Виховний захід "Свято Букваря"

СВЯТО БУКВАРЯ

Вчитель:

Благословенна та ясна година,

 Коли Буквар до рук бере дитина.

 Яка ж оце відповідальна мить,

 Нехай Господь всіх вас благословить.

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником - Букварем, проводимо свято Прощання із цією мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою.
Першокласники:
 

1. Любі гості, мамо й тато,
В нас - букварикові свято
Добре, що прийшли до нас
Привітати із святом нас.

2. Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо,
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.

3.І дзвінок веселий кличе
Першокласників на свято,
Не запізнюйтесь! Скоріше!
Час з буквариком прощатись!

4. В першім класі - урочистий
День прощання з букварем.
Пригадай, що ти колись - то
Був маленьким школярем.

 5. Ми всі вчимося залюбки.
Гартуємось, міцнієм.
Читаєм з захватом книжки,
І про майбутнє мрієм.

6. Буквар взяли ми перший раз,
Як зайшли у перший клас.
І як нам радісно сказати:
Тепер вже вміємо читати.

7. Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам буквар.

8. Є книг багато: радісних, печальних,

Тонких, товстих, барвистих, наче жар,

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому — «Буквар»!

9. Хай кожен гість перевіря,                               ,
Чи знають учні «Букваря»,                              

 Чи можна нам, школярикам,                             

 Прощатися з «Буквариком»?

10. Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

Вчитель:

І справді у нас свято букваря - а самого Букварика чомусь на святі немає.

Діти, давайте покличемо його: - Букварику!

(Заходить Букварик)

Букварик:

Спасибі, хлопчики, дівчатка,
Що Букваря на світле свято
Ви не забули запросити.
За шану я вам вдячний, діти.
В Країну Знань вам шлях відкрити
Я щиро всім допомагав.
Як з літер слово утворити,
Вас, новачків, навчав.
Рік швидко пролетів,
Ви підросли і помужніли.
Тепер вже знаєте багато
Та гарно вмієте читати.
А ще я хочу вас в останнє
Задати ось такі питання.
Щоб знати, а чи можна вас
Перевести у другий клас?

1. Скільки літер в українському алфавіті? (33)
   2. Яка літера стоїть перша? (А) Остання? (Я)
   3. А як називається наше село? (Мопрівське)

Букварик: Молодці діти!

Вчитель:  Приготуйтеся, малята,

Слухати й мої загадки.

А коли хто не вгадає,

Хай лоб для щигля підставляє.

           Хто ж навчатись не лінився,

           З буквами всіма здружився,

           Всі загадки  відгадає

           Оплески від нас він має.

(Учитель читає загадки. Діти називають букви та прикріплюють картки з літерами до магнітної дошки.)

Стали букви у рядок

Та й побігли в дитсадок.

Хто ж у них за ватажка?

Ну, звичайно, буква... (А.)

Я ось літера така:

Дуже схожа на жука.

Тільки-но жука згадаєш,

Вмить мене ти пригадаєш. (Ж.)

Що за літера така —

Гарно мовить, голос має,

Але слів не починає? (И.)

Буква ця — неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

Це не свічка, любі дітки,

А звичайна буква... (І.)

Буква ця чарівна.

Відгадайте, хто така.

Стовпчик, зверху крапок дві.

 Це звичайна буква... (ї.)

Он до хати перелаз,

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген —

Перелаз, як буква... (Н.)

Буква ця, неначе бублик,

Мов обручка — хоч котись!

Здогадався^:— усміхнись,

Називай, не помились!.. (О.)

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці,

Третій їм допомагав —

Перекладину поклав. (П.)

Сіла Мишка на пеньочок,

З'їла бубличка шматочок.

І тоді від бубличка

Залишилась буквочка. (С.)

Молоточок! Молоточок!

Поможи забить гвіздочок!

Мною ви не заб'єте,

Я звичайна буква... (Т.)

На рогатку дуже схожа,

Голосиста і пригожа. (У.)

Три стовпці, внизу межа —

От і вийшла буква... (Ш)

А буква ця тому

Вважається останньою,

Що ти себе самого

Не ставиш в перший ряд. (Я.)

Буква ця усім відома,

Перед Я вона стоїть.

В ній — дві палички і коло —

 Здогадаєтесь умить. (Ю.)

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них від А до Я

Промовля своє ім'я.

Лиш одна із них німа —

В неї голосу нема.

Здогадався, певно, всяк!

Звуть цю букву... (М'який знак.)

Вчитель

Добре букви вам відомі,

З ними  ви давно знайомі.

Ви любили працювати,

Все робили залюбки.

Букварик:
Молодці! Можна перевести вас до другого класу.

Вчитель:
Присядь, Букварику, і послухай слова подяки для тебе. Сьогоднішнє наше свято - це перша сходинка у нашому шкільному житті, яку діти подолали власною працею. Як було тяжко починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих рук.

1. В мене вдома є підмога.
   Труднощів я не боюсь,
   Бо зі мною допомога:
   Мама і рідний мій татусь.
2. Недавно - дуже дивно -
   Здавалося мені:
   І як писати рівно
   Ці літери трудні?
3. Сонце світлі зайчики
   Сипле у шибки.
   Кришать крейду пальчики,
   Пишуть палички.
4. І навіть з паличками
   Я впоратись не міг.
   Криві та з карлючками,
   Ну, просто, як на сміх…
   Пишу - виходить криво.
   Неначе пада вбік.
   А потім, як на диво,
   Писав, писав і звик
5. Старався я немарно,
   Кривуль ніде нема.
   І ручка пише гарно,
   І виписує сама.
6. Букви ми старанно вчили,

Знаєм  їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали з букваря.

7. Якщо букви твердо знати,

Можна слово написати.

Буква коло букви стала,

 Ми читаєм слово... (мама)

8.Із вдячним серцем Букварю

Спасибі!, друже, говорю.

Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я.

9. Свого друга на прощання

Я до серця пригорну.

Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали.

А з тобою подружились

І самі читать навчились,

10. Будем  вчитися  сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти!

1. Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив я мету,

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту.

2. Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно,

Буду, мабуть, футболістом,

Або ж зіркою кіно.

3. Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду

Чи фотомоделлю стану

Як за ростом підійду.

4. А я банкіром хочу стати,

Люблю гроші рахувати.

5. А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати.

6. А я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

7. А я в письменники подамся

Або навіть в моряки.

8.  А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

9. Мрію стати альпіністом,

Коли трохи підросту,

А також парашутистом,

Полюбляю висоту.

10. Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать,

Якщо будемо старанні,

В школі нас всього навчать.

Вчитель. Діти, то хто ж допомагав вам удома вчити букви?

Від 1-го вересня і до сьогоднішнього дня поруч з нами були батьки. Вони допомагали своїм синочкам й донечкам.

«Спасибі» хочу я сказати

Із щирим учительським теплом

За допомогу у навчанні,

Старанність, витримку, любов,

За участь в виставках робіт,

За те, що вчились рахувати.

Старанно букви всі писати

Та гарно-гарно малювати.

Це – перший крок!

Попереду ще 11 років.

Отож навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

Вчитель:
Букварик навчив вас читати й писати
Слово «бабуся» і слово «тато»,
Слово «хлібина», «світ» і «маля»,
«Київ», «учителька», «правда», «знання».
Хай вам щастить на шляху широкім,
Дівчатка і хлоп’ятка мої ясноокі.
Вмійте боротися з лихом завзято,
Непосидющі мої малята!                                                 

Всі:
Прощавай букварику,
В школі перший друже,
Ми тобі, букварику,
Дякуємо дуже!

Буквар:
Ну що ж, давайте попрощаймось…
Сьогодні вже в останній раз.
Нехай ми з вами розлучаймось,
Та пам’ятайте повсякчас:
Мої уроки – найпростіші,
Вони вели вас по казках,
Тепер ви друзі – найщиріші!
Ну все,  мені вже час іти…
Нехай завжди мене гортають
Дитячі пальчики малі,
Хай нові знання здобувають
Завжди маленькі першачки!
А ви без мене не сумуйте.
Ось ваша подружка нова –
Така чарівна, кольорова
Сестричка-Читанка моя!

Читанка (звертаючись до Букварика):
Тепер продовжувати буду
Я твою справу нелегку.
Та обіцяю – не забудуть
Цю діти казку чарівну!

Діти аплодують. Звучить пісня “Time to Say Goodbye”. Букварик запрошує Читанку на прощальний танок, всі разом танцюють вальс.
Читанка (звертаючись до директора):
Здається, сказано усі слова...
На рік ми стали всі мудріші...
Стежина нас сюди вела...
Тепер вона вже значно ширша!
І ми сміливо робим крок
У три нові чарівні роки,
І поспішаєм на урок –
Зі мною буде все нівроку!
Та перш, ніж подорож почать,
Почуть повинні настанову,
Тож хочу слово передать
Тому, хто головує в школі.

Слово надається директору школи

Вчитель:      Дуже весело гуляти
                       Нам на святі Букваря,
                       Та прощатися із святом
                         Нам пора уже, пора!
Свято наше закінчилося, та спогади про нього будуть з нами усе життя.

(Звучить спокійна музика, батьки вручають дітям подарунки і т.ін.).