Досліджуючи, пізнаємо світ. Аргументація дослідницької діяльності на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.

Досліджуючи, пізнаємо світ

Аргументація дослідницької діяльності на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.

   Проблема  дослідницької діяльності учнів початкової школи зараз дуже актуальна, а саме тому, що у сучасному ритмі життя виникає потреба у допитливій, творчій, неординарній особистості. До чого ж тут дослідження? Така навчальна діяльність є провідною і визначає розвиток головних пізнавальних якостей особистості дитини. В цей період розвиваються форми мислення, що надалі забезпечують засвоєння системи наукових знань, розвиток наукового, теоретичного мислення. Тут закладаються передумови самостійної орієнтації в навчанні й повсякденному житті.   

   Дослідницька діяльність тісно пов’язана з вирішенням учнями творчих, дослідницьких завдань із заздалегідь невідомим рішенням і передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері:  постановку проблеми, вивчення теорії, пов'язаної з обраною темою, висунення гіпотези дослідження, підбір методик і практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, самостійні висновки, представлення виконаної роботи.

Продуктом дослідницької діяльності школяра є не тільки знання, які він здобуває, а й способи пізнавальної діяльності, які впливають на інтелектуальний розвиток особистості.

Дослідження  у початковій школі можна проводити на уроках з різних предметів. Пропоную до розгляду предмет образотворчого мистецтва. Виявляється на уроках малювання учнів можна вчити не тільки створювати нові зображення, але й озброювати досвідом творчої діяльності. Для цього потрібні спеціальні метод – метод дослідження.

   Цей  метод спрямований на навчання пошукам самостійного рішення зображувальної задачі, можливих варіантів, розвиток творчого мислення, уяви. Його можна використати, коли вчитель пропонує дітям виконати якесь творче завдання, створити щось по своєму замислу.

   На якому уроці застосовувати метод дослідження? Що нове можуть відкрити для себе учні? Розгадка криється, наприклад, у використанні різних технік.

Малювання по мокрому фону. Техніка малювання, котра дасть можливість дитині поспостерігати за реакцією акварельної фарби при нанесенні її на вологу поверхню. Кольори стають розпливчастими. (Малювання по мокрому фону аквареллю можна проводити при зображенні осіннього або весняного пейзажу.) Перехід одного кольору в інший у вологому мазку можна використати для малювання кольорів, листя, а контрастні кольори використовуються для вираження розрізненості предметів у малюнку (осіннє листя на фоні блакитного неба).

 У першому класі дуже часто застосовується прийом малювання пальчиками та долонями. Дитина опускає в гуаш долоньку або пальчик, або фарбує її за допомогою пензлика і робить відбиток на папері. Що можна очікувати від такої техніки? За допомогою відбитка долоні учні краще знайомляться із  положенням пальчиків на руці, кількістю флангів на кожному пальці.   Малювання пальчиками, долоньками сприяє цілісному сприйняттю предмета, а також допомагає учням  зняти страх перед аркушем паперу, перед роботою з фарбами.

   Із захопленням діти сприймають таку техніку, як проступающий малюнок. Це змішана техніка малювання різними матеріалами. Основна мета - ознайомитися з властивостями і особливостями матеріалів. Задуманий сюжет виконується восковими олівцями (крейдою). Потім поверх малюнка наноситися акварель. Акварельні фарби скочуються з малюнка, і він проявляється. Предмет дослідження: як «поведе» себе акварель по відношенню до воскових олівців.

   Якщо розпочата мова про воскові олівці, тоді можна перейти до техніки резервування свічкою. Спосіб одержання зображення: дитина малює свічею на папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічею залишається білим. Дослідити: як «захистить» свічка аркуш паперу від акварелі. До речі, ця техніка добре підходить для зображення зимових краєвидів, снігопаду.

Цікавий метод нанесення фарби - кляксографія, коли у відбитку звичайної плями можна побачити різноманітність сюжетів і образів. Досліджуємо поєднання, змішування кольорів.

Далі слід запропонувати техніку монотипії (отримання зображення шляхом переведення його з однієї поверхні на іншу, тобто відбиток зображення).

    Монотипія - унікальна техніка, яка поєднує в собі якості естампу (відбитка на папері з друкованої форми - матриці), живопису і малюнка. Її можна назвати і графічним живописом, і мальовничою графікою.

Щоб намалювати картину в техніці монотипія, потрібно нанести фарби на гладку рівну поверхню, слідуючи задуманому сюжету. Робити це потрібно вільно і розкуто. Необхідно працювати швидко, щоб фарба не встигла висохнути до часу друку. Коли картина готова, на розписану поверхню накладається білий аркуш паперу і акуратно притискається руками, потім його ретельно розгладжують.

Тепер потрібно акуратно зняти лист з поверхні. Робити це можна в одне плавний рух, або кілька, відриваючи плавними ривками, кожен раз припускаючи лист назад. Виходить дуже несподіваний ефект - немов зображення складається з декількох шарів. (Дослідити пошаровість малюнка). Коли відбиток злегка підсохне, його доповнюють кількома деталями.

Існує ще один різновид даної техніки - монотипія пейзажна, коли для її виконання аркуш паперу складається вдвічі. На одній його половині малюється пейзаж, на інший виходить його відображення в озері, річці (відбиток).  Досліджуємо схожість та відмінність зображень.

Малюнки у техніці" граттаж (малювання на восковій основі) теж дають привід для проведення міні-дослідження. Учням пропонується дізнатися, що та як потрібно зробити, щоб під час процарапування гострим предметом створити малюнок, як саме віск допомагає «відкрити» малюнок.

Це спосіб виконання малюнка шляхом процарапування пером або гострим інструментом паперу або картону, залитого тушшю.

Надалі можна трохи урізноманітнити цю техніку і отримати кольоровий граттаж. Спочатку тонувати аркуш паперу з кольоровою аквареллю, а потім нанести віск і туш. Тоді штрихи будуть кольоровими. (Зображення салюту на тлі нічного неба).

Малювання нитками. Красиві незвичайні відбитки виходять під час виконання цього виду роботи. Якщо нитку довжиною 30-40 см. опустити в фарбу, потім викласти на аркуші, залишивши лише кінчик, накрити зверху іншим аркушем, і придавивши його рукою, витягнути нитку з-поміж двох аркушів, то на обох поверхнях залишаться незвичайні відбитки. Це при використанні одного кольору фарб, але цей вид роботи дозволяє багатоколірність.

 Малювання нитками приносить почуття задоволення будь-якій дитині. Досліджень підчас використання даної техніки можна зробити кілька. Насамперед: нестандартність матеріалів для малювання, змішування кольорів, непередбачуваність зображення.

Особливу зацікавленість викликає у дітей техніка малювання мотузками. Скручуючи, переплітаючи і зв’язуючи мотузку, діти створюють різні просторові композиції, в яких виділяють основні елементи: крапку (вузол), лінію (нитка різної товщини і напрями), пляму і поверхню. Дослідження полягає у техніці створення відбитку, у змішуванні кольорів (при багатокольоровому відбитку).

Набризки. Спосіб одержання зображення: дитина набирає фарбу на кисть і вдаряє кистю об картон, що тримає над папером. Фарба розпирскується на папір. Виконуючи цей вид роботи, учні досліджують, якої густини потрібно брати фарбу, з якою силою ударяти кистю по картону.

Тичкування. Спосіб отримання зображення: дитина опускає в гуаш кисть і вдаряє нею по паперу, тримаючи вертикально. При роботі кисть у воду не опускається. Таким чином заповнюється весь лист, контур або шаблон. Виходить імітація фактурності пухнастої або колючої поверхні. Учням пропонується дослідити: різницю між техніками виконання «набризк» та «тичкування»; порівняння імітації фактурності.

Техніка «Оксамитове тло». Для виконання роботи у цій техніці потрібні старі зубні щітки, гуаш і папір. Нахилити щітку над аркушем паперу, а гребінцем обережно провести по ворсу. Бризки розлетяться по  чистому аркушу. Дослідження розпочинається з перших секунд роботи. Спостерігати і дослідити, в який бік потрібно нахиляти ворс щітки, щоб фарба потрапляла на папір, а не на обличчя та руки виконавця, а також густоту накладання бризків фарби.

Малювання мильною піною. Для цієї роботи потрібні оргскло, акварельні фарби, поролонова губка, мило, папір, олівець, пензель. Для того, щоб виконати цю роботу, потрібно намилити поролонову губку і вичавити з неї піну в тарілочку. На аркуші паперу олівцем малюють контур малюнка, на який згодом накладається оргскло. Мильною піною потрібно розфарбовувати малюнок на склі. Піна змішується з фарбою.  Піна-фарба нанести пензликом на скло, дати висохнути. Чистий аркуш паперу злегка змочити, а тоді змоченою стороною накласти на скло, притиснути і відірвати від скла. Суть дослідження: виконання цієї техніки – як піна забарвлюється фарбою, як піну-фарбу нанести на скло, як відірвати зволожений папір від скла.

   Мозаїка – зображення, зроблене на підготовленій основі зі шматків кольорового паперу. Спостерігати, як за допомогою шматочків паперу «вимальовується» зображення.

Малювання із сіллю. Спосіб одержання зо­браження: нанести малюнок на папір так, щоб об’єкти відділялися один від одного проміжком. Розфарбувати аквареллю. Доки фарба не висохне, посипати малюнок сіллю. Дослідити потрібно як саме сіль «роз’їдає» шар фарби і створює своєрідний вигляд зображення.

Ще використовують очищений пісок, але можуть застосовуватися  кава і подібні речовини, які тонкими шарами. Ці матеріали надають роботі зер­нистості. Всі дії виконуються пальцями рук, але можуть використовуватися стеки і пензлики. Дослідження можна провести, спостерігаючи, який вигляд буде мати малюнок, посипавши його крупнішим чи дрібнішим піском.

Імпастотехніка. Спосіб одержання зображення: змішати у рівних пропорціях клей, гуашеву фар­бу і пісок. Цю пасту нанести на малюнок. Стекою провести по готовій роботі, роблячи її фактурною. Дослідження полягає у створенні фактурного зображення, яку функцію виконує пісок, для чого потрібен клей у створенні цієї техніки.

Друкування прим’ятим папером. Спочатку використовуються м’які сорти паперу (цигарковий, промокальний, серветки), а потім більш цупкіші. Діти, мнучи папір, створюють певні предмети і друкують  за допомогою гуаші на листку.

Граючись, діти поступово набувають досвіду роботи з різними видами паперу. Не слід нав’язувати дітям готові зразки, потрібно спонукати їх знаходити рішення самостійно. Мнучи папір, діти досліджують, як відбиток від складки паперу переноситься на папір за допомогою фарби.

При роботі з природним матеріалом можна ознайомити дітей з технікою друку різними матеріалами. Діти знайомляться не тільки з цікавими способами художнього зображення, а й самими природними формами: маком, шишкою, колосочком, мохом, листочком і т.д. Вмочивши будь-яку природну форму у фарбу та зробивши її відбиток на папері, діти дізнаються, який слід вони залишать на папері. Діти вчаться бачити в отриманому зображенні знайомі образи. Інтерес до даної роботи буде значно вищим  в тому випадку, якщо кожна дитина самостійно знайде в природі цікавий за формою штамп, відкриє для себе несподівані властивості знайомих рослинних об’єктів.  І тут вже широкий простір для розвитку дитячої фантазії, уяви. Робота в техніці друкування природними матеріалами допоможе розвинути творчі здібності, логічне та просторове мислення Дослідження полягають у тому, що учні порівнюють, аналізують і об’єднують розрізнені частини в ціле.

 Можна ускладнити, але тим самим зробити цікавішим дослідження учнів, створивши ситуацію «в зворотному напрямку», (дати на розгляд аркуші паперу, картону, скла, де є відбитки листочків різних дерев, квітів, шишки і т.д.) запропонувати дітям побувати слідопитами і дослідити, хто або що залишило тут сліди.

Вправа «Чарівні перетворення». Мета: дослідити перетворення з кола у яку-небудь людину, тварину, рослину та інші предмети.

Щоб вправа-гра не обридла, її треба поступово ускладнювати шляхом введення: 

1. елементу змагання, коли дітям дається не один листок з формою кола (або іншою геометричною фігурою), а скільки вони забажають; 
   2) нових геометричних форм: півкола, квадрата, прямокутника, трикутника; 
   3) загадок, відповіді до яких зображуються за допомогою вже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконують лінійні малюнки. 

Кожна техніка, кожна вправа, котра спрямована на розвиток мислення, творчості дитини, додає впевненості у своїх силах, натхнення у пошуку чогось нового, бажання дослідити щось небачене та незрозуміле для неї досі.

Необхідно зацікавити дитину творчим процесом, щоб кожне заняття було емоційним, включало в себе ігрові моменти, різноманітні і барвисті наочні матеріали.

Застосування нетрадиційних технік і матеріалів сприяє розвитку у дитини дрібної моторики рук, просторового орієнтування на аркуші паперу, окоміру і зорового сприйняття, спостережливості, дослідницьких навичок, емоційної чуйності, допомагають навчити мислити сміливо і вільно.

  Дуже багато залежить від того, хто виявиться поруч з дитиною біля входу в складний і різноманітний світ краси. Тому нехай творчість принесе радість усім, хто до неї доторкається.