Ознайомити дітей з першими весняними квітами. Формувати уявлення дітей про красу рідної землі. Навчати бачити її у різних видах діяльності:музиці, поезії, образотворчому мистецтві.Допомогти дітям відчути тісний зв'язок між музикою, образотворчим мистецтвом, поетичним словом. Виховувати любов до рідної природи, національних традицій, прагнення до власної творчості.
«Перші вісники весни».
Інтегрований урок
Позакласне читання: «А вже весна, а вже красна».
Образотворче мистецтво: виконання малюнка «Перші весняні квіти»).
Мета: Ознайомити дітей з першими весняними квітами. Формувати уявлення дітей про красу рідної землі. Навчати бачити її у різних видах діяльності:музиці, поезії, образотворчому мистецтві.Допомогти дітям відчути тісний зв'язок між музикою, образотворчим мистецтвом, поетичним словом. Виховувати любов до рідної природи, національних традицій, прагнення до власної творчості.
Обладнання: Запис твору П. І. Чайковського «Пори року», свічка,
малюнок «Крилаті вісники весни», ваза з букетом весняних
квітів, Червона книга України, картини художників.
Хід уроку:
1. Організаційна частина.
2. Оголошення теми і мети уроку.
Дорогі діти. Сьогодні ми проводимо не звичайний урок, а інтегрований урок.
А щоб дізнатися його тему необхідно відгадати загадку.
Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Небеса і ручаї
Та заквітчую гаї.
І усякий мене зна…
Відгадали? Я…
Весна
3. Активізація опорних знань.
(Заходить дівчинка в костюмі Весни. Учні запитують)
Ой весно, весно, днем красна,
Що ти нам, весно принесла?
Весна
Принесла вам літечко,
Щоб родило житечко.
Ще й червоні квіточки
Щоб квітчались дівочки.
На дерева – цвіту,
А на поле – жито,
На травичку – росу,
На дівчаток – красу,
А на хлопчиків сили,
Щоб росли й міцніли.
Пісеньки співали,
В решето складали.
Вчитель
Діти, ось і прийшла до нас довгоочікувана весна. Взимку вона спала у
своєму чарівному ліжку, сплетеного із барвінкового листя й м’яти, а постіль
її була з осинового пуху, вкривалась барвистим покривалом з квітів і
шовкових трав. Їй снились прекрасні добрі сни. Та ось прийшла пора
прокидатись. Встала вона, потягнулась, вмилась першим дощиком, та й
взялась до роботи.
Подумайте, кого вона взяла собі в помічники?
Учні
Своїх синів: Березня, Квітня, Травня.
Вчитель
Яку роботу весна виконала з Березнем?
Учні
Прогнала Мороза, розтопила сніги, визволила річку від льоду.
Вчитель
А чим ще відзначився місяць Березень?
Учні
Розбудив від сну першу весняну квіточку.
Вчитель
Як її звати, дізнаємось відгадавши загадку.
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
Пролісок
Весна
Малята, а чи знаєте ви вірші про першу весняну квіточку, про мене.
Пролісок
Я – перша квіточка весни,
Я- пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
У мене очі голубі
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю я сонце й тінь.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту.
М. Познанська
Навесні
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчинка в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
І. Франко
Вчитель
А який місяць приходить за Березнем? (Квітень).
Чому його називають Квітнем? (Заквітчує землю квіточками).
Якими? (Рястом, сон – травою, зозулиними черевичками).
Діти, яку ж роботу виконує Квітень? (Пробуджує дерева від сну).
Як він це робить, давайте уявимо. (Доторкнеться до дерева своїм чарівним
Пензлем і воно оживає).
Хто допомагає в цьому йому? (Сонечко).
Як воно це робить? (Кине свої промінці і зігріває бруньки, бавить їх.
З’являється на світ листочок, іншого кличе і радіють вони разом теплу і
сонечку).
Який останній місяць весни? (Травень).
Чому він має таку назву? (Бо в цьому місяці травиця – сестриця
наливається соком і вкриває всю землю м’яким, зеленим, шовковим
килимом).
Сьогодні ми більш детально поговоримо про Квітень місяць. Вже
повертаються пташки з теплих країв. Які ж саме? (Журавлики, граки,
шпаки, дикі гуси, качки…).
А он погляньте, муха вже гріється на сонечку, ще млява, неповоротка, але
вже пряде лапками, гладить ними себе по черевцю. Це вона чепуриться.
А якщо ви підете в ліс, що там можна побачити? (Забігали по купинках
заклопотані мурашки, вилетів із зимового притулку та загув перший
джмелик, дзижчить над квіточками бджола).
А як ще називають журавликів навесні? (Веселиками, бо вони на крилах
приносять весну, звеселяють душі людей, радують їх приходом весни).
Діти дуже багато рослин і тварин від недбалого поводження у нас зовсім
зникли чи знаходяться на грані винищення. Вони занесені до Червоної
книги. Червона книга в Україні видана 1976 року. Чому ж названа вона
Червоною?
Учень
Червоний колір означає заборону, пересторогу, як у світлофора. Тому так
названо книгу, вона забороняє знищувати рослин і тварин, що до неї
занесені.
Вчитель
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти?
Конвалії й фіалки ніжні,
І вісник березня – підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон – трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрії,
Жар – цвітом землю не зігріє?
Ми всі господарі природи
Тож збережемо її вроду!
Учень
Буду я природі другом
Йтиму садом, полем, а чи лугом,
Буду я природі вірним другом!
Не столочу навіть і трави,
Я скажу їй: зеленій живи!
Коли лісом буду я іти,
Скрізь посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
Щоб віки жили у мирі й щасті.
С. Жупанін
Вчитель
Люди повинні бути любителями природи її садівниками, її лікарями, і тоді
природа скаже нам:
Учні
Спасибі друзям…
Спасибі людям, що зростили ліс:
За всі дуби, ялинки в пишнім гіллі
І за красу отих зелених кіс,
В яких стоять гнучкі берізки білі.
Коли б не ліс, не знали б ми про те,
Що є фіалка й пролісок на світі…
Як у маю конвалія цвіте –
Найкраща, найкраща поміж квітів.
Від суховіїв сохнула б земля,
Була б вона подібна до пустелі.
А ліс накличе хмару на поля –
Дощі проллються весняні, веселі.
Поглянь на поле – красень – урожай!
А ліс немов стіна понад рікою.
В зелене клечання убравсь наш край,
Радіє серце від краси й спокою.
Спасибі ж людям, що зростили ліс:
За всі дуби, ялинки в пишнім гіллі
І за красу отих зелених кіс,
В яких стоять гнучкі берізки білі.
М. Познанська
Вчитель
Дідусі і бабусі, часто спостерігали за природою і по тому, які були весняні
дні, судили, який буде урожай, бо це дуже важливо.
Весна
Діти, а які прикмети, прислів’я весни ви знаєте?
Учні
Прикмети
Якщо вранці в низинах трава суха, наступної ночі чекай дощу.
Якщо рясно весною зацвіли проліски, то восени добре вродить картопля.
Весною чути, як трава росте.
Конюшина лиш розправить листя – теплий дощик буде довго литься.
У квітні ластівка день починає ,а соловейко кінчає.
Вчасно у квітні впораєшся – увесь рік ситий будеш.
Мокрий квітень – родюча нива.
Птахи летять з вирію великими зграями – на дружну весну.
Тріскаються сережки берези – треба сіяти хліб.
Прислів’я
Мало лісу – бережи,
Нема лісу – посади.
Весна
А тепер відгадайте мої загадки:
Весною перша прокидається,
А злюща! Жалиться, кусається,
Як добре кип’ятком ошпариш –
Зелений борщ із неї звариш.
Кропива
Навесні цвітуть мов свічі,
Заглядають сонцю в вічі.
А під осінь ті свічки
Вдягнуть з голок кожушки.
Каштан
Білий стовбур, чорні цятки.
Хто я є, скажіть, малятка?
Берізка
Молодці, правильно відгадали всі мої загадки!
4. Виконання малюнка «Перші весняні квіти»
1) Бесіда.
– Отже, які ж весняні квіти ви знаєте?
2) Розгляд зразків малюнків.
3) Аналіз малюка.
4) Підбір кольорів фарб.
5) Розміщення малюнка на папері.
6) Нанесення малюнка на папір простим олівцем.
7) Повторення правил користування фарбами.
8) Самостійне виконання малюнків фарбами.
9) Виставка робіт, їх оцінка.
10) Короткий підсумок.
5. Підсумок уроку.
Звертання весни до дітей.
Діти, любі ви мої,
Я за вас радію.
Про таких друзів, як ви
Вже давненько мрію.
Працьовитими зростайте:
Вчиться і читайте,
Поважайте вчителів,
Батькам помагайте.
Я ж тепло вам принесла,
Радість подарую,
Красне літечко зустріну
Й далі помандрую!
До побачення!
Заключне слово вчителя.
Ось і роботу ми закінчили. Я б ще хотіла, діти, вам розповісти про один
цікавий звичай. На Стрітення несли до церкви свічку, освячували її і
вважали, що вона, оберігає від біди і нещасть. Її називають щегромовичною.
Ось і я запалю свічку, нехай вона захистить усіх нас і наш край, і рідну
землю від біди нещасть.
Я молюся за вас,
Щоб було в вас все гаразд.
Щоб горе минало,
А душа співала,
Щедра земля, матінко мила,
Дай усім дітям здоров’я і силу
Щедра земля, сестрице водо,
Дай моїм дітям багатство і вроду.
Дай розум глибокий,
А долю щасливу,
Щоб все їм вдавалось,
А жилось грайливо!
Хочу мати надію, що на сьогоднішньому уроці ви отримали часточку
добра, тепла і знань.