Досвід "Особливості викладання трудового навчання в інклюзивних класах"

Особливості викладання трудового навчання в інклюзивних класах

Навчально-виховний процес в класах з інклюзивним навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, складеного на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України, з урахуванням потреб учня та особливостей його психофізичного розвитку.

При складанні індивідуального навчального плану педагог в першу чергу повинен проаналізувати відповідність вимог навчальної програми та методів, що будуть  використовуватися  на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.

Педагог повинен допомогти розумово відсталій дитині адаптуватися в колективі однолітків, прагнути подружити її з дітьми, обрати для її розміщення на уроці таке місце в класі, щоб у разі ускладнень учневі було легко надати індивідуальну допомогу. Така дитина повинна посильно брати участь в роботі класу, не затримуючи темп ведення уроку. При навчанні розумово відсталих дітей в умовах загальноосвітнього класу вчитель повинен враховувати особливості їх пізнавальної діяльності. Новий навчальний матеріал, необхідний для вивчення, ділять на маленькі порції і представляють для засвоєння в наочно-практичних умовах.

Навчання учнів в умовах загальноосвітнього класу повинно бути направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці – навчанні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою.

Нині конкретними формами організації інклюзивного навчання є 1) урочні форми навчання: урок, урок практичної роботи, урок лабораторної роботи, урок-екскурсія, урок самостійної роботи; нетрадиційні (нестандартні) уроки: уроки подорожі, уроки театралізовані, уроки в ігровій формі, інтегровані уроки, уроки вікторини, уроки КВК, уроки конкурси.; 2) позаурочні форми навчання: факультативи, уроки трудового навчання, домашня робота.

Особлива роль у корекційно-розвивальній роботі з дітьми, що мають порушення розумового розвитку, відводиться  саме трудовому  навчанню. Але корекційно-розвивальний ефект можливий лише за умови спеціальної організації трудового навчання, тобто якщо воно є корекційно спрямованим. Максимально можливий розвиток може бути досягнуто тільки при дотриманні ряду умов: застосування адекватної програми і методів навчання, що відповідають реальному віковому періоду і реальним можливостям  дітей з вадами розвитку та цілям їх виховання.

Для учнів з відхиленнями в розвитку трудове навчання, як відомо, має первинне значення, оскільки в ході його:

• відбувається формування пізнавальної діяльності і особи в цілому;
• підвищується рівень соціальної компетентності;
• розширюються уявлення про професії;
• отримуються трудові (професійні) навички, які допоможуть надалі успішно адаптуватися в суспільстві.

В процесі трудового навчання педагогові необхідно враховувати не лише особливості, але і можливості кожного учня. Особливу увагу необхідно приділяти формуванню загальнотрудових умінь у учнів; розвитку особових якостей, які будуть йому потрібні на будь-якому виробництві, у будь-якому колективі.

       Сьогодні є дуже актуальним виховання художньої культури у школярів, розвиток їх потенційних можливостей і інтересів до народної творчості, її традицій і спадщини. Залучення дітей і підлітків до навчання народним ремеслам передбачає вирішення проблеми культурної спадкоємності, естетичного, художнього і морального виховання, професійної орієнтації. Різноманітність видів праці забезпечує різнобічну і активну роботу всіх аналізаторів. Тому учням треба дати якомога більшу кількість видів діяльності, щоб сформувати різноплановий досвід.

Сьогодні вже є державні програми з трудового навчання для спеціальних (корекційних) шкіл спрямовані на отримання професії випускниками такої школи (столяр, швачка, слюсар), але  слід зазначити, що частина дітей, як правило, із складною структурою дефекту, не здатні засвоїти той або інший профіль трудового навчання, ще необхідно хороша матеріально-технічна база в  навчальному закладі. Тому на уроках трудового навчання доречно застосовувати «Декоративно-ужиткове мистецтво», яке дозволяє вирішити ряд соціально значимих завдань трудового навчання дитини з особливими потребами.

Головні завдання, щоб створити умови для розвитку творчого потенціалу дітей з відхиленнями в розвитку на уроках трудового навчання є:

• прищепити любов і повагу до народної творчості;
• формувати трудові навички і уміння дітей з вадами розумового розвитку;
• навчити учнів навичкам і прийомам традиційної та художньої обробки матеріалів різних видів;
• навчити застосовувати отримані знання і уміння на практиці;
• виховати працьовитість, ощадливість, акуратність в роботі з матеріалами і інструментами;
• розвинути у учнів навички екологічної культури;
• розвинути у учнів самостійність, щоб адаптуватися до соціальних умов.

Основною формою організації навчання є урок.

Урок трудового навчання  в інклюзивному класі має організаційні ознаки як загальноосвітньої школи, так і спеціальної школи.

При організації уроку трудового навчання в загальноосвітній інклюзивній школі слід дотримуватися організаційних, дидактичних, психологічних, етичних і санітарно-гігієнічних вимог, які тісно переплітаються і доповнюють одна одну.

Учитель повинен визначити пріоритетні підходи до навчання школярів, аби створити оптимальні умови для успішного задоволення індивідуальних освітніх потреб усіх учнів, розвивати їх творчі здібності і розумовий потенціал. Загальноприйнятими є:

- пасивний підхід

- активний

-  інтерактивний підхід – це спеціальна форма організації навчальної та комунікативної діяльності, в якій учні виявляються залученими в процес навчання, мають можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Відбувається спілкування всіх членів класу.

Рис. Інтерактивна форма взаємодії вчителя і учнів

   Уроки трудового навчання в інклюзивному класі вимагають інтерактивної форми взаємодії вчителя та учнів, оскільки спілкування в парах, групах, між групами в учнів формуються знання, навички, вміння, активна життєва позиція, творчі здібності; розвивається мова, почуття відповідальності за спільну справу, систематизуються, аналізуються, конкретизуються і коригуються уявлення, поняття. Інтерактивні форми навчання орієнтуються на сучасні технології навчання. Основою діяльності вчителя в умовах інтерактивного навчання є особистісно орієнтований підхід.

Структура інтерактивного уроку:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2. Оголошення, представлення теми, мети та очікуваних навчальних результатів.

3. Надання необхідної інформації.

4. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття. Вивчення основного матеріалу – головний цільовий етап уроку.

5. Підведення підсумків. Закріплення.

6. Оцінювання результатів уроку.

     Досвід показує, що навчати та виховувати дітей з особливими потребами не потрібно якось по іншому, треба відноситись до всіх учнів однаково, не помічати та не акцентувати увагу на проблемах і вадах. Саме на уроках трудового навчання діти розуміють, що свого можна досягти, якщо чогось сильно захотіти лише впевнено йти до своєї мети, так як на кожному уроку під час виконання практичних робіт учень наприкінці завжди отримує результат від своєї праці – готовий, зроблений власними руками виріб.

При здійсненні відбору об'єктів праці для учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, вчителю слід дотримуватися основних вимог:

• високій учбово-виховній значущості об'єктів праці;
• врахування доступності і посильності виконання практичних робіт учнями;
• художньої відповідності об'єктів праці виробам традиційно-прикладних робіт народних промислів.

Трудове навчання у 5 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель може розкрити навчальний матеріал або його окремі частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними.

Лабораторні роботи (визначення властивостей матеріалів: паперу, тканини, пластиліну, тіста тощо) також важливі в роботі з дітьми з вадами розумового розвитку. Вони допомагають розвинути навички самостійної роботи і спостережливість. Перші лабораторні роботи повинні проводитися як роботи-спостереження, в процесі яких поступово накопичується фактичний матеріал. І ще один вид лабораторних робіт - роботи-підтвердження сформульованих педагогом правил, висновків.

Екскурсія як метод навчання отримала досить широке розповсюдження в спеціальній школі. Екскурсії можуть бути загальноосвітньої спрямованості або мати спеціальне учбове призначення. Будь-який вид екскурсії вимагає ретельної організаційної підготовки. В процесі екскурсій діти вчаться спостерігати об'єкти в реальних умовах. Саме тому, в програмі передбачені екскурсії до музеїв, магазинів, училищ, на виставки.

 Наприкінці кожної частини семестру проводиться підсумкове практичне заняття, метою якого є підбиття підсумків роботи за певний термін часу. У процесі роботи учні повинні орієнтуватися у завданні, планувати і контролювати правильність виконання.  Об’єктом уваги вчителя має бути процес самостійної діяльності учнів, а не лише її результат.

Особливу увагу треба звернути на знання і точне дотримання учнями правил безпечної праці, виробничої санітарії та особистої гігієни, навчанню їх правилам безпечних прийомів роботи, ознайомленню із заходами запобігання травматизму, на уроках систематично вивчати та повторювати правила безпечного виконання кожної операції.

Уроки передбачають спадкоємність в розвитку знань і умінь отриманих раніше як на уроках ручної праці, так і на уроках загальноосвітніх дисциплін. Цей зв'язок є двобічним і взаємозумовленим. Як у про­цесі трудової діяльності систематично використовуються знан­ня, здобуті на загальноосвітніх уроках (про міри часу; одиниці маси; одиниці довжини; про властивості окремих предметів і явищ тощо), так і під час вивчення загальноосвітніх предметів використовуються вміння, набуті у процесі трудової діяльності (уміння вимірювати, важити, обчислювати, розбирати, монту­вати тощо).

Уроки трудового навчання передбачають також ознайомлення школярів з професіями в різних галузях народного господарства.

 Важливою умовою в трудовому навчанні та вихованні учнів є забезпечення принципу наступності за роками навчання, сутність якого полягає у послідовному розширенні та поглибленні знань і практичних навичок.

       Процес навчання на уроках трудового навчання потребує від учителя багато підготовки для індивідуальної роботи з учнями. Розумова відсталість, не стійка увага і вади пам’яті не дають можливості дитині виконувати завдання на уроках в тому темпі, що й однокласники. Тому, наприклад, для виконання практичної роботи, самостійної роботи час не обмежую  і даю можливість користуватися підручником, обов’язково інструкційною або інструкційно-технологічною картою.       

   Діти краще справляється з виконаним завданням, коли їх об’єднати в групи. Учням необхідно посидіти і попрацювати, по можливості, з усіма однокласниками з різними здібностями. Це допомагає їм стати терплячими і звертати увагу на здатності всіх дітей в класі.

           Уроки з трудового навчання допомагають вихованню позитивних якостей особистості: посидючості, уваги, вміння доводити розпочату справу до кінця.    

     Великої колекційної ефективності в процесі навчання можна досягти у проведенні занять з використанням змішаних технік зображень предметів і явищ реального світу. Заняття ручною працею розвивають полімодальні відчуття і уявлення у дітей, активізуючи їх пізнавальну, особистісну і мотиваційно-творчу сферу.

          У процесі практичної роботи на уроках трудового навчання, навіть за умов високого інтересу до роботи, такі діти швидко втомлюються, стають плаксивими, дратівливими, відмовляються від роботи, тому необхідно переключати їх увагу відпочинок. В класі повинна бути зона  відпочинку – килим або невеликий диванчик, де вони можуть лягти, відпочити, розслабитись.

        Ефективність уроків трудового навчання  припускає наступне:

- трудова соціалізація;

- здійснення  вторинної соціалізації груп, виключених з громадського виробництва;

- самостійне відтворення технологічних і художніх елементів народної культури;

- забезпечення трудової і культурної інтеграції поколінь в місцевому співтоваристві;

- реалізація економічної ініціативи будь-якого громадянина в умовах платоспроможного попиту.

       Треба вірити в  значущість та гідність особистості, а також шукати шляхи формування і розвитку цих цінностей в учнях. Намагатися створити такі умови, за яких кожна дитина зможе кинути виклик своїм обмеженням та досягти успіху у самовдосконаленні.