почали відмовлятися не лише від пакетів та пластику, а й поступово починають компостувати, сортувати сміття та повністю змінювати власні звички.
Сміттєзвалища та відходи: про важливе у фактах та цифрах
Щороку кожен Українець генерує від 300 до 500 кілограмів сміття. Якщо говорити масштабніше про усі відходи, то кожного року, за даними держстату, загальна сума сягає понад 350 мільйонів тон сміття, а загалом на сміттєзвалищах накопичено 12,44 мільярда тон. З усіх відходів, які там зберігаються, можна переробити близько 20% – метал, папір, скло, деякий пластик, а ще є органіка, яка складає до 50%! Проте зараз на переробку потрапляє лише 3-5%. Весь інший обсяг сміття потрапляє на звалища ТПВ (твердих побутових відходів). [5] Такі цифри дозволяють уявити, скільки сміттєзвалищ є у нашій країні, а саме – 6 тисяч легальних, загальна площа яких складає 9 тис. га., але це не все, адже є ще й нелегальні. Мова йде про ділянки землі, на яких безконтрольно зберігаються найрізноманітніші відходи. За приблизними підрахунками по всій території України є близько 30 тисяч нелегальних сміттєзвалищ, які утворюються біля кожного села.[7]
Перевізники сміття продають відсортовану сировину більшим компаніям-заготівельникам. Далі, наприклад, зі скла виготовляють склянки та посуд, з паперу – туалетний папір та лотки для курячих яєць, пластикові пакети переробляють на сміттєві пакети. Також пластик переробляють на нитки та синтепон, з яких потім можна зробити куртки, а з використаних алюмінієвих банок роблять нові.[3]
У час, коли ми боремося за екологічно-безпечну переробку сміття, а в країні намагаються переходити на енергозберігаючі технології, варто згадати про історію поводження зі сміттям у світі.
Вже у Середньовіччі відходи перестали вивозити, причому навіть романтизована Франція не була прикладом для наслідування - побутові відходи викидали просто з вікон, на голови перехожих. Щоправда, в деяких містах Європи організовували спеціальні вигрібні ями і канави. Однак це зовсім не вирішило проблему. Накопичені за тривалий час гори відходів провокували спалахи серйозних епідемій, адже сміттєві «аромати» привертали до себе увагу величезної кількості щурів. Тиф, дизентерія, чума, короста - це лише деякі захворювання, від яких помирали тисячі людей в Середньовіччі. Наприклад, Климент П'ятий - папа римський, помер від дизентерії, а Климент Сьомий- помер від корости.
У XVII столітті правителі почали видавати укази про обов'язкову утилізацію відходів і їх захоронення за межами міст. Однак лише в кінці XIX століття в Англії побудували перший завод зі спалювання сміття. Завдяки цьому в сучасній Європі відходи, які стрімко накопичувалися внаслідок зростання чисельності населення, почали ліквідовувати цивілізовано.[4]
Актуальність
Наразі відходи пластика забруднюють ґрунт, ґрунтові води, моря та океани. Під час їх спалювання в атмосферу виділяються токсичні речовини. За невтішними прогнозами, через 35 років в океанах на 2 т риби припадатиме 1 т пластика. До 2050 року загальна вага пластику в океанах може бути більшою за вагу усієї океанської риби. Було проведене дослідження та виявили, що тіла 90% морських птахів містять пластикове сміття.
Аби вийти з екологічної катастрофи, Україні потрібно реалізувати себе на законодавчому рівні відповідно до директиви Європейського союзу і Ради. Також важливим аспектом є впровадження освітньої програми поводження з відходами, щоб виховувати у дітей правильне відношення до відходів ще змалечку.
Результати дослідження сортувальної спроможності населення нададуть змогу виявити низку питань, які допоможуть в майбутньому розробити рекомендації для населення та допомогти залучити більшу кількість мешканців до сортування відходів.[5]
Мета: Дослідити сортувальну спроможність та громадську думку щодо організації збирання побудових відходів у м.Біла Церква, а саме мікрорайонів ДНС, Центр, Павліченко.
Об'єкт: населення віком від 25 років.
Предмет: якість знань та поведінковий аспект людей.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
Методи дослідження: теоретичний та практичний аналіз здобутих матеріалів з сортування від волонтерської ініціативи м.Біла Церква.
Практичне значення: сучасний трек для досліджень
Отримані результати допоможуть в майбутньому виявляти відсотковий рівень екологізації особистості.
Щоб зменшити кількість відходів, варто дотримуватися принципів zero waste
мал.1
Крок №1 споживача(ки) - вибір на рівні покупки #розумне_споживання
На цьому етапі необхідно відмовитись від споживання непотрібних продуктів, засобів гігієни та намагатись наповнювати власний продуктовий кошик відповідально.
Розумне споживання включає використання продуктів, які можна переробити або вжити вдруге. Серед таких папір, тетрапак, скло, метал, пластик, органічні відходи.
1.2 Критерії для сортування різних видів відходів
Як сортувати пластик?[9]
5 найпоширеніших видів переробного пластику: РЕТ-пляшка, кришки, пляшки від побутової хімії, поліетиленові пакети, іграшки, контейнери для їжі, одноразовий посуд. Потрібно пам’ятати, що пластик має бути чистим, ущільненим, так він займає менше місця. Увага до тих продуктів, які не переробляються в Україні, а саме кольорові непрозорі РЕТ-пляшки білого, жовтого, чорного кольору та ПВХ, який містить небезпечну речовину. Слід уникати продуктів, які мають таке пакування.
Скло
Для вторинної переробки скла придатні скляні пляшки, банки, склобій. Не сортують ударостійке, термостійке скло, кришталь.
Як підготувати сировину:
Папір
Для правильного відбору паперу також потрібно знати, що сортуємо картон, папір, паперові упаковки, зошити, листівки, поліграфія, чеки. З макулатури не сортуємо: папір забруднений їжею, жиром та рідиною, лотки
з-під яєць, пергамент, серветки.
Як підготувати сировину:
Тетра пак
З цієї сировини можно відсортувати: пакети від соку, молока, паперові стаканчики, стіки від цукру. Не переробляються фантики від цукерок, упаковки з-під чіпсів, насіння, кави.
Як правильно підготувати сировину:
Метал
З цієї сировини можна відсортувати: банки, кришки, тюбики, балончики, фольгу.
Як підготувати?
1.3. Екологізація особистості, як спосіб життя
Під екологізацією розуміють процеси, пов'язані з оптимізацією і гармонізацією відносин між суспільством і природою, і змін, які виникають у духовному і матеріальному житті в умовах екологічної кризи, радикальної трансформації суспільного буття.
Соціальні передумови виникають тоді, коли соціальні інтереси, культурний рівень і особисті бажання людей сприяють виникненню екологічних потреб.
Екологізація необхідна тому, що розвиток суспільства протікає за умов надзвичайної нестійкості. Для сталого розвитку суспільної структури необхідно, щоб різноманітність поведінки, індивідуальних особливостей, прагнення і бажання знаходились би у межах якоїсь загальної мети майбутнього розвитку, яка повинна об'єднувати суспільні інтереси і споживання. Екологізація – це не лише необхідний, а й єдино можливий шлях розвитку через те, що альтернативи йому немає.
Однією з умов екологізації способу життя є переживання особистості своєї природності у єдності зі світом.
Одним із основних напрямів, що сприятимуть підвищенню ефективності національного механізму природокористування та формуванню ефективної стратегії переходу до сталого розвитку є екологізація способу життя, відтворення екологічно орієнтованих людських мотивів і факторів екологізації: стимулювання «екологозбалансованої» поведінки – формування попиту і потреби в екотоварах і товарах екологічного призначення для індивідуального споживання, екологічно орієнтованого способу життя, засобів для виробничої сфери та природних комплексів, утилізація відходів побутового і промислового характеру призначення.
Екологічність способу життя людини проявляється в тому, що її життєдіяльність стимулюється не стільки зовнішніми впливами до яких можна віднести норми, поведінкові стереотипи, звички, скільки системою його внутрішніх якостей – світоглядом у якому відбиваються етичні, пізнавальні, естетичні цінності, досвідом саморегуляції, довільності самоорганізації своєї активності.[1][2]
2.1 Методи і матеріали підготовки та переробки відходів
Відходи, які утворюються у виробництві, або на етапі споживання можуть мати різний склад, фізичні властивості та розміри окремих елементів/кусків.
Багато технологій утилізації відходів потребує їх попереднє підготування, яке включає зменшення розмірів часток відходів.
Наведемо декілька прикладів відходів, перероблення яких потребує попереднього їх подрібнення: металургійні шлаки; верхівки та вітки дерев; старі фільтрувальні тканинні елементи; ПЕТ пляшки, автошини тощо.
Наведені відходи мають різні розміри та різні фізичні характеристики. Це необхідно враховувати при застосуванні методів їх подрібнення.
Матеріали і методика. [8]
Методи видалення твердих відходів мають відповідати певним вимогам.
Дії, які виконуються з застосуванням фізичних методів: [8]
Висновки і перспективи подальших досліджень.
Найбільші обсяги відходів накопичуються у видобувній (вугільні терикони, відвали порожньої породи) і переробній промисловості (особливо в металургії і хімічній промисловості). Тому потрібно зосередити увагу на максимальному використанню цих відходів в якості вторинної сировини.
Проблему утилізації та переробки відходів можна вирішити швидко. Результатом співробітництва держави і бізнесу в цьому питанні стануть нові економічні можливості, створення нових високотехнологічних галузей з потужним потенціалом, вирішення екологічних проблем. [7] [8]
Для проведення власного дослідження, я долучилась до волонтерської спільноти DARI.CYCLE. Протягом жовтня-листопада спілкувалась з населенням мікрорайонів та виявляла сортувальну спроможність. Вдалось визначити, що люди відповідально відносяться до формування власного продуктового кошика. Не купують продукти, які не переробляються або намагаються уникати їх. Було виявлено, що найбільше населення відокремлює картон, папір, скло, РЕТ, плівку та пластик типу 5,6,7.
У даному дослідженні проводили опитування респондентів щ щодо організації збирання побудових відходів. Серед опитаних переважали жінки(65%), середньої загальної освіти та молоді люди (25%) та інші респонденти (15%), відповідно до головної мети було виявлено як населення позбавляється побудових відходів
В місті існують точки збору сировини райони: Гайок, Турчанінова, ДНС, Вокзальна, Центр, Піщаний, Таращанский, Павліченко, 4-й мікрорайон, ДК Леваневського. На жаль кількість сортувальних баків дуже мала, тому, більшість людей зберігають сировину вдома. Це знижує мотивацію та не дозволяє розширити спільноту. Також було виявлено, що робота з просвіти населення в темі сортування проводиться на низькому рівні.
Бокси, які знаходяться на території Собору зроблені на волонтерських засадах.
Більшість людей просто приносять сировину, хоча їм розповідають про правильне сортування. Тому дуже важливо піднімати це питання на рівні місцевої влади.
Під час дослідження виявляла аспекти екологізації особистості. Виявила, що про роздільне сортування населення проінформоване, тобто люди свідомо розуміють ситуацію, яка складається, знають про методи її вирішення та готові прийти на допомогу у вирішенні цієї проблеми. Також, система збирання сміття в баки діє, але ефективність цієї діяльності дуже мала, адже баки встановлені не на всіх мікрорайонах. Звернула увагу на ставлення населення до екологічної ситуації в місті. Можу сказати, що більшість мешканців досліджуваних мікрорайонів слідкують за екологічними подіями в місті, готові долучитись та сприяти розвитку екологізації.
Дані, які було отримано при дослідженні сортувальної спроможності мешканців 3-х мікрорайонів м.Біла Церква протягом жовтня-листопада 2022 року.
В жовтні було зібрано вторсировини:
Назва |
ПЕТ |
Макулатура |
Плівка |
Жб банки |
кг |
48 |
170 |
7,1 |
0,4 |
В листопаді було зібрано вторсировини:
Назва |
ПЕТ |
MC 7 |
ПНД |
ПВД |
кг |
29,6 |
29.6 |
4 |
2,6 |
Отже, провівши дослідження, можна зробити висновок, що проблема сміття та її вирішення з кожним роком все більше загострюється. Люди розуміють важливість вирішення цієї проблеми і можуть запропонувати варіанти її ліквідації, що дуже важливо. Проведення роботи над формування еко свідомості необхідно продовжити та пропонувати населенню утилізації відходів, які використовують у світі, а саме роздільне сортування сміття, утилізація твердих побутових відходів та будівельного брухту, спалювання.
Щоб вижити, люди сьогодні повинні не лише навчитися виробляти предмети першої необхідності, але також мають навчитися відтворювати ґрунт, воду, рослинний та тваринний світ тощо. Це пов'язано з тим, що суспільство досягає своїх меж, за якими колишнє ставлення до оточуючого стає неможливим. Неминучим є подальше забруднення навколишнього природного середовища та необмежене використання природних ресурсів, що призведе до знищення природи землі та всього живого на ній, а отже, і самих людей. Тому в результаті розгляду причин та умов проблеми я дійшла висновку, що глобальна екологічна проблема залежить від кожного з нас. І це не просто гарні слова. Ви можете зменшити кількість відходів, це хоч і малий але це перший крок до покращення навколишнього середовища.
Звичайний школяр не може контролювати процес утворення небезпечно-отруйних відходів чи зупинити їхнє шкідливе виробництво. Але екологічну діяльність він може розпочати не в космічних масштабах, а тут, біля будинку, на вулиці, розчищаючи територію та скидаючи відходи у відведених місцях. В результаті виконаної роботи можна зрозуміти, що у наш час важко долучити людей до сортування відходів, прибирання пляжів, зменшення використання пластику та небезпечно-отруйних речовин для природи, тощо. При цьому всім хочеться дихати свіжим повітрям, ходити по чистим вулицях і жити в цивілізованому суспільстві. Так як будь-які зміни бажано починати з себе, варто в першу чергу навчитися правильно сортувати сміття. Тому все ж таки є люди які готові допомогти природі, а саме: сортувати відходи та проводити екологічні акції, проєкти. Було виявлено, що населення вважає організацію процесу щодо сортування сміття – неналагодженою та долучитися та допомагати волонтерам та місцевій владі проваджувати креативні інновації в цій сфері.
Тепер я переконалася, що саме ми, підростаюче покоління, несемо відповідальність за світ, у якому живемо, за наше здоров’я та рівень життя.
Ми не можемо жити без відходів. Сміття скрізь і завжди переслідує людину. Але ми повинні зробити все можливе, щоб зменшити відходи. Я переконалася, що життя планети, її чистота та збереження її ресурсів залежать не від людства, а від кожного з нас. Ніхто не може зробити наші домівки, наші вулиці, наші села, нашу країну чистішими та красивішими, крім нас самих. Земля – наш спільний дім. Ще не пізно, можна хоч щось зберегт
Галицька М. А. м. Полтава, Україна Сокуренко С. Є.,
м. Горішні Плавні, Україна
«Екологічні проблеми навколишнього середовища та раціонального природокористування в контексті сталого розвитку» 16 травня 2019 року м. Полтава, Україна- 152 с.
Інтернет джерела
1