Досвід роботи "Технологія розвитку критичного мислення"

Про матеріал

Використання технології розвитку критичного мислення на уроках географії з метою формування ключових компетентностей учнів

Перегляд файлу

Запорізька загальноосвітня школа Ⅰ - ⅠⅠⅠ ступенів № 91

Запорізької міської ради

«Використання технології розвитку критичного мислення на уроках географії з метою формування ключових компетентностей учнів»

З досвіду

вчителя географії

Заліпської Олени Іванівни

Запоріжжя

2020

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………..1

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти технології розвитку критичного мислення учнів на уроках. ……………………………………………………………………………2

РОЗДІЛ 2. Практичне застосування прийомів технології критичного мислення на уроках географії………………………………………………….........................4

2.1.Формування загальногеографічних компетентностей на уроках географії через використання прийомів РКМ…………………………………………….......4

2.2. Використання технології розвитку КМ на своїх уроках…………………………………………………..……………………….........5

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...........12 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….13

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………. 14- 31

Виховання і навчання повинне мати за мету виліпити

таку людину, яка ніде, ні за будь-яких умов

не загине ні морально, ні фізично

і впровадить у життя свою незалежну думку.

С.Русова

ВСТУП

Актуальність теми.

Для сучасної освіти головним завданням є формування відповідальної особистості, здатної до самоосвіти та саморозвитку, яка використовує набуті знання для творчого розв’язання сучасних проблем, вміє опрацьовувати інформацію. Для мене дуже важливо, щоб всі здобувачі освіти на моїх уроках спілкувалися один з одним, мислили й творили, усвідомлювали свої таланти і здібності. Тому я почала в свою практичну діяльність вводити прийоми технології розвитку критичного мислення. Мені хотілося, щоб всі мої учні стали творчими, креативними . За останні декілька років я зробила висновок, що діти не тільки слухають вчителя, але й самі беруть участь у різного роду моделюваннях, прийнятті групових рішень, наочних показах у класі, експериментах, розігруванні ролей, групових презентаціях. Тоді учні не лише чують і бачать, а й діють. В класах інтенсивної педагогічної корекції треба спиратись на різні особливості пізнавальної діяльності дітей з затримкою психічного розвитку.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу та самостійність. Можу з впевненістю сказати, що застосування більшості стратегій критичного мислення дають бажаний результат: виробляються вміння працювати в групах, учні вчаться відстоювати свою позицію,вміють вирішувати проблемні ситуації, самостійно робити висновки. Тому проблема розвитку креативного мислення учнів є актуальною і складною в діяльності НУШ.

Мета сучасної освіти полягає не в тільки наданні учням інформації, а в тому_, щоб навчити здобувачів освіти самостійно отримувати знання з різних джерел, розвивати в них критичний спосіб мислення. Найважливішим завдання модернізації освітньої системи України є формування в молоді здатності до самоосвіти.

Сучасний учень повинен набувати навиків критичного і творчого мислення, тобто вміння контролювати інформацію, ставити її під сумнів, об'єднувати, опрацьовувати й систематизувати, писати різні тексти та виступати перед аудиторією, володіти навичками ділової комунікації, здійснювати пошук ефективних способів діяльності, бути «членом команди». Якщо вчитель постійно організовує на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними. Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя володіння новими методами

роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності самому вчителю вчитись, творити, розвиватись та самовдосконалюватись постійно. Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Розвиток критичного мислення учнів — найактуальніше, за умов інтенсивних соціальних змін, завдання вчителя. Тільки в разі гідного виконання цього завдання, ми зможемо просуватись у напрямі демократії відповідно до вимог світового інформаційного суспільства.

Для досягнення мети треба необхідно виконати наступні завдання:

вивчити психолого-педагогічні ідеї і методичні рекомендації з питання застосування цієї технології;
адаптувати її до умов своєї практичної діяльності;
створити систему роботи з питання застосування;
забезпечити умови поширення свого досвіду.

Серед прийомів та способів формування навичок критичного мислення слід назвати такі:

обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;
розв’язування логічних задач;
рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів;
обговорення і вирішення проблемних ситуацій;
організація та проведення дискусій з будь-яких актуальних проблем;
участь в турнірних змаганнях, конференціях, семінарах.

РОЗДІЛ I.

Теоретичні аспекти технології розвитку критичного мислення учнів на уроках географії.

Теоретичною базою досвіду виступають наукові положення когнітивної психології щодо сутності критичного мислення (Дж. Андерсен, Д. Халперн, Дж. Брунер, С. Міллер); характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення ( С. Терно, О. Марченко).

Технологія критичного мислення – одна з найрезультативніших та найефективніших технологій навчання в школі. Проаналізувавши якість знань учнів з географії за період 2018 – 2019 н.р., можна помітити підвищення якості знань і компетентностей учнів завдяки впровадженню технології розвитку критичного мислення на своїх уроках.

Так, підвищився рівень індивідуальної роботи з інформацією, учні роблять самостійно висновки, прогнозують наслідки своїх рішень, відстоюють свою позицію. Я помітила, що уроки з використанням прийомів критичного мислення більш емоційні, творчі, учні із задоволенням відвідують уроки і активно на них працюють.

Об’єкт дослідження:

навчально-виховний процес на уроках географії згідно з положеннями теорії розвитку критичного мислення (С. О. Терно)(2)

Предмет дослідження:

пізнавальні інтереси та творчі здібності учнів на уроках географії та в позаурочний час.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що було підібрано найбільш доцільні прийоми розвитку критичного мислення на уроках географії в 6, 7 та 9 класах , а також в класах інтенсивної педагогічної корекції (6 – В, 7 – В, 8 – В та 9 – В класах).

Ідея досвіду:

створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність та впевненість в собі, інтелектуальну спроможність, буде формуватися як творча особистість.

Вид досвіду :

модифікаційний, тому що технології РКМ - це ціла система конкретних методичних прийомів з поєднанням інших методик навчально-виховної роботи.

Мета досвіду:

розкрити ефективність впровадження прийомів технології розвитку критичного мислення як засобу формування розумової діяльності на уроках географії ;
акцентувати увагу вчителів географії на методику розвитку критичного мислення учнів в процесі начання (3) .

Завдання досвіду:

1.Проаналізувати діяльність вчителя і учнів під час використання технології РКМ, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і активізувати процес пізнання. 2.Розкрити суть та мету використання прийомів та способів розвитку критичного мислення на уроках географії в 6 та 9 класах та класах ІПК.

3.Описати найдієвіші прийоми і механізм їх дії для використання на своїх уроках іншими вчителями.

РОЗДІЛ II. Практичне застосування прийомів технології критичного мислення на уроках географії.

2.1.Формування загальногеографічних компетентностей на уроках географії через використання прийомів РКМ.

Під час вивчення географії учні повинні набути найважливіших ключових компетентностей на рівні, який дасть їм змогу брати участь у житті суспільства й навчатися впродовж життя. Загальногеографічну компетентність треба розуміти як «загальну здатність, що грунтується на знаннях, досвіді, цінностях, що набуваються та розвиваються під час навчання географії». Ці компетенції є інтегрованим результатом діяльності учнів, які забезпечуються комплексним поєднанням усіх структурних компонентів – знань, діяльності, особистісних якостей. Вчені вивели формулу компетентності, яку вчителі що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.
У своїй діяльності розвиваю різні групи компетентностей у школярів, а саме:
- соціальна компетентність - залучаю дітей до проведення нестандартних
уроків (уроків–подорожей, уроків - телепроектів, ігровихзанять, конферецій; проводжу природоохоронну, туристсько-краєзнавчу роботу з учнями.
- полікультурна компетентність – на уроках під час вивчення соціально-економічної географії світу використовую досягнення науки, історичні і культурні цінності країн (демонструю фото музеїв, національних костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв, створюю презентації та візитки країн світу);
Здійснюємо заочні екскурсії до краєзнавчих музеїв та збираємо портфоліо країн.

- комунікативна компетентність - використовую загадки, вірші, легенди,
авторські презентації країн, проводжу нестандартні уроки, які передбачають активне спілкування учнів (конференція , брейн – ринг, дискусії, ділові ігри);

- інформаційні компетентності - використовую завдання, пов’язані з
аналізом таблиць, схем, графіків, статистичних матеріалів,
стимулюю роботу з різними джерелами інформації ( підручник, довідники, карти, атласи, електронні посібники, періодичну пресу, наукові журнали)
Школярі користуються «Довідниками юного географа» та «Алгоритмами пізнавальної діяльності учнів на уроках географії»;

- компетентність самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до предмета; краєзнавчих експедицій та конкурсів і олімпіад.
- компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати проблемні ситуації в індивідуальній діяльності та в групах; залучаю школярів до складання ребусів, віршів, прогнозування явищ в географічній оболонці, до підготовки і проведення предметних тижнів, обов’язково заохочую творчу діяльність.

2.2. Використання технології розвитку КМ на своїх уроках.

Доцільність та можливість використання більшості технологій розвитку критичного мислення вчителями школи, а також подальший вдосконалений розвиток творчих здібностей учнів на уроках географії .

Перед собою я поставила головне завдання - виховати творчу особистість, гармонійно розвинену, впевнену, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в різних ситуаціях повсякденного життя.

Ознайомившись з літературою, я зрозуміла, що критично мислити можуть всі, починаючи з 6 класу ( 12-13 років), але не всі бажають це робити.

Критичне мислення це сукупність різних прийомів, направлених на те, щоб пробудити в учневі дослідницьку та творчу активність, а також надати йому всі умови для осмислення матеріалу та усвідомлення отриманих знань.

Тому на кожному уроці створюю атмосферу зацікавленості, обов'язково використовую здоров'язберігаючі технології для кращого засвоєння матеріалу (ароматерапія, кольоротерапія, фізкультхвилинки, розроблені власноруч)(див. додаток 2) .

До основних характеристик та принципів критичного мислення відносять:

самостійність та індивідуальність;
інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення;
критичне мислення завжди починається з постановки та усвідомлення проблеми;
критичне мислення прагне до переконливої аргументації;
критичне мислення є перш за все мисленням соціальним (5).

Урок з використаннням технологій критичного мислення відрізняється від класичних уроків, а саме структурою (4). При побудові уроку за основу беру його трьохфазову структуру : виклик, осмислення, рефлексія ( див. додаток 3).

Не всі уроки можна моделювати у цій технології, але окремі елементи використовую часто.

Побудова уроку з використанням технології РКМ:

1.Виклик

2.Осмислення

3.Рефлексія

На фазі виклику я створюю всі умови, щоб учні були психологічно і емоційно готові до сприйняття інформації, були готовими її розкрити,тому використовую такі прийоми:

Ключові слова	«Тонкі та товсті питання»
Психологічні тренінги	«Мозкова атака»( див. додаток 6 )
Асоціативний кущ (асоціації) (див. додаток 4 )	«Місткий кошик» ( див. додаток 7 )
Кластер (див. додаток 5 )	«Вірю – не вірю» ( див. додаток 8 )

Наприклад, під час пояснення теми в 9 класі «Транспорт України» я використовую прийом «Мозкова атака».

- Якими , на вашу думку, видами транспорту здійснюється зв'язок нашого Хортицького району з іншими районами міста Запоріжжя?

Учні пропонують свої ідеї, які найближчі до істини і формується спільна думка (З Бабурки можна дібратися автомобілями :легковий та вантажний, велосипед, мотоцикл, тому що...)

На етапі повторення використала прийом «Соціографічний практикум».

Уявіть, що Ви – керівник фірми, яка займається внутрішньодержавним туризмом. Завдання: надати рекомендації своїм клієнтам яким транспортом і чому ви пропонуєте відвідати те чи інше місто в нашій державі. Але треба урахувати всі побажання клієнта.

На етапі виклику або рефлексії використовую прийом «Асоціація». Так, при вивченні теми «Гори» 6 клас учні повинні висловити ті асоціації, які виникли у них при певних словах: (Гори України: високі, Карпати, Кримські, ліси, полонини, альпініст, лижі).

У 8 класі під час вивчення теми «Моря України» теж пропоную дітям скласти асоціативний кущ.
Чорне море
- солоне - холодне - Керченська протока
- пісок - глибоке - кораблі
- сірководень - екологічна проблема - 2245 м
- забруднене - риба - осетер .

Слово «синквейн» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш, що має п’ять рядків. Складається він за схемою:
1. Тема.
2. 2 прикметника.
3. 3 дієслова.
4. Речення на тему синквейна.
5. Синонім.
Усі учні з великим захопленням працюють над створенням синквейна.

Наприклад:

1.Антарктида

2. Холодна, льодяна
3. Заморожує, замітає, руйнує
4. Це материк та частина світу
5. Пінгвіни.
Використовую прийом «Мікрофон». «Мікрофон» - по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.
Наприклад, при вивченні теми «Мінерали та гірські породи» в 6 - В класі пропонується ситуація: Уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку в санаторій біля підніжжя гір Карпат. І просять вас, як знавця географії, назвати географічні об’єкти, місця в природі, міста, історичні пам’ятки, які їм варто відвідати, перебуваючи в тій місцевості.

Психологічні тренінги (власні) створюють сприятливий психологічний клімат на початку уроку. Так, я включаю на ноутбуці спів птахів, до аромалампи наливаю ефірну олію м'яти або лимону(загострює пам'ять) на дошці пишу вправу:

а) Зобразити свій настрій

б) Зобразити стан свого внутрішнього «Я»

в) Де б ви зараз хотіли знаходитися - намалюйте це місто (наприклад, тема "Сільське та міське населення України» 9 клас) . Більшість учнів малюють себе на Майдані Незалежності(55 %), площі Фестивальній в Запоріжжі (42%) та Ейфелевій вежі (Париж ). Завжди такі тренінги використовую в класах ІПК.

В. О. Сухомлинський особливу увагу звертав на специфіку роботи з дітьми, що мають низьку здатність до навчання. «З такими дітьми треба працювати тонко,делікатно, з індивідуальним підходом. Ці діти не повинні відчувати своєї неповноцінності»( 5 ).

Фаза осмислення змісту передбачає розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми й предмета загалом. Девіз етапу: «Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають».

На цьому етапі відтворюються знання, уміння, встановлюється рівень досягнень із теми, підвищується роль учня на уроці під керівництвом вчителя.

Прийоми:

Кути (див. додаток 9)	Слідство ведуть географи	Мікрофон ( див. додаток 13 )
Третій зайвий (див. додаток 10 )	Робота в динамічних групах	Порушення послідовності
Інсерт (див. додаток 11)	Синквейн ( див. додаток 12 )	Порівнювальна таблиця (див. додаток 14)

Фаза Рефлексії дає можливість згадати, й усвідомити основні етапи навчальної діяльності, індивідуальні та колективні результати діяльності, проблеми та способи діяльності. Учень демонструє знання, усвідомлює те, що було зроблено на уроці. Пропоную такі прийоми:

«Рюкзак» ( див. додаток 15)	«Мікрофон»
Кластер	Написання твору - роздуму
Переплутані логічні ланцюжки	«Запитувальні слова»
«Продовж фразу»	«Кошик знань» («Місткий кошик»)
Метод «Прес» (див. додаток 16 )	Виправ помилку
«Бачено – не бачено» (див. додаток 17)	Фішбоун (див. додаток 18)

В цьому навчальному році я почала використовувати під час закріплення теми або цілого розділу виготовлення Лепбуку. Клас поділяю на 2 групи, кожна з яких отримує своє завдання. Наприклад, в 8 класі учні створювали Лепбуки після вивчення теми «Рельєф України», перша группа узагальнювала знання з теми «Низовини та гори», друга – «Височини та гори». Лепбук можна створювати власноруч у вигляді папки або зошита і за власним смаком.

Основні переваги Лепбуку:

учні має можливість за своїм бажанням організувати інформацію з любої теми, яка вивчається і краще зрозуміти і запам'ятати матеріал;
дуже зручно використовувати при повторенні теми чи розділу;
такий спосіб навчання дозволяє напрацьовувати навичку самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації. А в сучасному суспільстві це важливо;
якщо лепбук виконують учні у групі, такий метод навчання сприяє розвитку комунікаційних навичок, роботі в колективі та малих групах.

Лепбукінг – ефективний освітній метод, який дозволяє розвивати різносторонню творчу особистість.

Надаю інформацію на уроках в незвичній формі з використанням компьютерних технологій. Це може бути:
- презентації PowerPoint;
- розвиваючі предметні комп’ютерні ігри;

- відео ролики (до речі їх можна об’єднати, тобто відео матеріали вставити у презентацію);
- фото;
- відеоролики особливо допоможуть для демонстрації дослідів (при викладанні природознавства);
- слайд-шоу, музичний супровід перетворить його на цікавий кліп.
За допомогою цих засобів можна надати саму різну інформацію, текст, звук, нерухомі, або діючі зображення.
Доведено, що при усній подачі інформації (традиційний урок) учень здатний за хвилину прийняти та опрацювати біля однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при підключенні органів зору до 100 тисяч таких одиниць!

Учнів 6 – 9 класів захоплюють подорожі. Для них я проводжу уроки - експедиції , уроки - подорожі . Наприклад , в 6 класі « Подорож крапельки »

(« Політ на повітряній кулі » (за темою «Атмосфера» ). Курс «Географія материків і океанів » надає величезні можливості для застосування ігрових технологій. Разом з учнями 7 класу ми подорожуємо по океанах і материках під час узагальнення вивченого матеріалу : «Таємниця чотирьох океанів » (узагальнення по темі Світовий океан ) , «Слідами Девіда Лівінгстона » ( Африка ) , « У царстві бурого ведмедя » (Євразія ) .

Таким чином, головною метою своєї роботи я бачу забезпечення позитивної динаміки мотивації учнів при вивченні географії шляхом створення комфортного освітнього середовища.

При вивченні теми в 6 класі «Атмосферні опади» використовую гру «Третій зайвий».

Знайдіть зайве поняття і поясніть , чому вибрали саме його:

сніг, град, дощ,

роса, дощ, сніг,

роса, іній, сніг.

При вивченні теми «Багатства вод Світового океану» учні повинні знайти зайву назву і пояснити, чому саме її:

1) Ґольфстрім, Лабрадорська, Австралія.

2) Азовське, Середземне, Урал.

3) Бенгальська, Біскайська, Маґелланова.

4) Атлантичний, Індійський, Кольський.

5) Чорне, Африка, Євразія.

6) Берінґова, Гавайські, Ґренландія.

Назвати «третього зайвого» з географічних об’єктів:

Ніл, Берингова , Дністер, Муррей;

Дніпро, Південний Буг, Гібралтарська, Лєна;

Міссісіпі, Парана, Байкал, Прип'ять;

Янцзи, Ніл, Рейн, Хуанхе, Мексиканська.

З корисних копалин:

вугілля – граніт – лабродарит – базальт;

пісок – глина – галька – гравій – сланець;

калійна сіль – сірка – кам’яна сіль – вапняк;

глина – вугілля – крейда – черепашник.

Ефективним і цікавим є проведення уроків з використанням групової роботи. Наприклад, при вивченні понять і термінів нової теми я застосовую робот в групах «Бачено-небачено». Учні об'єднуються в групи по 5-6 чоловік. Після пояснення нового матеріалу на дошці вивішується плакат, на якому різними кольорами великим і дрібним шрифтом «уздовж і поперек» написано 8-10 термінів.

Після закінчення наперед обумовленого часу (30-40 сек.) плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам'ятали і пояснюють їх значення. Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Приклад такого плакату за темою «Національний та етнічний склад населення України»» наведено на мал.1. «Бачено-небачено» можна використовувати як для закріплення пройденого, так і для вивчення нового матеріалу на уроках, варто лише змінити зміст плакатів.

«Національний та етнічний склад України» (9 клас)

Вивчаючи технологію РКМ , я зіткнулася з проблемою недостатньо розробленого діагностичного інструментарію для визначення ефективності використання цієї технології . На мій погляд , основним критерієм оцінки результативності є критичність мислення , яка може бути розкрита через

Показники :
   1. Оцінка ( Де помилка)
   2. Діагноз ( У чому причина)
   3. Самоконтроль ( Які недоліки )
   4.Критика ( Згодні ви ? Спростуйте , приведіть контраргументи ) .
   5.Прогноз ( Побудуйте прогноз)
На основі даних цих показників складена Анкета « Критичність мислення учнів на уроках географії».
А - завжди -100 %; Б - іноді -50 %; В - не можу - 0 %

Показники	Пояснення
1. *Оцінка*	Я можу знайти помилку в своїх або чужих судженнях .
2. *Діагноз*	Можу знайти причину помилкових суджень
*3. Самоконтроль*	Можу побачити недоліки у своїх судженнях
*4. Критика*	Можу спростувати будь-які доводи , привести контраргументи
*5.Прогноз*	Можу зробити прогноз якогось явища , процесу .

Для визначення рівня розвитку критичного мислення , наприкінці року проводжу анкетування , з метою виявлення самооцінки і даю завдання, що дозволяють об'єктивно оцінювати рівень розвитку критичного мислення. Наприклад:
А) Спростуйте такі судження:
У зв'язку із зростанням безробіття окремі населені пункти перейшли до категорії перспективних.

Б)Зробіть прогноз розвитку чорної металургії в Запорізькій області.

Аналіз результатів показує, що практично за всіма показниками ми бачимо ріст. Ще одним показником ефективності використовуваної технології є успішність навчання. До застосування даної технології рівень пізнавального інтересу, який впливає на успішність навчання, в 8-9 класах знижувався. Зараз я спостерігаю стійкий інтерес до географії в 9 класах.

Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією : складання алгоритмів , виділення головного , представлення матеріалу у вигляді схем , малюнків , написання сенканів , Варто залучати учнів до складання опорних конспектів , цікавих ситуативних задач , підсумкових запитань , творчих завдань.

Таким чином , саме методика розвитку КМ дозволяє максимально підвищити ефективність навчально – виховного процесу , дає можливість створити такі умови ,коли всі учні залучаються до активної , творчої навчальної діяльності , процесу самонавчання , самореалізації , вчаться спілкуватись ,співпрацювати , критично мислити , відстоювати свою позицію.

Результати роботи над проблемною темою:

Хоча над темою я працюю тільки другий рік, але вже переконалась, що саме впровадження технології розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію (додаток 19).

05 грудня 2018року був проведений відкритий урок з використанням прийомів технології критичного мислення на уроках географії в 8 –В класі з теми «Рельєф України. Форми земної поверхні» в класі Інтенсивної педагогічної корекції , на якому була присутня керівник МО вчителів географії Хортицького району Шматко С.В.

За порівняльними даними ДПА з географії України й поточними оцінками, кількість учнів 9-х класів, які досягли високого рівня за критеріями оцінювання збільшилося на 6 учнів, достатнього на 5.

Підвищився інтерес до вивчення географії, як до дисципліни , а також школярі почали поважати її як серйозну науку (див. додаток 20). Учні 9 класу змогли самі створити презентацію, підібрати матеріал , проаналізувати і достойно виступити на міській учнівській екологічній конференції в квітні 2019 року.

В 2018 році я нагороджена Грамотою територіального відділу освіти, молоді та спорту Хортицького району за педагогічні надбання та сумлінну працю у вихованні підростаючого покоління. Такі результати впевнюють мене в тому, що я на правильному шляху.

Використані джерела:

1. Дидактические аспекты информатизации высшего образования. О.В. Зимина. Московский энергетический институт.

2. Терно С. О. Розвиток критичного мислення старшокласників на уроках історії // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2007. – Вип. ХХІ. – С. 483-487. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

3. Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С.О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 70 с. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html

4.Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник/ За наук. ред. О.І.Пометун-Харків 2007.-190 с.5.Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві/ Вибрані твори. – К.: Ра. школа, 1976 – Т. 2. С. 444

5. Інтернет – ресурси.

Додатки.

Додаток 1.

Конструктор теми «Літосфера», 6 – В клас (ІПК) з використанням елементів технології розвитку КМ.

(за програмою та рекомендаціями до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7407 від 08.09.2009).

Тема уроку

Структура уроку

( з використанням елементів технології розвитку КМ)

Виклик

Осмислення

Рефлексія

Внутрішня будова Землі. Літосфера

«Інтелектуальна розминка»

«Вірю — не вірю»

«Мікрофон»

«Проблемне питання»

«Кластер»

«Творча лабораторія»

«Одна хвилина»

«Синквейн»

Внутрішні пронеси, що зумовлюють зміну земної кори

«Світлофор»

«Взаємозапиту-вання»

«Інсерт»

«Порівнювальна таблиця»

«Кластер»

«Міні-практикум»

Мінерали та гірські породи

«Вірю – не вірю»

«Фантастична добавка»

«Порівнювальна таблиця»(гірські породи – мінерали)

«Кластер»(корисні копалини)

«Експрес – тести»

«Переплутані логічні ланцюжки»

Додаток 2.

«Здоров'язберігаючі технології на уроках географії».

Збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров'я учнів на уроках, в тому числі і географії є одним із першочергових завдань загальноосвітньої школи, на що наголошує Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа).

В Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI ст. від 17. 04. 02 року за № 347 зазначається, що приорітетним завданням системи освіти є навчання людини відповідальному ставленню до власного здоров'я та здоров'я оточуючих (1).

Важливим на кожному своєму уроці вважаю особисте ставлення вчителя до збереження та зміцнення здоров’я у школярів і формування у них позитивної мотивації щодо здорового способу життя.

Мал. 1

З малюнку 1 чітко видно, які фактори впливають на здоров'я учнів, тому щоб усунути негативні фактори та покращити стан здоров’я учнів треба в системі і одночасно впроваджувати в навчально-виховний процес здоров’язберігаючі технології .

Під здоров'язберігаючими освітніми технологіями необхідно вважати всі педагогічні технології, які не шкодять здоров'ю учнів, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання й праці в школі, а також забезпечують:

сприятливі умови для навчання дитини (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання й виховання);
оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей і гігієнічних норм);
повноцінний і раціонально організований режим навчання (4).

Працюючи в класах ІПК ,я впроваджую технологію диференційованого навчання, використовуючи диференційовані завдання під час контролю на уроці, а особливо для домашнього завдання. Це дозволяє знизити навчальне навантаження, уникнути стресів та підвищити рівень успішності учнів.

Тому можна сміливо стверджувати, що технології рівнево-диференційованого навчання, ігрові технології, технології особистісто-орієнтованого навчання виконують здоров’язберігаючу функцію.

Якщо підвищити мотивацію, удосконалити змістовний компонент відповідно до вікових, індивідуальних особливостей учнів та активізувати процес навчання, то можна створити необхідні умови для збереження здоров’я учнів, і підвищити ефективність навчання.

Я впроваджую на уроці (на різних його етапах) ігрові технології, завдяки чому учням стає цікаво, рівень стресу знижується. Так, в 6 – В класі при вивченні теми «Гори суходолу» ,я використала метод театралізації, і всі учні виконали це завдання, хоча с початку уроку вони не були зацікавлені в сприйнятті нової теми + вони постійно рухалися (до дошки з картою , до сусідніх команд).

На уроках природознавства в 5 – В класі використовую 2 фізкультхвилинки.

« ОЗДОРОВЧА ВПРАВА »

Очі заплющені, тіло розслаблене, дихання повільне.Учитель спокійним приємним голосом промовляє слова, а діти повторюють їх « про себе »:

« Кожну клітинку мого організму заповнює любов і спокій ».Мій організм бадьорий, свіжий, вевелий, працездатний.

Я бажаю здоровۥя моїй сімۥї .

Я бажаю здоровۥя всім мешканцям мого села.

Я бажаю здоровۥя моїй шкільній сімۥї.

Я бажаю здоровۥя нашій планеті.

Нехай усі будуть щасливі! »

Фізкультхвилинка включає 3-4 простих вправи. Вправи мають добиратися таким чином, щоб протягом дня цілеспрямовано навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів. Кожна вправа виконується 3-4 рази.

Щоб процес виконання фізичних вправ був цікавим для дітей, необхідно час від часу змінювати вправи (кожні 2-3 тижні), виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи.

Продовження всього комплексу 2-3 хвилини. Для фізкультхвилинки добирають легкі, ритмічні вправи. Велике фізичне навантаження, або швидкий темп рухів можуть не допомогти, а зашкодити.

В старших класах краще сприймають релаксаційні вправи.

РЕЛАКСАЦІЯ « СИЛЬНІ ДУХОМ »

Учні повторюють слова за мною: « Я сильна, вольова, смілива людина. Я знаю, як діяти в надзвичайній ситуації. Мій дім — моя фортеця, і в ньому я в безпеці. У мене все добре! »

Узятись за руки і разом сказати: «Не той пропав, хто в біду попав, а той пропав, хто духом занепав»(3).

Музичний супровід уроку.
В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню. В нашому кабінеті є ноутбук, тому для класу з 9 учнями цього достатньо , щоб використовувати його нам кожному уроці і на перервах. В класах ІПК кожен мій урок супроводжується музикою.

Тонізують та підвищують рівень працездатності:
·       Музика Брайна Адамса
·       Музика Тіни Тернер
·       Музика з балад Бон Джові
·       Музичні композиції Рікардо Фольї
Допоможуть розслабитися:
·       Музика Моцарта
·       Музика Альбіноні
·       Естрадні обробітки «Місячної сонати»
·       «До Елізи» Бетховен

Надаю інформацію на уроках в незвичній формі з використанням компьютерних технологій.  Це може бути:
·       Презентації PowerPoint
·       Розвиваючі предметні комп’ютерні ігри
·        відео ролики (до речі їх можна об’єднати, тобто відео матеріали вставити у презентацію)
·       фотографії
·       відео ролики особливо допоможуть для демонстрації дослідів (при викладанні природознавства)
·       слайд-шоу, музичний супровід перетворить його на цікавий кліп.
За допомогою цих засобів можна надати саму різну інформацію, текст, звук, нерухомі, або діючі зображення.
Доведено, що при усній подачі інформації (традиційний урок) учень здатен за хвилину прийняти та опрацювати біля одній тисячі  умовних одиниць інформації, а при підключенні органів зору до 100 тисяч таких одиниць!

Додаток 3.

Структура уроку з використанням технологій розвитку критичного мислення на уроках географії.

Кожний етап має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань.

Технологічні етапи

I етап

II етап

III етап

ВИКЛИК:
Актуалізація наявних знань;
пробудження інтересу до отримання нової інформації:
постановка власних цілей навчання

ОСМИСЛЕННЯ :
Отримання нової інформації;
Коригування учнем поставлених цілей навчання

РЕФЛЕКСІЯ:

Проясненя змісту опрацьованого; порівняння реальних результатів з очікуваними;

аналіз, чому сталося так, а не інакше;

висновки;

намітити нові теми для обмірковування.

•

Етап виклику
           Перший етап називається етап виклику ( evocation stage ) . Технологія РКМ пропонує різноманітний набір прийомів і методів для здійснення цього етапу роботи . Система прийомів включає в себе як способи організації індивідуальної роботи , так і її поєднання з парними і груповими формами роботи .
            Коли у школярів на уроці виникає потреба дізнатися щось нове, приходить час знайомитися з новою інформацією. У класі нерідко основним джерелом інформації стає вчитель . При цьому він не тільки її інформує , але в більшості випадків аналізує та оцінює . Учням нерідко не надається права на оману. Разом з тим в учня на цьому етапі вже виникли власні цілі і мотиви для вивчення нового. Саме це є основним стимулом розвитку критичного і творчого мислення. Коли учні читають текст ( навчальний , науково -популярний , художній) , слухають пояснення вчителя , переглядають фільм , вони намагаються почути відповіді на поставлені ними ж , а не стільки вчителем питання . Учитель може запропонувати учням під час читання робити олівцеві нотатки на полях ( «+» - я це знав до прочитання тексту , «V» - це нова для мене інформація , « ? » - Це мені не зрозуміло ) , записувати в одну колонку основні слова , що підтверджують висловлені під час стадії виклику версії або дозволяють вирішити виниклі тоді протиріччя , а також ключові слова, що характеризують нову для кожного учня інформацію. Те ж саме можна робити і під час пояснення вчителя. Особливо цінні питання, які народжуються в учнів . Для початку можна запропонувати використовувати для їх формулювання ключові слова (що? Чому? Яким чином ? Чим викликане ? І т. д.) , а з часом учні самі без допомоги вчителя зможуть сформулювати прості і складні питання .
     У кожному разі , учні не просто механічно слухають або читають текст , не просто вибирають інформацію для заповнення запропонованої вчителем таблиці або намагаються слово в слово повторити текст або пояснення.
      Стадія осмислення.

Друга стадія називається осмислення змісту ( realization of meaning ) . Нерідко ті вчителі , які використовують в роботі технологію РКМ, зменшують частку своєї участі в процесі знайомства учнів з новим матеріалом. Більше того , вони пропонують учням (особливо в старших класах) альтернативні джерела інформації. У будь-якому випадку , більшість вчителів відзначають , що учні з часом набагато більш вдумливо починають читати , слухати , задають різноманітні питання і прагнуть не обмежуватися тільки поясненням вчителя , текстом підручника чи художнього твору.
Як часто буває , на уроці не вистачає часу на те , щоб оцінити , що школярі змогли зрозуміти і засвоїти за темою уроку . Вчителі покладаються на те , що вони зможуть зробити це самостійно вдома . На наступному уроці йде перевірка знань і умінь з пройденого матеріалу .

Етап рефлексії ( reflection ) необхідний не тільки для того , щоб учитель перевірив пам'ять своїх учнів , але й того , щоб вони самі змогли проаналізувати , чи вдалося їм досягти поставлених цілей і вирішити виниклі в процесі знайомства з новим матеріалом проблеми і протиріччя .
             Рефлексивний аналіз спрямований на прояснення сенсу нового матеріалу , побудова подальшого маршруту навчання ( це зрозуміло , це незрозуміло , про це необхідно дізнатися ще , з цього приводу краще було б задати питання і т. д.). Але подібний аналіз мало корисний , якщо він не звернений у словесну чи письмову форму . Виниклі питання або сумніви можуть бути дозволені. Крім того в процесі обміну думками з приводу прочитаного або почутого , учні мають можливість усвідомити , що один і той же текст може викликати різні оцінки , які відрізняються за формою і за змістом. Деякі з суджень інших учнів можуть виявитися цілком прийнятними для поняття як своїх власних . Інші судження викликають потребу в дискусії. У кожному разі , етап рефлексіі активно сприяє розвитку навичок критичного мислення.
            На цій стадії учні систематизують нову інформацію стосовно вже наявним у них уявленням , а також відповідно з категоріями знання ( поняття різного рангу , закони та закономірності , значимі факти ) . При цьому поєднання індивідуальної та групової роботи на даному етапі є найбільш доцільним. У процесі індивідуальної роботи (різні види письма: есе , ключові слова , синквейн ) учні , з одного боку , проводять відбір інформації найбільш значущої для реалізації поставлених раніше індивідуально цілей. З іншого боку , вони виражають нові ідеї власними словами , самостійно вибудовують причинно - наслідкові зв'язки .
            Вирішуючи діалог на стадії рефлексії , вчитель дає можливість побачити і розглянути різні варіанти думок з одного й того ж питання. Це час переосмислення і змін у навчальному процесі , коли ознайомлення з різноманітними способами інтегрування нової інформації призводить до більш гнучких конструкцій , які можуть застосовуватися в майбутньому більш ефективно і цілеспрямовано

Додаток 12.

«СИНКВЕЙН»

Фаза уроку Виклик або Рефлексія

Назва прийому « Синквейн»(«Синкан»)

Схема прийому

1-ий – іменник, що відбиває тему;

2-ий – два прикметники;

3-ій – дієслова;

4-ий – фраза, що виражає особисте ставлення до теми;

5- ий – одне слово – синонім до назви теми.

ПОВІТРЯ (6 клас)

1. Повітря;

2. Легке, чисте;

3. Рухається, дмухає,наповнює;

4. Повітрям дихають живі організми;

5. Життя

ЛІТАК (9 клас)

Літак;
Швидкий, великий;
Літає, перевозить;
Перевозить людей на далекі відстані;
Повітряний транспорт

ДНІПРО (8 клас)

1.Дніпро;
2. Гарна, велика;
3. Дивує, зачаровує, тече;
4. Протікає по території Запорізької області;
5.Річка

УКРАЇНА ( 8клас)

1. Україна;
2. Велика, рідна;
3. Квітне, живе, розвивається;
4. Україна – наша ненька - країна;
5. Батьківщина

Додаток 5.

«КЛАСТЕР»

Фаза уроку Виклик та Рефлексія

Назва прийому « Кластер»

Опис прийому

Це графічний спосіб організації учбового матеріалу у вигляді грони.

Учням пропонується на протязі 3 хвилин виписати ключові слова з теми та графічно зобразити логічні зв'язки між цими поняттями. Діти записують посередині паперу ключове поняття, від нього – «промінці» в різні напрямки, котрі з'єднують це слово з іншими.

Урок географії. 6 клас . Тема : «Світовий океан»

Скласти схему, користуючись текстом параграфа (готую «карту знань» BUBBL. US ) .

$C:\Users\Лена\Downloads\New-Mind-Map_5rjwv.png$

Заповнення Кластеру учнями 6 – В класу( клас ІПК)Тема : «Рельєф суходолу»

Урок географії. 9 клас. Тема : «Паливно – енергетичний комплекс України»

$C:\Users\Лена\Downloads\New-Mind-Map_vkos.png$

Урок географії . 9 клас. Тема: «Транспорт України»

В цьому кластері є підказки , тому такий прийом можливо використовувати в класах ІПК (доволі успішно користуюсь в 8 – В та 9 – В класах).

Додаток 14.

«ПОРІВНЮВАЛЬНА ТАБЛИЦЯ»

Фаза уроку Осмислення

Назва прийому « Порівнювальна таблиця»

Опис прийому

Допомагає учням систематизувати інформацію, проводити паралелі між явищами, фактами та подіями.

1.Пропоную учням два тексти «Дослідники материка Африка» (6 кл. Тема: «Великі географічні відкриття»).

Необхідно заповнити таблицю і порівняти за ознаками ( ознаки можуть учні самі вибирати).

Давід Лівінгстон	Ознаки порівняння	Генрі Стенлі
	Роки діяльності
	Об'єкт дослідження
	Найважливіші відкриття
	Об'єкти, названі в честь мандрівника
	Нагороди і звання

2.Учні працюють з текстом підручника, заповнюють таблицю (6 – В клас, ІПК). Тема : « Мінерали та гірські породи».

Завдання. Вивчити умови утворення гірських порід та мінералів і порівняти за ознаками .

Ознаки порівняння	Магматичні	Осадові	метаморфічні
Умови утворення
Основні властивості
Приклади

Додаток 7.

«МІСТКИЙ КОШИК»

Фаза уроку Виклик

Назва прийому « Місткий кошик»

Опис прийому

Цей прийом можна проводити перед проведенням тематичного оцінювання, або під час перевірки домашнього завдання.

На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати географічні терміни або номенклатуру з вивченої теми. Головне, щоб «кошик» був заповнений доверху. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.

Додаток 8.

«ВІРЮ – НЕ ВІРЮ»

Фаза уроку Виклик, Осмислення та Рефлексія

Назва прийому « Вірю – не вірю»

Опис прийому

Учні за допомогою сигнальних карток або заповненням таблиці підтверджують, або заперечують сказане вчителем. Вчитель дає учням декілька тверджень з ще не вивченої теми, тому школярі вчаться прогнозувати, виділяти головні поняття. Учні можуть обговорювати твердження в групах, відпрацьовуючи загальну позицію.

Наприклад, урок з теми «Рельеф суходолу»(6 клас)

1.Чи вірите ви що, гори виникають на межах літосферних плит у поясах складчастості?

2. Чи вірите ви що, низовини піднесені на висоту від 200 м до 500 м над рівнем моря?

3. Чи вірите ви що, найбільшими плоскогір’ями світу є Аравійське, Середньосибірське та Декан в Євразії, а також Бразильське у Південній Америці?

4. Вершини високих гір сягають висоти до 2000 м?

5. Чи вірите ви що,за підрахунками учених швидкість росту гір становить від 1 мм до 1 см на рік?

Але з досвіду роботи можу сказати , що більшість відповідей – «Не вірю», але в кінці урока учні корегують свої знання.

У кожної дитини на парті знаходиться така таблиця.

На початку уроку	№1	№2	№3	№4	№5
«Ві*рю»*
«Н*е вірю»*
В кінці уроку
«Ві*рю»*
«Н*е вірю»*

Додаток 13.

«МІКРОФОН»

Фаза уроку Виклик, Осмислення та Рефлексія

Назва прийому Мікрофон

Опис прийому

«Мікрофон» - по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.
Наприклад, при вивченні теми «Мінерали та гірські породи» в 6 - В класі пропонується ситуація: Уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку в санаторій біля підніжжя гір Карпат. І просять вас, як знавця географії, назвати географічні об’єкти, місця в природі, міста, історичні пам’ятки, які їм варто відвідати, перебуваючи в тій місцевості.

Додаток 6.

«МОЗКОВИЙ ШТУРМ»

Фаза уроку Виклик, Осмислення та Рефлексія

Назва прийому Мозковий штурм

Опис прийому

Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Учні повністю занурюються в атмосферу вільного польоту.Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами:

• Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.

• Ідеї записуються на дошці.

• Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.

• Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.

• Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.

Під час проведення «мозкового штурму» дотримуюся таких правил:

• збираю якомога більше ідей щодо розв'язання завдання або проблеми;

• змушую працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;

• подаю кілька своїх ідей або розвиваю ідеї інших;

• не обговорюю і не критикую ідеї інших.

Наприклад, під час проведення уроку у 6-му класі на тему «Основні форми рельєфу Землі. Гори» для мозкового штурму пропоную запитання: «Як, на вашу думку, виникають гори»? Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

Так, на етапі осмислення при вивченні теми «Літосфера» пропоную такі питання:
Хто першим, вивчаючи Землю назвав своє заняття географією? (Ератосфен, ІІІст. До н. е.)
Хто першим висловив здогад, що наша планета має форму кулі ? (Піфагор Yст. До н. е.)
Хто першим довів кулястість Землі ?(в IYст. до н. е. Арістотель.)
Хто створив найдавнішу карту, яка дійшла до нас (Ератосфен ІІІст. до н. е.)
Хто створив перший глобус ? (Мартін Бехайм 1492р. )
Хто здійснив першу навколосвітню подорож ? (Фернан Магеллан)

Додаток 4 .

«АСОЦІАЦІЯ»

Фаза уроку Виклик та Рефлексія

Назва прийому Асоціації

Опис прийому

Прийом використовується на етапі виклику або рефлексії. На дошці пишеться головне слово теми, а навколо — всі слова й фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли у них при певних словах, наприклад «Гори» 6 клас (високі, Карпати, Кримські гори, ліси, вершини, альпіністи)

Учитель наголошує на тому, що подібна робота буде проведена після вивчення всієї теми й учні переконаються наскільки більш складні і досконалі стали їх асоціації .

Так, в 9 класі при вивченні теми «Транспорт» учні писали свої асоціації на папері на початку уроку, а потім в кінці на стадії рефлексії. Асоціації сильно відрізнялися.

Асоціації на початку уроку

Асоціації на кінці уроку

Машини, човен, літак, швидкість, рух, їхати, далеко, дорога, повітря, потяг,пароплав, водій, пілот та ін..

Морський, паром, каботаж, рух, порт,газопровід, метрополітен, мережа зв'язку та ін..

Додаток 19.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ.
Вивчаючи технологію РКМ , я зіткнулася з проблемою недостатньо розробленого діагностичного інструментарію для визначення ефективності використання цієї технології . На мій погляд , основним критерієм оцінки результативності є критичність мислення , яка може бути розкрита через

Показники :

   1. Оцінка ( Де помилка)

   2. Діагноз ( У чому причина)

   3. Самоконтроль ( Які недоліки )

   4.Критика ( Згодні ви ? Спростуйте , приведіть контраргументи ) .

   5.Прогноз ( Побудуйте прогноз)

На основі даних цих показників складена Анкета « Критичність мислення учнів на уроках географії».
А - завжди -100 %; Б - іноді -50 %; В - не можу - 0 %

Показники	Пояснення
1. *Оцінка*	Я можу знайти помилку в своїх або чужих судженнях .
2. *Діагноз*	Можу знайти причину помилкових суджень
*3. Самоконтроль*	Можу побачити недоліки у своїх судженнях
*4. Критика*	Можу спростувати будь-які доводи , привести контраргументи
*5. Прогноз*	Можу зробити прогноз якогось явища , процесу .

Для визначення рівня розвитку критичного мислення , наприкінці року проводжу анкетування , з метою виявлення самооцінки і даю завдання, що дозволяють об'єктивно оцінювати рівень розвитку критичного мислення. Наприклад:
                                              6 клас
    Знайдіть помилку і вкажіть причину помилкових суджень :
А ) Для здійснення найдовшого кругосвітньої подорожі потрібно вибрати тільки певний меридіан .
Б ) Для визначення місця розташування будь-якого об'єкта , досить вказати в яких широтах він знаходиться.
                                                        9 клас
А) Спростуйте такі судження:
У зв'язку із зростанням безробіття окремі населені пункти перейшли до категорії перспективних.

Б)Зробіть прогноз розвитку чорної металургії в Запорізькій області.

Додаток 18.

«ФІШБОУН»

Фаза уроку Виклик та Рефлексія

Назва прийому Фішбоун («риб'яча кістка»)

Опис прийому

Схема «Фішбоун» означає «риб'яча кістка». В «голові» цього скелету знаходиться проблема, яка описана в тексті. На самому скелеті є верхні та нижні кісточки. На верхніх кісточках учні позначають причини виникнення цієї проблеми. Навпроти верхніх розташовані нижні, на яких в ході роботи вписуються факти, які підтверджують наявність сформованих ними причин.Записувати треба стисло, писати тільки ключові слова , поняття, чи фрази.

Наприклад. Геграфія 9 клас.Тема: «Паливна промисловість України» та «Машинобудівний комплекс України».

рыба

Додаток 11.

«ІНСЕРТ»

Фаза уроку Осмислення

Назва прийому Інсерт ( читання з позначками)

Опис прийому

При читанні тексту проти кожного абзацу учні на полях олівцем розташовують позначки. Іноді необхідно скоротити текст, тому що не всі учні читають швидко. Прийом використовую в 6 та 8 класах. Треба вчити дітей виписувати головні фрази або окремі слова, які характеризують факт чи явище. Під час читання тексту у підручниках школярі роблять помітки на полях, а після читання заповнюють таблицю, в якій ці помітки стануть заголовками граф таблиці.

(осмислити нові знання)

(виправити невірні твердження)

(викликати подальшу цікавість до теми)

Я це знав

Це для мене зовсім нове

Це суперечить тому, що я знав(знала)

Я хочу знати про це більше

Як показує досвід, учні легко відзначають, що відоме їм зустрілося в прочитаному, і з особливим задоволенням повідомляють, що нового і несподіваного для себе вони дізналися з того або іншого тексту.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Заліпська Олена Іванівна

Пов’язані теми

Географія, Інші матеріали

Додано

19 травня 2020

Переглядів

1980

Оцінка розробки

Відгуки відсутні