Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №317

 

Дніпровської міської ради

 

 

 

ДОСВІД РОБОТИ:

 

Кулакової Ірини Миколаївни

 

 

ОСВІТА:                  вища

 

СТАЖ РОБОТИ: 11 років

ТЕМА ДОСВІДУ:

«Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку в навколишньому середовищі»

 

 

 

ТРИВАЛІСТЬ РОБОТИ:                      3 роки

 

 

У досвіді роботи з проблеми «Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку в навколишньому середовищі » розкрито актуальність сенсорного розвитку дітей дошкільного віку, який є фундаментом загального розумового розвитку дитини.

Новизною в досвіді слугують «Сенсорні коробки як засіб сенсорного розвитку дітей дошкільного віку в природному середовищі» та розкривають досвід роботи американських дитячих закладів та широке використання на заняттях за методикою Марії Монтессорі.

 Адже зі сприйняття предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Матеріали досвіду роботи  вміщують розробки занять, добірку дидактичних ігор та вправ для сенсорного розвитку  дітей дошкільного віку та теоретичне підґрунтя сенсорного розвиток дітей дошкільного віку .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ   ……………………………………………………………………………..4

І.Значення сенсорного розвитку дитини дошільного віку …………………….5

1.1Особливості сенсорного розвитку дитини  дошкільника……………….7

      1.2 Завдання сенсорного виховання дітей дошкільного віку в різних

      вікових групах…………………………………………………………………8

ІІ. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку в побутовій діяльності……….11

ІІІ. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку засобами природи……….…15

ІV. Ігри і вправи  для сенсорного розвитку……………………………………..17

Висновок………………………………………………………………………..…18

V.Додатки………………………………………………………………………….20

 5.1   Заняття із сенсорного розвитку………………………………………...21

 

5.2 Дидактичні ігри з сенсорного розвитку……………………………….…27

5.3  Ігри й заняття в природних умовах улітку й узимку……………………37

5.4 Картотека дидактичних ігор з сенсорного розвитку для дітей молодшого дошкільного віку………………………………………………………………

5.5 Консультація для батьків «Використання дидактичних ігор з розвитку сенсорниї здібностей в сімейному вихованні»………………………………

5.6 Консультація для батьків «Розвивальне середовище вдома» ………….

5.7 Активна консультація для батьків «Сенсоне виховання дітей раннього віку» ……………………………………………………………………………

5.8 Картотека ігор та використання Сенсорних коробок в роботі з дітьми…

5.9 Конспекти ігор та завдань з використанням сенсорних коробок з додатками-завданнями для роботи з дітьми дошкільного віку……………….

5.10 Конспект відкритого заняття з сенсорно-предметного розвитку дітей молодшої групи «Чарівна подорож»……………………………………………

 

Список використаних джерел…………………………………………………….42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку. Чуттєве пізнання має дуже важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування та вдосконалення діяльності органів чуттів, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

 Актуальність даної теми полягає в тому, що сенсорний розвиток, з одного боку, є фундаментом загального розумового розвитку дитини, з другого боку, має самостійне значення, оскільки повноцінне сприймання необхідне і для успішного навчання дитини у дитячому садку, у школі, і для багатьох видів праці.

Зі сприймання предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання – запам’ятовування, мислення, уява – будуються на основі образів сприймання, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опору на повноцінне сприймання.

   В дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями з усіх областей вимагає постійної уваги до зовнішніх якостей предметів, їх обліку та використання. Так, для того щоб отримати схожість в малюнку з зображеним предметом, дитина повинна досить точно вловити особливості його форми, кольору. Конструювання вимагає дослідження форми предмета (зразка), його будови. Дитина виясняє взаємовідношення частин у просторі і співвідносить якості зразка з якостями наявного матеріалу. Без постійної орієнтації у зовнішніх якостях предметів неможливо отримати чітке уявлення про явища живої та неживої природи, а саме про їх сезонні зміни. Формування елементарних математичних уявлень включає знайомство з геометричними формами та їх різновидами, порівняння об’єктів за величиною. При засвоєнні грамоти дуже велику роль відіграє фонематичний слух – точне диференціювання мовних звуків – і зорове сприймання окреслення букв. Таких прикладів є дуже багато.                                                                                                                                             

 Готовність дитини до шкільного навчання в значній мірі залежить від її сенсорного розвитку. Дослідження показали, що значна частина труднощів, що виникають перед дітьми у ході навчального процесу (особливо в першому класі), зв’язана з недостатньою точністю та гнучкістю сприймання. В результаті виникають спотворення у написанні букв, у побудові малюнка, неточності у виготовленні поробок на уроках ручної праці. Бувають випадки, що дитина не може відтворювати зразки рухів на заняттях фізичної культури.

 

Але справа не тільки в тім, що низький рівень сенсорного розвитку різко знижує можливість успішного навчання дитини. Не менш важливо мати на увазі значення високого рівня такого розвитку для людської діяльності в цілому, особливо для творчої діяльності. Дуже важливе місце серед здібностей, що забезпечують успіх музиканта, художника, архітектора, письменника, конструктора, займають сенсорні здібності, які дозволяють з особливою глибиною, ясністю і точністю вловлювати та передавати найтонші нюанси форми, кольору, звучання та інших зовнішіх якостей предметів і явищ. А витоки сенсорних здібностей лежать у загальному рівні сенсорного розвитку, досягнутому в ранні періоди дитинства.

 Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя ставить перед теорією та практикою дошкільного виховання завдання розробки та використання найбільш ефективних засобів та методів сенсорного виховання в дошкільному навчальному закладі. Головний напрямок сенсорного виховання повинен полягати в озброєнні дитини сенсорною культурою.

 Дитина в житті стикається з різноманітністю форм, кольорів та інших якостей предметів, а саме іграшок і предметів домашнього вжитку. Знайомиться вона і з витворами мистецтва – музикою, живописом, скульптурою. І звісно, кожна дитина, навіть без цілеспрямованого виховання, так чи інакше сприймає все це. Але якщо засвоєння проходить стихійно, без розумного педагогічного керування дорослих, воно нерідко виявляється поверховим, неповноцінним. Ось тут на дпомогу і приходить сенсорне виховання - послідовне планомірне ознайомлення дитини з сенсорною культурою людства.

 Велике значення у сенсорному вихованні має формування у дітей уявлень про сесорні еталони – загальноприйняті зразки зовнішніх якостей предметів

 

І.Значення сенсорного розвитку дитини дошкільного віку

 

Сенсорне виховання - цілеспрямовані педагогічні впливи, що забезпечують формування почуттєвого пізнання й удосконалення відчуттів і сприйняття.

Дитина пізнає навколишній світ, а також явища природи,події громадського життя,доступні спостереженню. Добре розвинена здатність сприйняття необхідна,і її потрібно розвивати в дітях. У процесі всієї життєдіяльності дітей відбувається накопичення ними сенсорного досвіду,збагачення їхнього світовідчуття,підвищення тонусу,активізація позитивних знань,пов'язаних зі сприйняттям явищ навколишнього світу,пробудження інтересів,формування потреб.

 

Дитина в житті зустрічається з різноманіттям форм,барв та інших властивостей об'єктів,зокрема іграшок і предметів домашнього побуту. Вона знайомиться і з творами мистецтва:музикою,живописом,скульптурою. Малюка оточує природа з усіма сенсорними ознаками:багато кольоровістю,запахами,шумами.

Навколишня дійсність пізнається через аналізатори. Аналізаторна система інтенсивно розвивається в дошкільному віці,особливо від 2 до 5 років. Необхідно забезпечувати діяльність дітей,що вдосконалює їхні аналізатори. Дуже важливим є формування в дітей уміння слухати,спостерігати,бачити,чути. Для розвитку сенсорних здібностей важливо,щоб діти не тільки одержували відомості про те, що для чого вживається,як це називається,але й збільшували сприйняття цих предметів,випробовували різні відчуття від дотику до них,від дії з ними:переносячи предмети,відчути міру їхньої ваги;беручи їх до рук, відчути й визначити якість поверхні,температуру.

Зовнішні якості й властивості предметів навколишнього світу надзвичайно різноманітні. Кожний сенсорний еталон має своє словесне позначення міри ваги,міри довжини,колірний спектр,розташування нот на нотному стані,площинні й об'ємні геометричні фігури та ін.

Опанувавши ці еталони,діти будуть співвідносити з ними будь-яку якість,яку вони сприйняли,давати їй визначення. Завдяки цим «одиницям виміру» дитина повніше й глибше пізнає різні властивості конкретних предметів і сприйняття набуває цілеспрямованого й організованого характеру.

Удосконалювання будь-якої діяльності залежить від рівня сенсорного розвитку дитини. Особливо чітко ця залежність простежується в художній діяльності,у якій потрібний переважний розвиток тих або інших аналізаторів,що забезпечують необхідну точність і тонкість диференційовок.

Залежно від діяльності,її мотивів змінюються гострота,тонкість відчуттів,оскільки різні ознаки предметів виступають у своєму значенні. Засвоївши ту або іншу ознаку предмета в одному виді діяльності (наприклад навчилася розрізняти кольори в дидактичній грі),дитина використовує їх  в  інших видах діяльності (малюванні,аплікації й т. ін..)

У розвитку почуттєвого пізнання велике значення має мовлення. Слово дорослого фіксує придбаний дитиною сенсорний досвід,узагальнює його. Уведення в словник дитини назв різних ознак допомагає розвинути здатність до порівняння - найважливішої розумової операції. Словесні позначення ознак і властивостей предметів сприяють осмисленому їхньому сприйняттю,чіткому розрізненню.

Отже,сенсорний розвиток дитини,з одного боку,мас самостійне значення-отримання виразних понять про оточуючий світ,з іншого боку-складає

 

 

фундамент загального розумового розвитку,що неможливо без опори на повноцінне сприйняття.

 

 

 

1.1 Особливості сенсорного розвитку дитини  дошкільника

 

Сенсорний розвиток дошкільника включає дві взаємопов'язані сторони — засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів і явищ та оволодіння новими діями, які дають змо­гу повніше та більш диференційовано сприймати світ.

Ще в ранньому віці у дитини накопичилося певне коло уявлень про ті чи інші властивості предметів, і деякі з таких уявлень виконували роль зразків, з якими порівнювалися нові предмети у процесі їх сприймання. Тепер же починається перехід від предметних зразків, що базуються на узагальненні індивідуального досвіду дитини, до використання загальноприйнятих сенсорних еталонів, тобто вироблених людством уявлень про основні різновиди властивостей і відношень (кольору, форми, розмірів предметів, їх розташування у просторі, висоти звуків, тривалості проміжків часу тощо).

Поступове ознайомлення дітей з різними видами сенсорних еталонів та їх систематизація — одне з найважливіших завдань сенсорного виховання в дошкіль­ному віці. Його основою має бути організація дорослими дій дітей з обстеження та запам'ятовування основних різновидів кожної властивості, що здійснюється передусім у процесі їх навчання малюванню, конструюванню, ліпленню та ін.

У дошкільному віці відбувається зниження порогів чутливості (зорової, слу­хової та ін.). Зростає гострота зору, спроможність розрізняти відтінки кольорів, розвивається звуковисотний та фонематичний слух, відчуття дотику тощо. Усі ці зміни є наслідком того, що дитина оволодіває новими способами сприймання, які мають забезпечити обстеження предметів та явищ дійсності, їх різноманітних властивостей та взаємозв'язків.

Органи чуттів дітей до початку дошкільного віку за своєю будовою та деякими особливостями функціонування схожі з органами чуттів дорослих людей.

Гострота зору в дошкільному віці росте безперервно   .

Дані дослідження показали, що гострота зору значно зростає в такій діяльності, для здійснення якої вона є необхідною умовою її виконання, безпосередньо пов’язана з метою та мотивами цієї діяльності . Аналогічні явища мають місце і в розвитку інших видів відчуттів та сприймань: в развитии фонематичного слуху, в розвитку розрізнення кольоьрів в зв’язку з малюванням і т.д.

 

 

 

1.2 Завдання сенсорного виховання дітей дошкільного віку в різних вікових групах

Сенсорне виховання - цілеспрямовані педагогічні впливи,що забезпечують формування почуттєвого пізнання й удосконалення відчуттів і сприйняття.

Дитина пізнає навколишній світ, а також явища природи,події громадського життя,доступні спостереженню. Добре розвинена здатність сприйняття необхідна,і її потрібно розвивати в дітях. У процесі всієї життєдіяльності дітей відбувається накопичення ними сенсорного досвіду,збагачення їхнього світовідчуття,підвищення тонусу,активізація позитивних знань,пов'язаних зі сприйняттям явищ навколишнього світу,пробудження інтересів,формування потреб.

Дитина в житті зустрічається з різноманіттям форм,барв та інших властивостей об'єктів,зокрема іграшок і предметів домашнього побуту. Вона знайомиться і з творами мистецтва:музикою,живописом,скульптурою. Малюка оточує природа з усіма сенсорними ознаками:багато кольоровістю,запахами,шумами.

Навколишня дійсність пізнається через аналізатори. Аналізаторна система інтенсивно розвивається в дошкільному віці,особливо від 2 до 5 років. Необхідно забезпечувати діяльність дітей,що вдосконалює їхні аналізатори. Дуже важливим є формування в дітей уміння слухати,спостерігати,бачити,чути. Для розвитку сенсорних здібностей важливо,щоб діти не тільки одержували відомості про те,що для чого вживається,як це називається,але й збільшували сприйняття цих предметів,випробовували різні відчуття від дотику до них,від дії з ними:переносячи предмети,відчути міру їхньої ваги;беручи їх до рук,відчути й визначити якість поверхні,температуру.

Зовнішні якості й властивості предметів навколишнього світу надзвичайно різноманітні. Кожний сенсорний еталон має своє словесне позначення міри ваги,міри довжини,колірний спектр,розташування нот на нотному стані,площинні й об'ємні геометричні фігури та ін.

Опанувавши ці еталони,діти будуть співвідносити з ними будь-яку якість,яку вони сприйняли,давати їй визначення. Завдяки цим «одиницям виміру» дитина повніше й глибше пізнає різні властивості конкретних предметівлі сприйняття набуває цілеспрямованого й організованого характеру.

Удосконалювання будь-якої діяльності залежить від рівня сенсорного розвитку дитини. Особливо чітко ця залежність простежується в художній діяльності,у якій потрібний переважний розвиток тих або інших аналізаторів,що забезпечують необхідну точність і тонкість диференційовок.

 

Залежно від діяльності,її мотивів змінюються гострота,тонкість відчуттів,оскільки різні ознаки предметів виступають у своєму значенні. Засвоївши ту або іншу ознаку предмета в одному виді діяльності (наприклад навчилася розрізняти кольори в дидактичній грі),дитина використовує їїв інших видах діяльності (малюванні,аплікації й т. ін..)

У розвитку почуттєвого пізнання велике значення має мовлення. Слово дорослого фіксує придбаний дитиною сенсорний досвід,узагальнює його. Уведення в словник дитини назв різних ознак допомагає розвинути здатність до порівняння - найважливішої розумової операції. Словесні позначення ознак і властивостей предметів сприяють осмисленому їхньому сприйняттю,чіткому розрізненню.

Отже,сенсорний розвиток дитини,з одного боку,мас самостійне значення-отримання виразних понять про оточуючий світ,з іншого боку-складає фундамент загального розумового розвитку,що неможливо без опори на повноцінне сприйняття.

 

МОЛОДША ГРУПА

1.Формувати загальну сенсорну здатність - здатність до використання сенсорних еталонів (п'ять,потім сім кольорів спектра;п'ять геометричних форм;три градації величини).

2.3абезпечити поступовий перехід від предметного сприйняття й упізнання об'єкта до сенсорного аналізу (призначення предмета;його частини та їхнє призначення;матеріал,із якого зроблений предмет;колір,форма,розмір і т. ін.)

3.Допомогти дитині одержати перші уявлення про різні матеріали (папір,дерево,скло,метал) та їхні основні якості (скло холодне,прозоре,б'ється;папір гладкий,м'який, ,рветься,промокає й т. ін.)

4.Формувати уявлення про найпростіші перцептивні дії (погладити,надавити,пощупати,спробувати на смак і т. ін.)

5.Розвивати вміння активно вживати слова,що позначають дії (зім'яти, стиснути, погладити тощо , якості та властивості (м'якість, твердість, гладкість, шорсткість тощо; предмети рвуться, б'ються, розмокають).

6.Виховувати дбайливе ставлення до предметів,навчати дітей використовувати предмети відповідно до їхнього призначення та властивостей.

СЕРЕДНЯ ГРУПА

1.Навчативиділення властивостей предметів,пов'язанихізвеличиною й кількістю;установлення умовного зв'язку міжоб'єктом і його позначенням.

2.     Формувати повноцінне орієнтування - розуміння й використання різних просторових ситуацій.

 

3.     Навчати впізнавання предметів різрізного матеріалу (папір,картон,скло,метал, гума, шкіра, тканина, пластмаса тощо),засвоєння їхніх відмітних ознак(розмокає,б'ється,рветься,горить,міцний,ламкий тощо).
4.     Дати уявлення про те,що будовапредмета,матеріалу,вибір для його виготовлення обумовлені його призначенням.
5.     Складати найпростіші описові розповіді про предмети,відбиваючи знання про їхнє призначення та всі відомі якості й властивості як самого предмета,так і матеріалу,із якого він зроблений.

6.Виховувати дбайливе ставлення до предметів і матеріалів,уміння користуватися ними в повсякденному житті відповідно до призначення властивостей,раціональних способів використання.

СТАРША ГРУПА

1 .Засвоєння двох видів понятійнихвідносин:класифікаційних (відносини між поняттями за рівнем їхньої узагальненості -сукупність істотних ознак і сукупність охоплюваних даним поняттям об'єктів;розуміння й використання при розв'язанні пізнавальних завдань зворотної залежності між обсягом і змістом поняття) і серіаційних- відносини між об'єктами,упорядкованими за ступенем інтенсивності якої-небудь ознаки.

2.Засвоєння дій заміщення понять або ознаки понять.3.Розвиток уявлень про просторові відносини (контур предмета,замкнуті переривчасті лініЦхня висота,довжина).

ПІДГОТОВЧА ГРУПА

1.Удосконалювати вміння визначати просторові характеристики предметного світу (форми,положення, довжина об'єктів,просторових,композиційних і розмірних відносин між ними).

2. Розвивати вміння відносити об'єкт до потрібної категорії,виділяти понятійні групи в різнорідному матеріалі й використовувати узагальнені слова для розв'язання завдання на вгадування об'єкта.

 3.Формувати вміння вибирати раціональний спосіб визначення властивостей відносин предметів,давати точну словесну оцінку,доводити й обґрунтовувати способи й результати порівняння,вимірювання,зіставлення.

4.Формувати вміння усвідомлено вибирати  предмети й матеріали для самостійної діяльності відповідно до їхніх якостей,властивостей,призначень.

5.Формувати вміння складати описову розповідь про предмет,повно відбиваючи його особливості,користуючись образними порівняннями, епітетами, метафорами.

 

 

 

 

ІІ. Сенсоне виховання дітей дошкільного віку в побутовій діяльності

Значний час, особливо в дітей молодшого дошкільного віку, приділяється на так звану побутову діяльність, пов'язану з використанням режиму. Зміст цієї діяльності дуже важливий для сенсорного розвитку. Під час умивання діти розрізняють теплу і холодну воду,пізнають інші властивості води,відчувають запах мила,сухість і вологість рушника. За сніданком,обідом,полуденком можна знайомити малят з особливостями їжі,продуктів, їхнім смаком,запахом,консистенпією тощо. У процесі виконання режимних процедур діти тренуються в просторових орієнтуваннях:права,ліва рука, нога, збоку, позаду й т. ін. Тимчасова значеність режиму життя дітей допомагає їм засвоїти перші уявлення про частини доби,дні тижня,про тепло означає «зараз», «потім», «рано», «пізно» й т. ін. Дітей треба вчити цінувати час власний та інших,не спізнюватися,не змушувати чекати на себе. Таким чином,їх підводять до усвідомлення незворотності,плинності часу.

Діти дізнаються назву посуду,меблів,одягу,знайомляться з матеріалами,із яких вони зроблені. Сприйняття загострюється зі зміною характеру дій або життєвої ситуації. Черговим необхідно розрізняти тарілки за величиною,глибиною,чашки й блюдця за кольорами;у процесі роботи вони відчувають вагу, гладку поверхню,холодок порцелянового посуду,легкість пластмасового. Здвигання столів,розміщення стільців викликають інші рухові,дотикові відчуття,потребують сприйняття просторових відносин,ліній контуру тощо.

Ознайомлення дітей із предметами побуту,хатнім начинням служить розвитку аналітико-синтетичної діяльності, тренуванню в порівнянні, класифікації.

Засвоєння та відтворення послідовності дій,необхідних для вмивання,вдягання,роздягання,прийому їжі,сервірування столу,потребують зосередженості уваги,пам'яті,мислення,довільності поведінки.

 

МОЛОДШИЙ ВІК

ЗАВДАННЯ:

-   формування позитивного ставлення до гігієнічних процесів і культури їжі;

-   закріплення послідовності дій у процесах умивання та вдягання,правил поведінки за столом (правильно тримати ложку,виделку,не кришити хліб,їсти охайно,не розмовляти,користуватися серветкою,дякувати після їжі).

 

 

 

УМИВАННЯ:

1. Досліди:

а) із водою:

-  змішування підфарбованої води й одержання різноманітних «чарівних» кольорів і відтінків;

-  «кольорові крапельки»: крапання з піпеток у скляночки з водою рідкої фарби різної густоти й спостереження за «подорожжю» крапельки;

-   заморожування води в різних формочках; -«тоне-не тоне»: випробування на «плавучість» іграшок

із різного матеріалу;

б) мильною водою й піною:

-   пускання мильних бульок за допомогою різних предметів;

- які предмети,із яких матеріалів можуть лежати на поверхні піни.

2.      Дидактичні ігри: «Умиємо ляльку Таню», «Ми вмиваємося»; складання з дітьми алгоритму процесу вмивання (моделювання: «Дзеркало», «Купання ляльки»).
3.      Бесіди: «Усе про мікроби»; «Навіщо ми миємо руки»; «Хай живе мило запашне!»; «Чисті нігті».

4.Спостереження: «Як умиваються діти старшої групи», «Як умивається кішка», «Як треба чистити зуби».

ВДЯГАННЯ

1.     Досліди:

- із ґудзиками:угадай на дотик;знайди найбільший, найяскравіший гудзик; класифікація за кольором, формою;нанизування на дріт і т. ін.;

-  шнурками:класифікація за кольором,довжиною, викладання візерунків,розв'язування вузликів;

-  матеріалом: визначення властивості - порівняння з папером;

-  кнопками,гачками:вправи в застібанні, розстібанні; визначення матеріалу,із якого зроблені предмети на дотик.

2.     Дидактичні ігри: «Одягни ляльок на прогулянку» (визначення кольору,форми,розміру,класифікація одягу за сезонами); «Укладання ляльки спати» (визначення якості постільної білизни - чиста,м'яка,суха,відпрасована,брудна, світла й т. ін.); «Знайди свого товариша» (знаходження друга за описом одягу); «Лялька Таня збирається в гості»; «Ми одягаємося на прогулянку»; «Магазин одягу»; «Склади по черзі»; «Визнач на дотик» ( «дивний мішечок»).
3.     Бесіди: «Кожній речі своє місце», «Що таке недогляд в Одязі», «Не забувай про друзів» (взаємодопомога,закріплення навичок вдягання); складання з

дітьми алгоритму процесу вдягання, «Як вдягаються в нас» (у місті,селі,на півночі,на півдні й т. ін.).

 

 

4. Спостереження:як змагання «Хто краще складе речі», «Як правильно зав'язати шнурки,шарф,застібати сорочку».

 

ПРИЙОМ ЇЖІ 

Досліди:

- визначення смакових якостей,запаху,консистенції їжі: холодне-гаряче,солодке-солоне,рідке-густе,тверде-м'яке й т. ін..;

- із напоями:додавання молока до чаю й кави,додавання варення з ягід до молока;готування морсу з журавлини, чорниці, морошки, лохини.

2.      Дидактичні ігри: «Чекаємо на гостей», «Нагодуймо ляльку Обідом», «Ми сьогодні-кухарчуки», «Як дзенькають тарілки й ложки», «Накрий на стіл», «Ми чергуємо по їдальні».
3.      Бесіди: «Як правильно поводитися зо столом»; «Корисні й шкідливі продукти»; «Як користуватися столовими наборами»; «Дарунки лісу»; «Як правильно сервірувати стіл».
4.      Спостереження:діафільм «Федорине горе», «Добра господарочка»,читання уривка з книги   

Н. Калініної «Малята»;за черговими по їдальні;за картиною із серії «Ми граємо».

СТАРШИЙ ВІК

ЗАВДАННЯ:

-         формування уявлень про культурно-гігієнічні навички (культура їжі,умивання,вдягання) і самостійного їхнього виконання;

-         формування здатності зауважувати,коли необхідно вимити руки,обличчя,піклуватися про свій зовнішній вигляд;

-         засвоєння прийомів чищення зубів,одягу,уміння пришивати ґудзик.

УМИВАННЯ :

1. Досліди:

  а)із водою:

-   очищення води від різних домішок за допомогою різноманітних фільтрів;

-   одержання кольорової води шляхом змішування різних кольорів у різних пропорціях;

- заморожування кольорової води;

б)милом: «змагання мильних бульок» (видування

мильних бульок за допомогою різних засобів);

в)піною:

- які предмети,із яких матеріалів можуть лежати на поверхні піни.

2.      Дидактичні ігри: «Умий ляльку», «Допоможи другові», «Брудний-чистий», «Дзеркало», «Що не так».

 

3.      Бесіди: «Хай живе мило запашне та рушник пухнастий!»; «Чистити зуби-для чого»; «Усе про мікроби»; «Що робимо після сну»; «Для чого потрібні носові хустки»; «Мій зовнішній вигляд»; «Мої особисті речі»; «Що таке доглядати за собою».
4.      Спостереження: «Як умивається кішка», «Як опоряджають ся птахи» («Спостерігаємо за папугами»), «Як умивається доросла людина» (показ), «Як умиваються діти ясельної групи».
5.       Перегляд діафільмів: «Білосніжка та сім гномів», «Жива природа» (осінь-зима-літо).

ВДЯГАННЯ

1.     Досліди:

-   із матеріалом:визначення кольору,форми,матеріалу;

-   ґудзиками:визначення кольору,форми,розміру, матеріалу,нанизування на шнурок,пришивання;

2.     Дидактичні ігри: «Одягни ляльку на прогулянку» (одяг, взуття,головні убори; визначення розміру,форми – велике , мале;шапка-витягнута,довгаста,кругла тощо); «Зручно-не зручно», «Велике - не мале», «Підбери матеріал», «Коли це вдягаємо» (залежність від пори року); «Визнач на дотик».
3.     Бесіди: «Тримай у порядку одяг,взуття»; «Допомагай товаришеві»; «Навіщо складати речі в шафі охайно й по  порядку»; «Як одягаються різні народи»; «Виправ недогляд в одязі»; «Хто нам допомагає одягатися» (професії); «Із чого нам шиють одяг?».
4.     Спостереження:як одягаються дорослі,діти ясельної групи; показ (порядок роздягання,укладання речей у шафу,як зав'язувати шнурки,як правильно розвішувати одяг у сушарні);перевірити,як складені речі в шафі в товариша.

 

ПРИЙОМ ЇЖІ

1.     Досліди:

- визначення форми,кольору,матеріалу посуду,смаку й запаху їжі: холодне - гаряче,солодке - солоне,рідке - густе,овочі - фрукти;із чого зроблені тарілки;із чого зроблені ложки й виделки; вода — ложка - виделка; смак - будь-який продукт.

2.     Дидактичні ігри: «Чекаємо на гостей», «Ідемо в гості», «День народження», «Назви посуд», «Для чого що призначено», «Що купувала господарка».
3.     Бесіди:як правильно сервірувати стіл,поводитися за столом користуватися столовими наборами й т. ін.;подяка кухарям нянькам;дарунки природи нашого краю;особливості національної кухні різних народів (Кавказ,Крайня Північ).

 

 

4.     Спостереження:прийом їжі в ясельній групі;за роботою , кухарів,няньок;за черговими по їдальні;як чистити овочі (показ); ілюстрації.

Засвоєння та відтворення послідовності дій,необхідних для вмивання,вдягання,роздягання,прийому їжі,сервірування столу,потребують зосередженості уваги,пам'яті,мислення,довільності поведінки.

 

 

ІІІ. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку засобами природи

 

 Особлива роль у сенсорному вихованні дітей належить природі. Пізнання природного оточення спочатку здійснюється почуттєвим шляхом: за допомогою слуху,зору,дотику,нюху.

У будь-яку пору року діти відчувають радість від безлічі відчуттів,які дає природа. Як важливо надати їм можливість повніше відчути всі ці приємні,радісні моменти! Зануритися в атмосферу природи можна тільки на якусь мить,але ця мить для сенсорного розвитку дітей є дуже важливою. Так,у лісі,парку малята вчаться розрізняти забарвлення осіннього листя: у берези воно лимонного кольору, у верби-зеленувато-жовтого,в осики-червоного або лілового. Картина осіннього лісу,парку сприймається яскравіше,якщо запропонувати дітям послухати голоси птахів,шум вітру,шерех опадаючого листя,учити визначити запахи грибів,прілої зелені.

Більшість дітей реагують на нові,гострі відчуття бурхливими рухами: бігають,стрибають,валяються на траві,кричать,верещать,сміються. Така реакція є природною,і треба їй виявитися. Діти завітають різноманітні ігри-бігають навколо дерев,ховаються за ними,обіймають руками стовбури,збігають із пагорка. Особливо приваблює дітей вода: вони опускають у струмок руки,кидають гілки й стежать,як вони спливають за течією. Із трав,плодів,коренів,піску,води готують «страв».

Легко й охоче малята засвоюють назви квітів,трав,каменів. Таке безпосереднє спілкування з природою допомагає дітям знаходити їх,орієнтуючись за формою,будовою,запахом,вологістю,гладкістю,пухнатістю.

Чим більше органів почуттів «задіяно» в пізнанні,тим більше ознак і властивостей виділяє дитина в досліджуваному об'єкті,явищі,в отже,тим багатшими стають її уявлення. На основі таких уявлень виникають розумові процеси,уява,формуються естетичні почуття.

«Аби пізнати природу, досить до неї торкнутися» , за цим принципом в свій досвід роботи з дітьми впровадила «Сенсорні коробки як засіб сенсорного розвитку дітей дошкільного віку в природному середовищі» що розкривають

 

досвід роботи американських дитячих закладів та широке використання на заняттях за методикою Марії Монтессорі.

Ця іграшка народилася у Сполучених Штатах Америки. Там їх різні аналоги використовували вже давно, а ось до нас вони прийшли порівняно нещодавно. Відомий у всьому світі педагог і розробник методик раннього розвитку Марія Монтессорі рекомендувала батькам самим виготовляти такі розвиваючі іграшки, враховуючи вік, рівень розвитку й інтереси дитини.

Що ж таке сенсорна коробка для дітей?

  За своєю суттю це домашня пісочниця, наповнена різноманітними підручними матеріалами. Настільки нехитре пристосування сприяє повноцінному і всебічному розвитку дитини, починаючи з 6 місяців.

 

Мета сенсорної коробки:

•          Розвивати дрібну моторику, тактильні відчуття, творче і просторове мислення, фантазію, навички сортування та класифікації, посидючість, терпіння, координацію рухів .

•         Розширити словниковий запас і використовувати нові слова (слизький, шорсткий, шкіряний і ін.), адже частина мозку, яка відповідає за мову, тісно пов'язана з долонями і пальцями. Це означає, що граючи з крупами і невеликими предметами, малюк не тільки пізнає світ, а й розвиває мову.

•         Допомагати дітям  вивченню математики: рахунок, угруповання, сортування, вимірювання і зважування - це лише деякі з математичних переваг сенсорної коробки.

•         Вивчати кольори, форми, текстури.

•         Допомагати дітям управляти своїми емоціями, заспокоювати .

•         Вчити співпраці і вирішенню конфліктів, якщо з коробкою грає одночасно кілька дітей.

•         Допомагати  впоратися з дитячими страхами. Наприклад, зі страхом комах дитина може впоратися, граючи пластиковими комахами.

•         Забезпечити нескінченні можливості для творчої гри.

•         Розвивати інтерес до природи та науки: сенсорні коробки можуть бути відмінним способом стимулювати любов до природи за допомогою експериментування з такими матеріалами як каміння, пісок, вода тощо.

З якого віку починати працювати з сенсорними коробками?

   Обмежень за віком для гри з сенсорними коробками немає. Малюкові можна давати з ними грати, як тільки він починає самостійно сидіти. Єдина умова - сенсорні коробки для дітей від 6 місяців до 2 років повинні містити предмети, що відповідають віку дитини. Весь вміст має бути абсолютно безпечно для неї, щоб вона не змогла випадково проковтнути, вдавитися або розбити предмет. У більш старшому віці можна сміливо додавати дрібні деталі, відтворювати різні поверхні, проводити досліди і конструювати міні-світи з минулого чи майбутнього.

 

 

     Сенсорна коробка — універсальна розвиваюча іграшка для дітей. По суті, це просто ємність з якимсь наповнювачем, головне призначення якої — дати можливість дітям чіпати, пересипати, переливати, досліджувати, вивчати, те, що знаходиться всередині. Сенсорна коробка розвиває в дітях цікавість, уяву, концентрацію.

    Тематично сенсорні коробки можуть бути найрізноманітнішими, все обмежено лише вашою фантазією. Наприклад, наповнена землею коробка з вантажівками — про транспорт і будівництво, лід з білими ведмедями — Антарктида, свіжа трава і тварини — ферма, квіти і метелики з сонечками — комахи. Це іграшка універсальна, яка дає можливість дітям експериментувати.

 

ІV. Ігри і вправи для сенсорного розвитку

 

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення в просторі, а так само запаху, смаку і т.п. Значення сенсорного розвитку в ранньому та дошкільному дитинстві важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ.              

Сенсорний розвиток, з одного боку, становить фундамент загального розумового розвитку дитини, з іншого боку, має самостійне значення, тому що повноцінне сприйняття необхідне і для успішного навчання дитини в дитячому саду, у школі, і для багатьох видів праці.             

У кожному віці перед сенсорним вихованням стоять свої завдання, формується певна ланка сенсорної культури.             

На другому-третьому році життя завдання сенсорного виховання істотно ускладнюються. Хоча дитина раннього віку ще не готова до засвоєння сенсорних еталонів, у нього починають накопичуватися уявлення  про колір, форму, величину і інших властивості предметів. Важливо, щоб ці уявлення були досить різноманітними. А це означає, що дитину слід знайомити з усіма основними різновидами властивостей - шістьма кольорами спектра (блакитний колір слід виключити, тому що діти погано відрізняють його від синього), білим і чорним кольором, з такими формами, як коло, квадрат, овал , прямокутник. Знайомлячи дітей з різними властивостями предметів, не слід добиватися запам'ятовування та вживання їх назв. Головне, щоб дитина вміла враховувати властивості предметів під час дій з ними.              

Щоб привернути увагу дитини раннього віку до властивостей предметів, виробити стійкі уявлення про ці властивості, доцільно організувати такі дії з предметами, при яких для отримання потрібного результату потрібно зіставити

 

предмети за формою, величиною, встановити їх збіг або розбіжність. Таке зіставлення спочатку діти не можуть виконати зорово. Тому їм пропонують накладати предмети один на одного, порівнюючи кольору. Від зовнішніх прийомів зіставлення діти поступово переходять до зіставлення на-віч. Це дає їм можливість встановлювати тотожність і відмінність за зовнішніми властивостями і між такими предметами, які не можна накласти один на одного або прикласти впритул (наприклад, між об'ємними предметами).

Основні завдання у сенсорному вихованні дітей другого-третього року життя: навчитися виділяти колір, форму та величину як особливі ознаки предметів, накопичувати уявлення про основні різновиди кольору і форми і про відношення між двома предметами за величиною.

 

 

ВИСНОВОК

Система спрямована на сприйняття навколишнього світу називається сенсорною (такою що відчуває), а формуванню повноцінного сприйняття сприяє сенсорне виховання. Його основне завдання – допомогти дитині накопичити уявлення про колір, форму, розмір предметів тощо.

Дітей раннього віку ще рано знайомити з сенсорними еталонами, подавати їм систематичні знання про властивості предметів. Про те знання повинні добуватися таким чином, щоб у подальшому, вже за порогом раннього дитинства, діти були здатні створювати подібні та відмінні риси властивостей предметів. Еталонна система містить в собі основні кольори спектру, а також чорний і білий; п’ять форм;  три розміри, тому доцільно в першу чергу формувати в дитини уявлення саме про ці форми, кольорові тони, розміри.

Естетичний бік занять із сенсорного виховання здебільшого визначається якістю дидактичного матеріалу. Чисті кольорові тони, приємна фактура, чітка форма дидактичних посібників подобаються дітям, а отже – сприяють накопиченню сенсорних уявлень.

У плануванні занять з ознайомлення дітей із кольором, формою, розміром предметів дуже важливим є принцип послідовності, який передбачає поступове ускладнення: від елементарних завдань на групування однорідних предметів за розміром, кольором, формою до врахування цих ознак і властивостей у образотворчій чи іншій доступній для дітей раннього віку продуктивній діяльності. У ранньому дитинстві засвоєння знань, так само, як і формування вмінь, має відбуватися систематично. Заняття з сенсорного виховання проводила один раз на два тижні. Більший інтервал між заняттями є небажаним. До того ж, необхідно закріплювати отримані знання та вміння у самостійній діяльності.

 

 

Значний час я приділяла на так звану побутову діяльність, пов’язану з виконанням режиму. Зміст цієї діяльності дуже важливий для сенсорного розвитку. Під час умивання діти розрізняють теплу і холодну воду, пізнають інші властивості води, відчувають запах мила, сухість і вологість рушника. За сніданком, обідом, полуденком знайомила дітей з особливостями їжі, продуктів, їхнім смаком, запахом, консистенцією, кольором  тощо. У процесі виконання  режимних процедур діти тренувалися в просторових орієнтуваннях: права,ліва рука, нога,збоку, позаду та інше. Тимчасова визначеність режиму життя дітей допомогла їм засвоїти перші уявлення про частини доби, дні тижня, про те, що означає «зараз», «потім», «рано», «пізно».

У своїй подальшій педагогічній діяльності я і надалі особливу роль у вихованні дітей буду віддавати сенсорному вихованню, тому, що сенсорний розвиток дитини складає фундамент загального розвитку, що неможливо без опори на повноцінне сприйняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5.1

  Заняття із сенсорного розвитку

 

«Вийшла курка погуляти»

Мета: вчити дітей розрізняти, вибирати, співвідносити і називати кольори предметів, виконувати дії з предметами за вказівкою вихователя; закріпити поняття «великий - малий», «один - багато»; розвивати мислення , зорову пам'ять, орієнтацію в просторі, сприймання кольору, дрібну моторику пальців рук; активізувати аналізаторську систему; виховувати позитивні емоції, увагу , доброзичливість, самостійність.

 

Зорова корекція: вчити перебирати і сортувати зерно.

Активізація словника: курка, курчата, бантик , галявина, кошик, килимок,зернятка, кукурудза, пшоно.

Матеріал: демонстраційний - зелене тло(галявина), стійка площинна фігурка курки, кошик із серветкою, стрілки - доріжки (3 шт.), килимки для дітей, мисочки для курки та курчат;

роздавальний - стійкі площинні фігурки курчат(за кількістю дітей), різнобарвні паперові килимки, тарілочки (по 2 для кожної дитини), зернята кукурудзи, пшоно.

Хід заняття.

1.              Використовується ігровий момент: діти відгадують за звуконаслідуванням «ко - ко -ко» (чути за дверима), хто завітав до нас в групу. Двері відчиняються - за ними курка, яку вихователь тримає в руках. Від її імені він каже дітям, що курка дуже стривожена, бо загубились її діти. Запитує малят, як звуть дитинчат курки, і вони відповідають, що курчата. Відгадують загадку:

Жовтенькі клубочки ходять коло квочки. Курка просить допомогти їй віднайти курчаток, і діти обіцяють це зробити.

2.               Малі шукають курчат у кімнаті і помічають стрілки - доріжки. Вихователь повідомляє, що ці доріжки чарівні, бо мають очі, які все бачать. Діти йдуть вздовж доріжок у напрямку, який показують стрілки і віднаходять кошик. У ньому хтось пищить - ось тут і сховатися курчата.
3.               Вихователь бере кошик в руки і веде дітей до галявини. Висаджує на неї курку, а діти - курчат із кошика. Закріплюються поняття: курка велика, а курчата маленькі; курка одна ,а курчат - багато. Малята розглядають курчат і відповідають на запитання вихователя:

Які курчата?(гарненькі, маленькі, жовті)

Якої форми в них тулуб, голова?(кругленькі) А що в курчат більше - голова чи тулуб? (тулуб більший ніж голова).

 

4.              Вихователь запитує дітей, чи вони сьогодні снідали. Діти відповідають. Вихователь каже, що курка з курчатами теж хоче снідати, а для цього їх треба посадити на свої килимки. Діти виконують завдання: висаджують кожне курча на паперовий килимок такого самого кольору. Який у нього бантик. Вихователь висаджує курку. Закріплюються назви кольорів.

5.               Вихователь пояснює дітям, що курка з курчатами їстимуть зернята. Показує - в мисочці кукурудза разом із зерном. Ці зерна треба перебрати: великі знадобляться для курки, дрібні -для курчат. Закріплюються назвиб кукурудза,пшоно. Діти сідають за стіл і сортують зерно у свої тарілочки. Потім кукурудзу висипають у мисочку для курки, а пшоно - у мисочки для курчат і ставлять біля кожного.

6.              Дітям пропонують стати курчатами. Вони вдягають нагрудні символи - картонні овали із зображенням курчат з бантиком; одна дівчинка -Курка-мама із відповідним зображенням-символом. Проводиться гра «Курчата». Вихователь промовляє текст, а діти виконують те, про що в ньому йдеться.

Вийшла курка погуляти

І травички пощипати,

За нею - малята, жовтенькі курчата.

Курка каже: «Небезпека! Не відходьте ви далеко,

Землю підгрібайте, зернятка шукайте».

З 'їли зернят і жука, дощового            черв 'яка.

Попили водиці повненьке коритце.

7. Курка дякує малятам за доброзичливість, за уважне і турботливе ставлення до курчат.

 

 

«Зайчикові іменини»

 Мета : Формувати вміння дітей складати ціле з частин та сприяти розумінню того,що між собою

частини різняться за величиною. Розвивати навички порівнювати величини та добирати предмети за величиною незалежно від їхнього кольору і форми. Закріплювати знання основних кольорів. Формувати співпрацю одне з одним під час дидактичних ігор. Виховувати наполегливість.

 Матеріали: Декорація лісової галявини, лист від зайчика, хатинка, іграшки - лисичка,зайчик; кошик з морквою; дидактичні ігри: «Прикрась ялинку», «Склади і одягни сніговика», «Закрий віконечко», «Великий - маленький».

Хід заняття

 Вихователь організовує дітей до заняття. Стукають у двері, заходить листоноша з листом. Вихователь забирає листа і дякує листоноші.

 

 

-        Малята, хочете дізнатися, що у цьому листі? Але ж ви ще не вмієте читати. Тоді я сама вам його прочитаю. Лист цей прийшов до нас із лісу, від зайчика.(відкриваю лист,читаю)

« Дорогі малятка,

любі хлопчики й дівчатка!

Холодної зимової днини

я святкую свої іменини.

Всіх вас до себе в гості

 хочу запросити

й чимось смачненьким пригостити.

 Тож до лісу вирушайте,

мою хатинку відшукайте»

-        Ну що. Вирушаємо до лісу на пошук хатинки, щоб привітати його з днем народження.

-        Малята , а що любить їсти зайчик?(відповіді)

-        Так дуже полюбляє моркву. Ось у мене кошик. Ми можемо зібрати зайчикові у дарунок морквинки й покласти їх у цей кошик. Гаразд ?

Д . гра « Великий - маленький ».

Діти кладуть у кошик для зайчика тільки великі морквинки, а маленькі відкладають окремо.

Діти з вихователем вирушають у подорож.

- Погляньте, малята, цей ліс,мабуть,не простий. - У ньому діються якісь дива.(на галявині -штучні зелені ялинки, поряд лежать картонні ялинки з отворами різної форми). Цікава галявина з ялинками! А ось якісь дивні - з дірочками. Щоб вони стали гарними, давайте прикрасимо їх.

Д . гра «Прикрась ялинку»

Діти заповнюють вирізані отвори на ялинках із картону площинними іграшками відповідної форми.

 Чудово ! Дивіться, дітки: тепер у нас усі ялинки гарненькі. Йдемо далі. Малята, знову діються якісь дива! Мабуть, сердита хуртовина по лісу гуляла й наробила сніговичкам шкоди, (на галявині розкидані складові частини сніговиків). Давайте ми з вами складемо сніговичків, допоможемо їм.

Д . гра «Склади й одягни сніговичка».

 Під час гри звертаю увагу на те, як треба складати ціле з частин та розрізняти їх за величиною.

 Погляньте, сніговички тепер веселі задоволені. Потанцюймо разом з ними.

Фізкультхвилинка.

 Хто тихесенько іде, (ходьба на місці,вказівний палець тримати вертикально біля губ)

 

 Той ніколи не впаде.(вказівний палець рухати вправо-вліво)

 А хто швидко побіжить,(бігна місці)

 Може носика набить.(вказівний палець кількаразів торкається носика)

-         Рушаймо далі... А це що за хатинка? Ой, що ж це з нею таке? У хатині замість вікон порожні отвори. У них, мабуть, задуває вітер... хто ж мешкає в ній? Погляньте, малята, тут живе лисичка і щось хоче мені сказати. Вона замерзла і тремтить від холоду. Лисичка хоче, щоб ми полагодили її хатинку.

Д. гра «Закрий віконечко»

Діти добирають віконця до хатини за кольором і формою.

-         Молодці,ви впорались і з цим завданням! Але ж ми повинні ще знайти зайчикові хатинку. Де ж вона? Доведеться ще трохи пройти.(діти знаходять хатку).

-         Погляньте, он і зайчик нас зустрічає! Діти підходять до зайчикової хатки. Вихователь разом з дітьми вітають іменинника. Діти дарують йому кошик з морквою та розповідають про свої пригоди в лісі.

-         Діти, вам сподобалась наша подорож?

-         Я дуже задоволена кожним з вас. Ви були молодці, зробили багато добрих справ у лісі. А тепер нам час повертатися до садочка.

Зайчик дякує малятам. Діти прощаються з ним.

 

«Подорож до країни Сенсорики»

 Мета: закріпити знання дітей у називанні  кольорів (чорний, білий, жовтий, червоний, синій,зелений); у розрізненні форм (круг, квадрат, овал,прямокутник, трикутник); у диференціюванні однорідних предметів за величиною (чашка велика- маленька, ложка велика - маленька); у розумінні понять (високо - низько, далеко - близько, тихо -голосно, над - під); у визначенні смаку (кислий, солоний, солодкий); у називанні ознак предметів за дотиковими почуттями (вода холодна, тепла; камінець твердий; вата м'яка); у розрізненні ваги предметів (важке, легке); у складанні башточки; у збиранні головоломки з трьох частин. Розвивати окомір, логічне мислення, уяву. Виховувати позитивні емоції, увагу, самостійність,доброзичливість.

Матеріал: геометричні фігури - по одній великій - це мама; по 10 маленьких - це дітки; кольорові кубики в чарівній торбинці; камінці, вата; два чайники (з наклеєними очима, ротом - із теплою водою та холодною водою); дві іграшки мавпочки - велика та мала; дві чашки, дві ложки різної величини; три склянки з водою - кислою, солодкою, солоною; ложечки за кількістю дітей; розбірні башточки; дидактична гра "Склади квадрат"; велика барвиста скатертина - "летючий килимок", серветка, хустина.

Хід заняття.

 

Лунає дзвоник.

Вихователь: Малята, хто це до нас прийшов? Хочете дізнатися? (так)

Підходять до дверей, а там лежить летючий килимок. Він вітається з дітьми, запитує як їх звати, який у них настрій. Пропонує полетіти на ньому до цікавої країни Сенсорики. Малята беруться за краї килимка - подорож починається.

Вихователь: Наша перша зупинка - на галявинці "Пограємось".

-Ви ж любите грати? Ось ці башточки просять вас: "Складіть нас, будь ласка!" А он де квадрати розсипались на частинки. Хто їх складе?

Діти самостійно обирають гру і виконують завдання.

Вихователь:  Ви добре програлися, молодці. Летимо далі. Друга зупинка - "Веселі чайники"

Чайники вітаються з дітьми, розповідають про себе.

Вихователь: Я чайничок хі - хі. У мене всередині є водичка. Хочете дізнатися, холодна вона чи тепла? Погладьте мене по животику. Яка в мене водичка? (тепла)

Другий чайничок: А я чайничок ха - ха. Погладьте і мій животик. Яка в мене водичка? (холодна)

Вихователь:. Діти, а яку водичку приємно пити?

Попрощаймося з чайниками і летімо далі.

Третя зупинка - "Чарвінка торбинка". А де ж вона? Заховалася? Пошукаймо. (Діти знаходять торбинку під столом). Де була торбинка? А тепер де? (Кладе на стіл). Так вона на столі. Хочете дізнатись що в ній?

Діти навпомацки обстежують торбинку зовні, висловлюють свої здогадки. Вихователь пропонує погратися з кубиками, що всередині. Дістає один кубик. Той запитує: якого я кольору і швиденько ховається в торбинці. Діти відповідають. Так по черзі розглядають усі кубики. Пригадавши, що слід сказати кубикам на прощання, малята продовжують подорож.

Вихователь:  Четверта зупинка - "Сумні мавпочки". - Мавпочки журяться, що не можуть розібратися, де чия чашка, ложка. Допоможемо їм? -Це яка мавпочка за величиною? [велика)- Яка їй потрібна чашка? (велика} -А ложка? (теж велика) Візьміть усе це і покладіть перед нею. - А ця мавпочка якої величини? (маленька) Діти, дайте їй чашку та ложку за розміром. Гаразд ми розібралися, що кому треба. Мавпочки вже не журяться й дякують вам за допомогу.

Велика мавпочка пропонує дітям пограти у гру "Де я?" Вихователь піднімає її вгору і запитує: "Де я?" (високо) Так само закріплюються поняття "низько", "далеко", "близько".

Вихователь:  Мавпочки, а що це у вас під серветкою? Ой тут склянки. А що в них? (вода) Хочете скуштувати? Ця вода яка на смак? (солона)

 

А тут який смак заховався? (солодкий) Будьте здорові, мавпочки, й не журіться. Ми летимо далі. П'ята зупинка - "Вузле розв'яжись"

Малята знаходять зав'язану у вузол хустину й просять його розв'язатися. Всередині знаходяться великі геометричні фігури - це мами.

Вихователь:. -Любі матусі, а де ваші дітки?

Фігури: -Вони граються на галявині. Подивіться, які слухняні.

Мама Круг: -Дітоньки мої, біжіть до мене.

Діти беруть маленькі кружечки й несуть їх до мами. Так роблять і з іншими фігурами.

Вихователь: - Справді, матусі, ваші дітки дуже слухняні. А хочете, й наші дітки пограються з вашими?

Малята виконують танцювальні рухи, заняття закінчується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                        Додаток 5.2

Дидактичні ігри з сенсорного розвитку

 

Величина
ВЕЛИКІ І МАЛЕНЬКІ

 Мета: Навчити дитину чергувати предмети за величиною
 Обладнання:  чотири великих і маленьких намистини (приблизно 2 і 1см) однакового кольору. Шнур або м'яка дріт, лялька й кошик.
 Хід: Вихователь показує дитині гарну ляльку, говорить, що лялька прийшла до малюка в гості і принесла щось у кошику. Потім вихователь садить ляльку на стіл і, виймаючи з кошика коробочку, показує дитині, що там лежать великі і маленькі намистини і нитка. Сказавши, що лялька попросила малюка зробити для неї гарні намистини, вихователь звертає увагу дитини на те, що намисто можна нанизувати по-різному. Спочатку вихователь сам показує, як треба збирати намисто, а потім пропонує зробити це дитині. Важливо почати чергування з великою намистини, тому що якщо чергувати намиста навпаки, тобто спочатку брати маленьку, потім більшу, дитині буде важко впоратися із завданням, тому що його в першу чергу приваблюють великі намистини. Потім ляльці показують, які вийшли намисто.

 

ЯКИЙ  М'ЯЧ БІЛЬШИЙ?

 Мета: Вчити розрізняти предмети за величиною і вибирати їх по словесному вказівкою.

 Обладнання: Великі й маленькі м'ячі, довільно перемішані.
 Хід: Вихователь стоїть на відстані 3 - 5м від дитини і просить принести йому великий м'яч. Якщо дитина помиляється, вихователь пояснює і показує різницю, даючи маляті потримати великий і маленький м'ячі. Рукою дитини вихователь обводить по окружності великого і маленького м'яча, говорячи при цьому, «великий» це чи «маленький» м'яч. Гра повторюється.
 

 

 

 

 

 

 

 

ДОРУЧЕННЯ

 Мета: Вчити дітей розрізняти і називати іграшки, а також виділяти їх розмір; розвивати слухове сприйняття, вдосконалювати розуміння мови.
 Обладнання: Великі й маленькі собачки, машинки, коробочки, м'ячі, чашки,кубики,матрьошка.
 Хід: Вихователь показує дитині іграшки і предмети і пропонує назвати їх, відзначаючи їх розмір. Потім дає малюкові наступні завдання:
Велику собаку напій чаєм з великої чашки, а маленьку - з маленької;

- Покатай матрьошку у великій машині;

- Постав маленьку собаку біля матрьошки;

- Побудуй для великої собачки будиночок з великих кубиків, а для маленької - з маленьких;
- Візьми маленьку собачку і посади її на килим;

- Візьми велику собаку і посади її у велику коробку;

- Збери маленькі кубики в маленьку коробку, а великі - на велику й т.п.

Якщо дитина помиляється, собачка або матрьошка показують своє незадоволення (гарчить або відвертається).

 

ПРИГОСТИ ЗАЙЧИКА

 Мета: Вчити дітей групувати предмети за величиною.
 Обладнання: Іграшковий заєць, велике і маленьке відерце, по п'ять великих і маленьких муляжів морквин на підносі.              

 Хід: Вихователь показує зайця, пропонує дітям його розглянути, погладити. Потім каже, що зайчик просить дітей допомогти йому зібрати морквину і показує тацю з морквою, роблячи акцент на те, що морквина велика і маленька. Далі вихователь каже, що велику морквину потрібно класти у велике цебро, а маленьку морквину у маленьке відерце. Діти виконують завдання, зайчик дякує їм за допомогу.За таким же принципом можна групувати і інші великі та маленькі предмети в різні за величиною ємності. Наприклад, граючи в наступні ігри «Допоможи ляльці зібрати кубики», «Поклади м'ячі в кошики», «Постав машини в гараж» і т.д.

 

 

ЛЯЛЬКИ ЗАБЛУКАЛИ

 Мета:  Вчити дітей групувати предмети за величиною
 Обладнання: Кілька великих і маленьких ляльок, великий і маленький будиночок.
 Хід: На столах або килимі в різних сторонах стоять іграшкові будиночки.

 

Навпаки, на невеликій відстані сидять ляльки. Вихователь показує дітям ляльки. Разом з дітьми розглядає їх, зазначає, що ляльки великі і маленькі. Потім каже, що ляльки заблукали і пропонує допомогти лялькам знайти свій будиночок, пояснюючи, що великі ляльки живуть у великому будиночку, а маленькі ляльки живуть в маленькому будиночку. Діти виконують завдання, ляльки дякують їм за допомогу.

З тією ж метою, як і попередня гра можна проводити наступні ігри: «покатати ведмедиків на машинах», «Пригости собачок кісточкою», «Збери квіти» і т.д. Ігри проводяться так само, як і попередня, але з використанням іншого відповідного обладнання.

Так само для навчання дітей співвідносити предмети за величиною, можна використовувати предметні картинки. Наприклад, в іграх «Посади пташок у свої гнізда», «З якого дерева листочок?», «На якій квітці сидять метелики?» Тощо, дітям пропонується співвіднести дві картинки із зображенням великих або маленьких предметів. Наприклад: у велике гніздо посадити великого птаха, а в маленьке - маленьку птицю і т.п.

 

Форма

ЯКА ЦЕ ФОРМА?

 Мета: Навчити дитину чергувати предмети за формою
 Обладнання: За чотири круглих і квадратних глиняних намистини однакового кольору (діаметр 2см). Шнур або м'яка дріт, лялька й кошик.
 Хід: Проводиться так само, як гра «Великі і маленькі» з тією лише різницею, що на нитку по черзі нанизують круглі і квадратні намистини. Вихователь пропонує дитині помацати руками кожну намистину на нитці, фіксуючи на цьому увагу дитини і примовляючи: «Кулька, кубик ...»

 

КОЛО, КВАДРАТ

 Мета: Вчити групувати предмети за формою.

 Обладнання: По п'ять картонних кіл і квадратів одного кольору.

 Хід: Вихователь показує дітям геометричні фігури, довільно перемішані на столі. Потім каже: «Ось це - коло, ось це - квадрат. Коло я покладу на круглу тарілочку, а квадрат - на квадратну тарілочку ». Далі вихователь пропонує дітям розкласти фігури по своїх місцях і активізує мова дітей питаннями: «Що це? (Коло). А це? (Квадрат) і т.п. 

 

 

 

 

ЧАРІВНА КОРОБОЧКА

  Мета: Вчити дітей проштовхувати геометричні форми у відповідні отвори.
 Обладнання: Коробки з отворами круглої і квадратної форми і відповідні їм за розміром кубики і кульки.

 Хід: Вихователь показує дітям коробочки з «віконцями» і говорить, що в них можна проштовхнути кульки і кубики. Потім обводить пальцем круглий отвір, відзначаючи, що воно кругле, що у нього немає куточків, і проштовхує в нього кульку. Те ж саме робить і з квадратним отвором, відзначаючи, що воно квадратне і у нього є куточки і проштовхує в нього кубик. Далі, завдання виконують діти. При кожному проштовхуванні, вихователь здивовано-захопленим тоном вигукує: «Ой, немає кульки! Ой, немає кубика! », Тим самим, стимулюючи дитини продовжувати гру і викликаючи позитивні емоції.  
Також цю гру можна використовувати і для закріплення величини предметів, роблячи в коробках великі і маленькі отвори різних однорідних геометричних форм. Можна додавати отвори і інших геометричних форм, наприклад - трикутні, прямокутні і т.д.

ЗАШТОПАТИ ШТАНЦІ

 Мета: Вчити дітей вставляти предмети даної форми у відповідні отвори.
 Обладнання: картонними зображеннями вовка (матрьошки, ляльки тощо) з отворами круглої, квадратної і трикутної форми на штанцях і відповідно ним кола, квадрати і трикутники, такого ж кольору, як і штанці.
 Хід: Вихователь показує дітям вовка і звертає їхню увагу на те, що у вовка діряві штанці. Потім вихователь показує дітям геометричні фігури - латочки і пропонує допомогти вовку заштопати штанці. Діти виконують завдання, вовк дякує їм.

 Цю гру можна проводити з ускладненням, наприклад - «заштопати» у матрьошок сарафани різного кольору різними великими і маленькими геометричними формами відповідних кольорів.

 

ВЕСЕЛІ ЧОЛОВІЧКИ

  Мета: Вчити дітей групувати предмети за формою
 Обладнання: Вирізані з картону круг, квадрат, трикутник, прямокутник - будиночки і ці ж геометричні форми маленького розміру - чоловічки.
 Хід: Вихователь разом з дітьми розглядає довільно що лежать на столі маленькі геометричні фігури, говорить, що це - веселі чоловічки. Потім показує, наприклад, коло і каже: «Цього чоловічка звуть коло. Як звуть чоловічка? (Коло). Покажіть, яких ще чоловічків звуть коло? (Діти показують кола) ». Так само діти показують і інші геометричні фігури. Вихователь каже,

 

що чоловічки заблукали, і пропонує дітям допомогти чоловічкам знайти свої будиночки. Потім пояснює, що чоловічки-кола живуть у круглому будинку (кладе чоловічка на велике коло), чоловічки-квадрати живуть в квадратному будинку (кладе чоловічка на великий квадрат) і т.д. Далі діти виконують завдання самостійно.  

 Цю гру проводять спочатку з використанням двох геометричних форм, потім - трьох і далі чотирьох. На перших етапах фігури-чоловічки однакового розміру і кольору, ускладнюючи гру можна використовувати «чоловічків» різного розміру, а потім і кольору.

 

 

 

Колір
 

КУРОЧКА І КУРЧАТА

 Мета: Звернути увагу дитини на те, що колір є ознакою різних предметів і може служити для їхнього позначення.             

 Обладнання: Коробка з мозаїкою, де вміщено шість елементів жовтого кольору і один білого.             

 Хід: Вихователь показує дітям іграшки: біла курочка, а за нею жовті курчата (або картинку). Потім - білий елемент мозаїки і каже: «Це у нас буде курочка. Вона білого кольору ». Демонструє жовтий елемент мозаїки і пояснює: «Жовтого кольору будуть курчатками». В отвір панелі вихователь білу мозаїку, ще раз нагадуючи, що курочка буде такого білого кольору, і поміщає слідом за білою мозаїкою одну жовту, кажучи, що такого кольору курчата. Потім дає дитині коробку з мозаїкою і пропонує знайти ще одного курчати і помістити його слідом за мамою-курочкою. Після того, як усі курчата будуть знайдені і розміщено «низкою», позаду курочки, дитина повторює завдання самостійно.  

 

 

ЯЛИНКИ І ГРИБОЧКИ

  Мета: Навчити дитину чергувати предмети за кольором.
 Обладнання: Коробка з мозаїкою, де вміщено по десять елементів зеленого і червоного кольору.              

 Хід: Вихователь показує дітям мозаїку і пояснює, що ялинки бувають зеленого кольору, та розміщує на панелі ялиночку - елемент зеленого кольору. Показує елемент червоної мозаїки, пояснює, що такого червоного кольору бувають грибочки. Розмістивши у себе на панелі ялинку, грибочок, ялинку, грибочок, вихователь пропонує дитині продовжити ряд ялинок і грибків.
Гру проводять як закріплення після відповідного заняття.  З тією ж метою, як і

 

попередня гра можна проводити наступні ігри: «Гуси з гусенятами» - використовують мозаїку білого (гусак) і жовтого (гусеня) кольору; «Будиночки та прапорці» - використовують мозаїку білого (будиночок) і червоного (прапорець) кольору. У грі «Будиночки та прапорці» елемент червоного кольору розміщують над елементом білого кольору.

 

РІЗНОКОЛІРНЕ НАМИСТО

 Мета: Навчити дитину чергувати предмети за кольором 

Обладнання: По чотири білих і червоних намистини (можуть використовуватися й інші кольори) у коробці, шнур або м'яка дріт.
Хід: Проводиться так само, як гра «Великі і маленькі» з тією лише різницею, що на нитку по черзі нанизують білу і червону намистини. Основою для успішного чергування інших колірних поєднань є саме білий, добре знайомий колір, який часто згадується у побуті (білий сніг, білі руки і т.д.).

ДОПОМОЖИ МОТРІЙЦІ ЗНАЙТИ СВОЇ ІГРАШКИ

 Мета: Закріпити у дітей уміння групувати однорідні і співвідносити різнорідні предмети за кольором.

 Обладнання: Малюнок з матрьошками, намистини і палички різних кольорів.
 Хід: Вихователь по черзі показує дітям матрьошки, одягнених у сукні чотирьох основних кольорів і каже, що у кожної матрьошці є свої іграшки: м'ячики і палички, але вони все переплуталися. Потім пропонує допомогти матрьошка знайти свої іграшки. Вихователь показує одну з матрьошок і пропонує вибрати намистини такого ж кольору, як у неї плаття. Після того як дитина вибере всі намистини і покладе їх поряд з матрьошкою, йому пропонується так само вибрати палички.

 

ПРИГОСТИ ВЕДМЕДЯ ЯГОДАМИ

  Мета: Вчити дітей вибирати предмети даного кольору з декількох запропонованих, розвивати координацію рук і дрібну моторику пальців.
 Обладнання: Коробка з мозаїкою, де вміщено десять елементів червоного кольору і по п'ять елементів жовтого і зеленого кольору.             

 Хід: Вихователь показує дітям ведмедя і розглядає його разом з дітьми. Потім пропонує дітям пригостити його ягодою, роблячи акцент на те, що ведмедик любить тільки стиглу ягоду червоного кольору. Далі, вихователь бере з коробки елемент мозаїки червоного кольору (ягідку), вставляє її в панель і пропонує дітям теж збирати ягоди, стежачи за тим, щоб діти брали тільки стиглі ягоди червоного кольору. Коли всі червоні ягоди зібрані в «кошик», ведмідь дякує дітей.

 

ПОСТАВ БУКЕТ КВІТІВ У ВАЗУ

 Мета: Вчити дітей групувати предмети за кольором.
 Обладнання: Чотири вази жовтого, червоного, зеленого і синього кольорів, зроблених із пластикових пляшок, паперові квіти тих же розквітом.
 Хід: Вихователь показує дітям квіти, які лежать на столі або килимі довільно перемішані, і пропонує зібрати з них букети і поставити у вази. Потім, вихователь бере, наприклад, червона квітка і ставить його у вазу червоного кольору, роблячи акцент на те, що квітка такого ж кольору, як і ваза. Те ж саме вихователь проробляє і з квітами інших кольорів. Далі збирати букети пропонується дітям.

РІЗНОКОЛЬОРОВІ КУЛЬКИ

 Мета: Вчити дітей співвідносити предмети за кольором.
 Обладнання: Картка із вертикально наклеєними на ній різнокольоровими смужками - «ниточками» паралельно і на деякій відстані один від одного, Вирізані з картону кулі тих же кольорів.             

 Хід: Вихователь показує дітям кулі та пропонує прив'язати до них ниточки, щоб кулі не полетіли. Потім бере куля, наприклад, жовтого кольору і прикладає його до жовтій смужці - «ниточці» жовтого кольору. Далі завдання виконують діти.Цю гру можна проводити з іншим обладнанням: різнокольорові картки-«книжки» з вирізаними «віконцями» - кулями, картки-вкладиші таких же кольорів. Тоді хід буде такою: вихователь показує дітям картки з кулями і пропонує дітям зафарбувати ці кулі відповідним кольором, попередньо показуючи як це зробити.

ПІДБЕРИ ЧАШКУ ДО БЛЮДЦЯ

 Мета: Вчити дітей співвідносити предмети за кольором.   
 Обладнання: Вирізані з картону чашки й блюдця різних кольорів.
 Хід: Вихователь показує дітям блюдця і пропонує поставити на них чашки і уточнює, що у кожного блюдця є своя чашка такого ж кольору. Потім вихователь показує, як це потрібно робити. Далі завдання виконують діти.

 

 

 

РУКАВИЧКА

 Мета: Вчити дітей співвідносити предмети за кольором. 
 Обладнання: Вирізані з картону кілька пар різнобарвних рукавиць, ляльки.

 Хід: Вихователь говорить дітям, що ляльки зібралися на прогулянку, але не можуть знайти свої рукавиці, тому що рукавиці переплуталися. Потім вихователь бере одну рукавицю (наприклад, червону), запитує у дитини, якого вона кольору і пропонує малюкові знайти таку ж червону рукавичку. Дитина виконує завдання і гра продовжується.

МАГАЗИН ІГРАШОК

 Мета: Вчити дітей групувати предмети за кольором.
 Обладнання: Картка з намальованими на ній одна над іншою горизонтальними смугами, на невеликій відстані один від одного; вирізані з картону силуети різнокольорових іграшок (м'яч, літак, машина, кегля і т.п.)
 Хід: Вихователь пропонує пограти в магазин, але для цього потрібно розставити іграшки на полиці. Потім пропонує малюкові взяти одну іграшку і поставити її на полицю (картку), уточнюючи її колір. Далі вихователь пропонує дитині поставити на цю полицю іграшки такого ж кольору. Коли завдання виконано, то гра продовжується з іграшкою іншого кольору.
Так само можна використовувати різнокольорові полки, а дитині запропонувати розставити на них іграшки відповідно з кольором.)

 

ІГРИ ТА ВПРАВИ З ПРЕДМЕТАМИ

 У вихованні дітей раннього віку дуже важливим є збагачення і вдосконалення чуттєвого досвіду в процесі діяльності.
Характерною для цієї вікової ступені діяльністю є діяльність предметна. Її називають провідною не тільки тому, що вона переважає, але й тому, що має виняткове значення для формування важливих якостей дитячої психіки.
 У процесі діяльності в дітей розвивається мислення, кмітливість, виховується зосередженість, уміння спокійно, не відволікаючись, займатися протягом деякого часу якимось одним справою.

Предметна діяльність має важливе значення і для сенсорного розвитку дитини. Діючи з предметами, він пізнає їх якості та властивості, знайомиться з формою, величиною, кольором, просторовими співвідношеннями. У процесі дій з предметами у дітей другого року життя розвиваються якості навченості: зосередженість погляду на предметі, загальмованість рухів, збереження певної пози, емоційна налаштованість.

Дії з такими предметами, як дидактичні іграшки, завжди ставлять перед дитиною розумову задачу, він намагається добитися результату - зібрати башточку, скласти матрьошку і т.п. Так, поволі формується цілеспрямованість. Деякі дидактичні іграшки для виконання ігрової задачі вимагають певної послідовності дій і відбору деталей.

 

 

Предметні дії розвивають координацію і узгодження рухів обох рук дитини, ведуть до утворення зв'язків у роботі очей (часто вуха) і рук, забезпечують оволодіння простором.

 Мета запропонованих нижче ігор та вправ з дидактичними іграшками: розвивати у дітей координацію рук і дрібну моторику пальців, сприяти закріпленню якостей предметів (величина, форма, колір).

СКЛАДИ МОТРІЙКУ

 Обладнання: Матрьошка, яка вміщує декілька вкладених один в одного ляльок меншого розміру.              

 Хід: Вихователь разом з дитиною відкриває матрьошку, вимовляючи: «Матрьошка, матрьошка, відкрийся трішки!». Дістає матрьошку трохи менше і ставить її поруч з великою, запропонувавши малюку порівняти їх за розміром і кольором. Коли всі матрьошки виявляться відкритими, вихователь пропонує дитини скласти їх назад, починаючи з найменшої.

-Ми матрьошки, ми - сестрички, У хованки з нами гратися,
Всі подружки-невелички. Нас швидше збирай

- Як почнемо танцювати і співати, Якщо будеш помилятися,
Нікому не всидіти! Ми не будемо закриватися!
 Спочатку гру слід проводити з двоскладовою матрьошкою, потім з трискладових і т.д.

 Точно так само замість матрьошки можна використовувати барила, стаканчики, що відкриваються коробочки, вкладиші різних форм і т.п.

ЗБЕРИ ПІРАМІДКУ

 Обладнання: Пірамідка, що складається з 4-5 кілець, що убувають по величині.
 Хід: Вихователь показує дитині пірамідку, і допомагає розібрати її. Разом з малюком вихователь розглядає колечка, відзначаючи їх форму і колір і роблячи акцент на їх величину. Потім вихователь пропонує дитині зібрати пірамідку. Він пояснює, що спочатку потрібно вибрати найбільше колечко і надіти його на стрижень (малюк виконує завдання). Далі вихователь пропонує зробити те ж саме з колечками до тих пір, поки пірамідка не буде зібрано. Надалі дитині надається можливість самостійно маніпулювати з пірамідкою, намагаючись зібрати її правильно.

Можна збирати різні пірамідки в залежності від того, які цілі переслідуються. Наприклад: піраміда, що складається з кілець одного розміру або кольору; з кубиків, кульок, призм одного або різного розміру і кольору; з предметів зростаючих за величиною і т.д.

ЗБЕРИ НАМИСТО

  Обладнання: Будь-які предмети з отворами для нанизування різної величина, форми і кольору, шнур або м'яка дріт.

 Хід: Вихователь пропонує дитині зібрати намисто, нанизуючи їх на шнур. Показує, як це потрібно робити і пропонує малюкові продовжити. Якщо дитина не може, вихователь допомагає йому.Можна збирати різні намиста в залежності від того, які цілі переслідуються. Наприклад: намисто, що складаються з кульок і кубиків різного розміру і кольору; з котушок від ниток, маскаронов, колечок, пробочек з отворами різних кольорів і розмірів і т.д. 

ПОБУДУЙ БАШТОЧКУ

  Обладнання: Кубики різного кольору і розміру.
 Хід: Вихователь пропонує дитині побудувати башточку, накладаючи кубики один на один і зводячи споруду вгору.
Цю гру можна проводити різними способами залежно від того, які цілі переслідуються. Наприклад: побудувати башточку з кубиків одного кольору і різного розміру; з великих або маленьких кубиків різного кольору; з великих або маленьких кубиків одного кольору і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5.3

 

Ігри й заняття в природних умовах улітку й узимку

Перелік ігор і занять із водою

 

1.Переливання води з кухля в кухоль,через лійку, решето або друшляк.

МЕТА: дати уявлення про властивості води (ллється),мокре й сухе.

 

2. Пускання по воді плаваючих іграшок.

МЕТА: дати уявлення про те,що предмети плавають;поняття «один-багато».

 

3. Пускання човників,пароплавчиків.

МЕТА: дати уявлення про те,що предмети плавають;поняття «один-багато».

 

4.Виловлювання сачком іграшкових рибок і дрібних предметів.

МЕТА: розвиток координації рухів.

 

5. Кидання у воду поліетиленових і дерев'яних
кульок,камінчиків,трісочок.

МЕТА: дати поняття про предмети,що плавають і тонуть,важкі й легкі;підвести до висновку про те,що легкі предмети плавають,а важкі-тонуть.

 

6. Кидання м'ячиків у таз з водою.

МЕТА: тренувати м'язи руки,виробити влучність;поняття про відстань: «ближче-далі».

7. Купання ляльки.

МЕТА: дати уявлення про холодну й теплу воду.

 

8. Миття іграшок.

МЕТА: прищепити елементарні трудові навички;поняття «брудне-чисте».

 

9. Прання й сушіння лялькового одягу.

МЕТА: закріпити поняття «мокре» й «сухе».

 

10.         Пускання мильних бульбашок.

МЕТА: крім розваг,навчити дітей чекати своєї черги.

11.         Поливання з лійки піску,квітів.

 

 

МЕТА: дати уявлення про те,що вода потрібна для життя рослин;сприяти розвитку елементарних трудових навичок.

 

Перелік занять із піском на майданчику

1.Згрібання піску в купу лопатками.

МЕТА: розвивати мускулатуру;навчити користуватися лопаткою.

 

2.Перенесенн піску у відерцях,на носилках.

МЕТА: розвивати мускулатуру;привчати до цілеспрямованої роботи й уміння погоджувати свої дії з діями іншого.

 

3. Перевезення піску в грабарках,візках тощо.

МЕТА: розвивати мускулатуру;привчати до цілеспрямованої роботи й уміння погоджувати свої дії з діями іншого.

 

4. Посипання доріжок піском.

МЕТА: прищеплювати елементарні трудові навички.

 

Перелік ігор і занять із піском біля піскового ящика

І.Пересипання сухого піску через лійку.

МЕТА: познайомити дітей із властивостями сухого й мокрого піску.

 

2.Викладання різних форм із сирого піску за допомогою формочок.

МЕТА: підвести дитину до тематичних будівель на піску.

 

3. Підготовка ямки,канавки,гірки для прогулянки ляльки.

МЕТА: підвести дитину до тематичних будівель на піску.

 

4. Будівля для ляльки будиночка,саду,городу тощо.

МЕТА: підвести дитину до тематичних будівель на піску.

 

5. «Друкування» на сирому піску.

МЕТА: розвивати мускулатуру рук і координацію їхніх рухів;розширювати зорові уявлення.

 

6. Малювання паличкою на піску.

МЕТА: розвивати мускулатуру рук і координації їхніх рухів. Розширення зорових уявлень.

 

7. Гра «Що я закопав(ла) у пісок?»

 

МЕТА: розвивати пам'ять, увагу, спостережливість.

 

 

Перелік ігор і занять із квітами

 

1.Збирання квітів.

МЕТА: сприяти естетичному вихованню дитини,розширювати її кругозір у знайомстві з природою;виховувати дбайливе ставлення до рослин.

 

2.Складання букетів.

МЕТА: розвивати пам'ять при запам'ятовуванні квітів;розвиток рухів рук і пальців. 

 

3. Плетиво вінків і гірлянд.

МЕТА:розвивати пам'ять при запам'ятовуванні квітів;розвиток рухів рук і пальців.

 

4.Вірші про квіти.

МЕТА:розвивати естетичне сприйняття.

 

5.Ігри   з квітами:

-   вибери таку саму квітку;

-   вибери квітку за назвою;

-   знайди за оригіналом зображення квітів на картинці;

-   постав квітку у вазочку або скляночку відповідного кольору;

-   за картинкою квітку;

-   підбери предмети таких самих кольорів,як квітка;

-   вибери квітку,про яку йдеться у вірші.

 

6.Ігри й доручення.

МЕТА: закріпити знання про квіти:назва,колір; розвивати вміння розрізняти й порівнювати.

 

7.Участь у саджанні квітів і в догляді за ними.

МЕТА: прищеплювання елементарні трудові навички.

 

Перелік занять із листям

 

І.Згрібання опалого листя в купки та прибирання його з майданчика.

МЕТА: розвивати мускулатуру,прищеплювати елементарні трудові навички у спільній роботі.

 

 

2. Нанизування листя на прутики.

МЕТА: розвивати мускулатуру рук і координацію рухів,уваги.

 

3. Розрізнення листя за величиною.

МЕТА: навчити розрізняти листя за розмірами (великий - маленький) і порівняти з великою й маленькою коробками.

 

4.Розрізнення листя за формою.

МЕТА: навчити розрізняти й порівнювати листя за величиною й кількістю.

 

Перелік занять з овочами,фруктами,ягодами

 

І.Знайомство з назвами.

2.3найомство зі смаком.

3.Знайомство з формою й величиною.

4.3найомство з кольором.

5.3аняття з овочами,фруктами,ягодами:

1.    порівняння овочів,фруктів,ягід із їхніми зображеннями на картині;

Б) порівняння кольору овочів,фруктів,ягід із кольоровим тлом;

2.    угадування овочів на дотик.

МЕТА: збагачувати запас знань і розвивати мовлення дітей;прищеплювати гігієнічні навички:почистити,вимити тощо.

 

Гриби

МЕТА: познайомити з видами грибів,частинами гриба: «ніжка» й «капелюшок»;навчити,що гриби можна їсти тільки вареними й солоними.

 

Шишки

1 .Викладання візерунків із шишок.

МЕТА: розвивати мовлення,спостережливість і здатність наслідувати.

2.Уміння розрізняти соснові та ялинові шишки.

МЕТА: розвивати спостережливість,орієнтування в навколишньому середовищі.

 

Камінчики

1 .Кидання камінчиків.

МЕТА: розвивати м'язи рук і влучність.

2.Викладання візерунків.

МЕТА: розвивати мовлення,спостережливість і здатність наслідувати.

 

 

 

 

Перелік рухливих ігор і занять узимку

1.                        Катання на санчатах із гірки.
2.                        Катання на санчатах один одного.

3.Катання ляльок і звірів на іграшкових санчатах.

4.3грібання снігу в купи   лопатками.

5.Перевезення снігу на санчатах при ліпленні снігової баби.

6.Збирання снігу з доріжок лопатками.

7.Підмітання доріжок мітелками.

8.1нші види рухливих ігор.

 

Малорухомі ігри й заняття

1.                     Ходіння по слідах.

МЕТА: розвивати увагу,координацію рухів.

2.                     Малювання паличками на снігу.

МЕТА: розвивати мовлення,увагу,кмітливість.

3.                     «Друкування» на снігу.

МЕТА: розширення зорові уявлення.

4.                     Фарбування снігу.

МЕТА: познайомити з явищем замерзання льоду.

5.Пересування через невисокі сніжні валики.

 

Спостереження:

-         опущені снігом дерева;

-         снігопад;

-         замерзлі калюжі;

-         танення снігу;

-         колір і блиск снігу;

-         бурульки;

-         життя птахів;

-         зимовий транспорт;

-         одяг людей узимку;

-         праця людей:збирання снігу,чищення тротуару,скидання снігу з дахів тощо;

-         зимові ігри дітей (катання на санчатах, лижах, ігри в сніжки,ліплення снігової баби).

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у світі"/Міністерство освіти і науки України,Акад. пед.наук України; О.Л.Кононко.- К.:Світич, 2008
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 1999.
3. Венгер Л. А. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет: Кн. Для воспитателей дет. сада / Л. А. Венгер, Э. Г. Пилюгина,  Н. Б. Венгер; Под ред. Л. А. Венгера. – М.: Просвещение, 1988.
4. Венгер Л. А. Восприятие и обучение. М., 1969.
5. Волков Б. С., Волкова Н. В. Детская психология: Логические схемы. – М.: Гуманит. изд. центр Владос, 2003. 256 с.
6. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии. – СПБ.: Издательство «Союз», 2004. – 224 с.
7. Выготский Л. С. Лекции по психологии — СПб.: Союз, 2004. — 142 c.
8. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – К., Богдана, 2003р.
9. Литвяк Е. Что же это такое – воспитание по Монтессори? // Первое сентября, 2000. - № 74.
10. Люблінська Г. О. Дитяча Психологія – К.: «Вища школа»,1974.
11. Рихтерман Т. Д. Формирование представлений о времени у детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1991.
12. Теория и практика сенсорного воспитания в детском саду / Под ред.
13. А. П. Усовой, Н. П. Сакулиной. – М., 1965.
14. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. – М.: Изд. Центр «Академия», 1997.
15. Эльконин Д. Б. Детская психология: [Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. психологии] / Ред.-сост. Б.Д.Эльконин. — М.: Академия, 2004. — 383