Досвід роботи з навчально-виховної роботи класного керівника

ВІДДІЛ ОСВІТИ ПОКРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

БАГАТОПРОФІЛЬНА ГІМНАЗІЯ

 

 

 

 

 

КОНКУРС

«КЛАСНИЙ КЕРІВНИК 2016 РОКУ»

Виховання особистості через формування загальнолюдських цінностей до важливих якостей людини-громадянина України

 

 

 

 

 

Опис досвіду роботи

класного керівника  9 класу

багатопрофільної гімназії

Сосницької Яни Олександрівни

 

 

 

м. Покровськ

2016

 

 

                                               Зміст

1. Загальні відомості про класного керівника………………………..3
2. Місце, де я працюю……………………………………………...…...4
3. Актуальність досвіду роботи класного керівника……………..….6
4. Пріоритетні напрями виховання.....................................................8
5. Виховна система класу………………………………………………9
6. Опис власного педагогічного досвіду………………………………………….….14
7. Класний керівник та взаємодія з учнями………………………… .16
8. Методи та технології виховного процесу…………………………………………18
9. Учнівське самоврядування……………………………………………………………….20
10. Робота з обдарованими дітьми……………………………………………….……...22
11. Робота з батьками…………………………………………………………………..………..32
12. Результати виховної роботи………………………………..……….34
13. Література………………………………………………………………………………….……..38
14. Додатки…………………………………………………………………………………………....39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

 

 

 

Життя  у нас - це школа й дім.

Учитель крутиться між цим.

Як білка в колесі біжить.

І не спиняється на мить.

 

 

 

 

1. Сосницька  Яна Олександрівна
2. Дата народження: 16.06.1986 р.
3. Місце роботи : Багатопрофільна гімназія  Покровської  міської  ради
4. Освіта : вища
5. Посада: учитель англійської та німецької мов
6. Стаж роботи : 8 років
7. Стаж роботи в якості класного керівника: 3 роки
8. Кваліфікаційна категорія : учитель II категорії
9. E-mail : sosnitsky.valery@yandex.ru
10. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються : інтерактивні технології колективного та групового навчання , ситуативного навчання , імітаційні ігри , опрацювання дискусійних питань , інформаційно-комп'ютерні технології.
11. Педагогічне кредо: « Любити , розуміти , приймати , співчувати, допомагати »
12. Педагогічний портрет: Моя філософія класного керівника. Для мене класне керівництво – це можливість черпати сили з джерела відкритої дитячої души, бути причетною до проблем молодого покоління, їхним порадником і психологом .

 

 

Місце, де я працюю

 

                                                                                                            Виховати треба дитину так, щоб їй,

                                                                                         як одиниці, було добре на світі, щоб

                                                                                         її світ не потоптав, не кривдив, не

                                                                                          знищив, але, з іншого боку, щоб вона

                                                                                          вміла серед суспільності жити...

                                                                                                                                Ю.Дзерович

 

          Виховання – це моє покликання,  моя стихія.  Я завжди йду на роботу із гарним настроєм, бо тут, у гімназії,  на мене чекають учні, яких я виховую. Як класний керівник, прагну створити колектив школярів, які будуть вихованими, культурними та освіченими, а також навчити їх застосовувати здобуті знання в житті. Я шукаю істину разом з дітьми, вирішую задачі та проблеми, навчаю дітей своїм прикладом і щира з ними.           

         Діти завжди біля мене: на уроці, під час виховних та класних годин, шкільних та позашкільних заходів. Проте не тільки виховання  визначає  мету моєї роботи. Моє завдання – підвищити рівень правової культури кожної дитини, сформувати соціально-активну особистість, здатну будувати взаємовідносини з суспільством, державою, іншими людьми, прилучити учнів до національної спадщини, традиції українського народу, створити умови для відчуття себе активними членами суспільного життя, усвідомити, що значить бути патріотами.

         У гімназії  працюю 8 років. Мені неймовірно пощастило, адже тут мої однодумці, надійні друзі й колеги, з якими ми разом не лише на роботі, а й під час гімназійних свят. Усе це захоплює і згуртовує нас.

         Навчаючи учнів, ми вчимося й самі. Це одна з формул успіху педагогічного колективу гімназії та мого особистого.

          Гімназія  – це державний навчально-виховний заклад, який бере на себе не лише освітні, а й культурно – просвітницькі  функції. Відкрито цей заклад з метою забезпечення високого рівня навчання, виховання та розвитку здібних і обдарованих дітей в умовах спілкування із національною і світовою культурою. Протягом всіх років навчання пріоритетним в освітній системі закладу є моральний компонент та виховання потреби постійного самовдосконалення. Гімназія націлена на впровадження профільного навчання, і тому учні, за вибором, поглиблено вивчають історію, правознавство, економіку, математику, біологію, англійську та німецьку мови. Ми прагнемо досягти того, щоб для наших учнів були характерні  духовні й інтелектуальні надбання. Учні гімназії приймають участь у міських та обласних олімпіадах, науково-практичних конференціях, у змістовних позакласних заходах. Налагоджена робота з університетом  міста, що дає змогу об`єднати зусилля всіх колективів щодо профільної підготовки гімназистів.

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність досвіду

 

Актуальність своєї роботи бачу у тому,  щоб виховати високоморальну, творчу, здорову, працьовиту, соціально активну, успішну особистість. Вважаю, що моральна культура та соціальна зрілість є важливими складниками життєвої компетентності сучасної молодої людини. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, молода людина, на мою думку, повинна володіти такими якостями:

• знати своє життєве кредо, мати ціль у житті;
• орієнтуватись у системі найрізноманітніших цінностей;
• здійснювати відповідальний життєвий вибір;
• самостійно і критично мислити;
• усвідомлівати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;
• грамотно працювати з інформацією;
• бути здатною генерувати нові ідеї, творче мислити;
• бути комунікабельною ;
• вміти самостійно працювати над розвитком духовності та інтелекту;
• відповідально відноситись до свого здоров'я та вести здоровий спосіб життя;
• бути конкурентоздатною в суспільстві;
• приймати рішення та нести відповідальність за їх реалізацію.

 

          Становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, орієнтуватися у своїх обов’язках і правах, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

 

МЕТА ДОСВІДУ :

• набуття досвіду громадянської активності,
• усвідомлення учнями національних цінностей,
• готовність відстоювати державні інтереси України ,
• формування соціально  активної особистості учня через системне включення їх у процес взаємодії.

 

ЗАВДАННЯ ДОСВІДУ :

• прилучення учнів до національної спадщини, традицій українського народу, реального життя;
• створення умов для відчуття себе активними членами суспільного життя, усвідомлення, що значить бути громадянином, патріотом.
• утвердження принципів загальнолюдської моралі, формування морально-етичних якостей;
• формування високої художньо-естетичної освіченості особистості,   формування у підростаючого покоління інформаційної культури,   погляду на книгу та інші види інформації як на важливий засіб  розвитку й самореалізації особистості;         
• виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору своєї світоглядної позиції;                                                        
• розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації;
• виховання поваги до Конституції, законів України, національної  символіки,  формування національно-патріотичної особистості,  любові її до рідної землі, свого народу, бажання працювати для розквіту держави, готовності її захищати;
• формування творчої, працелюбної особистості;
• забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров’я.

 

           У сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз, кардинальних змін в економіці, соціальній сфері й водночас великих перспектив розвитку України важливим є виховання в молодого покоління громадянської активності, патріотизму, небайдужості, співпричетності до творення сьогодення та майбуття. Громадянська активність та національний патріотизм належить до складних почуттів, які уособлюють любов до свого народу як до своєї великої родини й любов до рідного слова, природи, й гордість та глибоку повагу до символів держави – Герба, Прапора, й Гімну України, регіональної символіки та історичних святинь; й усвідомлення розуму свого святого обов'язку – захищати інтереси Батьківщини. Саме тому виховання громадянської активності є пріоритетом в Україні, яка спрямовується на забезпечення національної безпеки держави.

Пріоритетні напрями виховання

 

 

• формування в учнів особистих рис громадян України, національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, поваги, толерантного ставлення до культури всіх національностей, які проживають в Україні;
• виховання духовної культури особистості;
• виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
•  реалізація регіональних програм в галузі освіти;
• формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;
• утвердження принципів загальнолюдської моралі на основі відновлення історичної пам’яті;
• виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності і культури розумової праці;
• формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;
• забезпечення повноцінного фізичного розвитку учнів, охорони та зміцнення здоров’я;
• формування екологічної культури учнів, гармонії її відносин з природою;
• створення умов для творчого розвитку природних обдарувань дитини, залучення учнів до різноманітної діяльності щодо інтересів;
• посилення уваги до питань морально-етичного виховання, створення системи успішної профілактики відхилень у поведінці учнів;
• підпорядкування змісту, форм і методів роботи визнанню особистості дитини як найвищої соціальної цінності;
• створення умов для соціального захисту дітей, особливо дітей-сиріт та дітей, що залишились без батьківського піклування.

 

 

 

 

Виховна система класу

 

Виховна система класу забезпечується створенням виховного середовища, оптимальною інтеграцією зусиль вчителів, учнів, батьків та друзів класу, згуртованістю творчих учнів сприяє ціннісному розвитку індивідуальності учня, розвиває життєву і соціальну компетентність вихованців.

У своєму досвіді поєдную ідеї  видатних педагогів:                                    В. О. Сухомлинського, Я. А. Коменського, Ш. Амонашвілі,                             К. Д. Ушинського, педагогів сучасності І. Г. Єрмакова, І. Д. Беха, педагогів практиків Т. І. Шевченко, Л. В. Мелеші, які спрямовані на гармонійний розвиток і соціалізацію учнів, розвиток духовно – моральної свідомості, життєвої компетентності кожної дитини, розбудову творчого виховного простору життєдіяльності учнівського колективу через розширення взаємозв'язків учнів у школі та соціумі, збереження життя, здоров'я дітей, формування і розвитку в них мотивації до ведення здорового способу життя, моральних мотивів поведінки жити за законами духовних цінностей: гармонії, добра, краси, любові, толерантності. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модель виховної системи класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

 

Завдання виховної системи класу:

 

• Формувати згуртований та працездатний колектив.

• Виховання майбутнього захисника  Вітчизни.

• Сприяти визначенню змісту життя, розвитку внутрішньої свободи,

  почуття власної гідності, самоповаги.

• Забезпечити виховання позитивних рис характеру: доброти, скромності,

  правдивості, поваги до старших, дбайливості, організованості,     старанності, рішучості, сміливості тощо.

• Виховувати демократичну культуру поведінки, повагу до інших, 

   толерантність, здатність відстоювати власну думку, не піддаватися       чужому впливу.

• Виховувати правову культуру, повагу до законів та упевненість у

   необхідності суворого їх дотримання,  непримиренність до протиправної

   поведінки.

• Навчати учнів  у відповідності з нормами права діяти в типових життєвих

   ситуаціях, виконуючи різні соціальні ролі.

   Сприяти розвитку суспільної та соціальної відповідальності.

• Готувати учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця у

   житті.

• Сприяти вихованню здорового способу життя, запобіганню шкідливих

   звичок.

• Сприяти вихованню високої моральності у взаємовідносинах хлопців та

   дівчат, гендерної чутливості; знайомство з чинним законодавством про

  шлюб та сім'ю.

• Залучення до духовної культури, скарбів української та зарубіжної

   культури.

• Сприяти розвитку організаційних вмінь та навичок, залучення до суспільно  корисної праці.

• Виявляти творчі здібності учнів та сприяти їх розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Співпраця класного керівника

 

 

 

 

 

 

 

Основні принципи виховання

 

 

 

 

 

 

 

Опис власного педагогічного досвіду

 

 

Талант в дитині кожній, як зернятко,

Знайдіть його і дайте прорости.

Дар той у неї від матусі й татка,

А ми вже мусимо його знайти!

Він колосом могутнім в простір злине,

Порадує усіх і збагатить.

Або ж ще при корінні згине

І згуби тої вам вже не простить...

Знайдіть його і людям подаруйте,

Допоможіть пробитися на світ.

Усіх отим талантом зачаруйте

Сьогодні, завтра, через сотню літ...

 

ТВОРЧЕ КРЕДО:  « Щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатися,  не зупиняючись »

Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя - предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.

Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

Від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення педагога стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

        Класний колектив  - це складна соціально-педагогічна система, що виконує замовлення суспільства - формувати інтелектуальну, творчу особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно змінюються й розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни.

Починаючи працювати з колективом я поставила перед собою такі виховні задачі:

 

•               вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний 

     стан, сім'ю, індивідуальні особливості і здібності;

•               всіляко сприяти згуртованості класного колективу;
•               почати роботу з розвитку учнівського самоврядування;
•               активізувати роботу учнівського колективу через участь у

     загальношкільних заходах;

•               продовжувати традиції,  що започаткувалися у період навчання в

     початковій школі,  розвивати їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класний керівник та взаємодія з учнями

 

Коли мене призначили класним керівником сьомого класу, в мене виникло питання, з чого починати? Перш за все я звернулася до методичної літератури: « Настільна книга класного керівника», «Довідник класного керівника». Ознайомилася з особливостями психофізичного розвитку учнів сьомого класу та їхніми віковими проблемами.

Спочатку я вивчила особові справи учнів класу,  соціальний склад сімей . Досить неординарним є контингент учнів класу: багатодітні родини – 1 (3%), внутрішні переселенці – 1 (3%), неповні сім’ї  - 7 (21%), соціально благополучні – 23(73%).

Я звернула увагу на загальні відомості про дітей та рівень успішності класу. Провівши обстеження домівок учнів і виявивщи в яких умовах вони проживають,   було складено акти житлово-побутових умов сімей.

 

На початку року в сьомому класі навчалося 34 учня. З них 20 дівчат та 14 хлопців. У ході спостереження за класом в урочний та позаурочний час я помітила відсутність сформованої культури поведінки, що часто призводило до конфліктів між однокласниками, між учнями та вчителями- предметниками. Деякі учні ігнорували правила внутрішнього розпорядку гімназії.  Колектив дітей був не згрунтований, недостатньо організований. Не всі учні навчалися в міру своїх сил, більшість не допрацьовувала, недостатньо приділялось уваги виконанню домашнього завдання.

       Соціометричні дослідження та діагностичні спостереження виявили наявність двох мікрогруп в учнівському колективі. Цікавим є те, що поділ відбувався на гендерній основі. Авторитетом серед хлопців користувався Кіясь Артем.  Серед дівчат лідируючу позицію займала Одорошенко Даша. У той же час у класі були учні, що належали до групи ізольованих та зневажених.  Крім цього,  як свідчать результати роботи шкільного психолога в класі, у колективі був учень з підвищеним рівнем тривожності.

      Однією з проблемних ситуацій, що склалася, було небажання учнів сприймати мене, як вчителя і тим більше як класного керівника. Спочатку вони мене не слухалися і майже не звертали на мене уваги. Відповідно, дисципліна  порушувалась і мене ніхто не слухав. Так було весь перший тиждень,  але після проведення мною декількох уроків та класного часу вони почали дивитися на мене по-іншому,  звертатися за порадами, спілкуватися на різноманітні теми.

      Саме з вивчення індивідуальності кожної дитини і діагностики її особистісних можливостей  почала свою роботу, як класний керівник.

      Установлення особистісних контактів і зближення учнів почалося з першого дня.  Практика спілкування на уроках,  у позаурочний час,  протягом трудових справ,  знання сімейних стосунків,  друзів дало змогу мені визначити тип характеру, потенційні здібності, пізнавальні інтереси та спрогнозувати мотиви поведінки в тій чи іншій ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

Методи та технології виховного процесу

лай 10

         Сучасна школа сьогодні застосовує різні педагогічні виховні технології. Але найпродуктивнішими, такими, що надають учневі можливість вибору у застосуванні своїх здібностей та нахилів є такі:

• інформаційно-масові (ток - шоу, інформаційні вітальні, конференції, інтелектуальні ігри, подорожі до джерел рідної культури, історії, держави і права, "жива газета", флеш – моб );
•  діяльнісно-практичні (творчі групи, екскурсії, ігри-драматизації, настільні ігри, ярмарки, народні ігри, огляди-конкурси, тренінги ;
•  інтерактивні ( звіти класних об’єднань, КВК,  фестивалі,  звіти гуртків);
•  діалогічні (рольові ігри, ринги, міжрольове спілкування, дискусії, диспути);
•  індивідуальні (доручення, творчі завдання тощо);
•  наочні ( презентації, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, стінгазети, тематичні стенди, буклети, відеоролики тощо).

 

Інтерактивні методи навчання:

 

• Індивідуальні пошуки;
• Інтегровані ігри;
• Командне вирішення проблем;
• Встановлення засад групової праці;
• Тренування творчості;
• Командні рішення;
• Самооцінювання;
• Метод ігрової дискусії;
• Метод ігрової ситуації;
• Метод навчально – рольової ( ділової ) гри.

 

      Протягом 2-х  років  я веду виховну роботу, яка поєднала в собі традиційні форми та методи роботи класного керівни­ка та нетрадиційні. Виконую своєчасну психологічну допомогу вихованцям та їх родинам. Для цього використовую тестування, тренінги та індивідуальні консультації. Як класний керівник багато часу при­діляю морально-етичному вихованню учнівського колективу,  формуванню обов'язку, відповідальності,  культурної  поведінки.  Для цього проводила ряд бесід, годин спілкування на дану тематику. Впроваджую ефективні технології превентивного виховання, які виконують розвивальну функцію і формують громадську активність учнів. Для реалізації всіх цілей та завдань добирала такі вихов­ні технології, як години спілкування «Як змінити характер людини», «Як згуртувати наш учнівський колектив»,  «Як стати досконалішим»,  рольові ігри «Запрошення в гості», «Як поводити себе в транспорті»,  усні журнали «Від саморозвитку до самовиховання», різні виховні години приурочено подіям сучасності та ка­лендарним датам, зокрема:  «Символи моєї Батьківщини», «Екологічна без­пека серед нас». Значну увагу приді­ляю формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру, які є спонукальною силою їх повсякденних дій та вчинків: це чесність, порядність, принциповість, дисциплінованість та працьовитість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учнівське самоврядування

 

           Неможливо уявити діяльність класного керівника без учнівського самоврядування,  яке розвиває самостійну творчу діяльність усього колективу і кожного учня окремо, учить виявляти ініціативу, приймати рішення, будувати діяльність класу,  враховуючи інтереси і побажання кожного члена колективу. Це особливо важливо у сучасній школі і суспільстві в цілому, якому потрібні самостійні і творчі особистості.

           Навчаючи учнів я виховувала повагу до кожного члена колективу та відповідальність за доручену справу.

 

Приклад самоврядування

  

           Староста – організовує роботу учнів, контролює діяльність різних секторів, співпрацює з класним керівником (Шулепіна Марія ).

           Навчальний сектор – слідкує за навчальною діяльністю, організовує додаткові заняття ( Антипенко Олександра, Швайко Анастасія, Свиридюк Юлія ).

            Культмасовий сектор – організовує дозвілля дітей ( Харчилава Анастасія, Контарьова Анастасія, Одорошенко Даша, Чугай Валерія ).

           Спортивний сектор – організовує спортивні змагання, проводить спортивні розминки ( Кіясь Артем, Кравчук Даша, Шевченко Всеволод, Куропятник Анна ).

           Редколегія – відповідає за випуск стіннівок, ведення куточка класу залучає учнів до випуску газети ( Козловська Анастасія, Петренко Кирило, Сніда Андрій ).

            Учні класу Петренко Кирило та Одорошенко Дар'я разом з психологом  гімназії  Піскуновою О.А. створили гурток « Юний журналист ».

Вони презентували свої відеоролики на міських та обласних конкурсах.

    Відеоролики :

 « Що таке щастя?»

 « Привітання З Днем Захисника України»

 « Привітання З Днем Вчителя».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з обдарованими дітьми

 

 Слайд 2

          Обдарованість – це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Обдаровані діти наділені високим творчим потенціалом і високим рівнем розвитку здібностей.

               

 

 

            Більшість дітей у класі відповідально ставляться до навчання. Найкращі показники успішності мають  Кіясь Артем, Скорін Єгор, Антипенко Олександра, Шулепіна Марія, Свиридюк Юлія.

 

Досягнення учнів класу за 2015-2016 н.р.

 

•          Кіясь Артем – II місце в міській олімпіаді з математики.
•          Скорін Єгор -  I та II місця в міській олімпіаді з фізики.
•          Антипенко Олександра – I місце в міській олімпіаді з української мови,та I місце в міській олімпіаді з історії.
•          Шулепіна Марія – I місце в міській олімпіаді з німецької мови та II місце в міській олімпіаді з біології.

 

      Антипенко Олександра приймала участь у мовно-літературному конкурсі ім. Т. Шевченка, конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика. Аналізуючи рівень навчальних досягнень із основних предметів, варто зазначити, що більшість учнів має високий показник успішності.

 

 

           Розвиток особистості учнів не припиняється й у позаурочний час. Діти охоче відвідують гуртки художньо-естетичного спрямування, секції спортивно-оздоровчого напрямку, що значно впливає на формування їх інтересів, власного світогляду, визначає підбір оточення. Спостереження доводять,  що в цілому оточення позитивно впливає на розвиток переважної частини учнів. У зв’язку з тим, що діти є досить жвавими та емоційними, їхню активність можно  спрямовувати в позитивне русло.

           Клас відзначається творчо-обдарованими дітьми, які вміють гарно співати (Контарьова Анастасія, Харчилава Анастасія), танцювати                   (Козловська Анастасія, Кальчук Анастасія, Журко Валерій), професійно малювати ( Петренко Кирил, Козловська Анастасія). Багато дітей відвідають музичну школу ( Свиридюк Юлія, Скорін Єгор), більшість хлопців віддають перевагу грі у футбол ( Кіясь Артем, Сушков Дмитро, Миколайчук Данило, Шевченко Всеволод, Котляр Денис).

 

          Правовиховна робота, метою якої ви­знано розуміння й потребу дотримува­тися законів України, дає позитивний результат. Правопорушень за період навчання не скоєно. На обліку гімназії жоден учень не перебуває. Впроваджую ефективні технології превентивного виховання, які виконують розвивальну функцію й формують громадську активність учнів. Для реалізації всіх цілей та завдань добираю такі вихов­ні технології, як:

 

•       години спілкування «Лихослів’я в нашому житті», «Раніш закон, а потім благодать»;
•       тренінг «Я і мій клас»;
•       круглий стіл «Не спалюй свого майбутнього»;
•       виховні години приурочую подіям сучасності та ка­лендарним датам, зокрема: «І тебе, поете любий, в сімї вольній, новій тебе згадуєм з любов’ю теплим, щирим словом», «День Соборності та Свободи України».

При   цьому я    використовую різні форми організації виховної роботи в класі в контексті кожної складової  виховної системи.

Компонент виховної системи	Мета	Форми роботи	Тема
«Я- патріот!»	Формування в учнів комплексу особистісних якостей та рис характеру, які є основою повсякденних дій, вчинків, спрямованих на виховання справжніх патріотів, поціновувачів традицій, звичаїв українського народу.	години спілкування	«Україна -  незалежна правова держава»; «Історія української державності»; «У нас одна Батьківщина — наша рідна Україна»; «Чистий струмок державної мови».
		виховна година	«Афганістан болить в душі моїй»; «Культура міжетнічних відносин».
		брейн - ринг	«Конституційні основи держави»; «Діти та їх права».
		свято	«Козацькому роду –нема переводу»; «Святий Миколай в гості завітав»; «Писанкові кольори»; «Моє місто найкраще в Україні».
		вікторини	« Перший мільйон»; «Сто чудес України»; «Козацькі розваги».
«Я – здорова людина!»	Формування здорового способу життя, свідомого ставлення до свого здоров’я, ціннісного ставлення до себе.	бесіди	«Хочу і можу бути здоровим»; «Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас»; «Без добрих справ не має доброго імені»; «Чистота тіла – чистота душі».
		диспут	«Чи використовуємо ми право на здоровя»; «Шкідливі звички чи життя в своє задоволення?»; «Що таке здоровий спосіб життя?»
		змагання	«Тато, мама, я – спортивна сім’я»; «Сильні і спритні».
		круглий стіл	«Алкоголь, наркоманія – наслідки їхньої дії на особистість»; «Здоровим у доросле життя»; «Бережіть здоров’я змолоду».
«Я – громадянин України!»	Виховання справжнього громадянина, патріота своєї Батьківщини, формування ціннісного ставлення до суспільства, держави.	виховна година	«Право і мораль»; «Закон і ми»; «Яким є ідеал сучасної людини – громадянина України?»; «Мова нашого народу»; «Життя людини- найвища цінність».
		усний журнал	«Державні символи»; «Громадянином бути зобов’язаний!»; «День Соборності України!».
		ток-шоу	«Я так думаю: життя людини найвища цінність».
		круглий стіл	«Дитина та її права»; «Конвенція ООН про права дитини»; «Хто може допомогти у захисті твоїх прав?»
		конкурс плактів	«Твоє право».
		мовно-літературна гра	«Влучне слово!»
		зустріч	Зустріч із представниками правоохоронних органів та соціальних служб; зустріч з воїнами-АТО.
«Я - майбутнє родини!»	Усвідомлення важливості ролі сім’ї в житті людини, виховання гуманних взаємовідносин між членами кожної родини, культури поведінки в сім’ї, ціннісного ставлення до людей.	вечір	«Батько і мати – два серця гарячих»; «Калина з маминої пісні»; «Сім’я року»; «Дорогі мої батьки».
		конкурс	«З історії роду» (оповідання, малюнок, фото-підбірки);  «Пісні моєї бабусі», «Сімейні хроніки», «Бабусина скриня»;  «Ними пишається рідний край», «Хто піклується про наше селище?»;
		заочна мандрівка	«Географічна карта моєї родини»;
		вікторина	«Розкажи про рідний край»; Вікторини знавців народної мудрості, прикмет: «З бабусиної скрині», «Дідусеві загадки», «Розкажи молодшому брату (сестрі)»;
		фотовиставка	«У колі сім’ї»; «Зустріч поколінь»; «Мої батьки – випускники моєї школи».
		класний вернісаж	«Альбом моєї родини».
		батьківські збори	«Гострі» проблеми сучасного підлітка»; «Схильності та інтереси підлітків у виборі майбутньої професії»; «Підліток і наркотики»; «Підліток у світі шкідливих звичок: паління й алкоголь».
«Я – культурна  людина»	Виховання моральних цінностей, формування правової культури, попередження злочинності.	круглий стіл	«Що таке агресія?»; «Взаємовідносин з батьками»; «Зустріч з юристом»; «Розкажи мені про себе».
		година спілкування	«Знаємо та розуміємо свої права».
		класна година	«Формула спілкування»; «З вірою в себе»; «Обов’язок. Відповідальність. Совість»; «Людина – творець добра».
		практичне заняття	«Про смак і моду»; «До вас прийшли в гості»; «Косметика – ворог чи друг?».
		диспут	«Думка колективу чи думка особистості?»; «Якби я був директором?».
«Я - частина природи!»	Виховання дбайливого, ціннісного ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля.	година спілкування	«Природа – наш дім»; «Я і природа»; «Про культуру поведінки в природі»; «Доля планети в наших руках».
		екологічна конференція	«Чисту воду -  нашому народу»; «Червона книга - крик душі».
		брей-ринг	«Моя поведінка в надзвичайних ситуаціях».
		екскурсія	«Подорож екологічною стежкою».
«Я – людина праці!»	Формування ціннісного ставлення до праці; залучення учнів до суспільно-корисної праці, з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них працьовитості, формування творчого підходу до вибору майбутньої професії, цілеспрямованості, уміння планувати своє життя.	виховна година	«Добрими справами славиться людина»; «У праці людина стає красивішою»; «Коли промисли благородні».
		виставка	«Трудова біографія моєї родини»; «Умілі руки».
		свято	«Професія моїх батьків»; «Праці ми шану співаєм»; «Захист професій».
		вікторина	«Хто більше знає професій і про професії?»
		зустріч	«З людьми різних професій: механізатор, доярка, агроном, лікар, фельдшер, бібліотекар»

 

    Значну увагу приді­ляю формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру, які є спонукальною силою їх повсякденних дій та вчинків: чесності, порядності, толерантності, принциповості, дисциплінованості та працьовитості.

             Формуючи екологічну культуру школя­рів, провела класні години «Екологічні проблеми людства», «Білий птах із чорною ознакою». Мої вихованці – учасники свята «Осінній бал». Не минаю естетичну спрямо­ваність виховної роботи. Цікавою й змістовною була виховна година «Світ наших захоплень».

 

 

 

 

 

 

 

Структурно-функціональна модель виховання в учнів ціннісних ставлень

 

 

 

Ціннісне ставлення вихованців до себе

 

•  усвідомлення власної індивідуальності, неповторності;
•  виховання самоповаги;
•  формування емоційної культури;
•  навичок самотворення, життєтворення;
•  прагнення до ідеалу.

 

     Для цього проводжу бесіди  та тренінги за темами: "Яка людина заслуговує  на  повагу інших", "Ким бути і яким бути",  "Світ моїх захоп­лень",  "Фізична краса непостійна, а духовна – вічна” , "Мій ідеал",  "Бережи честь змолоду",  "Як стати лідером?".

 

Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

Метою є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

 

• здоров’я – найвища цінність;
• ціннісне ставлення до оточуючих людей;
• культура спілкування і мовленнєвий етикет;
• повага до батьків, сім’ї, родини;
• цінність здорового способу життя;
• формування навичок співжиття у  колективі;
• готовність нести відповідальність за свої вчинки;
• неприйняття агресії і насильства.

      Для досягнення поставленої мети ми з учнями беремо участь у шкільних спортивних змаганнях і конкурсах. На класних годинах обговорюємо правила особистої гігієни, харчування, режиму дня. Проводжу бесіди: “Шкідливі звички та здоров’я.”, "Що таке СНІД?", "Я і моя родина", "За правилами етикету", "Ризики в Інтернеті".

      Кожного року проводяться спільні бесіди з лікарями   центральної лікарні з профілактики захворювань на СНІД, туберкульоз,  грип та особистої гігієни.

Ціннісне ставлення до праці

      Учні роблять перші кроки на шляху до професійного самовизначення:

• виховання активно-позитивного ставлення до праці;
• сформованість таких якостей як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;
• розуміння  значущості суспільнокорисної праці;
• формування уявлення про сучасний ринок праці.

      Цими кроками є участь у чергуванні по класу та по гімназії, операції «Збережи книгу»,  «Збережи меблі»,  трудових  десантах (прибирання та благоустрій  пришкільної території та парку). Мною проводяться бесіди  на класних годинах: «Працюємо разом, радіємо разом»,  «Основи економії та бережливості»,  «Підліткова праця: правознавчий аспект»,  «Світ професій:

 праця та покликання».

Ціннісне ставлення до природи

Виховними досягненнями цього напрямку вважаю:

 

• відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
• ощадливе використання енергоносіїв;
• формування екологічної культури;
• формування навичок безпечної поведінки в  природі;
• потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній

діяльності;

• формування навичок безпечної життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

 

     Учні із задоволенням беруть участь у різних акціях, у туристичних походах та змаганнях. Найбільш талановиті у малюванні учні щорічно беруть участь у конкурсі малюнку, присвяченому Чорнобильській трагедії. Проводяться бесіди: "Уроки Чорнобиля", "Збережемо чистоту водних просторів наших!", "Бережіть рідну природу!", "Бережіть ліс — легені планети!",  "Мальовничий мій край; оформлення альбому".

Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

      При роботі з цим напрямком намагаюсь сформувати в учнів  потреби у спілкуванні з мистецтвом,  як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності.

      При цьому  спостерігаю зріст:

• пізнавального інтересу до мистецтва;
• здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;
• художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки.

     Стимулом для цього, вважаю, є відвідування краєзнавчого музею м. Покровська, бібліотеки ім. Гайдара та бібліотеки ім. Шевченка. Випуск стінгазет до шкільних та народних свят.

 

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

 

      Виражається у сформованості потреби до збереження та примноження духовного й матеріального багатств українського народу:

 

• відповідальності,  як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;
• розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;
• громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
• власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;
• усвідомлення себе патріотом і громадянином України;
• потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

 

      Особливу увагу приділяю розкриттю теми великого подвигу наших прабатьків та громадян у часи Великої Вітчизняної війни. Бесіди "Я - громадянин і патріот дер­жави", "Збережемо наш скарб - рідну мову", "Джерела духовності мого краю", "Видатні люди мого краю", "Допоможемо ветеранам", "Українці за кордоном. Що таке діаспора?",  "Україна - суверенна і незалежна держава".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з батьками

 

         Співпраця класного керівника з батьками може проводитесь у різно-

манітних формах із використанням різних методів педагогічноі діяльності. У практичній роботі класний керівник використовуе колективні й індивідуальні форми взаемодіі. Причому в тому й іншому випадку використовуються як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи.

 

 

 

 

 

 

            Варто відзначити ставлення батьків до проблем та потреб шкільного життя учнів. Батьки учнів налаштовані досить позитивно й прагнуть зробити все від них залежне для комфортного перебування в школі їх дітей. За ініціативи батьківського комітету були зібрані кошти та зроблено ремонт класного приміщення. Досить толерантно батьки реагують на критику поведінки їх дітей, прагнуть збагнути та всунути причини, що викликають подібну ситуацію. Систематично в телефонному режимі відбувається спілкування між мною та батьками,  наслідком якого є коригування поведінки учнів та їх ставлення до навчання. Особливо слід відзначити батьків Швайко В., Антипенко О., Козловська А., Свиридюк Л. У роботі з батьками використовую ко­лективні бесіди, зустрічі за «круглим» столом. У години батьківського все­обучу знайомлю їх із новинками педагогічної літератури для батьків із проблем родинної педагогіки, моделюю різні ситуації під час батьківських зборів, які допомагають батькам розв'язувати родинні конфлікти. Батьківський комітет працює разом зі мною, бере участь в організації класних та позакласних заходів, також співпрацює зі шкільним комітетом та адміністрацією школи. Найбільш ефективною є допомога батьківського комітету в поповненні матеріально-технічної бази класу та школи в цілому. Загалом, виховна робота в класі проводиться регулярно, також активно проводиться робота з батьками. Вони знають про успіхи своїх дітей,  щомісячно ознайомлюються з  оцінками своєї дитини.

               Я впевнена, що виховувати дітей потрібно тільки через любов до кожного і тоді в кінцевому результаті можна отримати випускника – особистість. Людину з великої літери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результат виховної роботи

 

             Взаємовідносини класного керівника і учнів класу задовільні. В цілому клас характеризується як дружний, органі­зований, із налагодженою системою самоврядування та хорошим психоло­гічним кліматом. Наявні угрупування переважно за місцям проживання. Клас із високим рівнем вихованості, «важких» та «недисциплінованих» учнів немає. Яскраві індивідуальні особливості органічно впливають на розвиток класу та колективу.

Рівень вихованості учнів з 2014 по 2016 н.р.

Діаграма участі учнів в олімпіадах з 2014 по 2016 н.р.

Діаграма участі учнів в заходах гімназії з 2014 по 2016 н.р.

У процесі роботи я бачу, як доросліша­ють мої вихованці, якими розумними вони стають, як вдало проходить процес їх соціалізації. Вони незалежні, добро­зичливі в спілкуванні, емоційно-від­криті та чутливі до моральних проблем.

Не обминаю такий вид діяльності, як корекція поведінки «проблемних» дітей. Дуже ефективним є заохочення таких дітей до класних справ, взаємодопомога однокласників, завантаження вільного часу гуртковою роботою,  роботою на користь гімназії  також необхідна умо­ва — стимуляція самовдосконалення дітей за допомогою різних тренінгів, наприклад, «Твоя самодисципліна, воля, саморозвиток».

 

Очікувані результати функціонування виховної системи:

• Набуття учнем абсолютно вічних цінностей, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (доброта, любов, чесність, гідність, справедливість);
• Сформованість почуття патріотизму, національної гідності, бережливого ставлення до рідної землі, мови, культури, історичної памяті;
• Усвідомлення громадських цінностей: прав і свобод людини, обов’язків перед іншими людьми, ідей соціальної гармонії, поваги до законів;
• Розуміння дітьми взаємозв’язку природи і суспільства, розуміння того, що природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи, у якої розвинене почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність;
• Усвідомлення цінності особистого життя, шкільного товариства та сімейних цінностей, я к моральних основ життя сімї, стосунків поколінь, законів подружньої вірності,кохання,піклування про дітей, любов до батьків,памяті про предків.

 

         Учні приймали активну участь у міських та гімназійних святах.

Міські заходи :

1. День Європи.
2. Масляна.
3. Урочисті заходи до дня народження селища Шевченко.
4. День захисника України.
5. Посвята в Ліги поліцейських.
6. День вшанування загиблих .

 

Гімназійні заходи :

1. Свято першого дзвоника.
2. Масляна.
3. Участь у привітанні захисників України.
4. День вчителя.
5. Осінній бал.
6. День Святого Валентина.
7. Різдво у Великобританії.

 

           Я працюю класним керівником третій  рік. Я бачу що впроваджена мною система виховання дала позитивні результати :

•               зріс рівень згуртованості колективу; 
•               покращились результати особистісного розвитку дітей;
•               учні готові до самореалізації;
•               сформувалося більш свідоме ставлення до державних законів і   

          вимог суспільного життя;

•               учні усвідомлюють свої права та обов’язки;
•               розвинулися особистісні якості та риси характеру, які є основою повсякденних дій, учинків, спрямованих на виховання справжніх патріотів, поціновувачій традицій, звичаїв українського народу.

      Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що я задоволена результатами своєї роботи. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми, виховувати їхні особистісні якості. Я із задоволенням віддаю всі свої ідеї дітям, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними. Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».
2. Закон України «Про загальну середню освіту».
3. Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997.
4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
5. Дитяче самоврядування // Виховна робота в школі (Основ). – 2005. – №10. – С. 32-34.
6. Дольна І.О. Виховати людину: З досвіду роботи класного керівника. Самоврядування // Виховна робота в школі (Основа).– Вересень 2005. – №15. – С. 15-29.
7. Запорожан І. Правове виховання школярів: Навч.-метод, посібник. – Ужгород–Тернопіль: Мистецька лінія, 2002. – 158 с
8. О. Пометун, І. Ігнатова, І Костюк Ми – громадяни України: Метод. посіб. з курсу громад. освіти для 9 (10) кл. серед. загально освіт. навч. зак./. – К.: А.П.Н., 2002. – 140 с.
9. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5 томах. – Т.1 / За ред.26.04.2001 р. №  2776-ІІІ.
10. «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/news/archive-news/88/nakazom-ministerstva-zatverdzheno-osnovni-orientiri-vikhovannya-uchniv-1-11-klasiv-zagalnoosvitnikh-navchalnikh-zakladiv-ukrajini/ 

 

 

 

 

 

 

Додаток№1

Знайомтесь – це ми.

Свято першого дзвоника

 

 

 

 

 

     

                          

Золотий фонд класу

   

День здоров'я

 

Міські заходи

Участь у міській зарядці

 

Масляна

 

 

 

 

 

Шкільні заходи

Тиждень англійської мови

 

 

 

 

Позакласні заходи

St. Valentine’s Day

Marry Christmas!!!

Допомога людям похилого віку

Відвідування ветеранів

 

Відвідування краєзнавчого музею

 

 

Посвята в ліги поліцейських

 

 

 

День вшанування пам'яті загиблих

Ми дружна родина!

ДОДАТОК №2

« Одна батьківщина – і двох не буває »

У формі усного журналу ( 9 клас ).

Мета заходу: у формі усного журналу розкрити суть понять «патріот» та «патріотизм»; формувати та розвивати патріотичні почуття учнів; любов та повагу до землі, українського народу, його державних символів.

Обладнання: державні символи України, карта України, малюнки учнів на тему «Малюю Україну».

Хід заходу:

Вступне слово вчителя.

Україна! Наша рідна земля, Наша Батьківщина. Вона для всіх рідна, хто її поважає і любить,вона - колиска найкращих у світі пісень,вона - вічна надія на волю і кращу долю.

Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне -

Високі тополі і тихе село...

Таке одкровення, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила...

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

       Справді,не треба більшого щастя, щоб лише Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

Ми- українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій землі.

•А хто знає щось про походження назви Україна?

УЧЕНЬ. Уперше назву «Україна» вжито у Київському літописі 1187 року на означення Переяславської, Київської та Чернігівської земель. Є кілька версій щодо значення слова « Україна».

1)означає «країна», «край»;

2)прадавня назва сонячної благодаті,райська земля;

3)в українській мові вживається від дієслова «украяти», яке означає«відокремити».

Отже,«Україна» означає «земля відокремлена від решти, або наша власна земля.

УЧЕНЬ.Україна - одна з найбільших європейських держав. її площа - 604 тис.

кв.км.На її території проживає понад 110національностей. Чисельність

населення України становить близько 48 млн. чоловік.

УЧИТЕЛЬ. З чого починається Батьківщина для нас?Що означає? З чим асоціюється? Напевне,з місцевістю, де народилися і росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у своїх думках у хвилини скрути.

Наша маленька батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі,вона зігріває й підтримує нас. «Любов до Батьківщини - перше достоїнство цивілізованої людини» - вважав Наполеон.

УЧЕНЬ. Батьківщина - це будинок, у якому живеш,

Це подвір'я і стежина, по якій до школи йдеш.

Кущ калини, запах м'яти, і лелеки угорі,

Це ті яблуні крислаті, що так щедрі дітворі

Батьківщина- це родина, батько, мати, прабатьки.

Це осель святкові вікна в довгождану коляду.

Знай,теплом пасхальна свічка

Повнить силу молоду.

Батьківщина- все довкола: школи галасливий двір,

Сад,струмок, пшеничне поле, і тополі вище зір,

А від них - у світ дорога, і куди б тобі не йти,

До батьківського порога пошану і любов нести.

УЧИТЕЛЬ. «Тільки порожні люди не відчувають прекрасного і піднесеного почуття Батьківщини», -вважав І. Павлов.

Ми часто чуємо слово «патріот». Як ви розумієте його? Що воно означає? (Учні висловлюють свої думки)

УЧИТЕЛЬ. Патріот- з грецької означає «земляк»,«співвітчизник», людина, яка любить свою Батьківщину.

Патріотизм- це любов до Батьківщини, до свого народу.

Чи можна назвати патріотом людину, яка живе за межами своєї Батьківщини? (Учні висловлюють свої думки)

УЧИТЕЛЬ: Батьківщина,як і мати, в кожного одна. Вона, як і життя, дається людині лише раз. Прекрасно сказав про це поет В.Симоненко.

УЧЕНЬ. Можна вибрати друга і подуху брата, Та не можна матір рідну вибирати. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

УЧИТЕЛЬ. Так,вона у кожного своя, вона у кожного одна.її не замінить людині ні багатство, ні слава. Сьогодні мені хочеться, щоб ви послухали лист українки з Канади, яку доля назавжди розлучила з Батьківщиною. Це лист - біль, лист - крик душі, зболеного серця.

УЧЕНЬ. Вірш «Ти, друже далекий, не знаєш...»

Пісня «Чуєш, брате мій!»

УЧИТЕЛЬ. Отже, учні, для кожної людини найдорожча, наймиліша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, дідусі і бабусі,де поховані наші предки. Це - наша рідна земля, наша люба Україна. Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без Батьківщини, як птах без крил. Хочеться вірити і сподіватись, що ви виростете справжніми синами рідної матері - України, не залишите її в біді,а допоможете піднятись, розквітнути,щоб із гордістю і ви, і ваші діти могли сказати: «Ми - українці».

УЧНІ. Читають вірші про Україну.

УЧЕНЬ. Кожна країна світу обов'язково має три символи. А що таке символи? Символи - це предмет, який характеризує державу,відображає її традиції, побут,господарювання, історичне минуле,прагнення народу. Символи України - Гімн, Герб, Прапор. У статті 20 (І розділ) Конституції України зазначається про Державний Прапор України, Державний Гімн України, Державний Герб України.• Що ж означають символи детальніше ( Учні висловлюють свої думки)

УЧНІ. Гімн - це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистостях. Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне сонце навкруги.

УЧИТЕЛЬ: Скажіть, будь ласка, як потрібно поводитись  під час виконання Гімну? (висловлювання учнів)

Звучить Гімн України.

УЧЕНЬ. Герб - розпізнавальний знак держави. Герб - це символ влади, емблема держави. Цей знак - картинка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах. Український народ має герб - тризуб. Він дуже старовинний. Запровадив його князь Володимир Мономах. На гербі можна побачити зброю: лук, меч, а якщо придивитися: слово - воля. Тризуб символізує мир і творчу працю споріднених поколінь.

УЧЕНЬ. Наш герб - тризуб, це воля, слава, сила. Наш герб – тризуб. Недоля нас косила. Та ми зросли, ми є, ми завжди будемо. Добро і пісню несемо ми людям.

УЧЕНЬ. Прапор - полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до древка. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.

УЧИТЕЛЬ. Давайте пофантазуємо ж про те, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у вас жовтий колір ? (Учні висловлюють свої думки) Так, правильно. Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба- зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний колос. А про що вам говорить синій колір? Звичайно, це колір ясного,чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.

УЧЕНЬ. Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей, не зблідне, хоч минуть жита.

Це знаменно рідне - злото й синява.

УЧЕНЬ. 2вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий Національний Прапор - символ незалежності та суверенітету нашої держави. Отже, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах  світу,під ним ходять у морях, океанах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п'єдестал пошани підіймаються українські спортсмени, гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи, всьому світу: «Є у світі Україна».

УЧЕНЬ. У держави повинно все бути затверджено, повинен існувати закон, за яким живе держава. Такий закон називається КОНСТИТУЦІЄЮ. Існує він і в нашій молодій,незалежній державі. Конституцію було прийнято на V сесії Верховної Ради 28червня 1996 року. Цей день став святковим у нашому календарі.

Конституція - Основний закон держави, де записано його суспільний та державний механізм будови. У статті 10 Конституції записано, що державною мовою українського народу є українська мова.

УЧЕНЬ. Солов'їну, барвінкову,

Колосисту навіки,

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її плекати, буду всюди й повсякчас,

Бо єдина, так як мати,

Мова кожного із нас.

Добутий з надр далеких поколінь

Ти скарб наш вічний, українська мово,

Тебе кували в кузнях ковалі –

І гартувалось сталлю кожне слово.

Для мене рідна ти з дитячих літ,

Коли співала мати колискову,

І гріх забути Шевченків «Заповіт»- Святе й безсмертне Кобзареве слово.

УЧИТЕЛЬ: Поряд із символами державними - візитною карткою нашої держави у світі, крокують давні українські національні символи- обереги, що втілюють у собі глибоку духовність, історичну природу. Вони зігрівають серце, збагачують душу, надихають на творчу працю і подвиги. Це улюблені рослини, предмети: у американців - клен, у росіян - берізка, у нас - верба та калина.

Наші обереги

Калина - дерево українського народу. Вона пов'язується з народженням Всесвіту, вогняної трійці - Сонця, Місяця, Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Тому на весільних сорочках молодих вишивались кетяги калини.

Калина - це символ і кохання, і дівочої краси,і щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною прикрашають весільний коровай, оселю. Народ склав про калину багато легенд,пісень. А поети присвятили цьому прекрасному дереву багато віршів.

УЧЕНЬ. Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона - наша кров червона,

Зоряна калина - і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу».

Пам'ятаєш, сину, що сказала мати:

«Посади калину в себе біля хати».

УЧЕНЬ. Верба - це символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча. З давніх-давен в країні вербу вважали святим деревом. Дуже часто в народних піснях верба є символом суму, туги. Як символом суму,туги за Україною стала верба, яку посадив Т.Г. Шевченко на чужині, перебуваючи на засланні.

УЧИТЕЛЬ. Рушник... Його можна порівняти з піснею витканою чи вишитою на полотні. Він як оберіг,супроводжує людину від народження до останніх хвилин життя. УЧЕНЬ. Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. В українських родинах він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.

У кожній сім'ї, де підростала дівчина,скриня мала повнитися рушниками. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Рушником накривали хліб на столі. Рушник - це оберіг, це символ життя.

УЧЕНЬ. «Мамині рушники»

З дитинства пам'ятаю рушники,

Що так любовно їх творила мама,

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

На полотні співали солов'ї

І красувались кетяги калини,

Зелений хміль в'юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

Підсумок.

УЧИТЕЛЬ: Розмову про Україну та про її символи можна вести без кінця-краю, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія. Хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми сьогодні говорили. Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи, не даймо нікому її скривдити.

Пісня«Україно! Україно!».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК № 3

«НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ!»

Круглий стіл  (8 клас).

Девіз виховної години: «Народ мій є! Народ мій завжди буде!»

Мета виховної години:

• поглибити знання учнів про Україну;
• формувати ціннісне ставлення до держави, родини, громадянина; почуття належності до своєї країни, її історії та традицій;
• розвивати громадянські цінності: патріотизм, людяність, толерантність;
• розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, відстоювати власну позицію;
• виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини, розуміння людини – як найвищого творіння.

Обладнання: державна символіка, вишитий рушник, хліб-сіль, букет із   червоної калини і колосся.

Для колективної творчої справи: ватман, фарби, маркери.

Хід виховної години:

Вступне слово вчителя

Україна! Наша рідна земля, Наша Батьківщина. Вона для всіх рідна, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю. (Учитель читає вірш)

Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне -

Високі тополі і тихе село...

Таке одкровення, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила...

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

 Справді, не треба більшого щастя, щоб лише Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

Передайте своє відчуття того, що ви – українці.

Орієнтовні відповіді учнів:

Ми – українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій землі. Сучасна Україна як самостійна і незалежна держава існує від 24 серпня 1991 року. Наша держава – своєрідний феномен: одночасно древня і юна, славнозвісна і маловідома. На політичній карті світу як самостійна держава з’явилася порівняно недавно, але її праматір – трипільська цивілізація, а потім – Київська Русь відомі своєю величчю на весь світ. Історична доля України складалася непросто. Були важкі періоди невдач і розчарувань, гоніння і роздробленості. Та на всіх історичних перехрестях, як власну душу, нетлінний скарб, народ плекав рідну мову, власну культуру і звичаї. Ми, немов найдорогоціннішу монету, карбували свої кращі риси: волелюбність, працьовитість, щедрість і відповідальність.

І нам є чим пишатися. А чим саме? (Інформацію з теми підготували учні):

• нинішня Україна – одна з найбільших держав у Європі. Саме на території України вчені визначили географічний центр Стародавнього Світу;
• за наявністю природних ресурсів Україну вважають найбагатшою країною в Європі;
• на Всесвітньому конкурсі мов у Парижі українська була визнана однією з наймелодійніших (близько 70 років тому).
• Але найголовніше, Україна є домівкою майже 46 мільйонів громадян, кожний з яких – талановита, непересічна особистість.

Запитання:

Що, на Вашу думку, вирізняє Вас, як громадянина України, від інших громадян?

Інформаційна мозаїка (варіанти відповідей учнів)

Кожна держава має свої відзнаки. Крім офіційних атрибутів держави – герба, прапора, гімну, які презентують нашу країну на міжнародних зустрічах, симпозіумах, змаганнях, існують ще й народні символи. Їхнє призначення: збереження і примноження історичної пам’яті народу певної території, тобто така собі соціальна ідентифікація. Елементами народної самобутності наділені рослини, тварини, предмети побуту,  їжа, музичні інструменти тощо.

Запитання:

Згадайте народні символи, за якими наших земляків пізнають і шанують  у всьому світі. (Повідомлення учнів):

Повідомлення № 1 Хліб-сіль на вишитому рушнику

Дорогих гостей у нас зазвичай зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Ця традиція з давніх-давен дійшла до наших днів. Вона засвідчує шанобливе ставлення до того, кого зустрічають, і відкритість та гостинність господарів. Це знак довіри, побажання достатку та щастя.

Учень читає вірш про хліб і сіль.

У нас на Вкраїні світлиці гостинні,

Родина дружна, завзята.

У нас на Вкраїні хати білостінні

Відчинені в будень і свята.

До нас приїжджайте,

Ласкаво Вас просимо!

На рушнику коровай вам підносимо,

Друзям хорошим, гостям дорогим.

Хліб, сіль, коровай

Наш як сонце ясний.

Хліб, сіль, коровай

Наш як сонце ясний!

 

 Повідомлення № 2 Червона калина

Калина – дерево українського народу. Вона пов'язується з народженням Всесвіту, вогняної трійці – Сонця, Місяця, Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Тому на весільних сорочках молодих вишивались кетяги калини.

Також калина для українців – символ родини, отчого дому, рідної землі. Калина – це ще символ і кохання, і дівочої краси, і щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена в білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною прикрашають весільний коровай, оселю. Народ склав про калину багато легенд, пісень. А поети присвятили цьому прекрасному дереву багато віршів.

Учень читає вірш про калину.

Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона - наша кров червона,

Зоряна калина - і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу».

Пам'ятаєш, сину, що сказала мати:

  «Посади калину в себе біля хати».

Повідомлення № 3 Жито

Жито – символ життя і життєвого благополуччя. Це основа всього живого; є дійсною  основою життя навіть за своєю назвою – у них спільний корінь: жито зростає в житті, а життя виростає з жита. Тож жито – від життя, а життя неможливе без хліба, який, у свою чергу, неможливий без жита... Окрім усього, жито – виразник життєвої мудрості.

Учень читає вірш про жито.

Як звір – голодний, бо не вполював,

Остання сила гаснула у нього,

 І, падаючи між високих трав,

Хапавсь у порятунку за стеблину,

Здавалось, на самісінькім краю,

І ненароком у руці живинку.

Відчув, затис, як знахідку свою.

 Тоді, можливо, і з’явилось жито,

Коли мій пращур залишивсь живим,

Коли на сито пальців - перше сито –

Зерно просіяв і наситивсь ним…

Повідомлення № 4 Українська вишивка

Україну можна пізнати серед інших держав і за вишивкою. Українським візерункам притаманні як геометричні орнаменти, так і рослинні та зоологічні. Про те, що це ремесло було в пошані на нашій землі здавна, свідчать кам’яні скіфські баби, на яких добре збереглися схематичні орнаментальні зображення на одязі. Вишивка – символ незламності народу та оберіг його майбутнього. Сьогодні вишивкою оздоблюють рушники, одяг, предмети побуту, це вважається стильно і сучасно.

У кожній сім'ї, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Рушником накривали хліб на столі. Рушник - це оберіг, це символ життя.

Учень читає вірш про український рушник

Мамині рушники

З дитинства пам'ятаю рушники,

Що так любовно їх творила мама,

По-українськи хата на святки

Сіяла вишитими рушниками.

На полотні співали солов'ї

І красувались кетяги калини,

Зелений хміль в'юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

 

 Повідомлення № 5 Бандура

Бандура – унікальний музичний інструмент, який практично немає  аналогів у світі. Разом із кобзою та лірою вважається національним символом українців. Кобзарі і бандуристи, співці нашої історії, нашої слави, піднімали дух народу творили епос України. Були першими журналістами і поетами, композиторами і піснярами. Ходили від села до села, знали, що, де відбувається, які настрої у народу, розповідали у піснях і думах про побачене і почуте, про славне лицарство козацьке, гетьманів, славні подвиги, людське горе у неволі.

Виступають запрошені бандуристи із Харківської філармонії.

Повідомлення № 6 Верба

Верба – це символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча. З давніх-давен в країні вербу вважали святим деревом. Дуже часто в народних піснях верба є символом суму, туги. Як символом суму, туги за Україною стала верба, яку посадив Т.Г. Шевченко на чужині, перебуваючи на засланні.

Учень читає вірш про вербу.

Ой, вербо, вербо зелена,

Спусти гіллячко додолу,

На зелену діброву,

На червону калину,

Де соловейко гніздечко в’є,

А сива зозуленька воркує.

Не беріть із зеленого лугу верби

Ні на жовті піски, ні на скелі,

Бо зів’яне вона від жаги і журби

По зеленому лузі в пустелі.

Повідомлення № 7 Українська пісня

Українська пісня – душа народу, яка знайшла своє вираження та відображення у співочих образах. Переживання, будь-які враження, релігійні вірування та погляди висловлювались у різних пісенних жанрах. Натхнення для створення мелодій народ черпав звідусіль. Своїм походженням пісня походить з сивої давнини, з часів, коли наші предки були язичниками, вірували у вищі сили природи, відповідно, в більшості пісень вони замовляли, спонукали та дякували силам  дощу, сонця за поміч у збиранні родючого врожаю тощо. Пісня для українців стала найдорожчим та невичерпним народним скарбом.

Учениця співає пісню.

Колективна творча справа

«Народ мій завжди буде!»

Учням пропонується папір, маркери, фарби тощо.

Завдання: створити колаж на тему «Народ мій завжди буде жити!».

(Учні діляться на групи, створюють колаж, а потім його презентують).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК № 4

Розробка години спілкування на тему: «Я» і соціум( 9 клас).

Мета:      сприяти розвитку навичок самопізнання у школярів; виховувати повагу до себе, до інших людей; формувати громадянську позицію.

Хід роботи.

     Усі учні розсаджуються групами. Спікери призначені заздалегідь.

     Класний керівник. Коли на планеті Земля з'явилася людина, вона була наділена розумом, здатністю працювати й творити. Людина стала добувати їжу, створювати красиві речі, будувати житла тощо. Сьогодні наше завдання — розібратися, хто ж така людина, яка її місія на планеті Земля. І на початку XXI століття ці філософські питання хвилюють нас. Відомо: скільки людей, стільки й думок. Хочеться з'ясувати вашу позицію з цього приводу.

    Мозковий штурм

    Людина народжується на світ вже людиною! Банальна істина?

То що ж таке людина? Які поняття включає це слово?

Класний керівник підсумовує відповіді учнів: Людина — це індивід, організм, індивідуальність, «Я». Усі ці поняття стосуються кожної людини. Спробуємо розібратися спочатку з поняттями «індивід», «організм», «індивідуальність» і «Я».

    Робота в групах

   На столі в кожної групи — ватман, на якому записано одне з понять: «індивід», «організм», «індивідуальність», «Я». Група отримує конверт із картками, що містять такі написи: голова, голос, вага, завоювання симпатій, зовнішність, зріст, ноги, одинична істота, почерк, приналежність до роду людського, руки, реальне уявлення про себе, самоповага, серце, система кровообігу, система травлення, хода, якою хоче бути, якою хоче здаватися оточуючим, Homo  sapiens. За 5 хвилин кожній групі необхідно вибрати і приклеїти на ватмані картки, які підходять до поняття, розкривають його суть. Після закінчення роботи кожній групі необхідно вивісити свій ватман і пояснити, чому обрали саме ці картки.

1  група.

Індивід Ноmо sаріеns, одинична істота, приналежність до роду людського

2  група.

Організм Голова, руки, ноги, серце, система кровообігу, система травлення

 3  група.

Індивідуальність Зріст, вага, голос, почерк, хода, зовнішність

 4  група.

«Я» Реальне уявлення про себе, самоповага, завоювання симпатій, якою хоче бути, якою хоче здаватися оточуючим

 (Спікери груп пояснюють, чому вони вибрали саме ці поняття.)     

Класний керівник. Ми розібралися з поняттям «людина».

Дайте відповідь на запитання:

— Без чого людина не може жити? (Без імені.)

Творча вправа «Що в імені моєму?»

  Завдання. Напишіть своє ім'я великими красивими буквами. Від кожної букви вашого імені вниз стовпчиками напишіть слово, що починається цією буквою й характеризує вас.

  Класний керівник. Спасибі всім. Переходимо до наступної частини нашого заходу.

  Кожна людина, що народилася, природно включається в життя суспільства. Суспільство — це все людство в його історії та перспективі.    

   У суспільстві між людьми складаються стосунки. У різних життєвих ситуаціях одна й та сама людина виконує в суспільстві різні соціальні ролі.

   Охарактеризувати себе з точки зору виконання різних соціальних ролей допомагає творча вправа «Яв різних життєвих ролях».

   Перед вами листки паперу. Пропоную вам упродовж однієї хвилини написати, у якій соціальній ролі ви виступаєте в різних життєвих*обставинах, виразити своє соціальне «Я». (Ким є для оточення, у якій ролі виступаєте: син (дочка), брат (сестра), онук (онучка), учень, хлопчик (дівчинка), однокласник, покупець, пасажир.)

   Ми назвали далеко не всі соціальні ролі. Але кожна особистість виділяється з групи людей своєю неповторністю, своїми рисами характеру. Основу особистих якостей в образі «Я» складають:

— знання, уміння, навички;

— розумові здібності;

— працьовитість, старанність;

— заповзятливість, активність;

— доброта, доброзичливість;

— чесність, правдивість;

— відповідальність, обов'язковість;

— самостійність, цілеспрямованість;

— товариськість, колективізм;

— творчі здібності;

— оптимізм, життєрадісність.

Читання висловлювань мудрих людей

Успіх не є ключем до щастя. Щастя — ось ключ до успіху. Якщо ви любите те, що робите, ви будете успішними.

Альберт Швейцер

Шість складових ключа до успіху: щирість, особистісна цілісність, скромність, ввічливість, мудрість, милосердя.

Вільям Меннінгер

Зліт і падіння, успіх і неуспіх, щастя і нещастя людини залежать від її переконань.

Джеймс Аллен

Намагайтеся стати не людиною успіху, а людиною достоїнств.

Альберт Ейнштейн

Щастя не в тому, що ми в чому-небудь досягли успіху, а в самому досягненні успіху.

Томас Гоббс

Я зрозумів, що успіх має вимірюватися не стільки становищем, якого людина досягла у своєму житті, скільки тими перешкодами, які їй довелося здолати на шляху до успіху.

Букер Тальяферро Вашингтон

(Ця робота виконується як підготовка до бесіди, що дає можливість перейти від поняття «успіх», до поняття «самоствердження»)

— Яке з тверджень вам було не зовсім зрозуміле?

— Чому, як стверджує А. Швейцер, тільки щаслива людина може бути

      успішною?

— Чому зліт і падіння, успіх і неуспіх, щастя і нещастя залежать від 

      переконань людини?

— Як ви розумієте слова:   «стати людиною достоїнств » ?

— Чи є достоїнства людини домінуючими в її самоствердженні?

— Чи допомагає самоствердження в соціумі досягненню успіху?

   Підкреслюю, що успіх не приходить сам, для його досягнення потрібно добре потрудитися.

Інформація для вчителя

   Самоствердження — прагнення індивіда до досягнення і підтримки певного суспільного статусу, часто виступає як домінуюча потреба. Це прагнення може проявлятися як у реальних досягненнях успіху в тій або іншій галузі, так і у відстоюванні своєї значущості перед іншими. Мотив самоствердження — прагнення затвердити себе в соціумі; пов'язаний з почуттям власної гідності, честолюбством, самолюбством. Людина намагається довести оточенню, що вона чогось варта, прагне отримати певний статус у суспільстві, хоче, щоб її шанували і цінували. Таким чином, прагнення до самоствердження, до підвищення свого формального і неформального статусу, до позитивної оцінки своєї особи — істотний мотиваційний чинник, який спонукає людину інтенсивно працювати і розвиватися.

   Робота в групах

  Завдання. Прочитайте висловлювання учнів про самоствердження. З якими з них ви можете погодитися? Чому? Чому з іншими твердженнями ви не згодні?

Самостверджуючись, людина поступово освоює різні ролі в житті.      Спочатку вона відстоює своє «Я» в колі сім'ї, потім вона затверджується як однокласник, учень, співрозмовник, друг. Будь-яка роль, яку «виконує» людина у своєму житті, вдається їй лише за допомогою самоствердження. (Анна)

Самоствердження далеко не завжди здійснюється за допомогою позитивних якостей людини. Іноді люди проявляють грубість, жорстокість і навіть насильство, щоб показати свою перевагу над іншими. На щастя, хороших людей значно більше, ніж поганих! (Андрій) Я вважаю, що людині зовсім не обов'язково самостверджуватися в суспільстві. Можна і без цього прожити щасливе життя. (Настя)

Самостверджується лише той, хто хоче показати свою перевагу над іншими і, розглядаючи свої соціальні ролі в житті, бачить себе тільки начальником. (Павло)

 

      Класний керівник. Що ж таке особистість? «Особистість» — дуже багатозначне слово. У цьому понятті виражається найголовніше, що притаманне цій людині,— сукупність її внутрішніх якостей як суспільної істоти: що любить, цінує, як ставиться до інших, чи вміє тримати своє слово, самостійна чи піддається впливу чужої волі. Людина і особистість — це синоніми. Людина не обов'язково є особистістю (наприклад новонароджений), але особистість — це завжди людина, і особистістю не може бути ніхто, окрім людини. Особистість неповторна, як і людина. Особистість — це людина як носій свідомості. Особистістю не народжуються, а стають у певних суспільних умовах. Людина має докласти певних зусиль, щоб стати цілісною, гармонійною особистістю.

 Робота в парах «Які особисті якості важливіші»

 Якби ви мали таку можливість, то якими з наведених якостей ви наділили б:

а)   себе;           

б)   свого друга;

в)   батьків;

г)   учителів?

Характеристики:

•    Знання,уміння, навички

•    Розумові здібності

•    Працьовитість, старанність Заповзятливість, активність Доброта, доброзичливість Чесність, справедливість

•    Відповідальність, обов'язковість Самостійність Цілеспрямованість

•    Товариськість Творчі здібності Оптимізм, життєрадісність.

   Класний керівник. Громадянин — це людина, яка має права. Слово «громадянин» уживається в різних значеннях. По-перше, це житель якоїсь країни. По-друге, починаючи з античних часів і до наших днів це слово має глибший сенс, пов'язаний з правами людини, її свободою і відповідальністю. У Древній Греції бути громадянином міг не кожний, це було почесне. Громадянином називали не всяку вільну людину, не кажучи вже про рабів.

   Громадянин мав важливі права як в особистому, так і в політичному житті. Але в нього були і серйозні обов'язки: перш за все дотримуватися законів і захищати вітчизну.

   Хто ж такий громадянин сьогодні в нашій країні?

Це людина, що має права і обов'язки, дотримується законів і відповідає за свої вчинки. Кожна людина суспільства повинна мати свою громадянську позицію. А громадянська позиція неможлива без політичної, моральної і правової культури. Я хочу запропонувати вам декілька ситуацій, які треба обговорити з точки зору громадянської позиції всіх учасників.

Ситуація 1.

Учитель обговорює з учнем його паління за межами школи.

Запитання:

1.   Чи є паління особистою справою кожного? Чому?

2.   Чи має людина право палити в громадському місці? Чому?

3.   Чи завдає цей учень шкоди оточенню і собі? Яким чином?

4.   Яку громадянську позицію він займає? Які закони і права порушує?

5.   Якої шкоди він завдає державі?

6.   Якою має бути громадянська позиція оточуючих, самого учня в цьому питанні?

Ситуація 2.

Двоє учнів під час перерви про щось розмовляють. Один розгойдується на вчительському стільці і ламає його. Друзі домовляються нікому про це не говорити. Учитель помічає, що стілець зламаний, починає розпитувати про те, що сталося. Не отримавши відповіді, збирає гроші на новий стілець з усіх учнів класу.

      Запитання:

1.   Чи мав учень право брати стілець учителя? Чому?

2.   Яке право тут порушено?

( 3. Чи має людина, якщо вона доброчесний громадянин, зізнатися в тому, що скоїла? Якщо має, то як і з якими наслідками?

4.   Як ми бачимо на цьому простому прикладі, карають не одну людину, а цілий клас. Виходить покарання невинних. Чи здатне воно пробудити совість?

5.   Яке ставлення буде до цієї,людини в класі, якщо однокласники потім все-таки дізнаються, хто насправді винний? ! 6.   Що має зробити цей школяр, щоб виправити ситуацію?

Підбиття підсумків

Читаю притчу.

Запитав якось Конфуцій у мудреця: «Як треба ставитися до богів, а як до демонів?». На що мудрець відповів: «Що нам боги і демони. Треба спочатку правильно навчитися ставитися до самого себе й один до одного».

   Я сподіваюся, що наша розмова про громадянську позицію кожного школяра не закінчена і ви ще раз замислитеся над цим, опинившись в інших, швидше за все, складніших життєвих ситуаціях. І нехай кожен із вас вибере своє правильне рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Урок - тренінг на тему:

«Шлях до самореалізації або як стати особистістю».

-    Той, хто хоче, робити більше, ніж той, хто може.
-    Людина лише там чогось домагається, де вона сама вірить у свої сили.
Л. Фейєрбах
- Людина зростає тоді, коли тягнеться вгору.
М. Горький
 

Мета: сприяти розвитку чітких життєвих орієнтирів; виховувати прагнення до

            позитивних вчинків, уміння створювати ситуацію успіху.
Обладнання: ватман, маркер, папір, фломастери, тест «Чи здатні ви досягти успіху –  

                      стати особистостями?».  

Хід уроку.

Вчитель. Життя щоденно ставить людину перед необхідністю вибору, 
-    прийняттям відповідальних рішень. Життєвий шлях особистості багато в чому залежить від того, наскільки вона здатна пізнати світ і себе, свідомо визначити мету і підпорядкувати їй свою діяльність. 
Кожен хоче чогось досягти у житті, щоб мати можливість пишатися собою. Чому ж одному це вдається, а іншому ні? Адже людина має реальні можливості керувати власним життям і розвитком, розвивати власне «Я», виявити «іскру Божу», досягти відчуття впевненості й надійності. Життєва мета спрямована на досягнення самореалізації.
Саме про самореалізацію, або як стати особистістю і піде сьогодні мова. Спочатку спробуємо визначити, що потрібно зробити, щоб стати особистістю.
(Відповідь учнів)

Звернемося до інформаційного центру (спеціально підготовлені учні).

Інформаційний центр. Гадаємо, що для самореалізації потрібний успіх. Згідно з визначенням тлумачного словника, сучасної української мови, успіх – позитивний наслідок роботи, справи, удача, талант:
-    громадське визнання, схвалення чого-небудь, чиїхось досягнень;
-    визнання кимось, чиїх-небудь позитивних якостей, особливостей, захоплення з боку осіб іншої статі.

Вчитель. Чи знаєте ви видатних людей, які досягли успіху в житті, стали особистістю?
Маючи феноменальну пам'ять, Наполеон так і не зміг вивчити англійську мову. Пушкіна лякали математичні формули. Бальзака не раз садовили до карцеру, щоб «заохотити» до науки недбайливого учня.
Вчитель. Навіть видатним людям-геніям потрібно було наполегливо працювати, щоб розвинути закладені здібності й досягти успіху. Тож немає сенсу переконувати, що талановита людина може досягти певних успіхів, стати особистістю, коли вірить у себе і знає, що у неї вистачить сил, аби здійснити свою мету.

Чи можуть досягти успіху люди з фізичними вадами?
(Учні наводять приклади)

Вчитель. Бетховен творив музику і після того, як зовсім утратив слух. Найвидатніший поет античності Гомер – був сліпим. Мігель Сервантес був одноруким.

Інформаційний центр. Відомий російський учений Костянтин Ціолковський з дитинства був глухим. Можливо, саме це стало своєрідним стимулом його розвитку. Він писав: «Глухота була моїм погоничем, батогом, який гнав мене все життя. Вона віддаляла мене од людей, примушувала зосередитися, віддатися своїм навіяним наукою думками. Без неї я б ніколи не зробив і не закінчив стільки праць».
Вчитель. Ми говорили про талановитих людей, які само реалізувалися стали особистостями, а зараз я пропоную тест «Чи здатні ви досягти успіху – стати особистістю?»

1.    Успіх у справах, на мій погляд, забезпечується:

а) допомогою друзів;

б) спільною роботою;

в) моєю цілеспрямованістю.

2. Дружба для мене:

а) підтримка;

б) співпраця;

в) самоствердження.

3. Потрапивши у несподівану, ризиковану ситуацію, я:

а) шукаю допомоги;

б) покладаюсь і на себе і на партнерів;

в) приймаю рішення і вживаю необхідні заходи самостійно.
4. Справжній професіонал, на мою думку, відрізняється:

а) посидючістю і дисциплінованістю;

б) підготовкою;

в) рішучістю.

5. Яка з геометричних фігур вам найбільше подобається:

а) квадрат;

б) круг;

в) трикутник.

6. Коли мені сподобалась особа протилежної статі, я:

а) чекаю від неї ініціативи;

б) поступово вхожу в контакт із нею;

в) говорю про це її (йому) відразу й рішуче.

7. У компанії, де багато незнайомих, я:

а) відчуваю себе «не у своїй тарілці»;

б) знаходжу спільні теми і контакт;

в) відпочиваю, не звертаючи уваги на присутніх.
8. Під час публічного виступу (у відповіді перед класом) я:

а) соромлюся, хвилююся;

б) шукаю взаєморозуміння у слухачів;

в) дістаю задоволення від свого голосу.

9. Для вирішення ризикованих складних справ краще брати людей:
а) надійних;

б) розумних і старанних;

в) самостійних і незалежних.

10. Доля, на мою думку – це:

а) неминучість;

б) поєднання везіння і невезіння;

в) здібність самому творити своє життя. 

За кожен варіант А напишать собі 1 бал, За кожен варіант Б – 3 бали, а за варіант В – 0 балів.

  Підрахуйте загальну суму балів.

  Інтерпретація результатів. 

  Якщо ви набрали 10-15 балів: на жаль, ви не можете самі впоратися із проблемою. Складність вашого етапу — у закоренілій настанові, що ви немічні, до того ж не бажаєте змінити ситуацію. Низьке самооцінювання — основна завада на шляху досягнення успіху, його слід позбутися.
  Сума балів від 16 до 22 свідчить про ваші завищені амбіції. В окремих випадках ви зможете досягти успіху. Але ваші самовпевненість і егоїзм дратують багатьох і настроюють на конфліктність із вами. Вам потрібно орієнтуватися на співпрацю та інколи чинити наступ на власне «Я».
  Якщо ви набрали від 23 до ЗО балів, вас можна привітати. Ви знайшли правильний шлях до досягнення успіху. Ваші амбіції виявляються тільки там, де це необхідно. Люди вас розуміють і готові з вами співпрацювати.   

  Так тримати!

  Хочу сказати, що всі ми досягли успіху в житті, адже добре здоров'я, мирне середовище, хороші батьки й рідні, прекрасні друзі — це вже і є успіх.
  Кожен із нас пережив почуття задоволення після вдалого завершення якоїсь справи. І кожному знайоме почуття незадоволення собою після невдачі. Зараз ми спробуємо визначити складові успіху.
   Що найперше має визначити для себе людина? (Мету.)
Якою може бути ця мета? (Духовна, матеріальна. Добра чи погана.)
Коли людина ставить перед собою якусь мету, вона таким чином мимоволі себе оцінює. Якщо ставить перед собою завдання здобути всі матеріальні блага, то й оцінює себе на рівні цих благ: як власника автомобіля останньої моделі, як господаря розкішної дачі, чи як частину свого меблевого гарнітуру.

    Якщо людина живе, щоб приносити людям добро, полегшувати їхні страждання під час хвороби, то й оцінює себе на рівні своєї людяності.

Вона ставить собі мету, гідну людини.

Ще  Цицерон говорив: «Краща у світі мета — стати хорошою людиною».
Отже, перше, що необхідно, це мета або цілеспрямованість.

Чи досягне успіху людина, зневірена у власних силах? (Ні.)
Таким чином, для успіху потрібна впевненість. Так, коли сходиш до вершини, то це схоже на те, як піднімаєшся вгору сходами. Якщо тебе залишила впевненість, то йти стає все важче, коли ж упевненість із тобою, то дорога до успіху все ближче, і йти стає легко й цікаво.
Щоб домогтися бажаного результату, слід докласти максимум зусиль, наполегливо працювати. Отже, необхідною складовою є також наполегливість і працелюбність.

   Що необхідно для досягнення професійного успіху? Необхідні знання і крапля таланту. Але й без таланту люди досягають успіху.
Чи багато досягне у житті песиміст? Для кожної справи потрібен відповідний настрій, тоді справа йде швидше і краще. Звичайно, що від чорних думок, постійних турбот і песимізму якість життя не поліпшиться. Коли людина у поганому настрої, вона забуває, що може багато і що вона сильна. Отже, важливе значення для успіху має настрій, оптимізм.
Раціонально поєднавши ці складові — цілеспрямованість, упевненість, наполегливість, працелюбність, знання, талант і оптимізм — маємо пряму дорогу до успіху.

   Для досягнення мети дуже важлива здатність сприймати своє життя як безперервний ланцюг подій. Від того, які події минулого ми згадуємо, залежить ставлення до життя і до майбутнього. Деякі люди прихитряються згадувати всі неприємності, помилки, які відбувалися з ними, а потім переконуються, що їхнє життя — суцільний ланцюг невдач. І надалі опускають руки перед будь-чим: починанням, перешкодою тощо. Якщо згадуються лише гарні події та досягнення, то виникає впевненість у своїх силах, іноді й надмірна. Буває корисним згадати свої перемоги і досягнення, окремі помилки й уявити собі інші варіанти поведінки, за яких цих помилок можна було б уникнути.

   Занотуйте, будь ласка, пам'ятку «Як досягти самореалізації в житті». Бо успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально використати все найкраще із власних внутрішніх ресурсів. Не чекайте, що хтось відкриє вас, відкрийте себе самі, скажіть собі: «Я хочу, я можу, я зроблю». Щастя й успіх у ваших руках!
Пам'ятка «Як досягти самореалізації в житті»

•    Постав перед собою реальну мету.

•    Склади власну схему досягнення успіху.

•    Розвивай силу волі.

•    Не зупиняйся на досягнутому.

•    Учися працьовитості й наполегливості.

•    Думай про позитивне.

•    Умій захоплюватися справ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 6.

МОРАЛЬНЕ ТА ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ( 8 клас)

Між рольове спілкування.

«…сфера духовних цінностей охоплює сенс життя, милосердя,

справедливість, чесність, добро, любов, толерантність, тобто

сенс вищих моральних категорій. А якщо так, то людина завжди

усвідомлює свої духовні цінності на противагу різного роду

особистісним смислам, котрі далеко не завжди мають

усвідомлений характер».

І.Д.Бех

«Найважливіше із людських зусиль – прагнення до моральності.

Від неї залежить наша внутрішня стійкість і саме наше

існування. Лише моральність у наших вчинках надає красу і

гідність нашому життю. Зробити її живою силою і допомогти

чітко усвідомити її значення – головне завдання освіти».

А. Ейнштейн.

«Духовне, як і раціональне, є природо відповідним у людини, і його

треба розвивати в ній так само, як і розум. Це імператив.»

О. Вишневський.

ДУХОВНІ ЦІННОСТІ ЛЮДИНИ.

Мета. Сприяти вихованню в учнів доброти, чесності, порядності, гуманного ставлення до оточуючих; розширити розуміння поняття «щастя».

Обладнання. Вислови, прислів’я.

Хід уроку.

Учитель. Любі діти! Шановні гості! Відомий французький письменник – гуманіст Антуан де Сент-Екзюпері вважав, що «Єдина справжня розкіш – розкіш людського спілкування». Цікаво, а в чому суть життя? Для чого ми живемо?

 

Постукали рівно о сьомій у двері надії,

Дорога щокою тулилась до сонних чобіт,

Зоріла на подвиг,

Цвіло відкриттям,

А на ділі –

Усе так звичайно:

Сніданок,

Робота,

Обід.

Ви так лаштувалися:

Шал світової кориди..

Повержені біди всихають по ваших слідах.

А шлях – мов яйце? ідеш – то й спіткнутися ніде,

А так тріумфально – в нікуди

Й хода – не хода.

Ну, хай би ще день був жаркий чи гіркий

До нестями,

Щоб просто забулось розхристано – спрагле «Збулось!»,

Чи врешті прибилось одвідкись:

Коли вже не з вами, То хай би таки відбулося.

Хоч з кимсь, хоч щось.

Хоч трохи незвичне б, на крихітку крапельку дивне.

А день?

Але він – розпроміньте на хвильку чоло –

Вже тим особливий, що десь народилась людина –

Такої на світі ніколи іще не було.

 

Учитель. Друзі! Ось клубочок життя, зітканий із ниток буття, наших почуттів, думок. Давайте сьогодні почнемо розмотувати його і пильніше вивчимо.

Учень. Кажуть, що драбина життя повна колючок і найбільш боляче вони впиваються, коли ви сповзаєте по ній вниз.

Учитель. А що значить сповзати вниз по драбині?

Учень. Вбивати, красти, пиячити, вживати наркотики, глумитися над іншими, робити зло.

Учитель. ЧИ можете ви вважати своїм ідеалом людину, яка думає лише про себе, а іншим робить зло, завдає болю? Ми кажемо «боляче», коли ненароком поранимо пальця, коли втрачаємо рідних і друзів, віру у добро і справедливість. А у чому ж для вас полягає краса людини? Вам молодим, потрібно задумуватися над еталоном справжньої людської краси. Говорити собі, що людина завжди прекрасна, якщо її обличчя світиться розумом, силою, добротою, а головне любов’ю. І хай ця думка буде ключем до творення самого себе, своєї внутрішньої краси, ключем до розв’язання сьогоднішньої проблеми.

Питання краси постає і під час вибору супутника життя. Хлопцям і дівчатам варто знати, що для того, щоб вибирати супутника життя, потрібно брати до уваги, в першу чергу, його внутрішню красу, його душу, його внутрішню культуру. Як каже народе прислів’я: «Краса до вінця, розум до кінця»

Учень. Всім хочеться бути сучасними, чи не так? Що можна порадити дівчині, яка вважає себе не сучасною тому, що їй немає в що модне одягнутися? (Клас веде обговорення) Ви повинні усвідомити, чим більше ми пізнаємо близьку нам людину, тим більше прагнемо до духовної краси. І зовнішня і внутрішня краса – це велика праця над собою. Треба звернутися саме до дівчат – прекрасної половини людства, бо саме від них

залежить у великій мірі краса життя. Недаремно ж говориться «Краса врятує світ». А зараз, як ніколи, наш світ потребує порятунку. Отож при народження жінки, природа дає їй три подарунки: гарну зовнішність, розум, добрий характер. Звичайно, не так часто буває, що всі ці дарунки дістались одній жінці повною мірою. Ще рідше буває, щоб жінка не дістала від долі нічого. Найчастіше буває так, що чогось дістається більше, а чогось менше, і тому найголовніше завдання жінки – усвідомити всі свої достоїнства

розвивати і підкреслювати, а з недоліками боротися, або хоч затушовувати їх. Жінка повинна настільки піднятися сама духовно, морально й інтелектуально, щоб повести за собою.

Учитель. А в чому ж сенс життя? Дотримання доброчесності, освітлене розумом людським, і є, за Сократом, сенс життя. Це твердження не втрачає свого значення і

в наш час, оскільки сенс життя не зводиться до задоволення елементарних потреб. Більш чи менш усвідомлено людина ставить перед собою вищу мету — добро. Й для розуміння природи людини важливіше вичленити те, що в ній формується під впливом

культури, наприклад, моральні погляди та уявлення. Це трактування сенсу життя історично збіглося з завершенням процесу становлення індивіда як особистості в умовах

рабовласницької формації. Аристотель, даючи визначення моральної особистості,

неодноразово вказував на притаманне їй прагнення до найвищого блага. Така особистість не може вдовольнитися стихійним плином життя й намагається підпорядкувати його єдиній меті, досягнення якої пов'язується з самовдосконаленням, що втілюється у певних чеснотах. Чесноти ж моральної особистості формуються в

багатоманітних проявах життя, а це вимагає від особистості активного, діяльного ставлення до всього, що відбувається.

Учитель. А тепер поговоримо про щастя. Щастя…Усі найзаповітніші людські мрії і бажані увібрало в себе це слово, усі людські радощі й сподівання. Багато людей пройшли свій життєвий шлях, і кожен із них прагнув щастя. Можливо, саме тому люди не могли пояснити його. Одному щастя уявлялося клаптиком землі, другому – купою золота, третій був певний, що щастя – влада і здатність, хтось вбачав його в славі, а хтось у коханні. Декому щастя усміхалось: люди багатіли, досягали титулів, вигідно одружувалися. Але яким мізерним було це щастя, і як швидко воно минало. Та були й люди великої душі. вони знаходили своє щастя в боротьбі за щастя інших. Та для того, щоб воно було довголітнім, мало боротися, потрібно перемагати. Щастя не може бути самоціллю. Зайнята якимсь важливими справами людина трудиться, винаходить, бореться, і вона щаслива. Пізнати щастя можна і в праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в

коханні. Важливо тільки, щоб праця була потрібною для людей, країни, боротьба переслідувала високу гуманну ідею, а любов і дружба не були егоїстичними А як ви розумієте щастя?(учні висловлюють свої думки про щастя) Прослухавши ваші думки, можна зробити висновок, що деякі учні розуміють щастя в друзях, інші – в улюбленій професії, родині, сім'ї, але бачу, що більшість, особливо дівчата, розуміють щасті в

коханні. Правда, є в нас і такі думки, що щастя можна знайти в багатстві, славі. Ще виникає питання: « А хто може бути щасливим?» Відповісти дуже просто – щасливим може бути, насамперед, той, хто постійно прагне до щастя, хто має велику силу волі.

Учень. Багато письменників висловлювались про щастя. Ось Григорій Сковорода казав: « Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя, але щасливіший, хто вміє користуватися ним.» Ще він казав: «Не той щасливий, хто бажає кращого, а той, хто

задоволений тим, чим володіє.» «Щастя дається тому, хто багато працює», - так казав про щастя Леонардо да Вінчі.

Учень. Люди завжди бажають своїм рідним, близьким, друзям щастя. І у святкові дні, і у будні звучить щире зичення: "Хай тобі щастить!" - і враз теплішає на душі, бо бути щасливим - заповітна мрія кожного. Та, говорять, щастя дуже вибагливо вибирає

людину, перш за все, зважаючи на її духовні якості. Можна бути матеріально багатою людиною, а почуватися нещасним, тому що у душі твоїй, сповненій прагнення до заможності, вже не лишається місця для добра. А можна, навпаки, не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим, бо душа твоя бажає допомогти, захистити і близьку, і чужу людину, захопитися красою природи і самому творити красу, гаряче відгукнутися на чужий біль і поділити радість перемоги. Одним словом, мати щиру й

красиву душу, щоб бути корисним, а не пройти по життю сірою тінню. Але, я гадаю, перш за все, для цього треба бути дуже вимогливим до себе і до своїх власних вчинків.

Здавна наші пращури склали символічну систему духовних цінностей, яка передається від покоління до покоління. З часом вона дещо змінюється, доповнюється, але головними завжди залишаються людська доброта, порядність, почуття гідності, любов

до рідної землі та її народу, працелюбність, лагідне піклування про малих та старих, протистояння злу... Можна ще дуже довго перелічувати ті якості, які роблять людину Людиною. Та я впевнений, що праматір'ю, їх основою, є доброта. її нам дарують з перших хвилин життя батьки, потім - вихователі, вчителі, сторонні люди. Ця доброта немовби стає в душі тим ґрунтом, на якому зростають – квітнуть усі інші духовні цінності. І от, коли доброта стає твоїм натхненням і зіркою – дороговказом ти можеш і собі, й іншим щиро зізнатися: "Я - щаслива людина!" Ще хочеться всім побажати стати красивими у всіх проявах життя. Недивлячись ні на що, наше життя прекрасне, бо саме життя – це вже диво. Недарма геніальний Моцарт сказав у свій час: « Життя – це завжди посмішка, навіть коли по обличчю струмують сльози». Відкрийте свої серця назустріч Богові, і йдіть з ним по життю легко й красиво.