Досвід роботи на тему: «Формування образного мислення та пізнавальної активності учнів у процесі роботи над художнім твором»

 

 

 

 

              

Досвід роботи на тему:

«Формування образного мислення та

пізнавальної активності учнів у процесі

 роботи над художнім твором»

 

 

 

 

Батьківської Оксани Йосипівни,                                      вчителя початкових класів

                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

                                                    План

        1. Сучасні підходи до опрацювання художніх творів на уроках української мови      (читання)……………………….…………………………………………………………..3

2. Підготовка учнів до сприймання нових творів………………………………….5

3. Первинне читання тексту з метою ознайомлення зі змістом…………………..7

4. Аналітичне читання (смисловий, структурний, художній аналіз тексту)……..9

5. Творча робота під час опрацювання художніх творів…………………………14

6. Висновок - узагальнення з прочитаного………………………………………..19

7. Конспект уроку з української мови (навчання грамоти)………………………21

Література…………………………………………………………………………...28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Предмет сприймання у художній літературі провідний у навчанні і вихованні учнів початкових класів. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Одночасно відбувається їх загальний мовленнєвий розвиток. Правильне опрацювання художнього твору сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів і кожної особистості зокрема. А тому так важливо вчити дітей сприймати твори художньої літератури через активну естетичну діяльність.

Художній твір є основою сучасного уроку читання. Організувати такий урок — досить складна справа для будь-якого педагога. Це зумовлено тим, що в кожному класі протягом навчального року діти ознайомлюються з творами, різними за жанром, обсягом, складністю. Це, своєю чергою, потребує від вчителя творчого підходу до кожного уроку читання. Адже від того, наскільки адекватно вчитель оцінить особливості сприймання учнями певного віку жанру, змісту, наскільки йому вдасться активізувати емоції, мислення дітей, значною мірою залежить результат опрацювання твору, його позитивний вплив на розвиток дитини.

Враховуючи зазначені вище чинники, вчитель має вибрати ті види роботи над текстом, які допоможуть дітям зрозуміти прочитане, уявити, запам’ятати предмети, явища, картини в тій послідовності й повноті, як прагнув того автор, подивитися на світ його очима, мислити його думками, переживати разом з ним. Тобто дитині треба дати змогу виявити власний емоційно-естетичний відгук на зображене, навчити її не захоплюватися позатекстовими нашаруваннями, які можуть призвести до розладу авторської образно-емоційної структури.

Працюючи у школі я зустрілася з тим, що діти, у більшості, як не прикро, не люблять читати. Тому я обрала собі цю тему, щоб розібратися в корені з цією проблемою. Чому?

Щоб дитина захотіла прочитати твір, її потрібно зацікавити, підготувати до сприйняття. Для цього вчителю потрібно вибрати такі види роботи, щоб дитині було цікаво.

Адже читання - один з основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, один із важливих засобів формування особистості. І тому так важливо в початкових класах сформувати в учнів технічну сторону читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра.

У світовій практиці читання вважається основною формою засвоєння найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації, особливим засобом розумового і духовного розвитку особистості.

Читанню належить особлива роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.

Уміння читати - це наявність інтересу до читання, до книг як джерела пізнання довкілля, громадського виховання, опанування літературної мови, розвиток духовного світу дитини, її почуттів.

При створенні відповідних умов на уроках читання формується людина нового суспільства, закладаються основи юного громадянина, його всебічного розвитку. Найкраще цьому сприяють тексти художньої літератури. Через це у зміст навчання читати вводяться від 80-90% саме художніх текстів. Водночас учень має бути готовим до вивчення таких навчальних предметів, які вимагають високого рівня розвитку логічного мислення (математика, Я досліджую світ та ін.). У зв’язку з цим на уроках читання опрацьовуються тексти науково-пізнавального характеру, де мають не лише відпрацьовуватися способи, види, якості читання, а й встановлюватися логічні, часові, просторові, причинові та інші зв’язки. Учень має бути обізнаний з науково-технічним розвитком суспільства, людиною-творцем цього процесу, її становленням до навколишнього середовища.

Читання текстів художньої літератури - це особливий вид пізнання дійсності. Тут учень сприймає предмети, об’єкти, явища, події не реального світу, а дійсність, створену фантазією, уявою художника (поета, прозаїка). Дізнаючись про явища, факти, людей з художнього твору, читач водночас має навчатися бачити і ставлення до всього описуваного письменника. А це вимагає посилення специфіки роботи над художніми текстами. Дитина поступово має осягнути те, що письменник з життя добирає для зображення ті явища, події, вчинки, які найбільше відповідають його естетичним ідеалам, поглядам, розумінню. Специфіка опрацювання текстів художньої літератури має будуватися так, щоб учні вчилися бачити в одному явищі, події різні аспекти, знаходити і розуміти причини становлення автора до описуваного і висловлювали своє становлення, своє розуміння, зіставляти його з авторським, знаходити спільне й відмінне.

Для того, щоб на уроці читання досягти максимального ефекту потрібно дотримуватись таких етапів опрацювання художніх творів:

1) мотиваційну і змістову підготовку до сприймання нового твору;

2) первинне читання тексту з метою ознайомлення зі змістом;

3) аналітичне читання (смисловий, структурний, художній аналіз тексту), що має практичну спрямованість і здійснюється на основі багаторазового перечитування;

4) удосконалення якостей читацької навички, поглиблення розуміння тексту в процесі багаторазового перечитування; інсценізації, виконання творчих завдань;

5) висновок - узагальнення з прочитаного.

В організації роботи над твором не можна забувати про те, що метою будь-якого аналізу є залучення дітей до цікавого, емоційно насиченого художнього пізнання, образного мислення, зцілення інтересу до самостійного читання.

 

              

                 2. Значна роль при виконанні будь-якої роботи належить тому, як до неї підготуєшся. Чим краще я підготуюсь до уроку, тим цікавіше він пройде. Так і в читанні художніх творів. Чим краще дітей підготую до сприймання нових текстів, тим краще вони їх засвоять. Тому я хочу значну увагу приділити саме підготовці до сприймання нових художніх творів.

Перед опрацюванням байки Л. Глібова « Зозуля і Півень » я активізовую досвід і знання учнів про людські взаємини, які описуються в байці, перед її прочитанням проводжу підготовчу бесіду, щоб активізувати ті асоціації, які допоможуть учням зрозуміти переносний зміст байки, а також суть поняття «підлесливий».

На початку опрацювання оповідання Олеся Донченка «Малий помічник» не даю учням ні завдань, ні мети уроку, а лише запитую, що можна побачити, відчути, лише прочитавши заголовок твору. Згодом пропоную дітям висловити свої припущення.

Відповіді учнів: «Це хлопчик. Він щось комусь допомагав робити. Може, він допомагав дорослим. Не знаю, бо не читав ще. Сказано, помічник».

Справді, діти висловити основне - це розповідь про хлопчика і він ще малий. Отож і допомога його може бути незначною, малою.

Фрагмент підготовчої бесіди:

-Але коли подумати трохи глибше, чи варто було б письменникові повідомляти нам про незначну допомогу ? Як ви гадаєте ?

-Що треба зробити, щоб дізнатися ?

Цим самим зацікавлюю дітей до того, щоб вони захотіли прочитати цей твір.

У нас в класі працює «Дослідницька група», яка пояснює, що означають важкі слова, словосполучення. На цьому уроці «Дослідницька група» пояснює всім, що означають слова «обвал грому», «струмки хльостали», «буря з ревом навалилася».

Велику увагу на уроці читання звертаю на підготовку учнів до сприймання нової теми. Обов’язково працюю над тематичним словником до тем, у яких діти читають науково-популярні тексти, дізнаються про важливі історичні події. У підготовці учнів  до правильного і свідомого читання творів теми «Мова - дивний скарб» визначаю слова і вислови, які потребують пояснення. «Дослідницька група» готує пояснення виразів: слов’янське письмо, стародавні греки, винайдення письма, народ миротворець.

Якщо готую дітей до сприймання тем, насичених творами морально-етичного змісту, важливою є попередня робота над лексичним значенням слів, що називають різні стани людини, які точно характеризують той чи інший вчинок, уміння спілкуватися. Це стосується тем «А дружити треба вміти!», «Пригоди і захоплення твоїх ровесників», «Людина починається з добра». На уроках уточнюю лексичне значення багатьох іменників, які «несуть добро людям» (доброта, щирість, турботливість, взаємодопомога), «допомагають» гарно працювати (старанність, уважність, акуратність, охайність) і спілкуватися (вислухати, привітатись, звернутися, пояснити, помиритися).

Для емоційно-образної підготовки молодших школярів до сприймання пейзажних творів (а також деяких оповідань) корисним прийомом є предметне унаочнення художньої деталі, адже у віршах діти впізнають опоетизовані прообрази реально побаченого, почутого. Наприклад, готуючи учнів до сприймання вірша Віри Багірової «Бабця спить», можна принести на урок будильник, який чітко відбиває рух стрілки. Діти будуть прагнути передати цей ритм у рядках «а годинник цокотить, бабця спить». Опрацьовуючи українську народну пісню «Котився віночок по полю» можна використати сплетений віночок із жита. А потім у процесі читання пісеньки передавати віночок від читця до читця, щоб кожен його торкнувся.

До первинного читання важливо зберегти таємницю сюжету і обов’язково поставити проблемне запитання. Якщо первинно твір сприймається шляхом самостійного мовчазного читання, то перед цим доцільно дати школярам конкретне завдання. Наприклад: «Прочитайте оповідання. Підготуйтеся відповісти, в який час відбувалися ці події»; «прочитайте і позначте крапочками незрозумілі слова»; «прочитайте і скажіть, скільки тут дійових осіб».

При підготовці учнів до сприймання нових творів використовую інтерактивні методи. При підготовці до опрацювання вірша В. Симоненка «Можна все на світі...» використовую метод «асоціативного куща», щоб визначити наперед, що діти знають вже про Батьківщину.

- Які асоціації у вас виникають зі словом Батьківщина, що ви уявляєте, що перше вам приходить на думку, коли ви чуєте це слово (Записую на дошці слово Батьківщина і всі асоціації дітей, які виникли у них у зв’язку з цим словом).

Цілий урок, опрацьовуючи цей вірш та текст «Наша Батьківщина» вивішую на «кущі» нові асоціації.

         Підсумовуючи викладене найважливішим є те, що тривалість і розгорнутість змістової та емоційної підготовки учнів до сприймання нових художніх творів потребує від вчителя чуття міри, врахування попередніх знань, складності сюжету, насиченості тексту художніми засобами, наявності нових понять, історичного матеріалу, близькості зображеного до життєвого досвіду дітей.

 

                  3. Первинне ознайомлення учнів з текстом оповідань можна організувати різними способами, залежно від складності твору. Якщо спочатку твір сприймається шляхом самостійного мовчазного читання, то перед цим доцільно запропонувати школярам конкретне завдання. Наприклад, опрацьовуючи оповідання П. Панч «Синичка»:

- Про кого розповідається у цьому оповіданні?

Учні, коли слухають оповідання, вже шукають відповідь на це запитання.

Перед опрацюванням вірша В. Симоненка «Можна все на світі...» ставлю проблемне запитання:

-Чому не можна вибрати Батьківщину?

На цьому уроці при первинному читанні я використовую такий вид, як читання за лідером.

Якщо новий текст діти читають вголос, наприклад, ланцюжком, перед цим корисно запропонувати за 1,5-2 хв. «пробігти» його очима (3-4 клас), щоб мати загальне уявлення про межі твору, абзаци, вихопити зором деякі нові слова. Якщо це робиться часто, у дітей поступово виробляється навичка переглядати текст, виділяючи його зовнішні ознаки (абзаци, частини, незвичні слова), співвідносити розташування малюнків з текстом, виділяти діалоги і таким чином орієнтуватись в його структурі.

Якщо читається об’ємний або емоційно-напружений текст, доцільним є комбіноване читання. Це має кілька переваг: по черзі з учителем можуть читати діти, які підготувались до рольової гри «Я - вчитель», «Я - диктор», загострюється увага до читання товариша (бо треба пильнувати за текстом), збільшується можливість самостійного читання вголос. Вчителеві варто брати на себе читання діалогів, експресивно насичених уривків, речень, які треба виділити логічним наголосом або передати підтекст.

Враховуючи спосіб первинного ознайомлення з твором вчитель вирішує, як попередньо вправляти дітей у читанні багатоскладових слів, маловживаних. У підручниках такі слова, як правило, вказані відразу після тексту. Залежно від складності їх можна читати по-різному: спочатку про себе, потім вголос усім класом, по рядах, групами, вибірково окремими учнями; спочатку повільно, потім швидше; голосно і тихо.

Методика первинного читання може бути такою:

1) читання тексту учнями класу мовчки, відповіді на запитання.

2) читання тексту учнями класу разом напівголосно (гра «Бджілка») або пошепки, хором, відповіді на запитання.

3) зразкове орфоепічне і виразне читання тексту вчителем.

Зазначену методику первинного читання можна віднести лише до прозових творів. Віршовані тексти перший раз читає сам учитель.

З метою контролю в первинному читанні вчитель може поєднувати колективне читання з індивідуальним : перериває «хор» і пропонує одному учневі продовжити читання.

Для закріплення зорово-слухових зв’язків я найчастіше практикую читання вголос. Таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови. Читання вголос можна контролювати, при цьому забезпечується одночасне навчання всього класу.

Читання мовчки в молодших школярів розвивається повільно. Тому я практикую цей вид читання на кожному уроці (7-8 хвилин ) з урахуванням вікових можливостей дітей. Цей вид читання використовую в первинному читанні для одержання з тексту певної інформації, у переказі, під час добору заголовка, підготовки відповідей на запитання, опрацювання художніх засобів.

Первинний аналіз прочитаного твору має на меті виявити рівень розуміння дітьми фактичного змісту. (Запитання типу : «Про що ? Про кого...? Де це відбувалось? Як це називалось...? Хто дійові особи ? та ін.) У процесі такого аналізу виділяються і пояснюються слова або вислови, які за передбаченням вчителя учні можуть неточно зрозуміти.

Отже, перший напрямок первинного аналізу пов’язаний з відтворенням фактичного змісту на рівні називання головних подій сюжету або визначення дійових осіб, якщо текст нескладний і невеликий за обсягом.

 

                      4. Аналітичне читання, що має практичну спрямованість і здійснюється на основі багаторазового перечитування включає в себе смисловий, структурний та художній аналіз тексту.

Виявлення емоційного сприймання прочитаного учнями можна проводити відразу після первинного сприймання або після первинного аналізу. Мета цього етапу - з’ясувати загальні враження дітей, тобто які почуття, настрої викликав вірш, оповідання. Після опрацювання вірша Я. Щоголева «Осінь» я ставлю такі запитання :

- Які почуття викликав у вас цей опис осені ?

- Як ви гадаєте, ранню чи пізню осінь описує поет ?

- Що вас здивувало ? Вразило ?

- Про що ви дізналися вперше ?

Перші запитання після сприймання твору мають на меті дати вихід актуальній потребі дитини - висловити свої безпосередні емоційні враження. Після читання обов’язково запитую :

•          Які слова вам незрозумілі ?

Якщо учні вважають, що таких немає, то уточнюю ступінь розуміння деяких маловживаних або багатозначних слів.

Після первинного ознайомлення з твором організовую його перечитування для вдосконалення навичок читання і з метою заглиблення у текст, з’ясування смислового й образного значення тих слів і речень, які найбільшою мірою передають ідейний задум і створюють художній образ. Використовую такі види роботи над текстом :

- читання, поділ на частини, складання плану.

- читання за готовим планом.

- читання тексту із скороченням, підготовка до смислового переказу.

- читання ланцюжком по реченню, по абзацу.

- читання напівголосно (гра «Бджілки»).

- читання пошепки (гра «Рибки»).

- комбіноване читання (вчитель - учні хором).

- читання в особах.

- читання в особах діалогу без слів автора.

- читання, переказ прочитаного за допомогою жестів, міміки, постави.

- читання слів лише однієї дійової особи.

- інсценування прочитаного твору.

- читання, підбір заголовку.

- знаходження в тексті висновку.

- знаходження і читання речення з !, ?, комою та ін.

- змагання :

хто швидше знайде найдовше (найкоротше) речення;

хто швидше знайде слово на вказане вчителем правило;

хто швидше знайде одно-, дво-, трискладове слово;

хто швидше знайде словосполучення підмет + присудок.

- ігрові прийоми :

читання з використанням роздаткового матеріалу «пилочка», «рамка», «віконце».

ігри «Луна», «Буксир», «Незнайко», «Засічка - кидок», «Дощик», «Хвиля» та інші.

- знаходження і читання відповідей на питання.

- знаходження і зачитування уривку, який підходить до малюнка.

- читання уривка, який найбільше сподобався.

- читання всього речення за поданим початком або кінцем.

- читання уривка, до якого можна дібрати прислів’я.

- читання висловів, які стали прислів’ями.

- знаходження і зачитування уривку, який визначає головну думку.

- читання і встановлення, що правдиво, а що вигадано.

- читання описів природи, образних висловів, фразеологізмів і т. д.

- читання порівнянь, порівняльних зворотів, які характеризують ознаки одного об’єкта, зовнішність дійової особи.

Аналітичне читання завжди йде після цілісного емоційного сприймання учнями твору. Обговоренню на уроці підлягає те, що не сприймається дітьми при самостійному читанні: мотиви, наслідки вчинків героїв, опис зовнішності персонажів, їхніх переживань і роздумів, особливості композиції.

Аналіз має бути вибірковим, сприяти загальному і літературному розвитку дітей.

Опрацьовуючи оповідання Олега Буценя «У новій школі» проводжу смисловий аналіз. Тому що зовні простий сюжет розкриває дітям складність людських взаємин, над якими вони рідко замислюються. Зокрема, їм важко розрізнити і висловити мотиви, за якими діти обирають собі товариша. Тому для визначення учнями головної думки, аналізую текст так :

- Як ви думаєте, у якому класі міг статися цей випадок ?

- Чому ви так думаєте ?

- Поміркуйте, чому Галя підійшла до Нюри саме із таким запитанням : «Ти ще ні з ким не дружиш ?»

- Чому лише про себе дівчинка нічого не сказала ?

- Як ви зрозуміли відповідь Нюри ?

- Про яку рису характеру дівчинки вона свідчить ?

Після такого аналізу діти впевнено відповіли : «Нюра зрозуміла, чому Галі всі дівчата не подобаються. Вона сама не вміє дружити. Нюра подумала, що потім Галя і про неї так скаже, як про інших дівчаток».

Важливо в учнів формувати уміння ставити пізнавальні запитання до прочитаного, прослуханого, побаченого. Вони ускладнюються поступово. У 2 класі діти формулюють свої запитання за зразком, наслідуючи вчителя або продовжуючи початок речення (Про кого..? Як відповів..? Де це..?). Звертається увага на слова, якими починається запитання, його інтонацію. У наступних класах ця робота відбувається з опорою на знання, одержані на уроках української мови. Для учнів 3-4 класів доступними є завдання на формування запитань з певною метою. Наприклад : «Поставте таке запитання, щоб можна було визначити ставлення автора до героя твору», «Спитайте так, щоб можна було визначити, коли відбувалася ця подія», «Як слід запитати, щоб відповідач описав головну подію в оповіданні ?».

При роботі над оповіданням Олеся Донченка «Малий помічник» я проводила такий аналіз :

- Хто був у постовій будці ?

- Що змусило Василька зіскочити з ліжка ?

- Що насторожило Василька ?

- Що зробив Василько ?

- Кого помітив хлопчик біля порога ?

- Що зробила мама ?

- Про що просила мама Василька ?

- Чи погодився Василько допомагати мамі і як ?

Опрацьовуючи вірш В. Симоненка «Можна все на світі...» використовую читання «Дощиком» :

- Накрапає дощик (учні читають тихо).

- Дощ пускається сильніше (голосніше).

- Злива (голосно).

- Дощ слабшає (тихіше).

- Дощ перестав (читання припиняється).

Текст «Наша Батьківщина» читаємо по абзацах. Перший абзац читаємо напівголосно (гра «Бджілки»), другий абзац пошепки (гра «Рибки»),

- Що з цього абзацу можна побачити ? Почути ?

Використовую такі види читання :

1) Гра «Слідопити».

- Я зачитую початок речення, а ви знайдіть його в тексті і зачитайте до кінця.

Це гори...

Батьківщина - це край...

Україна - це і той...

- Знайдіть помилку. Наша Батьківщина зветься Росією.

- Знайдіть і зачитайте найкоротше речення, найдовше.

- Знайдіть те речення, яке підходить до малюнка.

2) гра «Котик і мишка».

- Учень, який грає роль «мишки» починає читати, а через деякий час (1 речення) другий учень, який грає роль «котика» починає читати і намагається наздогнати першого учня. Гра припиняється, коли вони прочитають слово разом.

На цьому уроці використовую переказ тексту за допомогою асоціативного куща «Батьківщина».

Фрагмент уроку читання за опрацюванням оповідання П. Панча «Синичка». Читання за логічно завершеними частинами :

- Простежте, як змінився настрій синички від початку до кінця оповідання.

- В яку пору доби відбувається подія ?

- З яких слів видно, що автор з любов’ю ставиться до неї ?

- Що змусило синичку залетіти в кімнату ?

- Що здивувало хлопчика у поведінці пташки ?

- Яка вдача у синички ?

- Які рядки нагадують казку ?

Використовую роботу з деформованим реченням (зацвірінькала, підняла, синичка, й, голівку).

- Складність зі слів речення.

- Знайдіть його в тексті. Зачитайте.

 

 

 

                               5. Учні найбільше люблять виконувати творчу роботу над текстом. Я використовую такі творчі завдання :

1) добір прислів’я до тексту ;

2) складання за даними тексту загадок, кросвордів, ребусів, завдань до гри «Що? Де? Коли?», «Поле чудес».

3) складання кінцівки тексту ;

4) складання подій, які передували сюжету тексту ;

5) доповнення тексту, записаного на дошці з пропущеними словами ;

6) доповнення речення словами з тексту ;

7) опис ілюстрації до тексту, використовуючи речення з тексту, свої судження ;

8) читання уривку тексту, поширюючи в ньому речення ;

9) читання уривку, доповнення його реченнями, зміна кінцівки ;

10) сторітелінг ;

11) запис власних творів, віршів, казок у «Мою першу книжечку» ;

12) створення «Живого малюнку» (один учень читає, а другий виконує дію).

На уроках використовую диференційовані завдання при творчій роботі над змістом художнього твору.

1 група Помітьте олівцем початок та кінець кожної частини	2 група Уважно прочитай текст, добери сюжетні малюнки
Перевірка
Доведи свою думку щодо поділу тексту на частини	Уважно переглянь сюжетні малюнки і доведи їх відповідність до тексту
Перевірка
Склади детективну карту тексту.	Підпиши малюнки.
Спільне завдання. Склади план тексту.

Працюючи над оповіданням Олеся Донченка «Малий помічник» використовую такі творчі завдання :

а) знаходження описів дійових осіб ;

б) висловлювання своїх міркувань щодо головних дійових осіб, їхньої поведінки у драматичній ситуації ;

в) вправляння у виразному читанні окремих місць і добір до них малюнків;

г) доповнення пропущених деталей ;

д) розповіді від імені окремої художньої деталі,

- а саме, «від імені» човна;

- «від імені» весла, що розповіло про стан матері серед ріки, стійкість матері;

- «від імені» кілка, де мама поставила Василька з ліхтарем;

- «від імені» ліхтаря, який у цей час спостерігав за Васильком.

Доречний й переказ від особи Василька, який відчував і страх, і бажання втекти, але і докори сумління; від автора, який ніби був свідком подій.

Вислухавши розповіді, пропоную цю творчу роботу узагальнити трьом- чотирьом групам дітей у таких формах:

а) групі «художників» - зобразити на своїх малюнках основний зміст;

б) групі «композиторів» - дібрати музику (голосом на-на-на),подумати над тональністю трьох основних подій : початок страшної зливи, переживання Василька в будці, біля маминого ліжка і на березі розбурханої річки, повернення мами і подяка Василькові за допомогу ;

в) групі «письменників-критиків» - що варто було б уточнити в тексті, що доповнити, а що зовсім вилучити;

г) групі «сценаристів-режисерів» - скомпонувати діафільм з трьох невеличких частин. На це відводиться 15 хвилин уроку.

Слід зауважити, що дітям найбільше сподобалось саме таке творче завершення роботи над текстом. Кожен з них зумів удосконалити техніку читання, бо потрібно було не раз звертатися до ніби знайомого вже тексту і щоразу знаходити в ньому щось нове, раніше не помічене. Зіставити те, що знав раніше, з тим, що пізнав, провести самостійне дослідження поведінки персонажів, виразити його в нових формах - художній, музичній, драматичній, критичній. Все це сприяло формуванню готовності до навчання, дало їм можливість вибору та почуття відповідальності. Діти відкрили для себе істину: маленька людина в певних життєвих ситуаціях може показати нарівні з дорослими, такі сили, таку відповідальність, які за звичних умов ніколи не виявляються.

Домашні завдання диференційовані. Половина учнів повинна знайти в першій частині опис зливи, змалювання стану хлопчика і матері перед загрозою біди. Друга половина - опис стійкості хлопчика у змаганні з бурею, картину бурхливої річки під час зливи та дії матері Василька. Отже, дітям ще раз доведеться прочитати текст, але вже не весь, а тільки певну його частину.

При роботі над оповіданням Петра Панча «Синичка» використовую такі творчі завдання :

- Хто розповідає нам цю історію ?

- Спробуйте розповісти її «від імені» синички.

- А як би ви продовжити це оповідання, користуючись малюнком ?

При роботі над творами про Батьківщину використовую таке завдання : з букв слова «Батьківщина» складіть нові слова. Діти складають 30 нових слів: батьки, щітка, квіти, віти, тік, кіт, кит, вата, кабан, щит, тин, вікна, битва, вік, бант, бинт, банка, бик, кінь, кат, бак, Іван, Віта, Віка та ін.

У пошуках ефективної методики навчання, яка б з одного боку, враховувала б специфічні закони літератури як виду мистецтва, а з другого - дала б змогу залучати дітей до активної творчої діяльності, я звернулася до дидактичної гри. Вона сприяє усвідомленню ідейно-тематичного та композиційного задуму письменника, ознайомлює з літературознавчими уявленнями та поняттями (сюжет, герой, автор, мова твору, жанр), що забезпечує розуміння твору, його адекватне сприймання. Гра урізноманітнює урок, збуджує цікавість, мобілізує сили дитини.

Гра має тісний зв’язок з творчою інтерпретацією словесного мистецтва. Читання - процес творчий, бо художній твір є відображенням акту творення, у якій згодом включається й читач. Осягнення художнього твору не можливе, якщо читач не володіє такими якостями, як уява, воля, образна пам'ять.

Досвід роботи доводить, що оскільки молодші школярі опановують літературну гру ще з довкілля, а природа її є близькою до художніх умовностей літературного твору, то систематичне, дидактично вмотивоване використання літературної гри на уроках значною мірою поглиблює сприймання твору.

На уроці опрацювання вірша М. Вороного «Сніжинки» я прагнула підвести дітей до повноцінного естетичного сприймання.

На початку уроку учні пригадали вірші Якуба Коласа «Зима», читали його напам’ять.

- А тепер погляньте у вікно. (Сніг іде. - Після уроку я вписала відповіді дітей).

- Підійдіть ближче. Подивіться, як падають сніжинки. (Сніжинки кружляють і падають. Сніжинки танцюють).

(Я читаю вірш «Сніжинки»)

- Автор ніби спостерігав за сніжинками разом з нами. То він написав вірш так, що ми бачимо те, що й він бачив. І як бачив. ( Цей вірш гарний, ясний. У ньому все прозоре, як сніжинка. Його буде легко вивчити).

- Підготуйтеся прочитати його самостійно. Подумай те, що треба передати під час читання того чи іншого рядка.

- Як поет зобразив сніжинку ? ( Поет показує сніжинки ніжними, маленькими. Вони летять до землі і нічого не бояться - «хмарою носилися». Поет називає їх «дітоньки малі», що хочуть спати з тяжкої дороги).

- Поясніть вислів «вродились ми з води». ( Це краплинки дощу на морозі перетворилися на кришталики, це замерзла по-особливому вода, природа їх так витворила).

- Що можете сказати про красу сніжинок ? ( Поет описує їх красивими словами : «пушиночки, білесенькі сніжиночки» ).

- З чого видно, що поет любить рідну землю ? ( Називає її матусею, жаліє, що вона замерзне без «кожуха зимою злючою» ; поет захоплюється красою її навесні, коли вона прибереться «зеленню пахучою».)

- Прочитайте рядки, де розкриваються почуття поета, постарайтеся передати їх голосом, темпом читання.

- Що допомогло поетові передати у вірші легкість і спокій ? ( Короткі рядки, прості слова)

- Порівняйте сніжинки в оповіданні «Сніг іде» й у вірші. Що більше подобається ? Чому ?

( Мені більше подобається вірш : він незвичайний, красивий. Мені до вподоби вірш, він ніжний, зворушливий, радісний, аж співати хочеться .

А мені більше - оповідання, я теж тримала таку сніжинку на долоні, але шкода, що тане в руках така краса.

В оповіданні зображено холодний зимовий день, аж самому холодно, а у вірші - сонячний день, тепліше стає від ніжної теплої ковдри зі сніжинок ).

- Це добре, що ви відчуваєте, чим відрізняється зображення сніжинок у різних авторів. Спробуйте вдома зробити таку сніжинку, якою ви її бачите (на папері, тканині, дереві).

Таким чином, на цьому уроці використовується декілька методів роботи і завдань: евристична бесіда, яка дає свободу самовираження; порівняння творів різних авторів і жанрів ; уміння підхопити думку дітей і за допомогою запитань вести їх до розуміння глибинних «шарів» твору ; поєднання обмірковування твору з аналізом дітьми власного досвіду, власних переживань; створення емоційних пауз для глибокого естетичного співпереживання, що полегшує сприймання вірша.

Ефективне використання літературознавчого матеріалу можливе лише за умови дотримання таких дидактичних умов :

1. Звертання до гри, як засобу організації процесу читацького сприймання, продиктоване не лише віковими особливостями молодших школярів, але й специфікою літератури, яка є дуже близькою до художніх умовностей гри.

2. Проведення літературної гри доцільно пов’язати зі сприйманням конкретного художнього твору на тлі відповідного емоційного настрою.

3. Гра має бути стимулом до самостійного багаторазового звертання учнів до тексту твору, осмислення його з різних точок зору.

4. Літературна гра має сприяти художньому вихованню, розвитку творчої фантазії, яскравому прийманні образів, виразності мови.

 

             

                          6. Етап узагальнення прочитаного - висновок, має бути вищим рівнем осмислення змісту твору, поглиблення розуміння учнями його головної думки. На цьому етапі синтезуються емоційні й естетичні уявлення дітей, у співпраці з вчителем стають більш впевненими і глибинними їх судження, висновки.

Якщо оповідання об’ємне, з кількома дійовими особами, завершити                            його опрацювання доцільно шляхом розгорнутого узагальнення. Для цього                    корисно, щоб діти пригадали назву і автора твору, хто його головний герой,                             як до нього ставляться автор і ми, читачі, чим твір сподобався, які слова,                         вирази запам’ятались. Якщо дозволяє зміст, бажано зіставити твір з                           подібним, зробити висновок, що їх об’єднує.

На етапі узагальнення прочитаного за темою чи розділом я завжди використовую запитання різної складності : пригадування, розуміння, розпізнавання, порівняння, встановлення, зв’язку між автором і темою.

На підсумок уроку завжди продумую 4-5 ключових запитань. Найчастіше це пізнавальні й проблемні завдання, сформульовані коротко й чітко.

Обов’язково включаю такі запитання :

-Що найбільше запам’яталось? Що найбільше сподобалось? Що нового ви дізнались?

За такого підходу й умов проведення уроків читання — першооснови літературної освіти — учні на досить високому рівні сприймають текст, аналізують твір, не розділяючи форми і змісту, легко визначають жанрові особливості, виділяють головних і другорядних дійових осіб, орієнтуються в художніх деталях твору, із захопленням виконують творчі завдання. І це їм під силу.

          Але уроки не можуть проводитись за єдиним трафаретом. На уроці можуть бути відсутніми окремі структурні компоненти та етапи роботи над текстом, як цього вимагає текст або умови навчання. Головне, щоб він був цілеспрямованим, таким, що відповідає основним дидактичним вимогам, віковим можливостям дітей, вимогам програми, що забезпечує повноцінне сприймання твору. Обов’язковою умовою успішного уроку є читання та ефективна робота учнів з текстом.

                                                     

                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 7.                     Конспект уроку з української мови (навчання грамоти)

Тема: Буква «ща», позначення нею звукосполучення [шч]. Опрацювання   уривка         вірша В. Симоненка і тексту «Наша Батьківщина». Прислів’я.

Мета: ознайомити учнів зі звуковим значенням букви «ща». Закріплювати вміння  робити звуко-буквенний аналіз слів. Удосконалювати навички виразного читання зв’язних текстів, уміння переказувати прочитане. Розвивати мовлення учнів, спостережливість та уяву. Виховувати почуття любові до рідного краю.

Обладнання: асоціативний кущ, карта України, зображення державних символів, малюнки: ляща, щуки, хруща, щітки; букви розрізної азбуки, таблиця букви «ща», мішечок, відеоматеріали.

                                                             ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда про звуки та букви.

- Що ми вчимо на уроках навчання грамоти?

- Що ви можете сказати про звуки? Букви?

- На які дві групи поділяються всі звуки?

- Скільки голосних є в українській мові? Назвіть їх.

- На які групи поділяються всі приголосні?

- Який звук буває тільки м’яким?

- Які букви позначають по два звуки?.

  ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Мотивація навчальної діяльності. Створення проблемної ситуації.   Відгадайте загадку.

     Я потрібен зеленим лугам

     Я потрібен полям і лісам

     Якщо довго я не з’являюсь

     То навколо усе засихає.      (Дощ )

- Викладіть звукову модель слова-відгадки – дощ.

- Викладіть це слово з букв розрізної абетки.

- Скільки звуків? А букв?

- Чому звуків більше?

- Так, одна буква «ща» позначає 2 звуки [шч].

2. Робота над загадками. (робота в парах)

- Прочитайте загадку, записану на дошці.

(хором вголос).

Що тут казати – хижа вкрай,

У  неї апетит найкращий

Карасику, ти не дрімай

А то в її потрапиш пащу  (Щука).

- Знайдіть в загадці слово-відгадку. Це акровірш.

- В яких словах в загадці зустрічається буква «ща»?

- Один учень з пари викладає звукову модель слова «щука».

 

Дощ хлющить на зелен плющ

Під плющем сховався …   (хрущ).

 

- Які у цій загадці є слова-рими? (плющ-хрущ)

- Інший учень з пари (діти самі домовляються, хто яку звукову модель викладає і допомагають один одному) викладає звукову модель слова «хрущ».

- Працюємо в парі. Яка пара готова?

3. Робота за малюнком.

(Вивішую малюнок.)

- В назвах яких слів, зображених на малюнках, є буква «ща» на початку слова?    Вкінці?

4. Гра «Знайди зайве».

(На дошці виставлені малюнки: щука, лящ, хрущ, щітка).

- Назвіть, що зображено на малюнках?

- Який малюнок зайвий? Чому?

(щітка -  бо інші - тварини).

- А тепер? (хрущ – бо інші риби, а це комаха).

- Зверніть увагу на розташування букви «ща» в слові (щука – «ща» на початку слова, а інші - вкінці).

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота за таблицею.

а) читання складів

б) читання слів

щит          борщ         Батьківщина   

щока        кущі          щасливий        

щастя       лящі          щовечора       

щілина     щелепа      щербатий          

- Прочитайте слова 1 стовпчика.

- Що спільного у цих словах?

- Прочитайте слова 2 стовпчика.

- Які слова означають один предмет? Багато?

-Прочитайте слова 3 стовпчика.

- Зачитайте 3-складові слова. Чотирискладові.

в) робота над віршем

1. Читання учнем.

2. Гра «Дощик».

- Прочитайте вірш «Дощиком».

Щаслива наша Батьківщина (накрапає дощ - тихо)

На щедрих нивах України (дощ пускається сильніше - голосніше)

ще вищий колос вироста (злива – голосно)

блищить пшениця золота (дощ слабашає – тихіше,

                                           дощ перестав – читання припинити).

3. Бесіда за змістом.

- Про що розповідається у вірші?

- Яка наша Батьківщина? Чому?

- В яких словах зустрічається буква «ща»?

г) Фізкультхвилинка «Метелик».

2. Робота за «Букварем».

а) робота за малюнками.

- Що зображено на сторінці «Букваря»?

- В яких словах буква «ща» на початку слова? Всередині?

б) читання складів вголос.

- Прочитайте 1 стовпчик складів, другий, а тепер рядками.

в) читання слів.

щиро

щедро

щасливо

- На яке питання відповідають слова?

- Змініть слова так, щоб вони відповідали на питання «що»?

батько

батьківський

Батьківщина

- Що спільного у цих словах?

- Батьківщина походить від слова батьки.

(Використання інтерактивного методу – асоціативний кущ).

- Ми сьогодні будем говорити про Батьківщину.

- Які асоціації у вас виникають з цим словом, що ви уявляєте, що перше вам приходить на думку, коли ви чуєте це слово? (Записую відповіді на кущі).

                                

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     верба                        гімн   Кримські гори

                                     калина                      герб    Крим

                                     лелека                       прапор     Чорне море

                                     соняшник

                                                       символи

 

   дім                             материнська                           вишиванки                   Дніпро

прадіди пісня                коровай

бабусі  дідусі рідна мова                          поля льону                 шахти  Донбасу

мати     батько

        батьки                       рідний край            лани                вишневі               гори

                                                                       пшениці             сади                Карпати

 

земля, де ми                          Батьківщина                                                 Україна

народилися

 

г) робота над віршем Василя Симоненка «Можна…».

- Прочитайте вірш.

- Хто автор вірша?

- Які настанови дає батько сину?

- Чому не можна вибрати Батьківщину?

- Які слова у вірші є римою? (сину – Батьківщину).

д) робота над текстом «Наша Батьківщина».

1. Словникова робота.

- На дошці записані слова. Поясніть, як ви їх розумієте?

прадід (батько дідуся чи бабусі, людина минулих поколінь, предок);

безкраї (безмежні, які не мають видимих меж);

шахти (підземні споруди, в яких добувають корисні копалини).

2. Читання тексту учнем вголос.

- Який ще заголовок можна підібрати до тексту (Україна, Рідний край).

3. Читання тексту частинами.

а) гра «Бджілки» (напівголосне читання).

- Прочитайте 1 абзац напівголосно.

- Які асоціації у вас виникають тепер зі словом Батьківщина? (батьки, прадіди, Україна).

- Що з цього абзацу можна почути? (рідну мову, материнську пісню).

б) гра «Рибки» (читання пошепки).

- Прочитайте текст до кінця (2 і 3 абзац).

- Які асоціації у вас виникають зі словом Батьківщина?

- Що з цієї частини можна побачити? Почути?

3. Робота над картою України.

- Розгляньте карту України.

- Ось тут знаходяться гори Карпати, Дніпро, Чорне море.

- Шахти Донбасу (Донбас – територія, регіон Донецької, Луганської областей, в яких розміщені шахти, в яких добувають кам’яне вугілля, кам’яну сіль, крейду).

- В якому державному символі використані безкраї лани пшениці? (прапорі).

- А які ще символи України ви знаєте? (герб, гімн).

4. Музична фізкультхвилинка «Україно – ми твоя надія».

5. Творча робота над текстом.

1. Гра «Слідопити» (вибіркове читання).

- Я зачитую початок речення, а ви знайдіть його в тексті і зачитайте до кінця.

Батьківщина – це земля…

Це гори…

Україна – це той…

Це широкий…

- Знайдіть і зачитайте найкоротше речення. Найдовше.

- Знайдіть помилку: Наша Батьківщина зветься Росією.

2. Гра «Котик і мишка».

- «Мишка» починає читати, а через деякий час «Котик» починає читати спочатку і намагається наздогнати «Мишку».

3. Переказ тексту.

- За допомогою нашого асоціативного куща перекажіть текст.

6. Перегляд відеоматеріалів на тему «Наша Батьківщина».

- Перегляньте відео і дайте відповіді на запитання:

«Про що ми вже говорили на сьогоднішньому уроці?» та «Що нового ви дізналися?» (народні символи: калина, верба, лелека, соняшник).

7. Робота над прислів’ям.

- Прочитайте прислів’я.

- Як ви його розумієте?

Людина без Батьківщини – що пташка без пісні.

ІV. Рефлексія.

1. Гра «Я кладу в мішечок».

- Кладем в мішечок слова з буквою «ща».

- Я кладу в мішечок ліщину, …

( Мішечок передаю далі, наступний учень повторює моє слово і додає своє і т. д.)

2. Гра «Склади слова».

- З букв слова Батьківщина складіть нові слова: (батьки, щітка, квіти, віти, тік, кіт, кит, вата, кабан, щит, тин, вікна, битва, вік, бант, бик, кінь, кат, бак, Іван, Віта, Віка, банка, банк, бинт).

3. Бесіда.

- Що нового ви дізнались на уроці?

- Скільки звуків позначає буква «ща»? Які?

- Що вам найбільше сподобалось на уроці?

 

 

                                                   

 

 

 

 

                                                          Література

             1. . Большакова І.   Словникові слова. 1-2 класи : книга для вчителя / І. Большакова, М. Пристінська. – Київ : Перше вересня, 2016. – 176 с. – (Бібліотека "Шкільного світу").

             2. Варзацька Л. О. Розвиток сприймання уяви, мислення - основа словесної творчості. // Початкова школа, 1995. —с. 2-6, 8-11.

3. Волошина Н. Й., Пасічник Є. А., Скрипченко Н. І., Хропко П. 11. Концепція літературної освіти // Початкова школа. -1994 -№3 -с.48- 56.

4. Каніщенко А. П.   Методика навчання української мови в початковій школі : лекційно-практичний курс із дисципліни : [в 2 кн.]. [Кн. 1] : Методика вивчення мовної теорії. Методика розвитку усного та писемного зв'язного мовлення / А. П. Каніщенко. – Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2016. – 174 с. 

5. Коваль Г. Урок у початкових класах. Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. - 80 с.

6. Концепція «Нової української школи» [Електронний ресурс]

7. Наумчук М. М. Сучасний урок української мови в початковій школі. Тернопіль : Астон, 2005