«Досліджуємо Арктику»

«Досліджуємо Арктику»Майстер-клас з малювання та аплікаціїПідготувала вихователь: Житкова Л. Л.

Ведмідь білий теж буває, Мед бджолиний не вживає. Дуже сильний, хижий звір,Живе в Арктиці, повір!По крижинах він мандрує,На тюленів ще полює. Може плавати, пірнати,Здобич легко упіймати. А барлоги він немає,В сплячку теж не залягає. Дуже теплу шубу має,Що в мороз не промерзає. Спить лиш тільки ведмедиця,Щоб в теплі могли родиться. На світ білий ведмежатаІ барліг, це їхня хата. Там сніги, мороз тріскучий. Ніч полярна, лід колючий. Але їм все ніпочім,Бо для них це рідний дім!«Білий ведмідь»

Білий ведмідь відноситься до хижих ссавців, він живе в Арктиці. Звір є дуже моторними, незважаючи на величезні розміри. Коли ведмідь стоїть на задніх лапах, то він більше зростом ніж людина. Вони не бояться суворих морозів, тому що мають густе хутро.

Білі ведміді швидко бігають, плавають і пірнають. Вони відрізняються розумом, силою і допитливістю. Значну частину часу вони плавають на крижинах, де водяться тюлені. Ведмеді нападають на них, перекидаючи великі брили льоду або тихо підкрадаються до лунок тюленів.

У холодній Антарктиді, Де біліють сніжні глиби. Де мороз і хуртовини. Шиють крижані перини. Де не тане вічний лід –Жив собі один ведмідь…Білий, наче з молока,Схожий на сніговика. Більш за все, на цілім світі,Рибку він любив ловити. Мав ведмідь сачок і вудку,Тож робив це діло прудко. Подорож Білого ведмедя. Казка

2 Якось він засумував,Їсти й спати перестав. Виявляється, ведмедю. Закортіло з'їсти меду. Тільки мріяв він дарма -Бджіл на полюсі нема!. Думав собі бідолаха:-Що я за такий невдаха!?Бурий родич мій, Бурмило,Мед їсть, ледь не через силу!Тож, він вирішив негайно. В подорож податись, дальню.

3 У корзину взяв харчів –Жменьку сухих корінців,М'яса в'яленого скибку,В'язочку смачної рибки.І в дорогу, морем синім,Поплив ведмідь на крижині. Щоб не сумно мандрувати,Пісеньку почав співати. Так мугикав він під ніс:-Віднайду зелений ліс. Саме там, як і годиться,Живуть бджілки-трудівниці. В них попрошу меду - діжку,Та й поласую ним трішки.

4 Так співав, що й не помітив,Як пригнав крижину вітер -В тепле море, води тихі,І, тут трапилося лихо,Що ведмедеві й не снилось: Та крижина - розтопилась.І незграбно, мов колода,Бідолаха впав у воду. Замочив свого кожуха,Води набрав повні вуха. Та пусте! Це лиш вода. Далі трапилась – біда!5 Плюскіт цей гучний зачули. Злі, від голоду, акули.І уже відкрили пащі. Закричав ведмідь: Нізащо!І поплив, хутчіш за рибу,Він, назад до Антарктиди.-Хай їм грець, отим акулам. Ледве втік! Не проковтнули!

6 Ох мандрівка не проста, -Залишився без хвоста! -Та нащо мені той мід? –Бурмотів під ніс ведмідь.-Краще рибки наловлю –Більш за все її люблю!Він ще трішки побурчав,Ну а потім вудку взяв,І, до ополонки швидко,Почвалав ловити рибку. Тож і досі, діти, меду. Не їдять Білі ведмеді!

Бажаємо успіхів!