Досвід роботи "Формування життєвих навичок засобами ділових ігор"

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

Формування життєвих навичок  у молодших школярів засобами ділових ігор

               Актуальність довіду.

Сучасне швидкозмінне суспільство вимагає змін освітніх підходів  до навчально-виховного процесу. Тому таким необхідним є запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.  Освіта має перейти на принципово нову особистісну парадигму, основною метою якої є розвиток життєзабезпечуючих якостей кожного. В рамках цієї парадигми потрібно зробити перехід від підтримуючого навчання до інноваційного. Реалізація практичної направленості  вимагає набуття молодшими школярами для успішної адаптації у соціумі життєвих навичок, тобто вироблення групи психосоціальних умінь і навичок міжособистісного спілкування, що допомагають людям приймати поінформовані рішення, вирішувати проблеми, критично й творчо мислити, ефективно спілкуватися, будувати здорові відносини, відчувати емпатію до інших людей, справлятися з власним життям й управляти ним в здоровий і продуктивний спосіб (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я).  

Теоретичною основою досвіду становлять дослідження сучасних зарубіжних та вітчизняних науковців.

 Так,  дослідження проведені американськими вченими Гордоном Драйденом та Джаненет Вос  вказують на необхідність використання чотирьохкомпонентної навчальної програми, настільки ж важливої для постійного навчання як дорослих, так і дітей. На думку американських учених навчальна програма має охоплювати наступні розділи:

1. Розвиток особистості, що передбачає формування впевненості у власних силах, мотивації, прищеплення навичок спілкування та вміння контактувати між собою.
2. Формування життєвих навичок: вміння керувати собою творчо розв’язувати проблеми, планувати власну кар’єру та її перебудову, залагоджувати конфлікти, орієнтуватися в економіці, комп’ютерних технологіях.
3. Формування вмінь навчатися і критично мислити, що розуміється як вміння пристосовувати свою діяльність до типу роботи мозку так, щоб навчання стало радісним, швидким і ефективним, а здоров’я міцним.
4. Предметне навчання, яке б інтегрувало різні предмети[1, с.455].

       Такий підхід до реалізації навчальної програми, на  думку авторів , змінює сучасну практику школи та робить основний акцент у навчанні не на те, що вчити, а на те, як учитися.

Соціально-педагогічні проблеми розвитку життєвої компетентності, навчання життєвим навичкам виходять сьогодні на рівень пріоритетних. Це вимагає використання освітніх технологій, що активізують учнів, на відміну від передачі абстрактної, готової інформації, відірваної від їх життя і життєвого досвіду.

      До життєвих навичок відносять уміння: прийняття рішень; вирішення проблем; творчого та критичного мислення; ефективного спілкування; самооцінки та почуття гідності; чинити опір тиску; вибудовувати міжособистісні відносини; долати емоції та стрес; співчувати; радіти успіхам інших; відчувати себе громадянином; справлятися з власним життям; управляти своїм життям у здоровий та продуктивний спосіб. Термін «життєві навички» є дослівним перекладом з англійської мови терміну «life skills». Але, в англійській мові «skills» означає не лише навички, як уміння, відпрацьовані до автоматизму, а й здатність до чогось чи компетентність. Тому, на думку Т. Воронцової та В. Пономаренко, коректніше було б використовувати термін «життєва компетентність», однак у пострадянських країнах прийнято вживати термін «життєві навички», хоча за змістовим наповненням вони не відрізняються.[4,с.3]

      Викликає зацікавлення визначення терміну «навичка» О.Вишневського, який визначає його як рівень оволодіння інформацією, що досягається шляхом багаторазового повторення дій, внаслідок чого інтелект наче передоручає свою функцію м’язовій пам’яті, наприклад, м’язам рук, ніг, органів мовлення тощо. У цей спосіб він звільняється від монотонної та виснажливої діяльності, беручи на себе більш творчі й складніші функції. Автор зазначає, що обсяг самої дії, яка може автоматизуватися і входити до уміння – майстерності як навичка, може бути різною і залежить від досвіду індивіда: чим він більший, тим більша питома вага навичок і тим більше поле вони покривають. Знання, уміння й навички в структурі особистості є одночасно і продуктом, й інструментом діяльності. Досвід, набутий під час певного циклу навчальної діяльності, застосовується вже як засіб навчання в наступних циклах. Важливе значення для учня має, зокрема, якнайшвидше оволодіння «умінням вчитися», яке формується в процесі навчання і зумовлює діяльність людини в майбутньому – протягом усього життя.

У роботах Абрамової Г. С., Степановича В. А., Кулешової И.В., Алапьевої В. Г. розглядається ідея про те, що ділова гра являється як формою, так і методом навчання учнів, в якій моделюється предметний і соціальний аспекти змісту професійної діяльності. Тому що саме форма активного навчання - це перший крок до допитливості.

Розробкою і застосуванням ділових ігор для учнів займалися Лихачов Б.Т., Виготський Л.С., Селевко Г. До., Платов В. Я. і інші.

Виготський Л.С., Платов В. Я., Эльконин Д.Б. і інші стверджували, що ділова гра виступає як педагогічний засіб і активною формою навчання, яка формує учбову діяльність і відпрацьовує професійні уміння і навички.

 

Авторське застосування модифікованих форм і методів

Над даною проблемою автор досвіду працює другий рік. На самому початку була поставлена мета допомогти   учням   гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, критично мислити, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.  Завданням автора було наступне -  кожен учень бажав навчатися і на протязі всього свого життя міг здобувати потрібну інформацію, застосовувати набуті знання на практиці.

Формування життєвих навичок допомагає дітям  приймати поінформовані рішення, вирішувати проблеми, критично і творчо мислити, ефективно спілкуватися, розвивати належні стосунки. Ділова гра моделює різноманітні ситуації зі сфер економіки, культури та суспільства в цілому. Вирішуючи їх, в учня розвиваються знання і досвід, які лежать в основі формування компетенцій. Участь у грі сприяє ефективному соціальному розвитку школяра, його самореалізації.

Основна ідея досвіду. Формування життєвих навичок засобами ділових ігор  сприяє позитивній адаптації, моральному вдосконаленню дитини, усвідомленню нею важливих цінностей, розвитку комунікативності,  емпатії та співробітництва, інших класичних рис гармонійно розвиненої особистості. У діловій грі народжується взаємодія в робочій групі, яскраво проступають відносини між членами команди, у відкритій формі розкриваються навчальні, особистісні, соціальні відносини учасників гри.

Технологія впровадження досвіду.

Урок-ділова гра - це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри - поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності. Урок-ділова гра має свої різновиди: урок-«Еврика», прес-конференція, урок-змагання, урок-турнір, урок-спектакль, урок-«КВК», урок-аукціон та ін.

        Класичний варіант імітаційної гри включає такі етапи:

а) підготовка;

б) безпосередньо сама гра;

в) аналіз та підбиття підсумків гри.

          За типом ділові ігри бувають «жорсткі» та «вільні». У «жорстких» іграх детермінуються зміст, функції та обов'язки учнів - виконавців ролей. У «вільних» іграх визначаються лише основні напрями дій. Тут більшою мірою допускаються самостійність і творчість у реалізації основної ідеї та змісту ділової гри. Підготовка ділової гри передбачає озброєння учнів теоретичними знаннями, практичними вміннями та навичками з теми гри; підготовку учнів - «активних» і «пасивних» учасників гри.

      «Активні» учасники гри - це учні, які виконують конкретні ролі у процесі гри; «пасивні» - це слухачі, які спостерігають і реагують на процес її протікання. Сам процес гри залежить від особливостей її різновидів. Аналіз підбиття підсумків гри включає: оцінку змісту ділової гри, тобто оцінку актуальності теми, правильності постановки та досягнення мети, доцільності постановки проміжних цілей і завдань, дотримання процедури проведення ділової гри, оцінку імітаційної діяльності учнів у процесі виконання рольових функцій, такту та етики спілкування.

       У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Коли я використовую на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи такий урок, я уважаю на всіх учнів, добираю ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

       Переваги ділової гри :

▪ Учні відчувають насолоду від навчання в грі; у процесі навчання – висока мотивація, емоційна насиченість.

▪ Відбувається підготовка до професійної діяльності; формуються знання, уміння, тобто учні вчаться застосовувати свої знання. Після гри відбувається обговорення, що сприяє закріпленню знань.

▪ Досягається комплексна педагогічна мета: пізнавальна, виховна, розвивальна.

▪ Учні ознайомлюються із методами дослідження питання ( проблеми), поглиблюють свої знання.

▪ Учні засвоюють професійні функції на особистому досвіді.

▪ Формується усвідомлення приналежності до колективу.

▪ Закріплюються взаємозв’язки під час розв’язання колективних завдань.

▪ Колективне обговорення загальних питань формує критичність, стриманість, повагу до іншої думки, увагу до товаришів.

В учнів розвиваються:

- логічне мислення;

- здатність до пошуку відповідей на поставлені запитання;

- мовлення її мовленнєвий етикет;

- уміння брати участь у дискусії й ефективно спілкуватися.

Недоліками ділової гри є:

▪ Підвищена трудомісткість підготовки до заняття ( для викладача).

▪ Не всі педагоги здатні до проведення ділових ігор.

▪ Підвищена напруженість для викладача, тому що він зосереджений на безперервному творчому процесі й повинен бути одночасно актором ( мати авторські дані) і режисером протягом усієї гри.

▪ Учні можуть виявитися не готовими до роботи з використанням ділової гри.

▪ Ділові ігри вимагають багато часу й інколи зміни розкладу занять.

        Ділова гра вимагає предметної й соціальної компетентності учасників, тому починаю підготовку до неї з аналізу конкретних виробничих ситуацій і розігрування ролей. Обов’язково до початку гри формую в учнів культуру дискусії.

       Оскільки в іграх використовую життєві ситуації, то я завжди готова до обговорення різних дій учасників, кожна з яких може
виявитися раціональною. Я не нав'язую єдину точку зору, не
добиваюсь консенсусу. Проблема іноді залишається відкритою, з метою
вирішення її на наступних уроках з певної теми. Ділова гра на моїх уроках
є потужний інструмент, який допомагає мені формувати життєві навички та створити необхідний рівень мотивації учнів.

Практичне впровадження методу ділової гри на різних уроках в початковій школі.

Літературне читання.

 «Титанік»

Початку гри передує ознайомлення з текстом (українська народна казка «Колобок»)

1. Учням повідомляється назва гри. Клас ділиться на групи(по 5-6 учнів), одна з яких – «суд присяжних», останні – «захист». У рятувальний човен може сісти тільки один герой  казки.
2. Групи «захисту» отримують аркуші паперу, на яких написано, кого вони повинні захищати (КОЛОБОК, ЗАЄЦЬ, ВОВК, ВЕДМІДЬ, ЛИСИЦЯ).
3. Робота в групах. Учні повинні підібрати такі аргументи і факти, щоб саме їх героя врятували.
4. «Суд присяжних» заслухує всі групи «захисту» і проводить таємне голосування, кого слід врятувати.
5. Якщо голоси членів групи «суду присяжних» розходяться, то ті групи, яким віддана перевага у процесі голосування продовжують відстоювати своїх героїв.
6. «Суд присяжних» проводить повторне таємне голосування.

      Ця гра формує навички творчого та критичного мислення, ефективного спілкування та прийняття рішень.

«Доповідник – кореспондент -  респондент»

За допомогою руханки «Молекули» діти діляться на групи по 3 учні. Групам даються невеличкі тексти ( або окремі частини одного тексту). Діти знайомляться з матеріалом, розподіляють обов’язки, готують питання та відповіді. Далі відбувається звіт груп: один (доповідник) переказує прочитаний текст, другий (кореспондент) задає питання третьому (респонденту), котрий надає відповіді.

       Ця ділова гра сприяє розвитку навичок міжособистісного спілкування та вміння будувати здорові відносини.

        «Театр»

Цій грі передує вивчення якоїсь казки, наприклад «Ріпка». Дається завдання додому: прикрасити казку додатковими репліками героїв і придумати продовження, якщо мишка заснула і не почула, коли її кликали.

1. Поділ на дві групи по 8 учнів. Останні учні будуть членами журі.
2. Перша група отримує необхідні атрибути, розподіляє ролі, продумує репліки.
3. Друга група складає продовження казки, розподіляє ролі.
4. Виступ груп (атрибути передаються з однієї групи в іншу).
5. Журі оцінює роботу груп, аргументує своє рішення.

       Ділова гра «Театр» формує уміння критично й творчо мислити; усвідомлення приналежності до колективу, мовленнєвий етикет; навички імітаційної діяльності учнів у процесі виконання рольових функцій, такту та етики спілкування.

Українська мова.

«Майстерня слів»

Тема «Іменник», 2 клас.

У ролі листоноші – вчитель. Заздалегідь готуються 5 конвертів, в яких знаходяться букви та чистий аркуш. Визначення членів журі (учні, що написали попередню контрольну роботу на високому рівні). Поділ учнів на 5 груп, вибір писаря. «Листоноша» приносить кожній групі конверт.

1. Скласти з даних літер якомога більше слів-іменників, записати їх у стовпчик на аркуші паперу.
2. До кожного слова поставити питання (Хто?)  (Що?) і записати праворуч.

Журі перевіряє, оцінює роботу груп, визначає переможців. Враховується швидкість, кількість підібраних слів, правопис та відповідність поставлених питань. (Для 3-4 класів завдання ускладнюються.)

      Ділова гра «Майстерня слів» сприяє розвитку навичок прийняття рішень, творчого та критичного мислення, уміння брати участь у дискусії й ефективно спілкуватися.

«Учитель – учень»

Діти працюють в парах. Роздаються конверти, які містять два окремих диктанти. Спочатку один учень у ролі вчителя диктує текст №1, а другий - у ролі учня записує; далі учні міняються ролями, записується текст №2. Наступна дія – перевірка робіт. Кожен учень у ролі вчителя перевіряє роботу товариша, олівцем виправляє помилки.

      Ділова гра «Учитель – учень» формує навички здорових відносин, відчувати емпатію до інших дітей та відповідальність за свою роботу, адекватне ставлення до самооцінки та взаємооцінки.

«Редакція»

Розвиток мовлення

Заздалегідь готуються 5 конвертів, в яких знаходяться букви та чистий аркуш.

Спочатку відбувається поділ класу на 5 груп. Визначення членів редакційної колегії (учні, що написали попередню контрольну роботу на високому рівні). Кожна група обирає «наборщика»,що буде вести записи; «редактора», який доповідатиме «редакційній колегії»; останні члени груп будуть «кореспондентами», які збиратимуть матеріал. Вчитель в ролі головного редактора. Кожній групі я даю завдання (роздаю конверти).

1. Скласти з даних літер слово, записати його на аркуші паперу і передати іншій групі. (Конверти передаються по колу, я - як  «головний редактор» за цим слідкую)
2. Дібрати до отриманого слова його ознаки, записати на цьому ж аркуші і передати далі.
3. Включаючи попередні слова, та доповнюючи своїми, скласти і записати речення. Передати листа наступній групі.
4. Враховуючи попереднє речення придумати заголовок до майбутньої казки чи оповідання. Записати і передати далі.
5. Дібрати ще 2-3 діючих персонажі, записати їх на аркуші і передати.
6. Скласти казку.

Таким чином конверти проходять через всі групи і повертаються до першого власника.

• А тепер «Редактори» по черзі доповідатимуть «редакційній колегії», яка  оцінить роботу груп, визначить переможців.

         Ділова гра «Редакція»  сприяє розвитку навичок спілкування у дискусії, прийняття рішень;   навчально-пошукової діяльності; культури міжособистісних відносин: толерантної поведінки, моральних якостей.

   «Пантоміма» 

Тема «Професії».
Один з учнів за допомогою жестів і міміки показує будь - яку професію. Хто перший відгадає, той продовжує гру. (Будівельник, муляр, цегляр, мебляр, столяр, кухар, швачка, водій, учитель...)

        Ділова гра «Пантоміма» формує уміння здобуття життєвого досвіду та навички  навчально-пошукової діяльності учнів; критичного мислення; імітаційної діяльності учнів.

Математика

 «Магазин - ломбард»

Обирається продавець (хто швидше розв’яже приклад чи задачу). Поділ учнів на  групи, кожна з яких отримує «валюту» - 10 зірочок. У продавця на вітрині (на дошці) – завдання, різного ступеню складності і відповідною вартістю. Групи, порадившись, купують те чи інше завдання, виконують його.  Далі групи направляють кур’єра до ломбарду (до вчителя) зі своєю роботою. Вчитель оцінює роботу та виплачує зірочки. Працюємо доки всі завдання не розпродаються. Потім підраховуємо «валюту», визначаємо переможців. Якщо якась група залишається без зірочок раніше, вона має можливість позичити їх у товаришів.

       Ділова гра «Магазин - ломбард» формує навички здобуття життєвого досвіду навчально-пошукової діяльності; культури міжособистісних відносин: толерантної поведінки, моральних якостей.

ВИСНОВКИ

         Завдяки діловим іграм розширився кругозір і удосконалилося орієнтування учнів у навколишній дійсності; сформувалися первинні суспільно-політичні уявлення, елементи громадських і патріотичних почуттів, шанобливе ставлення до людини праці, етична поведінка у побуті та громадських місцях; підвищилась здатність до адаптації, позитивної поведінки і подолання труднощів повсякденного життя.

           Метод ділової гри суттєво урізноманітнив уроки, зробивши їх цікавими для дітей  з різним рівнем навчальних досягнень.

Говорячи про ступінь ефективності формування життєвих навичок засобами  ділових ігор можна відзначити, що в результаті їх проведення в учасників спостерігається:

• зменшення егоцентричних тенденцій у поведінці і мисленні;

• загострюється соціальна чутливість;

• актуалізується творчий потенціал;

• зменшується самоконтроль;

• формується установка на сприйняття нової інформації;

• розширюються стереотипи;

• знижується поріг прийняття точки зору іншого;

• підвищується адекватність самооцінок і взаємооцінок.

У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію, набуває життєвих навичок.

В діловій грі добре спрацьовує здоров’язберігаючий фактор. Великим плюсом у застосуванні цієї технології вважаю, що діти з різним рівнем розумового розвитку можуть активно брати участь у цих іграх, не відчуваючи себе закріпаченими.

Вважаю, що системне формування життєвих навичок засобами ділових ігор в майбутньому допоможе:

- зростанню професійної компетентності та  професіоналізму вчителя;

- підвищенню зацікавленості і креативності учнів до процесу навчання;

-розвитку знань і досвіду, які лежать в основі формування життєвих компетенцій учнів.

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамова Г.С., Степанович В.А. Ділові ігри: теорія і організація. -Єкатеринбург: Ділова книга, 1999.
2. Айламазьян А.М. Актуальні методи виховання і навчання: ділова гра .- М.: Владос-прес, 2000.
3. Виготський Л. С. Гра і її роль у психологічному розвитку дитини. Питання психології. 1996. № 6.
4. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Сащенко Л. В. Основи здоров'я. 2 клас: Посібник для вчителя. — К.: Видавництво «Алатон», 2013.
5. Гордон Драй Ден, Джанет Вос. Революціяв навчанні/Перекл.з.англ. М.Олійник. –Львів:Літопис,2005.
6. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики:Науково-методичний посібник/За ред..І.Г.Єрмакова-Запоріжжя:Центріон, 2005.
7. Кокорєв В.І. Методи ділового навчання і ділові ігри в учбовому процесі.- Челябінськ, 1990.
8. Навички заради здоров’я. Навчання здоровому способу життя на засадах життєвих на-вичок: важливий компонент школи, дружньої дитини, школи, що підтримує здоров’я. – К.:ВКТФ «Кобза», 2004. – Документ 9. – Інформаційна серія «Здоров’я».
9. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтеракт. технологій навчання: Метод. посіб. / А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. – К.: А.П.Н., 2003. 72 с
10. Пометун О.І., Пироженко Л.В., За ред. О.І.Пометун. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб.  – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.; іл
11. Платов В.Я. Ділові ігри: розробка, організація та проведення: Підручник.-М.: Профиздат, 1991. - 156 с.
12. Психолоія і педагогіка життєтворчості:Навч.-метод.посібник/Ред.рада: В.М. Донійголова, Г.М.Несен(заст.голови),Л.В.Сохань, І.Г. Єрмаков(наук.ред.) та ін..-К.,1996.